Психолог онлайн безкоштовно

Я незнаю как мне поступить меня все детство унижали всегда и везде и пару раз дали по лицу за лишнего веса ети ребята с моего пригорода но сейчас их стал меньше видеть. Мне очень и очень сильно понравилась одна девочка но я не раз видел как она с-ним гуляет и общяеться на даный момент я незнаю общяться ли она с-ними мне очень она понравилась но теперь незнаю стоит ли ей писать просто она может не ответить подумав что я и остася тем самым слабаком но я уже вырос и думаю постарался дать любому отпор. Просто мне раз дали по лицу я чуть не расплакался и там были ети её друзья они смотрели как старший пацан подошёл и влупил мне но мне было 11 а ему 15 а они ей полюбом рассказали. И я очень запутался и ли ну её нафиг. И хочу добавить последние дни у меня бессоница я сплю по 7 часов а то иногда и меньше все время в интернете раньше так само было. Но я ложился в любое время тоесть обычно в 12 я уже спал сейчас ели в 2 ложусь. Просто начал париться и за войны я не далеко живу от донецка и не дай бог захватят что делать. И что вобще мне делать теперь совсём этим. ?

Я за кордоном, людина, яка мене запросила, зараз каже, що "це не працює" і наполягає, що мені треба поїхати. Я тільки знайшла роботу, ще не стабілізувалася, в мене більше нікого нема.

Здравствуйте. Моя история уже тянется очень давно. Мама с самого детства упрекает меня, унижает на людях, бьёт (к счастью, лет 5 уже этого не делает). Если я что-то не так поставлю или вытру дома - кричит как ненормальная. Я уже 1.5 года в отношениях. Как только появился парень - всё это только ухудшилось. Она меня унижает, его унижает с криками и с матами (парня унижает в том плане, что мне лично рассказывает с матами, как он ей не нравится). Настолько сильно она меня добила, что уже где-то как полгода у меня ужасное состояние. Я часто задумываюсь о том, чтобы уйти из жизни (хочу жить, но мне кажется, что это единственный выход), очень часто плачу без причин (в тайне от мамы, так как если это делаю при ней, то она кричит на меня за то, что я плачу), периодически по утрам не могу себя заставить встать с кровати и моё утро начинается со слёз. Мне это очень сильно надоело. Мы с парнем хотим съехаться. Я ещё учусь в университете, поэтому, могу работать только на каникулах. Он уже закончил университет. Пыталась маме объяснить, что я хочу переехать к парню. На что она начала унижать меня, кричать, говорить, что я себя не уважаю, что раньше окончания университета меня не отпустит. Дело ещё в том, что я учусь на врача и могу на интернатуре не заработать (то есть, до 26 лет быть без денег). Она говорит, что это унижение и что я потом буду отрабатывать в постели. Я лично не понимаю, в чём проблема. Парень сам говорит, что хочет, чтобы я спокойно выучилась и ему будет только в удовольствие меня обеспечивать. Меня ещё и это добивает и часто плачу из-за этого. Я уже и не помню, когда я последний раз хотела жить и получала удовольствие от жизни. Вообще не понимаю, что мне делать. Может мне уже к психиатру нужно обратиться? Потому, что у меня уже нет сил. Понимаю, что умирать - плохой вариант, но понимаю, что если что-то пойдёт не так, то могу это сделать, к сожалению

здравствуйте, меня беспокоит один вопрос. я не знаю что мне делать. когда я одна, ко мне в любой момент может прийти тревога. тело начинает дрожать и сердце биться. со мной уже такое было, мы обращались к психиатру и мне выписали фенибут. сейчас я его уже не пью. я совершила много ошибок в жизни больших, из-за которых постоянно задумываюсь и ничего не могу исправить. что мне делать? снова садиться на фенибут? я уже не знаю, даже сейчас у меня тревога из-за буквально ничего. она появляется, как я уже сказала, в самый любой момент практически без причины.

Ще з дитинства, я чула в свою сторону від близьких та незнайомих людей, що я товста, жирна, корова і т.д. Батько завжди волав на всю родину, що я товстішаю від солодкого в дитинстві, бабуся про це казала, лишня вага завжди мене переслідувала, оскільки я переїдала та зловживала солодким. Пізніше у підлітковому віці я постійно чула в свою сторону багато осуду, що я велика і товста, лице симпатичне, а тіло завжди було якесь не таке, особливо хлопці про це казали, підкреслювали на цьому, одного разу я сиділа за партою, і хлопець один сказав гляньте яке в неї пузо, а я просто розслабилася, пізніше я постійно соромилась свого живота весь час думаючи про це, хлопці не вважали мене привабливою, особливо однокласники. Навколо мене завжди були стрункі та пластичні дівчата, вони були сексуальні, їх всі хотіли, давали компліменти. А я відчувала на фоні них себе колобком скутим, я дуже мало чула компліментів на рахунок свого тіла, а так хотілось б. Тому я вирішила бути максимально сексуальною, відверто одягатись, щоб всі мене такою вважали, щоб перекрити цей нюанс із тілом, я взагалі мала подруг, від них віяло сексуальною енергією, а від мене ні, і теж ні разу не чула компліментів про це, лише коли я дуже відверто одягнусь, але все одно мені це не давало впевненості і я не відчувала себе все одно сексуальною, і в мені створився принцип якщо я не вдягнусь відверто, то я не приваблива і сіра миша, через силу старалась бути такою, але розумію що якось неприємно водночас коли всі з голодним поглядом дивляться. Згодом я схудла на 15 кг, морила дієтами спортом, але все поверталось як я починала їсти все що захотіла, але я морально себе виснажувала навʼязливими думками про схуднення, і зважувалася 100 разів, як тільки не було результату, я не хочу виходити на вулицю, ходити у відкритому одязі, я себе вважала не гарною через велике лице та живіт. Я навантажувала себе спортом, що бувало я чуть не втрачала свідомість, навколо мене теж знайомі одержимі схудненням та спортзалом, але вони худі та пластичні від природи, а я постійно борюся з вагою. І ніяк не можу себе прийняти, скільки порад читала, і просто якесь виснаження від цього, в мене депресія почалась від цього бо я себе не вважаю красивою та сексуальною, бо неодноразово мені це казали, що я некрасива, я більше про хлопців, хоча й багато казали що я приваблива, але я вічно чую лише слова в голові від кількох людей, особливо однокласників та загалом від чоловіків це закарбувалося в моїй голові.

Добрый день! Недавно у меня случилась ситуация, из-за которой я сильно 'грызу' себя уже несколько дней, не могу сосредоточиться и нормально двигаться дальше. Я нахожусь заграницей сейчас, приняла решение пойти работать в IT индустрию. Для этого я закончила курсы, было достаточно непросто, не было уверенности в том, что я смогу довести начатое до конца (к сожалению, занятия занимали столько времени.......

доброго дня, мені 18 років і мною дуже легко маніпулювати... батьки проти будь-яких стосунків але в мене є хлопець, вони всіма силами намагаються довести що він поганий і тд., забороняють зустрічатися з ним, а коли я їх не послухаю тато кричить зі всієї сили, а мама каже що їй із-за мене погано і їй залишилося жити не довго також із-за мене... мені дуже тяжко, хлопець розуміє але не розуміє чому я.......

Стрес, біль в грудях, постійна головна біль, думки про свої суїцид, плач, безсоння, дратівливість.......

Потрібно двинутись з місця в платні доходу і бізнесу. Хочу попрацювати з психологом в кого є досвід також роботи наставником - бізнес наставництво, лайф коуч.

В терапії з психологом я вже перебуваю. Але хочу додатково працювати з наставником тільки по питанням фінансової успішності.

Буду рада рекомендаціям :).......

Здравствуйте, мне 18 лет, я в отношениях почти два года. Психиатр поставила мне ОКР, длиться оно уже больше 6ти лет, сейчас принимаю антидепрессанты. С самого начала отношений мне не особо нравилась внешность парня, я не считала его не красивым, просто никогда не думала что именно с таким человеком буду вместе. Но я все равно начала с ним встречаться, мне было очень хорошо с ним, так как ни с кем,.......

Працюю в ресторані, а над рестораном є квартири і так трапилося що я почав помічати там гарну дівчинку, і захотів познайомитися, і залишив на лобовому склі кіндер сюрприз та записку в якій написав що вона дуже гарна, я чекав доки вона напише, але нічого не сталося , А я сам по собі сором'язливий чоловік і підійти познайомитися в житті для мене важко, але все ж таки я підійшов і знову сказав що вон.......

Втома , від всього , просинаюся з мінімальним настроєм до обіду вже сили вичерпані . Немає інтересу ні до чого , немає сил , нічого не хочеться . Важко руки піднімати . Раніше і спорт і харчування , в мову вчила , на курси ходила , здобувала знання . Зараз 0. Мушу вставати бо є діти , і я все роблю сама та розумію що мені дуже важко , що робити з цим , як вибратися . Якісь такі дії які направлені .......

Боюся хворіти. Якщо підіймається температура, починаю панікувати. Також, боюся приймати ліки, які не приймала раніше, бо боюся тяжких побічних ефектів які вони можуть викликати. Нещодавно заболіла спина, запалення нерву, мені призначили протиревматичні ліки, але в інструкції написано що вони можуть провокувати кровотечу. Маю проблеми зі шлунком, тому не можу наважитись їх пити. Звісно, що лікар зн.......

Хочу сказать что мне 23 года.... С самого раннего детства я чувствую себя Неудачником))) В детстве меня часто оскорбляли сверстники (в том числе и физически). Сдачи я особо дать не мог, а если и решался ничем хорошим, это не заканчивалось. С друзьями всегда была Беда. Меня сторонились будто я прокажен Даже за парту не хотели садиться. Поэтому, чтобы компенсировать недостаток общения я дружил с мла.......