У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Страх захворіти

Боюся хворіти. Якщо підіймається температура, починаю панікувати. Також, боюся приймати ліки, які не приймала раніше, бо боюся тяжких побічних ефектів які вони можуть викликати. Нещодавно заболіла спина, запалення нерву, мені призначили протиревматичні ліки, але в інструкції написано що вони можуть провокувати кровотечу. Маю проблеми зі шлунком, тому не можу наважитись їх пити. Звісно, що лікар знає про моє захворювання шлунку, та каже що іншого нічого призначити не може.
Вже три дні мучуся з болями, та не можу наважитися пити ці таблетки...
Питання від: ; Вік: 38


психолог онлайн
Добрий вечір. Не всі побічні реакції, які вказані у інструкції, часто себе проявляють. Буває, що це дуже малий відсоток (може у вас у інструкції написано який саме?).
Якщо реакція проявляється у одного зі ста, як ви відчуваєте, це будете ви?
Чи є у вас план дій на подібний випадок(що робити, як викликати швидку, до кого звертатися)?
цитата:

Також, боюся приймати ліки, які не приймала раніше, бо боюся тяжких побічних ефектів які вони можуть викликати.

Таке вже було? З чим пов'язані ваші страхи?

👍 радити психолога:

03-05-2024 23:34:20Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 365311 для Ксенія Шалімова

Була алергічна реакція, я втратила свідомість і мене забрала швидка.
Але, то було давно, років шість тому.
Можливо, боюся, бо наразі немає когось хто міг би викликати швидку, я не в Україні, і тут з медициною (в плані швидкості і реагування) не дуже. Можливо, це страх стати інвалідом. Думала про страх смерті...ні, смерті я не боюся.
Але лікарів, шпиталів, медичних інструментів - так.
Опинитися в шпиталі, це як опинитися в камері тортур для мене. Так, розумію, що це смішно і по-дитячому, але нічого з цим зробити не можу, мені складно опанувати себе, хоча намагаюся використовувати розум, умовляти себе, щоб не піддаватися емоціям.


психолог онлайн
цитата:

Можливо, це страх стати інвалідом.

Таке відбувалося із кимось з ваших знайомих?
цитата:

Можливо, боюся, бо наразі немає когось хто міг би викликати швидку, я не в Україні, і тут з медициною (в плані швидкості і реагування) не дуже.

Швидка не приїде? Поруч нема нікого, до кого можна було б звернутися у крайньому випадку?

👍 радити психолога:

04-05-2024 00:01:23Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 365316 для Ксенія Шалімова

цитата:

Таке відбувалося із кимось з ваших знайомих?

В дитинстві був сусідський хлопчик, з яким ми гралися, а потім він захворів на поліомієліт після щеплення і став інвалідом.
Я теж багато була в лікарнях в дитинстві. Можливо, це травматичний досвід.
А ще, я чомусь вважаю себе магнітом для невдач. Ну тобто... Я приймала протизаплідні пігулки, там досить низький процент вірогідності завагітніти. Але, я завагітніла.
Автобуси закривають двері у мене перед носом)
У мого сина знайшли пухлину, яка досить рідко трапляється, нещодавно йому зробили дуже складну операцію. Я його тільки но забрала додому, і тут захворіла спина, мені навіть ходити складно, а мені треба працювати, а ще доглядати за дитиною. Тобто, бути здоровою і функціональною. А ще до цього всього, я зламала зуба, і зламала так, що довелося видаляти, а це анестезія, інструменти, кров... І все це за останні три тижні.
Навіть комічна ситуація, якщо на все це збоку подивитися. Але, якщо бути всередині всього цього, то виникають думки, що зі мною щось не так, розумієте...



психолог онлайн
цитата:

Навіть комічна ситуація, якщо на все це збоку подивитися.

Та не дуже комічна, насправді. Після написаного вами стає зрозуміло що ви живете у дуже великій напрузі. І схоже можливості розслабитися і просто подбати про себе, у вас немає?
цитата:

що зі мною щось не так,

Я думаю, що ці думки мають серйозну основу - ваш стан їх провокує. Неможливо довго жити у сильному стресі і нормально почуватися. Хтось звинувачує інших чи обставини, а ви - себе. Якщо брати до уваги знання по психосоматиці, ваша спина вже кричить вам, що час призупинитися і почати дбати про себе. Схоже у вас напруга проявляється саме через фізіологічні прояви.

👍 радити психолога:

04-05-2024 00:19:07Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 365321 для Ксенія Шалімова

Дякую за відповідь.
Тобто, ви вважаєте що болі у попереку - це психосоматика?
І якщо так, то вони можуть минутися і якщо не прийматиму таблетки?
Схоже, я написала сюди, щоб хтось мені дав дозвіл не приймати ті кляті таблетки...


психолог онлайн
цитата:

А ще, я чомусь вважаю себе магнітом для невдач. Ну тобто... Я приймала протизаплідні пігулки, там досить низький процент вірогідності завагітніти. Але, я завагітніла.
Автобуси закривають двері у мене перед носом)
У мого сина знайшли пухлину, яка досить рідко трапляється, нещодавно йому зробили дуже складну операцію. Я його тільки но забрала додому, і тут захворіла спина, мені навіть ходити складно, а мені треба працювати, а ще доглядати за дитиною. Тобто, бути здоровою і функціональною. А ще до цього всього, я зламала зуба, і зламала так, що довелося видаляти, а це анестезія, інструменти, кров... І все це за останні три тижні.
Навіть комічна ситуація, якщо на все це збоку подивитися. Але, якщо бути всередині всього цього, то виникають думки, що зі мною щось не так, розумієте...

Це НЕ індивідуальне. Невдачі, тощо.
Це родове. Відпрацьовуєте за предків. Мабуть наваяли вони в свій час багато всякого.
І це обійти або минути неможливо. Тільки прожити. А для того потрібне терпіння, прийняття досвіду та мудрість.

👍 радити психолога:

04-05-2024 01:01:51Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 365325 для Павел Леонидович

Вибачте, але мені не подобається Ваша відповідь. Здається, Ви науковець і освічена людина, а кажете про якісь родові гріхи, карму, тощо...
Вважаю, що кожна людина відповідальна за себе саму. Я не хочу бути якимсь гвинтиком у природи, і ще, якщо проблема не в мені, то несправедливо відповідати за чиїсь провини, чи не так?
Але, якщо проблема в мені, то я ж можу щось зробити з собою, щоб подолати ці страхи, чи що там.
Просто хочу знати що зі мною не так. Те, що я народилася в якійсь там не такій родині?...
Так це взагалі тоді, гірко і боляче, тут тоді вихід - лише вбитися, щоб не передавати погану карму надалі(




психолог онлайн
1
Марія Радченко
цитата:

Тобто, ви вважаєте що болі у попереку - це психосоматика?
І якщо так, то вони можуть минутися і якщо не прийматиму таблетки?
Схоже, я написала сюди, щоб хтось мені дав дозвіл не приймати ті кляті таблетки...

Якщо є повторюваність фізичних проявів (ви можете згадати та прослідкувати кілька випадків захворювань від стресу, втоми, хвилювань), то так, це психосоматика. Проблема в тому, що якщо вже захворювання на фоні психосоматики виникають, це вже фізичний рівень проблеми. Дещо, без сумніву, можна корегувати та прибирати психотерапією. Є багато серйозних хвороб, які лікуються таким чином. Але не все. І якщо вже пішов запальний процес - його прийдеться лікувати ліками.
Ви ж розумієте, це ваше життя, і ваш вибір. От скажуть вам на сайті, не пийте - чи ви будете задоволені результатом, якщо зляжете повністю? Ніхто не може взяти на себе таку відповідальність за те, як це рішення вплине на вас. Бо гарантій нема. Але тут я бачу іншу проблему, схоже ви теж не готові брати на себе відповідальність за себе. Вам важко робити вибір у житті?
Ви зараз наче приймаєте рішення не стосовно полегшення стану, а начебто приймете ліки - зляжете, не приймете - зляжете. Чи справді ваше рішення в будь-якому разі вам нашкодить? Це може бути зараз вашим налаштуванням про життя в цілому?
Куди приведе вас відсутність лікування, як ви вважаєте?

👍 радити психолога:

04-05-2024 01:35:03Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 365329 для Ксенія Шалімова

Ще раз дякую за розгорнуту відповідь і допомогу.

Можливо, я просто не хочу приймати ніяких рішень. І так, не хочу відповідальності бо втомилася від неї.


психолог онлайн
1
Марія Радченко
цитата:

Можливо, я просто не хочу приймати ніяких рішень. І так, не хочу відповідальності бо втомилася від неї.

Тоді можливо варто притримати конів щодо того, що ви на себе берете. Залишити тільки те, що життєво необхідне і зайнятися собою. Своїм станом. Вигорання, а потім депресія чи якийсь цікавий розлад. Це шлях, у якому ви зараз ідете.
Я зараз не питаю, що у вас взагалі у житті відбувається, бо бачу що вам там справді важко. Але це було б непогано хоча б з кимсь проговорювати, отримувати підтримку, та розуміння, як вам діяти, щоб життя налагодилось. Це також входить у поняття "піклуватись про себе".

👍 радити психолога:

04-05-2024 02:02:33Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 365334 для Ксенія Шалімова

Тут розумієте... Піклуватися про себе добре, і я б хотіла. Як раніше, до війни, у мене були друзі, була мама, яка могла допомогти з дітьми. Наразі, крім мене, нікого. Мені треба вирішувати проблеми з легалізацією, зі здоров'ям дітей (їх у мене троє), з роботою (я пішла працювати на кухню, бо мій диплом юриста тут нічого не вартий), швидко вчити мову, терпіти дискримінацію на роботі (а вона насправді є, фактично, найтяжчу роботу дають іноземцям), вирішувати питання зі школою, побутом, робити те, чого ніколи не робила, працювати фізично, розпалювати котел у приватному будинку... Так, це такі собі труднощі, це життя, добре, що не в окупації, і добре, що діти не бачили жахіть, насильства і всього що довелося пережити іншим.
Але. Я не знаю, де мені шукати підтримку.
Друзів тут немає.
Щоб їх знайти, треба бути привабливою особистістю, а не проблемною.
А на жаль, наразі я не в ресурсі.
Школа вимагає від мене "участі у житті і навчанні", бо діти мають проблеми з оцінками. Я "недостатньо контактую з учителями")
А я працюю по 9,5 годин, фізично.
Я справді не знаю, де знаходити час на те, щоб приділити увагу собі. Що викреслити. Я справді не знаю, як це все організувати(


психолог онлайн
2
Марія Радченко
Алла Володимирівна Романенко
Доброго ранку!
цитата:

Я справді не знаю, де знаходити час на те, щоб приділити увагу собі. Що викреслити. Я справді не знаю, як це все організувати(

Ваша розповідь викликає співчуття і бажання Вас підтримати!)

А щодо подальших кроків, то вони цілком будуть залежати від того, скільки віри і натхнення зможете відродити в душі. Віри в себе і можливість поступово налагодити життя. Не все одразу. Крок за кроком в зоні найближчої доступності.

Добре, що Ви усвідомлюєте і цінуєте світлі сторони свого існування
цитата:

добре, що не в окупації, і добре, що діти не бачили жахіть, насильства і всього що довелося пережити іншим.

От на цьому грунті і намагайтесь прирощувати власний оптимізм.
Радійте кожній гарній і цікавій дрібничці. Плануйте на завтра лише те, що в змозі виконати.

Поступово ситуація буде змінюватись на краще у відповідності до того, як буде змінюватись Ваше ставлення до своїх можливостей, до навколишнього світу загалом.

👍 радити психолога:

04-05-2024 11:31:42Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 365349 для Володимир Анатолійович

цитата:

Плануйте на завтра лише те, що в змозі виконати.


Дякую Вам за підтримку і практичні поради.
Обов'язково скористаюся ними


психолог онлайн
цитата:

Але. Я не знаю, де мені шукати підтримку.

А де ваша мама зараз? Які у вас з нею відносини?
цитата:

я пішла працювати на кухню, бо мій диплом юриста тут нічого не вартий

цитата:

терпіти дискримінацію на роботі (а вона насправді є, фактично, найтяжчу роботу дають іноземцям)

Оці речі можливо більше впливають на ваш стан, ніж про них написано. Важко змінити кваліфіковану діяльність на таку роботу, витримувати дискримінацію тільки тому, що ви іноземка. Це серйозно висмоктує сили. Чи це єдиний варіант для вас?

👍 радити психолога:


психолог онлайн
цитата:

Вибачте, але мені не подобається Ваша відповідь

Доволі очікувано) А хіба вона повинна подобатись? Іноді доводиться говорити неприємні речі. Як хірург часто робить боляче, але цим допомагає та навіть рятує життя. А той, хто просто погладжує та заспокоює - навпаки вбиває цим. Бо НЕ ЗНАХОДИТЬ причину хвороби і безцінний час втрачається. Але я бачу, що Вам подобаються ті, хто гладять)
Це від незрілості. Дитяче. Як і природа Ваших страхів. Вони саме через психологічну незрілість. Таке буває. Може пройде, а може й ні. І це якраз від Вас і залежить. Якщо будете працювати над цим з тим психологом, що сподобається)
цитата:

Здається, Ви науковець і освічена людина, а кажете про якісь родові гріхи, карму, тощо...

Одне іншому НЕ заважає.
Щодо НЕнауковості)
Є такий дуже дієвий метод в психотерапії - Геносоціограма. І я нею часто користуюсь. З її допомогою багатьом клієнтам стали зрозумілі причини негараздів у їхньому житті, які вони не розуміли і віднайти іншим чином не могли. Це якраз про родову історію та про її ВПЛИВ на життя людини. І це НЕ містика. Можете почитати про цей метод та про історію його виникнення. Колись я навіть давав інтерв'ю про це одному журналу зі здоров'я))
Але це було давно...

І ще, якщо Ви не в курсі, то поділюсь з Вами тим фактом, що багато хто з лікарів та вчених (фізиків, хіміків, математиків та інших) є людьми віруючими . Тому що добре зрозуміли СКЛАДНІСТЬ цього світу. Коли дуже багато чого НЕ залежить від людини і контролю НЕ піддається. Наприклад життя. Лікарі-реаніматологи навіть так часто і кажуть: "Ми зробили ВСЕ, що від нас залежало, а як буде далі - чи виживе людина чи ні - від нас вже НЕ ЗАЛЕЖИТЬ". І це кажуть освічені та досвічені лікарі, яких теж можна назвати науковцями.
Ви ж при цьому пишете:
цитата:

А ще, я чомусь вважаю себе магнітом для невдач. Ну тобто... Я приймала протизаплідні пігулки, там досить низький процент вірогідності завагітніти. Але, я завагітніла.
Автобуси закривають двері у мене перед носом)
У мого сина знайшли пухлину, яка досить рідко трапляється, нещодавно йому зробили дуже складну операцію.

І хіба містичне тлумачення себе "магнітом для невдач", розповідь про двері автобусів не може викликати усмішку?! Хіба це по-науковому. Про що це взагалі? То може все ж таки Геносоціограма?!
Що ж стосується пухлини сина, то це якраз те, що НЕМОЖЛИВО контролювати. НІКОМУ з людей. Поява або непоява пухлини НЕ контролюється. І кожен лікар Вам про це скаже. Тому й Ваші уявлення про ТІЛЬКИ особисту відповідальність:
цитата:

Вважаю, що кожна людина відповідальна за себе саму. Я не хочу бути якимсь гвинтиком у природи, і ще, якщо проблема не в мені, то несправедливо відповідати за чиїсь провини, чи не так?

не відповідають дійсності. Але Ви ВІДПОВІДАЛЬНІ за свої погляди та світосприйняття. За те, що Ви хочете або НЕ хочете усвідомлювати. Це суто ВАША відповідальність. Тому й на Ваше:
цитата:

Але, якщо проблема в мені, то я ж можу щось зробити з собою, щоб подолати ці страхи, чи що там.

відповідаю: ПОДОРОСЛІШАТИ психологічно. Вийти з дитячого стану психологічних травм дитинства. Бо Ви капітально в них підзастрягли. Для того й існує психотерапія. Обирайте собі психолога та працюйте.
цитата:

Просто хочу знати що зі мною не так. Те, що я народилася в якійсь там не такій родині?...

Про "не так" я вже написав вище. А щодо родини...то в такій ЯК ТРЕБА Ви народилися, не переживайте)
Кожен народжується там , де ТРЕБА. Навіть якщо йобо батьки алкоголіки-наркомани, психопати або навіть маніяки. Значить цім людям ТАК ТРЕБА. І це від них НЕ залежить. Контролю не піддається. Час вже подорослішати й спочатку це зрозуміти, а потім і прийняти. Хто цього не робить - страждає без усякого сенсу.
цитата:

Так це взагалі тоді, гірко і боляче, тут тоді вихід - лише вбитися, щоб не передавати погану карму надалі(

Дивний висновок. Взагалі. І він говорить саме про ВАС. Про викривлене сприйняття реальності. Якщо вб'єтеся - це ляже ВАЖКИМ тягарем на Вашого сина. А потім піде і далі. І таким дурним чином Ви "погану карму" не зупините, а тільки підсилите. Раджу думати спочатку. Навіть перед написанням подібних думок.
В цьому світі нічого не буває ПРОСТО ТАК. Без причини. Просто причинно-наслідкові зв'язки не завжди легко простежити.

👍 радити психолога:

04-05-2024 21:09:39Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 365385 для Павел Леонидович

цитата:

Доволі очікувано) А

Доволі зверхнє ставлення)
Як і
цитата:

Це від незрілості. Дитяче. Як і природа Ваших страхів.


Розумієте, у Вас неекологічний спосіб спілкування. Побудований на приниженні, знеціненні, повчанні, зверхності, відчутті того, що єдиний хто знає істину - Ви сам.
Хіба такі способи не вважаються неприйнятними, самими психологами?
Ви розкладаєте людей по поличкам, ставите діагнози на раз-два, навіть не бачачи людину (я читала Ваші коментарі до інших питань)
Ви мені нагадуєте професора із серіалу "блудний син")
Вибачте, я б не вступала в діалог з Вами, тим більше, що все таки Ви безкоштовно намагаєтесь допомогти і це викликає повагу.
Але, мені справді образливо читати Ваш коментар. Він мене зачіпає і викликає обурення. Бо на мою думку, психолог не має права використовувати методи психологічного насильства.
Я доросла людина із своїми цінностями, а не "об'єкт" , не пластилін, з якого Великий Мудрець має виліпити особистість згідно своїх стандартів, прищепити їй "правильне розуміння світу", навчити "правильно мислити" тощо.
На мою думку, Ви себе вважаєте Посланцем Бога на цій грішній землі з місією навчити цих немічних правді))
Можливо, мене зараз можна звинуватити у конфліктності й невдячності.
Але, я вважаю що Ви не маєте права чинити на мене тиск. І захиститися від цього - мені потрібно, щоб почуватися комфортно всередині.


психолог онлайн

👍 краща відповідь!

2
Володимир Анатолійович Тарасенко
Алла Володимирівна Романенко
Доброго вечора!

Це іпохондрія. В психології та психіатрії так називається форма неврозу, коли людина боїться захворіти. Не лякайтеся слова невроз, бо це доволі розповсюджена ментальна проблема, коли людина нервує через щось і при цьому усаідомлює, що її переживання - це проблема.
В психології причиною іпохондрії часто вважається прихований страх смерті. Не обов'язково це саме страх небуття або помирання, це може бути страх старіння і руйнування організму, страх тяжкої невиліковної хвороби, страх прожити життя марно та не реалізуватися в ньому. І це все може маскуватися під тривожність за своє здоров'я.

Дивіться, для того, щоб знайти компроміс користь/шкода організму від Ваших ліків, треба порадитися з тим лікарем, що виписав ліки від ревматизму або з гастроентерологом. Вони порадять спосіб як мінімізувати ризик для шлунку. Наприклад, поїсти перед прийомом ліків і/або застосувати спеціальний гель для пом'якшення симптомів гастриту та рефлюксу.

Але психотерапія теж дуже показана, бо навіть з грамотними лікарями Ваша тривожність нікуди не зникне сама по собі. У Вас були останнім часом якісь стреси? Через війну, пов'язані з переїздами, народженням дітей чи онуків, дорослішанням чи сепарацією дітей від батьківської родини? Можливо, були розлучення/розставання, тяжкіі хвороби чи смерті близьких, тяжкі хвороби у Вас в біографії? (Не тільки останнім часом, а і загалом в житті.) Бо іпохондрія не береться з порожнього місця, її причини треба дослідити.

👍 радити психолога:


психолог онлайн
Тому і живете так, як живете.
Нічого дивного.
Хто не вчиться сам - того вчить життя. Жорстко.
Отож далі буде...
Не жалійтеся потім, що все так погано.
На все добре!)

👍 радити психолога:

05-05-2024 11:05:26Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 365413 для Павел Леонидович

цитата:

Отож далі буде...
Не жалійтеся потім, що все так погано.


)
А тепер, ще й залякування)
Звідки ви знаєте, що буде і чого не буде. Ви Господь Бог?)
"Роби так як я кажу, а то..."
А якщо б я піддавалася навіюванню і сприйняла ваші слова близько до серця? Це могло б нанести непоправної шкоди мені і моєму здоров'ю, якщо б я справді злякалася, це могло б стати тривожною нав'язливою думкою. Лякати людину, яка пише про страхи. Ви не лікар, ви садист і нарцис, який використовує проблеми інших людей і їх незахищеність, щоб годувати своє почуття власної важливості. Нажаль.
Вам теж не хворіти)


психолог онлайн
Бажаю вам одужати!
І душевно (непомірна гординя), і тілесно!

👍 радити психолога:


психолог онлайн
Дивіться, як ви швидко поставили собі діагноз. Підтримую. Складно при цих проявах особистості не погодитись. Так, ви - нарцис. Які підтвердження? Чому? Є чіткі ознаки.
- звинувачення інших в тому, що робиш сам, перевод стрєлок:
цитата:

ви садист і нарцис

- непомірна гординя, при якій існує тільки своє, а думки інших знецінюються:
цитата:

Ви Господь Бог?)

- драматизація і гра на публіку для привертання уваги до себе та для дискредитації інших:
цитата:

А якщо б я піддавалася навіюванню і сприйняла ваші слова близько до серця? Це могло б нанести непоправної шкоди мені і моєму здоров'ю, якщо б я справді злякалася, це могло б стати тривожною нав'язливою думкою

- захмарний егоїзм та егоцентризм, який може приймати навіть хворобливі форми щодо 1) пошуків в собі хвороб, яких не існує, 2) вбачанні в оточуючих, в тому числі і в психологах - ворогів (нарцисична паранойа), а все через те, що відчувають себе ЦЕНТРОМ всесвіту, тобто все сприймається на свій рахунок - бо собі наділяється ВЕЛИКА важливість.
- токсичність-отруйність, все з сарказмом та стриманою злістю (до речі, тому й хворієте, бо самі себе отруюєте):
цитата:

Вам теж не хворіти)

- до речі, дякую за побажання.
- ВІЧНА незрілість через застрягання в 5-6 річному віці, тому подорослішати навряд чи вийде, про що й самі пишете:
цитата:

Так, розумію, що це смішно і по-дитячому, але нічого з цим зробити не можу, мені складно опанувати себе

Отож.
Будьте з Богом!
І хай ваші добрі слова та побажання здоров'я повернуться до вас в збільшеному розмірі та віддячать вам!

Відредаговано автором 05-05-2024 13:14:32


👍 радити психолога:

05-05-2024 13:47:05Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 365428 для Павел Леонидович

)
Все таки ви не змогли стриматись)
Я вас зачепила, так?)
А чому вас так непокоїть те, що я назвала вас нарцисом?) Можливо, це не діагноз (я не психіатр), а такий собі звичний вислів типу "хам") Нарцисами у побуті називають людей, які думають лише про себе.
А ви одразу з діагнозами, і дитячими аргументами "сама така")
Обмежитись добрими побажаннями ви не змогли, тому вирішили обвинуватити мене, щоб відновити рівновагу свого самолюбства,яке я трішки похитнула)

По перше, я НЕ нав'язую людям своє бачення світу, на відміну від вас.
По друге, я НЕ погрожую іншим якимись страшними наслідками.
По третє, я НЕ категорична у своїх судженнях, НЕ кажу що "тільки так вірно".
Я не бажаю конфліктувати з вами.
І дискутувати надалі теж.
Вам не сподобалося, що я оспорила ваш авторитет і дозволила собі сумніватися у вашій правоті, тому ви мені приписали "непомірну гординю", поставили мені діагнози наобум, стигматували мене, засудили і принизили. Хоча, це з мого боку було елементарне відстоювання мною власних кордонів і власних цінностей, поглядів на світ.
А з чого я повинна покірно змінювати своє бачення світу? тільки тому що, якийсь дядько на форумі мені сказав що "так правильно"?
Ви б змінили своє бачення світу, тільки тому що хтось сторонній вам сказав це зробити?

До речі, ви зараз поводите себе непрофесійно, ви емоційно та особистісно включилися в розмову зі мною, це вже для вас не "стороння порада", це вже глибоко особиста образа на мене з вашого боку..........



05-05-2024 14:09:09Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 365428 для Павел Леонидович

цитата:

вбачанні в оточуючих, в тому числі і в психологах - ворогів

Тільки в вас.
Бо, це лиш відповідь з мого боку на вашу агресивну поведінку і грубе порушення вами моїх особистісних кордонів.
Я маю право захищатися.

Інші психологи віднеслися до мене як до рівної, а не зверхньо. З їхнього боку я бачу щирість, тому з ними теж щира. А ви - ні, у вас лише бажання мене "придавити" і ніби хочете мені помститися але я навіть не знаю, за що, я просто рандомна людина з інтернету.

Іншим психологам я дуже вдячна. Я отримала те, за чим прийшла сюди. По перше, відповідь "що це може бути" і "чому", по друге, відчуття рівноваги та зменшення тривожності, і по третє, практичні поради які я можу використовувати вже зараз, як от "планувати лише те, що зможу зробити, рухатися невеликими кроками".

А від вас - лише ваші негативні емоції.



05-05-2024 14:38:48Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 365428 для Павел Леонидович

цитата:

дискредитації інших:

Тільки вас. Бо вважаю ваші поради та коментарі шкідливими.
Як от тій дівчинці з котиком... Вона і так відчуває провину, непропорційну вчинку, а ви ще більш поглиблюєте це відчуття в ній. Люди відмовляються від власних дітей навіть, а тут просто тваринка, яку повернули туди де взяли. У людей різні бувають ситуації. І не можна людину так от обвинувачувати і страхати. Треба допомогти людині віднайти рівновагу в собі, а не підсилювати її фрустрації. А з вами, таке враження , що ви хочете довести людину до якогось нервового зриву, щоб потім лікувати "психічний розлад"...
А це погодьтеся, вже якось не виглядає здоровим.



психолог онлайн
цитата:

)Все таки ви не змогли стриматись)
Я вас зачепила, так?)

Навіть це в вас видає нарциса.
Любите провокувати та чіпляти?
Отримуєте від цього неабияке задоволення?
Впевнений, що так.
Інакше не продовжували б писати в подібному низькопробному стилі.
А пишете так багато тексту тому, що моїми словами зачеплене непомірне ЕГО.
Але ж воно настільки велике, що не зачепити його неможливо.
Тож, вибачаюсь, нема чого на дорозі розкладать своє завелике "я", бо на нього неможливо не наступити))
Навіть двері автобуса перед носом його зачеплять)
Все як ви і писали:
цитата:

Автобуси закривають двері у мене перед носом)

Тож, якщо ще є бажання, то можете ще потролити, я дозволяю), бо ви це полюбляєте, так?
А я полюбляю потролити тролів))
На все добре!)

👍 радити психолога:

05-05-2024 15:42:47Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 365439 для Павел Леонидович

З вашого боку, це газлайтинг.
Щось доводили вам немає сенсу. Бо, по суті ви ніяких ні аргументів, ні фактів не привели.
Лише насмішки в мій бік.
Ви вважаєте це достойною поведінкою для психолога?
Я - ні.
Ви, як маленький гопнік.
Ви самі чіпляєтесь до людей, що тут пишуть, ображаєте їх, не лише мене.
У всіх бачите розлади, до всіх пишете агресивні повідомлення. Наїхали ні з того ні з сього на жінку, яка звернулась по допомогу (!) щодо своєї дочки, а ви її звинуватили у всіляких розладах, писали їй образи, вона бідна, зі своєю інтелігентність не змогла дати вам достойну відсіч, а ви користуєтесь цим, безнаказанністю, поширюючи своє психологічне насильство.
То може, з вами щось не так, а не з усім світом?)

05-05-2024 15:47:09Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 365439 для Павел Леонидович

цитата:

подібному низькопробному стилі.

Це якому?)
За якими ознаками ви визначили цей стиль?)
цитата:

Інакше не продовжували б писати


По вашому, я маю заткнути пельку і дозволити вам мене ображати і я повинна терпіти вашу агресивну поведінку?
Так, насильники хочуть саме такої поведінки від своїх жертв.
"Мовчи, не привертай уваги, ти що, хочеш щоб про тебе всі думали, що ти скандалістка" - це типове маніпулювання.

05-05-2024 15:56:32Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 365439 для Павел Леонидович

цитата:

я полюбляю потролити

Напишіть це в своєму профілі)
Люди повинні знати, чого від вас чекати.
"Обмовка по фрейду", чи як там?..)

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Схожі онлайн консультації

Психологічний аналіз творів
qr