Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет
спеціалізація, зона професійних інтересів
Основне
⭐ Оцінка від колег-психологів
Рейтинг від колег: 10 з 10ти.
Усього оцінок: 4. хто оцінював
Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?
Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.
Відповіді 3947
Я розумію Ваше хвилювання та занепокоєння. Тим паче, що так себе поводити дитина почала лише нещодавно. І це дуже добре, що Ви одразу звернули на це свою увагу, як любляча мама.
Але нічого дивного, як на мене, в такій поведінці немає, якщо розуміти, що дитина діє завжди лише під впливом несвідомих установок та потреб, які намагається задовольнити.
Дівчинка стала підростати, тому і її намагання привернути увагу до себе набувають більш різноманітних форм. Дитяча психіка дуже лабільна (гнучка) і швидко шукає рішення внутрішніх підсвідомих питань.
Навіть дорослі люди дуже рідко роблять щось навмисне, а тим паче, дитина. Нами всіма керують певні поведінкові моделі та установки, які формуються, як правило, з народження, під впливом найближчого оточення. І якщо Ваша донечка щось і робить не так, то аж ніяк не спеціально. Судячи з її поведінки, вона лише намагається у знайомий їй спосіб привернути Вашу увагу до себе. Бо саме Вашої уваги їй катастрофічно не вистачає. І справа не в тому, скільки часу Ви з нею, а якість того часу, який Ви проводите разом... Адже, діти дуже чутливі. І якщо ми поруч, але думками чи почуттями десь далеко, дитина після розмови з нами, залишиться емоційно "голодна".
Вашій дитині не вже чотири роки, а ЛИШЕ чотири роки!
Тому впадає одразу в очі, що майже в кожному Вашому коментарі відчувається якесь незрозуміле обурення чи здивування з приводу того, що донечка вдавано, спеціально та награно поводить себе як маленька: "починає награно говорити по-дитячому", робить все, ніби, спеціально і маніпулює...
Як на мене, питання не стільки в дитині, скільки у внутрішньому Вашому сприйнятті Вашої донечки. Ви можете про це навіть не здогадуватися, але...
Відчувається, що Ваші внутрішні несвідомі очікування від дитини перебільшують її реальний вік та її емоційний стан.
Я б Вам щиро радила звернутися індивідуально на консультацію психолога. Адже, проблема може бути набагато глибша і стосуватися, безпосередньо, Вас, Вашого дитинства та ваших стосунків з батьками...
Адже, діти лише внутрішню "зеркалять" своїх батьків...
Якщо виникають такі гострі почуття ревності до своєї дружини, навіть до її минулого без Вас, на це є якась дуже глибинна підсвідома причина. Адже, ревність - це не просто емоція, це, насправді, світоглядне сприйняття себе та оточуючих, що формується задовго до створення сім'ї.
Щоб спробувати Вам допомогти, потрібно дещо більше інформації. У Вас були інтимні стосунки з іншими жінками до одруження? Який основний сенс Ви вкладали в ті стосунки? Для чого вони були Вам потрібні?
Що, насправді, Вас пов'язує з Вашою дружиною? Що головне притягує Вас до Вашої дружини? Адже, Ви чомусь одружилися саме з нею...
Людина, яка вживає алкоголь, на превеликий жаль, своїм словам та обіцянкам вже не господар. Тому те, що він плаче і обіцяє - абсолютно нічого не значить, від слова "зовсім". Окрім того, якщо Ви раніше велися на такі його вмовляння, то, певне, він зараз буде робити все, щоб маніпулюючи почуттями, повернути Вас назад в співзалежні стосунки. А те, що вони залежні, немає ніякого сумніву. І як на мене, саме це найнебезпечніше саме для Вас. Бо випадковостей у цьому житті не буває. І, на мою думку, якщо саме такий чоловік Вам зустрівся, на це є певна причина.
А як складалися у Вас стосунки з попередніми чоловіками? У них були якісь залежності? І чи мав якісь залежності Ваш батько чи, можливо, навіть, мама? І які стосунки були поміж Вашими батьками? Батько ображав маму?
Відредаговано автором 22-03-2024 16:05:58
Певне, дбати про своє фізичне здоров'я потрібно обов'язково. Але, як на мене, у Вас страх втратити стосунки потроху починає переростати у певну фобію, а це вже дуже небезпечно як для Вас особисто, так і для стосунків вцілому. Адже, чим сильніше ми чогось боїмося, тим швидше саме це до себе і притягуємо.
Те, що хлопець на початку стосунків сказав про бажання мати здорове потомство, як на мене, нічого дивного не має. Дивним було б, якщо б він хотів мати нездорове потомство.
А от те, що Вас це так глибоко зачепило - потребує окремої уваги. Бо, як на мене, саме Ваші внутрішні стрази, пов'язані з хворобами родичів і змушують Вас перебувати в такій напрузі.
Насправді, якщо говорити про онкологію, потрібно розуміти, що такого роду захворювання не є генетичними, тобто, не передаються спадково. Окрім того, багато в чому залежать, найперше, від світогляду людини та її способу життя. Не секрет, що найчастіше страждають на рак ті, хто не вміє пробачати, хто дуже чутливий до різного роду навіювань, тобто, не має внутрішньої опори, не здатний швидко змінюватися та адаптуватися до нових умов життя і веде нездоровий спосіб
життя.
Як на мене, справа не стільки в тому, що і коли сказав хлопець, а як Ви сприймаєте себе, на скільки розвинуте почуття самодостатності і на скільки Ви схильні пов'язуватися до близьких людей... Як у Вас склалися стосунки з батьками? Адже, чим менше ми отримуємо тепла від рідних людей, тим сил ніше схильні пов'язуватися до коханих в дорослому віці, несвідомо шукаючи в них те, чого недобрали в дитинстві...
Якщо хлопчик бере без дозволу гроші, не хоче вчитися і слухати своїх батьків, проблема, швидше за все, комплексна. І питання з грошима - є лише верхівкою великого сімейного "айсбергу". Адже, діти лише "відзеркалюють ті проблеми та питання, які виникли поміж його батьками вцілому, плюс, нестача знань у дорослих з виховання дитини.
Певне, щоб Вам допомогти в усьому розібратися, необхідно набагато більше інформації про те, які стосунки між батьками? Як спілкуєтеся один з одним?
Які у дорослих життєві цілі та інтереси? Бо діти хочуть вчитися лише тоді, коли і батьки постійно розвиваються, а не живуть лише побутовими проблемами...
Я б Вам щиро порадила звернутися до психолога. Під час індивідуальної зустрічі Ви зможете більш детально розповісти, що насправді відбувається в родині, скільки часу приділяється дитині , чи є поміж вами близькі стосунки... Адже, поки, з того, що Ви написали, складається враження, що найголовніша цінність в сім'ї - це матеріальні цінності. Інакше б для хлопчика не було на стільки важливо, що у всіх є гроші, а у нього не має... Окрім того, як часто друзів сина Ви запрошуєте додому та пригощаєте? Як часто допомагаєте незнайомим людям, які потребують допомоги?
Окрім того, я б ще порадила паралельно щоб психолог обов'язково поспілкувався з хлопчиком. Швидше за все, гроші, то лише підсвідома компенсація недоотриманих від батьків тепла та уваги...
Відредаговано автором 19-03-2024 17:55:51
Якщо уважно перечитайте ще раз, то впевнитеся, що Ваші питання не мають жодного відношення до написаного, а є лише проекцією особистого сприйняття тексту.
А щоб щось донести до брата, потрібна любов, вищий прояв якої - строгість проявлена спокійно, але твердо. Вам не вистачає саме внутрішнього спокою, рівноваги та впевненості, що все робите правильно.
Тому я і написала, що спершу потрібно себе привести до ладу. Інакше, Ви будете для брата, або тою, об кого витирають ноги і ким безпардонно користуються, або такою собі Фрекен бок, що стоїть з нагайкоюнад його головою... Але з чоловіками такий стиль поведінки лише викликає ще більшу впертість... Отже, потрібно розкрити в собі жіночі якості. Тоді зрозумієте, що сильна жінка - це та жінка, яка перемагає без бою, а не та, яка стає з представником сильної статі в двобій...і програє... А Ваш брат - якраз і є яскравим представником чоловіків, нехай поки що і в підлітковому віці...
Відредаговано автором 18-03-2024 21:30:28
Як на мене, є можливість піти іншим шляхом, не кидаючись стрімголов невідомо куди і в що... І це шлях відновлення себе, як особистості, бо як на мене, Ви повністю втратили себе в стосунках... Ви його дуже кохали і боялися втратити? Ви дуже боялися самотності?
Можу привести безліч випадків, коли жінка змогла не лише змінити себе, а через свої внутрішні трансформації змінити своє життя повністю, при цьому не ризикуючи своїм життям...
Насправді, стосунки чоловіка та жінки - це питання гідності жінки, її вміння не лише догоджати чоловіку, але і вміння без скандалів виховувати його...
Відредаговано автором 18-03-2024 18:33:58
Щиро співчуваю Вам.
Судячи з того, що Ви написали, така ситуація між Вами та чоловіком триває доволі довго,я правильно Вас зрозуміла? Якщо так, то навряд чи Ви от так зможете зібратися та кудись піти від нього у невідоме. Розумію, що Вам дуже боляче і Ви у відчаї, але... Перш, ніж "кидатися" в іншу крайність, можливо, варто зрозуміти, а що саме призвело до такої ситуації, щоб вже потім шукати адекватний вихід? Бо це ж тепер стосується не лише Вас, але і Ваших дітей... Скажіть, Вам є куди піти? Де жити? Ви маєте фінансову стабільність, щоб вистачило на життя для Вас та дітей? Вас є кому підтримати на перехідному етапі?
Відредаговано автором 18-03-2024 17:19:29
Судячи з того, що Ви написали про стосунки з попередніми чоловіками і з "теперішнім", Вас дійсно "кидає" з крайності в крайність.
Ви пишете, що "раньше мужчины меня полностью обеспечивали впринципе-ничем хорошим это не закончилось". Тобто, були чоловіки, які Вас, судячи з усього, "підкупали" подарунками, щоб без перешкод Вами користуватися. А тепер Ви зустріли ніби такого собі антипода попереднім, того, хто не "купує" Вас, але... не хоче за Вас брати, загалом, ніякої відповідальності і пропонує стосунки, де "ніхто нікому нічого не винен і в разі чого - кожний сам по собі"...
Тобто, що в першому випадку, що в другому, про гармонічні стосунки, які побудовані на взаємопорозуміння, відповідальності та любові - говорити неможливо.
Ви пишете, що "Мама с детства твердила, что кино, букеты и конфеты оплачивает мужчина...". Тому, як на мою думку, у Вас глибоко, на рівні підсвідомості закарбувалася мамина, суто меркантильна установка щодо всіх чоловіків. Яка навіть тоді, коли Ви, відчуваючи, що щось не те відбувається в стосунках з чоловіками, інтуїтивно спробували поміняти підхід до них... тематика меркантильності все одно проявилася... правда, в дзеркально протилежній формі... "Но я понимаю что мы живём в современном мире, где +- все на равных. Я тоже имею доход (оба мы живём заграницей)".
Справа в тому, що підхід "все равны" , як це не дивно, але "візуалізував" для Вас чоловіка, який в прямому сенсі проявив от те саме "все равны" у тій площині, яка для Вашої підсвідомості є найважливішою, тобто, матеріально-фінансової у відповідності до дитячої установки, навіяної, швидше за все, знову ж таки, Вашою мамою. Наша підсвідомість не розуміє нюансів, вона формує події нашого життя відповідно нашого конкретного запиту.
Тобто, що в одному випадку з чоловіками, що в іншому, Ви постійно опиняєтеся в ролі "жертви", хоча сама цього не розумієте. Бо і в першому і в другому випадках, Вами маніпулювали...
Саме тому Вам так стало зараз неприємно в ситуації з пропозицією відпочити "на пополам", бо маніпуляцію Ви відчули інтуїтивно...
Що робити?
Необхідна повна трансформація дитячих установок у самодостатнє сприйняття себе та життя ( не плутати з самостійністю), і розуміння, а як насправді формуються гармонічні стосунки. Бо нам лише здається, що ми завжди свідомо самі керуємо своїм життям, тоді, як у 95% нами керують наші установки та поведінкові моделі, які сформувалися задовго до
тепервшнього моменту.
Відредаговано автором 18-03-2024 17:14:25
Те, що я зараз напишу, швидше за все не сподобається, але...
Є певні закони, незнання яких не знімає наслідків. Якщо батько дітей не поважає їх маму, діти стануть слухатися батька, а свою будуть нехтувати. І такі діти виростуть впертими,черствими та не здатним до співчуття. А якщо мама не поважає батька своїх дітей, весь час його критикує, знецінює, такі діти загалом нікого слухати не будуть.
Окрім того, діти вчаться та ведуть здоровий спосіб життя лише тоді, коли дорослі весь час розвиваються і слідкують за своїм здоров'ям... Якщо ж батькам не до дітей через сварки та конфлікти, такі діти стануть шукати собі авторитети серед таких же, як вони, або серед інших дорослих, які далеко не завжди є взірцем правильної поведінки.
Тобто, навчити дітей правильно себе поводити лише повчаннями та словами -
неможливо.
Що робити? Станьте для них авторитетом, розберіться спершу зі своїм життям, перестаньте їх критикувати, а спробуйте зрозуміти, що вони в такий спосіб "закриваються" від болю, бо не відчувають, що комусь взагалі потрібні... Почніть ставитися до них з позиції прийняття та любові, а не менторства та критики і їм навіть нічого не потрібно буде говорити, вони самі "потягнуться" за Вами і стануть ще й запитувати, а як їм правильно себе поводити і як краще щось зробити...
Це закон щасливого життя: стань щасливою сама і навколо тебе всі стануть щасливими.
Ви щасливі?
Ми можемо скільки завгодно говорити самим собі, що готові змінюватися, але якщо такої готовності не має всередині нас, на рівні підсвідомості, тоді навіть Інфопростір може відреагувати на це
от таким чином...
Нехай у Вас все владнається в стосунках з донечкою!
Отже, мої припущення вірні.
Як на мене, те що відбувається зараз стосовно роботи, є певним "навіюванням" зі сторони Вашого брата. Якого, швидше за все, Ви сприймаєте як старшого, можливо, підсвідомо,як заміну свого батька. Адже, батьки весь час сваряться і сварилися, що навряд чи сприяло налагодженню довірливих стосунків між ними та Вами. Саме тому, для Вас такі значимі його настанови і слова. Ви ще та "маленька дитина" щастя якої залежить повністю від того, чи звернуть на неї увагу її батьки. Бо жодна людина жити без тепла та любові не може. А бути "гарною дівчинкою", слухняною, яка все робить як їй кажуть, дає якісь шанси, що її полюблять і звернуть на неї нарешті увагу, відірвавшись від скандалів...
Ви пишете "Мені здається коли за мене все вирішували я не можу сама приймати рішення" І це абсолютна правда. Насправді, Ви до цих пір перебуваєте в своєму сприйнятті життя на стадії тої дитини, за яку ВСЕ вирішують. У Вас величезна психо-емоційна залежність від близьких людей, яка поглиблюється ще й тим, що і Ваш батько дуже тривожний. Швидше за за все, проблеми були в стосунках і між його батьками та його самого з ними...
Насправді, з такими залежностями самотужки впоратися надзвичайно складно. Адже, це рівень підсвідомих установок, які гарними порадами не трансформуються. Потрібний "перезапис" поведінкових моделей та реакцій. Вам потрібно навчитися бути самодостатньою (не плутати з самостійною : це абсолютно різні речі)
Відредаговано автором 18-03-2024 11:53:17
Відео психолога 4
Повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.