В вашем тексте есть противоречие, «хочу отстоять себя так чтобы не считать себя слабохарактерным», а говорите, что все ок.

Ребята утверждают себя и свои понты об новеньких, самым гадким и мерзким способом. А вы восприимчивы к этому, потому что это попадает в вашу уязвимость. Можно реагировать не агрессией, а остроумием, слова бьют сильнее, когда вы не огрызаетесь, а спокойно методично ставите их на место, разворачиваете гавно адресату. Вы же реагирует как бык на красную тряпку, на что и рассчитан буллинг. Если я скажу, что вы динозавр, то скорее вам станет смешно, а если скажу, что неуверенный парень, то скорее это заденет. И тут вопрос не в том, что я говорю, а в том, что вы ощущаете и как реагируете!

Тепер стає більш очевидно чому вам так нестерпно важко. Ви пережили сексуальне насилля, це дуже травматичний досвід, який відігрався знову з побиттям з чоловіком. Щиро співчуваю! Ви знаходитись більшу частину свого життя в лещатах травми, безсилля та оніміння. Як прикро, що ви нікому не розказали і як жаль, що ніхто не був поруч з підтримкою. Ви не винні, ви були постраждалою, що в 17 років, що у шлюбі з чоловіком аб‘юзером. Вам потрібно це опрацювати, бо в травмі життя капсулюється і все завмирає, потухає, що і відбувається з вами. Шукайте травма-терапевта чи спеціаліста, який працює в методі EMDR. З свого боку раджу щиро Євгенія Тичковського.

Ваша внутрішня дівчинка дуже самотня, їй дуже боляче і вона потребує допомоги! Будь-ласка допоможіть їй і організуйте їй психологічне лікування! Обирайте життя і не дивіться в сторону смерті. Ваша душа та серце потребують зцілення, після якого у вас з’явиться ресурс на власне життя та лікування донечки!

Відредаговано автором 22-04-2024 20:11:00

Доброго дня!

Ваша душевна сповідь дуже щемлива. Багато відчаю, самотності, втоми та зневіри. Спічуваю вам! Страшно, що ви сама собі не потрібні. Це є головною проблемою. Ви забули, що таке власна самоцінність. І це тепер має бути вашою задачею розвитку!

Розкажіть про що ви мріяли? Що ви цінуєте в житті? Щоб хотіли для себе? Коли ви відчували себе щасливою? Ким ви захоплюєтесь в житті? Чого б хотіли навчитись? Я хочу знайти ті островки життя, надій, мрій, від яких ви відмовились. Так прикро, але я вірю в вас, ви сюди написали і звернулись, значить є вогник Життя!

Доречі, а хто вас розуміє? Чи є подруги? Ви втомились від ролі мами, дружини і забули як воно просто бути, але це можливо згадати. Ваша внутрішня дівчинка теж про щось мріяла, давайте дамо їй голос та простір просто бути і вести вас за собою ❤

Здравствуйте!

Ваши семейные отношения претерпевают кризис. Важно с годами углубляться и переходит на новые уровни, находить новые смыслы. На первых порах все легко и просто, так как работают гормоны, есть ожидания, влюблюнность, а реальность она не всегда легкий сахар. Похоже ваша жена дорожит вами, а вы ней?

Новая женщина может отобразить похожую динамику как с супругой, когда вначале все ок, а дальше что?
Отношения - это динамический процесс, если стало холодно, то нужно подогреть градус и атмосферу. Рекомендую разобраться сначала с тем как вы лично строите отношения, а для этого нужна личная психотерапия.

Відредаговано автором 22-04-2024 12:20:53

Здравствуйте, Михаил!

Сочувствую вам! Буллинг направлен всегда на самые уязвимые точки человека. Вам важно научится выдержке и умению защищать себя!
Я предлагаю вам подумать как творчески переводить стрелки от себя к атакующим. К примеру: «Да, у меня прическа девочковая, а тебе что нравятся приставать ко мне как к девчонке?». Важно еще посмеяться в конце 😁

Во-первых, когда нас хотят задеть, то ждут что мы будем не согласны, а если согласиться, то их задор отпадает, фрустрирует их агрессию.
Важно пережить этот этап вливания, возможно занятие спортом, личные увлечения покажут вашим одноклассникам что помимо внешности вы интересны, но главное чтобы вы были сами себе ценны и интересны. Кстати, если у вас все ок с самооценкой, то чьи-то глупые нелепые слова будут вас не задевать. Если задевают, значит вы тоже что-то от них хотите, интересно чего?

Доброго дня!

Вітаю вас з таким важливим проривом! Життя штовхає вас у дорослі керівні позиції, проте ви западаєте в страхи, в дитячі стани і хочете підтримки когось компетентного, сильного. Це важливо усвідомити і кожен раз бути самій собі опорою! Так страшно, так незрозуміло, але ви потихеньку будете розбиратись, адаптуватись до нових реалій. Спочатку треба багато зовнішньої підтримки щоб проросла вутрішня, так влаштовані всі люди. Тому пошук психолога, наставника необхідний.

Вибір психолога - це не завжди попадання з першого разу. Це як вибір роботи, партнера, не завжди вистачає чутливості відчути і зрозуміти чи це прям моє. Проте це як і стосунки, що відображають нас на даний момент. У вас є труднощі з агресією, бо страх поки що сильніший і він від чогось вас захищає, припускаю, що від відповідальності. Керівник - це як акула, яку бояться, бо в більшій мірі це лідер. Вам важко опиратись самій на себе. Але цього ж вчаться всі та зріють у цій ідентичності не так швидко!

Досвід з психологом можливо був не самий ефективний, але це точно досвід і ви вже знаєте як не хочете. Тобто в наступний раз ви будете більш обачливі і чутливі до себе, де відповідальність буде більш у ваших роках! Доречі, у мене було 4 психолога. Кожен мені щось підсвітив і з кожним був досвід як розчарувань так і захоплень. Це життя, якого не треба так сильно боятись, бо воно всеодно трапляється та розвиває нас!

Здравствуйте!

Трудно что-то требовать и ставить другого человека в обязанность должен. Вы можете просить этого и говорить, что вам важно. Похоже вы переполнены негодованием и обидой, что эти встречи не так ценятся, возможно вы сами не ощущаете своей ценности?

Парень достаточно молодой и возможно не до конца понимает и ощущает как важно и нужно общаться мужчине и женщине. Поэтому важно его обучать и мягко стелить в свою сторону. Если он не понимает, то можно тоже говорить спокойно, тогда у меня нет желания к тебе приезжать, потому что я чувствую себя парнем. Попробуйте не выяснять отношения, а прояснять! Эмоциональная сфера - это сильна женская сторона и мужчины ее развивают рядом со своими возлюбленными.

Показывать свой нрав зачем? Чтобы утвердиться за счет другого. Настоящая близость это когда мы настоящие. Вам хочется скомпенсировать и его обидеть, но это же не решит, а только отдалит вас друг от друга. Парню тоже непросто, страшно, поэтому учитывайте друг друга без возвеличивания кому сложнее и важнее. Если вы оба ценны и важны, то этих истерик не должно быть.

Відредаговано автором 22-04-2024 11:37:00

Амина, здравствуйте!

Чувства не подаются приказам, в тот период ваш парень делал то, что вам очень нравилось и напитывало, а сейчас этого нету. Но есть другое, важно исследовать, что происходит с парнем, возможно его чувства поменяли спектр и таким он вам не подходит. Но это тоже он. После конфетно-букетного периода деятельность гормонов спадает и появляется настоящая реальность. Вы же по правде сейчас не можете быть мужем и женой, вы только познаете это прекрасное чувство любовь и все вытекающее обстоятельства. Отношения перешли на другой уровень, а вы хотите как раньше. Настоящая близость это не только о приятном, порой даже наоборот, чем больше вы выдерживаете разных чувств состояний друг друга, тем более реальна глубина ваших отношений.

Учитесь принимать своего парня и себя разными, учитесь не залипать в него, а быть себе интересной даже в уединении. В моменты его отстранений вы попадаете в грусть, одиночество, растерянность, это важно самой проживать, чтобы не быть зависимой. Как здорово, что парень показал вам прекрасное отношение к себе, теперь вы сами себе его практикуйте! Вам не хватает этого ощущения обожания, любви и счастья, но если оно подвязано под другого, то очень трудно быть счастливым. Люди как погода часто меняют свои циклоны, но вы можете быть в гармонии с собой! Развивайте себя и вкладывайтесь в себя как в драгоценный ресурс! Время покажет как будут развиваться отношения, но и отношения созданы для того, чтобы мы развивались.

Здравствуйте, Андрей!

В вашем тексте много страхов, которые останавливают вашу смелость делать то, что хочется. С этим нужно работать, на постоянной основе и если есть в анамнезе такая история с мамой и с диагнозом, то терапия пожизненная! Нету постоянства от того, что нету внутри безопасности, а это надо простроить и создать. В переписках не помочь, нужна психотерапия!

Доброго дня, Софіє!

Ви описали дуже багато травматичного досвіду, який отруює ваше життя. Ви досі його носите і він має вплив на вас. Звідси коріння вашої нездатності будувати стосунки та нездатності радіти життю. Співчуваю, дуже жаль, що вам довелось пережити таке відношення з боку рідних людей. З цим треба працювати і чесно скажу не один рік, поради тут не депресуй, радій не діять, бо багаж у вас з перенавантаженням.

Яке щастя, що є кохана людина і біля якої підіймається ваша внутрішня драма. Ви хочете виговоритися, пережити ті глибинні самотні епізоди своїх страждань, а в нього інша реальність, він просто радий тут і зараз знати і бути з вами. Проте думаю, він може не витримати такого грузу, бо він не психолог, не свята людина і тут не винний, тому рекомендую шукати спеціаліста і свій внутрішній завал розгрібати щоб ставати легшою. Звідси нема сил і ресурсів. Все подавлено і задавлено. Коли у людини болить зуб, вона йде до лікаря, так само і у вас. Вам потрібна глибинна робота і лікування! Бажаю вам сил та натхнення розібратись з минулим, щоб насолоджуватись теперішнім та крокувати в майбутнє!

Відредаговано автором 21-04-2024 18:40:34

Доброго дня!

Бути закоханим - це прекрасно! Проте ви здається закохались в образ, який дається вам ідеальним. Він трохи недоступний і цим ще більш привабливий. А ви самі для себе привабливий? Можливо ви все прекрасне спроектували в нього, а потрібно і собі себе визнати та привласнити свої чесноти. Чи були у вас взагалі з кимось близькі дружні стосунки? Можливо саме його увага, поява підіймає багато хвилювань і відчуття потрібності. Ми часто хочемо того відношення, яке хтось відкрив чи показав нам. Ми пізнаємо і себе і інших через будь-які відносини, в тому числі і дружні, колегіальні.

Тримайтесь цієї дружби і вчіться досліджувати себе. Після закоханості завжди слідує стадія розчарування, чи витримаєте ви її і захочете бути поруч після, і чи буде взаємність покаже час.

Доброго дня!

Співчуваю вашій родинній історії. Дійсно багато токсичності, осуду та неприйняття вас. Проте ні ви, ні батьки ніби не можуть побачити один одного. Між вами прірва, ви рятуєтесь відстаню, а батьки не можуть це пережити. Приємними почуттями не наближаються, то хоч якось чіпляють вас образами та звинуваченнями. Я думаю це їхня мова «любові», вони не можуть визнати вас і дати більше, бо самі спустошені. Батьки впадають в дитячі стани і хочуть щоб ви іх обслуговували та кружляли.

Проте ваші дитячі стани не оброблені, ви все розумієте, проте відчувається образа і біль. Ви про це не пишете, але між рядками віє цим… Вам треба це пережити, оплакати, що у вас не було люблячих підтримуючих батьків, а далі всередині себе відтворити для себе те бажане відношення! Тоді питання і напади зі сторони батьків абсолютно не будуть вас чіпати. Рекомендую роботу з психологом для такої нелегкої трансформації душі та серця!

Нормально відсторонитися від болю, токсичності, але ви ж не можете… Воно вас чіпляє і потребує обробки та лікування. Те спілкування, яке є, воно не для вас, воно ще більше ранить вас, але здається ні ви, ні батьки поки не спроможні перевести його в конструктивне русло(( можливо це не вдасться ніколи, але точно можна змінити власне відношення до цього!

Відредаговано автором 21-04-2024 18:17:18

Марія, вітаю!

Ваша подруга має ще близькі стосунки і життя окрім вашої дружби. Ви впадаєте у ревнощі та образи з цього приводу. Як я розумію, ви свої потреби в близькості замкнули лише на цій дівчині, а вона не витримує ваших очікувань і може зовсім і не здатна. Це дійсно породжує біль, але це реальність. Вам потрібно це усвідомити, прожити свої почуття та шукати 2-3 надійних людей, саме це мінімальне коло, що забезпечує норму для соціалізації людини. Коли у вас буде ще з ким ділитись своїм життя, розділяти його, то така напруга спаде з ваших відносин з подругою. Доречі, можливо ви проектуєте в неі маму, яка має бути в доступі і завжди з вами. Але друзі це не батьки, а самостійні незалежні люди, які можуть не завжди нас обирати. Вам важко прожити цю самотність та невибраність. Співчуваю!

Головне щоб ви завжди обирали себе навіть якщо буде невзаємність з боку інших. Якщо шукати опору в інших, а не в собі, то розчаруваннь не уникнути.

Відредаговано автором 19-04-2024 19:24:38

Андрій, вітаю!

Ваш страх вас від чогось захищає, ви чогось остерігаєтесь і просто це побороти не варіант. Треба це досліджувати і пропрацювати з психологом. Всі наші почуття породжуються в контакті і самопоміч тут не врятує вас.

Ви нервутесь коли ходите на співбесіди, де є люди, які вас оцінюють та виступають в дорослих позиціях. Можливо ваш страх саме родом з дитинства, коли і як ви боялись батьків? Якщо послухати ваш страх, то як би він звучав? Як у вам справи з самооцінкою?

Вы такая теплая и заботливая, очень жаль, что мама и папа не интересуются вашим внутренним миром.

Попробуйте найти увлечение. Что-то делать, интересоваться и возможно вы найдете себе там единомышленников. В любом случае вам нужно себя не резать, а наполнять хорошим, добрым, светлым! Желаю искренне вам справиться со своим состоянием и радоваться жизни! Если вы умеете так сочувствовать смерти учителя, страданиям животных, то вы можете и себя окутать такими же ощущениями и привнести в этот мир добро!