У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Психологиня Вікторія Миколаївна Цуркан Київ лише онлайн

психолог    Вікторія Миколаївна Цуркан
13-12-2021 Вікторія Миколаївна Цуркан додати у вибрані

коментар
Останній візит на сайт 7 днів тому.
Років досвіду психологом Років досвіду: 8
психолог
Освіта
Межрегіональна академія управління персоналом, спеціальність психологія
Підвищення кваліфікації:
Московьска Школа Психоаналізу, программи:
«Психоаналітичне консультування»
«Структури та стратегії»
«Психоаналітична техніка»
Комплексна програма підготовки психологів, Європейська школа психології
Аналітична психологія К.Юнга, Школа професійних психологів
Програма «Сучасних технологій психологичічного тренінгу», Академія безпеки та основ здоров'я
Курс «Психологичний супровід перинатальних втрат», Фонд "Світло в руках"
Постійна учасниця тренінгів, семінарів, конференцій, вебінарів у сфері психічної освіти
Щотижнева груповая супервізія
Тривалий досвід особистої терапії в психодинамічному напрямку
Досвід психологічної практики
Приватна психологічна практика с 2016 года
Індивідуальні консультації, психотерапія
Працюю онлайн (Skype, Viber, WhatsApp, Telegram)
Працюю з запитами
- зрозуміти себе, свої здібності, розвинути таланти, знайти своє місце в соціумі
- створити або налагодити стосунки в родині, колективі, з дітьми, батьками, друзями
- прийняти рішення, зробити вибір
- пережити розлучення, розставання, смерть близької людини
- навчитися контролювати страхи, тривогу, позбутися фобій та нав'язливостей


Основне
диплом перевірено
Сертифікати про додаткову освіту
Відповіді 254
Не приятно понимать что у жены был кто то до меня
Приветствую
Интересно, кто был инициатором «конкретного разговора с женой на счёт её прошлой жизни»? Зачем было говорить о прошлом?
Прошлого не существует, ведь это воспоминание, картинка в голове. Выходит, что вашим отношениям мешают несуществующие вещи и ваша собственная фантазия, которая дорисовывает, как «он её трогал, ласкал и тому подобное».
Интересно, что вы ничего не пишите о жене, ее чувствах, о том, как она пережила этот ваш «конкретный разговор». А пишите о НЁМ, о некоем мужчине, которого вы никогда не видели, но он вызывает у вас бурю переживаний. Теперь этот фантазийный ОН стоит между вами и женой, ОН мешает вам ласкать жену, жить с ней в гармонии.
Я бы исследовала ваше прошлое, отношения с отцом, с сиблингами, ситуации конкуренции. Вполне возможно, что воспроизводится ситуация треугольника мать-отец-ребенок или мать - дети (сестры-братья), где вы были не на первом месте.
Соглашусь с коллегой, что дискомфорт вызывают такие чувства, как зависть к тому, кто был до вас, кто был первым; жадность и желание ни с кем не делиться, получить все в единоличное пользование. Эти чувства мощные, примитивные, так как появляются в раннем младенческом возрасте, когда ребенок еще беспомощный и зависимый, часто испытывает зависть к тем, кто больше, старше, ревнует, если отцу, братьям-сестрам достается то, до чего ему еще нужно дорасти. Эти чувства часто приводят к разрушению отношений. Рекомендую исследовать свою историю, детство, возможно, вспомните, что нечто подобное вы уже переживали.
Также я бы исследовала, а что еще в отношениях с женой не устраивает именно сейчас, кроме прошлого. Иногда человек перестает любить, теряет интерес к партнеру, испытывает разочарование и бессознательно ищет повод отодвинуться, уйти из отношений, наказать за что-то, отомстить.
Чому мене це нервує
Вітаю.
Коли людина слідкує за іншою людиною і бачить, «що там в нього є якесь справжнє життя без мене, справжні стосунки, прояви почуттів» і після цього нервує, то можна припустити, що піднімаються неприємні переживання:
- образа, злість, бо хлопець, який вам «сильно подобався» (і скоріше за все ви досі до нього не байдужа), вибрав не вас
- заздрість, що інші люди мають задоволення у своєму житті, а вам сказали, що до вас почуттів не має і стосунків з вами не хочуть.

Вам запропонували тільки секс і, можливо, хлопець для вас сексуально привабливий, та погодитися на це не дозволяють внутрішні заборони, для вас цінність – вірність у стосунках. Тоді є внутрішній конфлікт між бажанням та принципами. І це ще одна з причин, чому хочеться слідкувати. Можливо, вам хочеться знайти підтвердження того, що там у нього не все так прекрасно, як здається на перший погляд. І це так і є, бо людина, яка задоволена своїм життям не пропонує дівчині із минулого секс.

Ви питаєте, що вам робити. Схоже на те, що стосунки з хлопцем із минулого не завершені. Щось залишилося неоплакане, невідпущене, що важливе для вас. Наприклад, мрії та плани, які ви будували відносно хлопця. Ви написали «життя без мене» - це може вказувати на те, що в своїй уяві ви малювали гарні картинки спільного майбутнього і досі не змогли примиритися з тим, що цього ніколи не буде. Можливо, ви чекаєте, що він одного дня зрозуміє, що зробив невірний крок, та повернеться до вас. І тоді ця надія може тримати вас прив'язаною до минулого.
Стосунки завершені, коли людина відчуває байдужість. Присутність інтересу до життя людей із минулого – нормальна річ, якщо вона не стає нав’язливим бажанням слідкувати.

Рекомендації такі: звернутися до психолога та почати роботу горя через втрату стосунків з хлопцем, який сильно подобався, оплакати мрії, які не здійснилися.
Процес горювання та прощання можливо провести самостійно. Для цього завести щоденник і записати від початку до кінця історію ваших стосунків: як познайомилися, як закохалися, як розвивалися стосунки, які проблеми були, як сварилися та мирилися і чим все завершилося. В кінці історії написати прощального листа, який складається із трьох обов’язкових частин:
Кохаю або кохала:
• наскільки сильно я любила або досі люблю;
• як я це виявляла і як хотіла би виявляти;
• які слова я хочу сказати про своє кохання.
Ненавиджу:
• наскільки сильно я злюсь;
• за що я так злюсь;
• як би я висловила свій гнів, якби могла.
Відпускаю:
• на що схожий мій біль;
• як поступово загоїться моя рана;
• я відпускаю тебе і бажаю тобі щастя.
Важливо бути відвертим, не треба підбирати красиві слова та вирази, головне вилити на папір всі почуття, особливо «неприємні» - такі, як образа, злість, ненависть, ревнощі тощо.
Вірю, що ви зможете впоратися з тим, що визиває у вас страждання. Успіхів вам.

Меня никто не ценит
Приветствую.
Сочувствую вам. Ситуации в семье и на работе вас не устраивают. Вы бы хотели их изменить, но вам страшно, что ничего к лучшему поменять не удастся.
К тому же, ситуации похожи: другие получают больше, чем вы (заработок и премии). Ваш вклад (быт и бесплатный труд) являются как будто невидимыми или другие считают, что вы обязаны это делать. Вполне возможно, что и вы так считаете.
Работа по дому вся на вас – так как вы меньше зарабатываете и это ваша компенсация того, что муж приносит в семью больше денег.
На работе вы выполняете бесплатно то, за что другие получают премию – возможно, это ваша компенсация за то, чтобы оставаться спокойной, мало с кем коммуницировать, а значит, не быть активной, инициативной, не заявлять о себе и своих потребностях.
Похоже, это ваш привычный сценарий по жизни, который повторяется в разных отношениях и с разными людьми: быть тихой и незаметной, ничего для себя не требовать. И здесь нужно разбираться, что именно вас пугает, останавливает менять ситуацию к лучшему. Как предположение: вы боитесь конфликтов, вам страшно быть неудобной, проявлять агрессию – ведь говорить о несправедливом отношении к себе означает выйти из спокойного состояния, заявить о себе, быть на виду, войти в коммуникацию с другими людьми, «Я здесь и у меня есть потребности и желания».
Вполне возможно, что в прошлом ваша инициатива, желание что-то получить, добиться своего привела к болезненным последствиям, например, в детстве вас наказывали за любые проявления, требовали не беспокоить, быть тихой и послушной. Там и тогда, чтобы выжить вы приняли решение оставаться «некомунникабельной и спокойной». Но теперь эта модель поведения вам мешает, вы уже ее переросли, как детские ботинки, она вам «жмет» и мешает легко идти по жизни, препятствует добиваться лучшего для себя. Как гипотеза: страшно быть агрессивной и сексуальной, страшно быть взрослой, нести ответственность за себя, за свои решения.

Бесплатная рассылка интересностей!

Не могут понять есть ли чувства у парня
Больше похоже на детско-родительские отношения. Парень заботится о вас как отец о дочери: откликается, если нужна помощь, покупает то, что нужно, оплачивает, организовывает отдых в свободное время, водит за ручку.
Есть нежность, нет сексуального аспекта. С дочерью сексом не занимаются.
Парню зачем-то нужны такие отношения. Можно допустить, что он скрывает свою ориентацию или очень боится правды о своих предпочтениях. Может быть и страх женщин. Расспросите о его отношениях с мамой и об отношениях между родителями.
Телесный контакт - база для благополучных отношений между мужчиной и женщиной. Если вам приходится выпрашивать то, что от мужчины должно исходить естественно, если вы не чувствуете телесного отклика от партнера - плохой признак. Вы из-за этого злитесь, возмущаетесь, эти отношения вызывают целую гамму неприятных переживаний - это действительно то, о чем вы мечтали?
Снится бывший
Сновидение может иметь тысячи интерпретаций. Важны ассоциации самого сновидца. Без них толкование сна – это лишь фантазии толкователя и к вам могут не иметь никакого отношения.
Сон может исполнять желание, например, любить и быть любимой, быть нужной и ценной для кого-то, вернуться в тот период жизни, когда не было ответственности за ребенка, была привольная жизнь молодой девушки.
Сон может быть компенсацией – давать то, чего не хватает в жизни, например, вам не хватает романтики в отношениях с мужем, времени на вас двоих, отношения с мужем изменились после рождения ребенка, он проводит с вами недостаточно времени.
Сон может восстанавливать душевное и физическое равновесие, наполнять энергией, чтобы днем хватало сил справляться с обязанностями матери и хозяйки. Во сне вы переключаетесь на себя, получаете удовольствие. Возможно, что днем все свои силы и внимание вы отдаете семье и заботам о ребенке, на себя времени не остается.
Вы пишите, что постоянно думаете о бывшем: возможно, ваша психика таким образом помогает вам справляться с трудностями, проблемами, например, вы не знаете, как решить те или иные задачи, которые ставит перед вами жизнь, сон помогает пока отодвинуть на задний план то, на что пока нет ресурсов и возможностей. Поразмышляйте, о чем бы вы целый день думали, если бы не эти сны и мысли о бывшем, какие проблемы вышли бы на первый план.
Образы сна могут отражать грани личности сновидца. Охарактеризуйте этого парня, опишите присущие ему качества и свойства. Поразмышляйте, где эти характеристики сейчас пригодились бы вам, чтобы быть более эффективной, решительной, смелой и т.д.
Любовь во сне может указывать на процесс развития личности, соединение мужских и женских качеств.
Сон может быть грезой о несбывшихся мечтах. Или показывать процесс принятия каких-то болезненных моментов прошлого, примирение с тем, что раньше очень огорчало, отпускание обид. Или, наоборот, желание вернуть прошлое, невозможность отпустить мечты и планы. Тогда сон о незавершенном горевании по бывшим отношениям.
Страх перед одруженням. Попередньо був невдалий шлюб
Добрий день
Цікава описка «Цього разу я пообіцяв, щоб ми одружимось до кінця поточного року, але розумію, що зможу це зробити» - ви зможете це зробити.

Ви пишете, що боїтеся нового шлюбу через те, що попередній шлюб був невдалим. Я пропоную вам розділити ці дві події. Попередній шлюб і його проблеми – окремо, теперішні стосунки – окремо. Бо саме в цих стосунках ви маєте все, що вам зараз потрібно, вас задовольняє стан, статус і ви не хочете нічого змінювати. Ваша кохана вдається до маніпуляцій, погрожує припиненням стосунків заради того, щоб домогтися свого.
Для неї це важливо – як ви пишете «зараз у неї гостро стоїть питання». Чи нормально для вас починати подружнє життя з погроз, чи відомо вам, що це є психологічним насиллям однієї людини над іншою.

Психологи сайту теж приєднуються до вашої коханої і пропонують вам пройти психологічну корекцію, подолати страх перед одруженням, наче з вами щось не так, вас треба змінити, зробити зручним для вашої коханої, загнати в шлюбні рамки.

Якщо ви погодитеся на вимоги коханої, то це буде визнання того, що для пари стає нормою, коли один партнер має право заради досягнення своїх цілей залякувати втратою стосунків іншого партнера. Схоже на боротьбу за владу, можливо це про те, хто головний в ваших стосунках, а хто підлеглий, бажання «прогнути партнера під своє уявлення правильного життя» і не дуже схоже на турботу про близьку людину.
І тоді слід розбиратися не в бажанні-небажанні одруження, а що за сценарій розігрується між вами та коханою жінкою, що саме ви намагаєтеся зробити один з одним. Треба піднятися на рівень вище і дивитися на проблему в стосунках ширше. Вважаю, що «хто кого» не вперше розігрується в ваших стосунках с жінками.
Рекомендую вам консультацію сімейного психолога.

Відредаговано автором 04-12-2023 17:44:54

Я погане
Вітаю, Лексіма.
Все, що ми знаємо про себе, нам розказали інші люди. Це починається з народження (а може навіть з моменту запліднення), коли батьки дивляться і говорять дитині, яка вона, називають словами. Все, що ви написали про себе, ви дізналися від людей, які були поряд з вами: батьки, бабусі та дідусі, вихователі, вчителі та інші. І, напевне, вам багато разів повторювали ці неприємні слова, тому ви повірили, що ви саме така: «егоїстичне, брехливе і корисливе». Вам розказали та своїми вчинками, відношенням дали зрозуміти, що ви не заслуговуєте на те, щоб на вас «витрачали свій час і моральні ресурси», «на увагу, доброту і любов». І вам нічого не залишилося, як повірити в це, бо дитина нічого не знає про себе, вона не спроможна оцінити, чи правда те, що їй розповідають, вона безсумнівно вірить у все, що кажуть ці «гарні персони». Вони зробили все, щоб ви відчували себе егоїстичною та корисливою, вони виховували вас таким чином, що вам було дуже небезпечно казати правду, тож ви могли звикнути вигадувати різні речі аби тільки захистити себе.
Ви вважаєте, що не вмієте любити, тож можна приспустити, що ви ніколи не відчували, як це, коли тебе люблять і приймають безумовно. Скоріш за все, вас «використовували», тому ви не відчували, як це бути в близьких, теплих стосунках. Ви можете про них знати, але знання та проживання – це різні речі, тому ви зараз нікому не можете довіритися. Вас навчили, що стосунки - це лише заради «закриття своїх потреб». Але ви відчуваєте, що це неправда. Та відсутність досвіду заважає вам розслабитися, довіритися, отримати любов та відкрити своє серце назустріч іншій людині.
Якщо мої гіпотези вірні, то ваші переживання мають коріння у стосунках з батьками. Робота з психотерапевтом може допомогти вам навчитися довіряти людям і знайти взаємне кохання.
Ссоры с мужем
Здравствуйте, Мира.
К сожалению, тенденция отдаления жен и мужей, которые проживают сейчас из-за войны в разных странах, усиливается. Ведь каждый из супругов проживает свою отдельную жизнь. А людей объединяет то, что прожито вместе, время, которое они провели совместно. У вас же увеличивается время, которое вы прожили отдельно.

Женщины ждут от мужчин стойкости, хотят видеть их сильными, ждут, что те порадуются за безопасность семьи, но, к сожалению, длительный стресс, ежедневное столкновение со смертью, отсутствие понимания, чем и когда все закончится, одиночество ведут к тому, что мужчины не справляются. Психика от длительной эмоциональной нагрузки теряет способность «переваривать» трудности, находить решения, происходит регресс, который проявляется в инфантильном поведении, реакциях, в примитивных переживаниях – таких как, ревность, зависть, жадность. Вместо взрослого сильного мужчины женщина видит маленького мальчика, который плачет, просится на ручки, завидует своим родным, которые живут в безопасных, более комфортных условиях, обижается, прячется и ждет от своей женщины, по сути, материнского поведения, что его будут искать, проявлять внимание и заботу: «Он первый пишет или звонит очень редко (ничего не случается, не о чем писать), это я должна первая писать, что скучаю и люблю...». Мужчина чувствует себя брошенным ребенком. К сожалению, очень частое явление среди мужчин, оставшихся без семьи в Украине. Не выдерживают одиночества.

Вы не хотите быть мамой своему мужу. Нормальная реакция. Вы хотите видеть взрослого устойчивого к трудностям и испытаниям мужчину. Но длительный стресс выдерживают немногие. Вам достался в мужья тот, кто не справляется.

Ваш вопрос «как сохранить нормальные отношения» можно переформулировать: «как выдерживать зависть мужа, не злиться на него за то, что он ведет себя, как ребенок?». Зависть – тяжелое переживание, которое разрушает отношения, разделяет людей. Поразмышляйте, как вы можете помочь мужу легче справляться с завистью (только не спешите ему сообщать о том, что с ним происходит). Что, как вы думаете, вообще можно сделать для другого человека, чтобы он выдерживал тяжелые переживания?

Муж предлагает вам поддерживать его: «он упрекает, что я его не поддерживаю». Важно уточнить, что он подразумевает под поддержкой, чего именно он от вас ожидает, и как он поймет, что вы его поддерживаете, в чем должна она выражаться. Постарайтесь спросить это без претензий, с заботой и искренним интересом. За одним и тем же словом у разных людей обычно скрывается разное значение. Из-за несоответствия представлений могут возникать конфликты.

«Недавно сделал предложение… Я не верю, что это искренне» - ваш муж пытается сохранить отношения и делает так, как умеет. Он знает, что вам был нужен официальный брак, поэтому решил сделать предложение сейчас, похоже, на данном этапе ему больше нечего вам предложить. Он спасает отношения вот таким способом. А на что вы готовы ради спасения отношений?

О будущем важно размышлять и делиться своими мыслями с близким человеком. Что если война продлиться год, два, пять? Загляните в будущее в своем воображении, пофантазируйте. Представьте разные варианты развития событий. Какой вариант выдержать легче?

Спасти отношения на расстоянии возможно, если вы будете чаще обсуждать разные переживания и не только приятные, делиться чувствами, особенно тяжелыми, обсуждать фильмы, книги, события. И хотя бы иногда встречаться в реальности. Чем больше времени вместе, пусть даже по телефону или видеосвязи, тем крепче связь между вами.

Відредаговано автором 04-09-2023 23:46:13

Не можу пробачити чоловіку копирсання в моєму телефоні і виліковування доказів минулих стосунків
Вітаю. Ви пишете:
«Я не цікавлюся його минулим і навіть на початку стосунків попросила не ділитися ніякими спогадами із попереднього шлюбу».
А ваш чоловік дуже цікавиться. Вами. Йому хочеться все про вас знати. І розказати про себе.

Після прочитання вашого листа, у мене перед очима з’явилася картина: зустрілися двоє, покохали один одного, вирішили жити разом. І кожний не з пустими руками. Є і чемодани і рюкзаки за спинами (досвіду багато і у вас і у вашого чоловіка). Але ви кажете: «Чемодани і рюкзаки відкривати не будемо. Вони є, але що там не покажу і твої дивитися не буду». Які почуття виникають?

Чи пам’ятаєте ви казки, де герой потрапляє до замку і хазяїн дозволяє ходити будь де, окрім однієї таємної кімнати або не можна відкривати одну скриню (наприклад, Казка про німу царівну)? Чим закінчуються такі історії? Кімнати і скрині завжди відкривалися. Навіть погрози про смерть не зупиняють героїв. Чим страшніше заборона, тим більше бажання їх відкрити: «Певно, вона там щось ховає від мене. Загляну, побачу».
В казці після відкриття забороненої кімнати героя чекає важке випробування. Витримавши його, він/вона стає сильнішим, мудрішим і отримує винагороду. Можливо, і в вашій родині наче в казці, прийшов час відкрити таємні кімнати, стати більш відкритими та ближчими один до одного?

«Наш шлюб - це нова чиста книга». Цікаво, що ви використали слово «чиста». Що це за стосунки, де все чисто? Може тому чоловік шукає «щось сороміцьке», не «чисте»?

Ви пишете, що у вашого чоловіка було два шлюби – «двох своїх попередніх дружин він піймав на зраді через переписки». Схоже на сценарій, який він постійно програє та залучає партнерів до нього: один соромить, інший соромиться, один чистий, інший не «чистий». Це ролі батьків та дитини, де батьки за якусь шкоду соромлять дитину. Може бути, що в дитинстві ваш чоловік постійно переживав приниження. Деякі батьки використовують сором як спосіб виховання, та насправді це жорстокий спосіб маніпулювання та контролю іншої людини. Сором – важке переживання, від нього хочеться втекти, сховатися, не бути. Можливо, тому ви міркували про розлучення.

Коли в родині щось відбувається, важливо думати не тільки чому так склалося і які причини призвели до конфлікту, а також задавати питання: для чого це відбулося, навіщо я зберегла (та забула) інтимну інформацію, а чоловік її шукав? Що розігралося в нашій парі? На що це схоже із минулого? Поміркуйте, можливо, ви з чоловіком програєте сценарій сорому, переключаючись між ролями: знайти щось «нечисте», соромити, бути посоромленим. Вданому випадку ви намагалися бути на «чистій» стороні (телефон без паролю, «жодного разу не давала приводу сумніватися в своїй вірності»), пропонуючи чоловіку зайняти протилежне місце. Для більш гармонійних відносин вам обом було б краще бачити, що не має в житті однозначно чогось чистого, в кожному із нас є різні сторони: ті, якими хочеться пишатися, і ті, що хочеться заховати в таємній кімнаті. Шлюб можливо зберегти, коли є інтимність та відвертість, де не має таємниць, де все можна обговорити без сорому та звинувачень, де партнер ніколи не використає ваші слабкі місця проти вас. Можливо, в вашому шлюбі настав час випробувань – перестати боятися показувати свої вразливі сторони?
Отношения с большой разницей в возрасте
Здравствуйте, Марина.
Самое лучшее решение: «сразу сказать». Для любых отношений важно уметь обговорить свои чувства, переживания, ощущения, события, то, что не понравилось. Тренируйтесь быть открытой, обсуждать свои сомнения и появившиеся страхи, тревоги.
Интересная у вас описка «он уже довольно состоятельный» - как у парня с обеспеченностью? И как вы относитесь к тому, что женщина входит в союз еще не состоятельной и не обеспеченной?
Когда читала ваше письмо, у меня возникла фантазия, что вы боитесь поглощения, как будто кто-то большой возьмет вас под свой контроль и вы не сможете быть самой собой, вам придется подчиняться чужой «состоятельной воле». Похоже отношения родителя и ребенка. Какие у вас были отношения с родителями? Уважали ли ваше мнение, желания, учитывали ли ваши чувства? Вполне может быть, что вы сейчас видите в парне кого-то из своих родных. Интересно, что пока вы не знали о его возрасте, у вас сомнений не возникало. То есть страхи возникли не по факту происходящего, а из-за фантазий о том, что может быть. Страхи всегда отсылают к прошлому опыту. С кем-то из взрослых вы ощущали разницу в возрасте и это вызывало у вас дискомфорт.
Вполне нормально не хотеть в вашем возрасте вступать в брак. Вы еще плохо понимаете и знаете себя, сейчас только формируется ваша личность. Определите для себя, когда и при каких обстоятельствах вы будете готовы к семье. И озвучьте это парню.
Чому зникає цікавість до хлопця, який вже запропонував бути разом?
Вітаю. Дитина приймає батьківські правила життя без осмислення, потім у дорослому житті ці правила працюють автоматично. Так в вашому описі повторюваного сценарію стосунків з хлопцями можна знайти татусеві погляди: «тато навіть зараз через 12 років говорив мені, що досі любить її, але бути разом не хоче». Тобто вами було засвоєно, що любов – це дистанція, коли не треба бути разом. Вам не показали інший сценарій, як це любити і жити поряд. Є лише досвід, що близькі люди розлучаються.

Що робити з неусвідомленим сценарієм? Обміркувати його, помічати, як ви повторюєте батьківські ролі: «Зараз мені дуже подобається цей юнак. Але як тільки він в мене закохається, моя любов наче зникне. Наче я перестану його любити. Але я витримаю цей стан і подивлюся, що буде далі. Я буду спостерігати за собою, які почуття і думки будуть мені приходити. Я не буду руйнувати стосунки, як це зробили мої батьки, я піду далі. І можливо я віднайду інший душевний стан, можливо, він не буде схожий на ту закоханість, яку я відчувала до того, як юнак звернув на мене увагу, але і ці почуття мені цікаві. Я хочу дослідити себе, свої душевні переживання. Мені цікаво».

Не очікуйте, що у вас вийде з першого разу. Але якщо ви будете розмовляти з собою, будете спостерігати за коливаннями настроїв, будете описувати те, що з вами відбувається, то, можливо, у другий, третій або інший раз ваші почуття до хлопця не зникнуть, а лише зменшаться. Головна ціль – робити щось інше, ніж ви робите зазвичай, дуже повільно міняти свою роль "дівчини, яка кидає і втрачає інтерес" на «дівчину, яка хоче зберегти стосунки». Ставте собі питання: «А що буде далі, якщо я не розірву стосунки зразу, як в мене з’явилося це бажання? Я – не мої батьки, я можу любити і залишатися разом з коханою людиною».

Відредаговано автором 26-08-2023 21:05:21

Негативный опыт мешает жить
Приветствую
Опыт – это ваша жизнь. Пытаться вырезать и забыть часть своей жизни, которую вы оцениваете как негативную, вряд ли получится. Разве что организовать себе амнезию.
Вам не нравится то, какой опыт вы получили. В голове есть образ того, как должно было бы сложиться. А реальность не совпадает с воображаемой картинкой. Из-за этого много неприятных чувств: злости, отчаяния, бессилия, разочарования, обиды. Именно с переживаниями тяжело жить, а не с опытом. И здесь нужно разбираться, что мешает вам принимать себя таким, какой вы есть, уважать свой выбор, видеть свои ограничения, сильные и слабые стороны, осознавать, что вы обычный человек и сделали ровно столько, сколько могли. И это не делает вас лучше или хуже других. Вы уникальны в своем опыте рождения, наследования генов, воспитания, своего окружения, которое оказало на вас влияние.
В каждый момент времени мы делаем ровно столько, насколько у нас хватает сил, как физических, так и психических. Там и тогда вы не могли уехать в город как ваши друзья. На то были веские причины. И важно к себе и к обстоятельствам своей жизни относиться с уважением, пониманием, бережно: «Это я, моя жизнь, да, она не похожа на жизнь друзей, но и в моей жизни есть важное и ценное. Я и моя жизнь уникальна, особенна».
Вы сравниваете себя с друзьями, сравниваете достижения. Вы обращаете внимание только на внешнюю сторону. Но в жизни важно не только то, чего человек достиг, а как именно он проживал свою жизнь, как он себя чувствовал в процессе достижения своих целей. Ведь можно достичь многого и при этом оставаться несчастным человеком. Для того, чтобы быть довольным собой и своей жизнью – не обязательно нужно иметь что-то напоказ. Внутренняя скрытая жизнь имеет гораздо более важное значение для переживания себя счастливым человеком. В своем письме вы отбрасываете все, что невозможно показать, обесцениваете то, что переживали в прошедшие годы. Только депрессию сейчас можно продемонстрировать.
Депрессия – признак того, что в жизни человека была очень тяжелая утрата. Какие у вас отношения были в детстве с матерью, отцом? Было ли у вас достаточно внимания, заботы, любви от родных людей? Чувствовали ли вы себя важным и ценным для своих родителей? Родительские инвестиции в детстве играют для человека очень важную роль. Недостаток инвестиций или их избыток делают человека зависимым, неспособным отделиться и жить самостоятельной полноценной жизнью. И здесь важно разобраться с вашей историей отношений с родителями.
Вы не смогли уехать в город – кого вы не смогли оставить? От кого не смогли оторваться? Сейчас вы уехали заграницу. Это означает утрату родины (матери). И вы пишите о том, что не можете функционировать на том уровне, на каком бы хотелось. Вполне вероятно, что и в юности вы чувствовали, что в отрыве от близкого человека не справитесь.
После каких-то событий в жизни начались ваши неудачи и провалы? Какое самое тяжелое событие или утрата были в вашей жизни?
Что могло повлиять на окончание такой истории?
Приветствую
Похоже, что парень не выдерживает дистанции, расставания. Пока были рядом – «Никто из нас не ожидал, что мы настолько сольемся», была возможность приехать на пару часов увидеться – все шло весело: «он везде возил, платил, заботился, был очень нежным, говорил кучу комплиментов и даже признался в чувствах». Как только вы стали недоступны, тут же наступила «катастрофа», которую парень не способен «переварить». Напряжение настолько высокое, чувства чрезмерно интенсивные, скорее всего, боль из-за расставания с любимым объектом превышает способность его психики с ней справиться. Поэтому происходит разрыв отношений. Лучше быть одному, чем так страдать. Такое положение дел может быть связано с тем, что происходило в детстве в отношениях с родителями. Если парня часто оставляли по любым причинам, если он был лишен достаточного внимания и заботы, мама, например, рано вышла на работу и отдала в детсад, или мама часто задерживалась, оставляла одного, то ребенок вырастает в очень ранимого и чувствительного взрослого, который не доверяет, постоянно ожидает подвоха, что его бросят. То, что парень был нежным и заботливым может указывать, что вы получили от него то, в чем он сам очень нуждается: в интенсивном сближении, в постоянном слиянии. Нормальные отношения, которые являются чередой сближений и расставаний, ему пока не по силам. Это лишь мои фантазии. Историю парня вы не знаете. Мы можем только фантазировать о том, что с ним происходит.
Вам решать, готовы ли вы быть постоянно рядом и исцелять его раны брошенности.
Не любов до себе. Самотність
Вітаю, Artemyda.
Співчуваю вам, дуже нелегко знайти своє місце в соціумі, коли батьки, основне завдання яких - допомогти дитині адаптуватися в суспільстві, зробили все навпаки, залишили вас біля себе, не дали можливості пройти вчасно такі необхідні етапи розвитку особистості – вбудуватися у групу однолітків, навчитися комунікувати, конфліктувати, відстоювати свої інтереси. Замість того, щоб зосередити увагу на ваших сильних сторонах, розвивати ваші природні здібності, батьки підкреслювали інвалідність, що зробило вас дуже чутливою до оцінки, невпевненою у собі. І тут виникає цікаве питання: навіщо вони так робили? У всьому є користь. Поміркуйте, для чого їм потрібно, щоб ви сиділи вдома, не з ким не спілкувалися? Що вони для себе отримують від цього?

Комунікувати з людьми складно тільки на початку. Якщо ви будете докладати зусиль, не кинете спроби при перших невдачах, то згодом у вас обов'язково з’явиться навичка взаємодіяти з задоволенням для себе та інших. Тому приєднуюся до колеги, яка рекомендує вам пройти групову психотерапію – це буде дуже корисний досвід для вас. В групі є психотерапевт для безпечного спілкування, який допоможе вам на перших кроках. А одногрупник дадуть підтримку, яку ви так потребуєте. Зараз в інтернеті багато пропозицій безкоштовних груп. Пошукайте і ви знайдете психотерапевта, з яким вам захочеться пройти свою першу групу.

Ви пишете, що «я відчуваю себе недостатньо хорошою розумною щоб зі мною дружити», «Я гублюся не знаю про що говорити» - це може свідчити про те, що в контакті з іншою людиною ви зосереджені не на спілкування, ні на людині поряд, а на собі. Це наче ви намагаєтеся дивитися на себе очима співбесідника і за нього додумуєте негативні оцінки для себе. Вихід з такого стану – усвідомити в момент комунікації: «Я зараз думаю про себе, а не про людину. Я не бачу і не чую людину. Я дивлюся і слухаю тільки себе. Мені потрібно розвернути погляд на людину, подивитися на неї з зацікавленістю, спитати про її життя, інтереси». В цьому рецепт вдалого спілкування – проявити справжній інтерес до того, хто зараз поряд з вами. Як виглядає, який стиль одягу, який колір очей, чим займається, де навчається чи працює, які мріє має. Переведіть свій прискіпливий погляд від себе і направте його на людей. А якщо думки будуть повертатися до негативної самооцінки, зупиняйте себе: «Я зараз знову себе критикую. Це заважає мені спілкуватися. А я хочу мати друзів. Тож покритикую себе пізніше, а зараз подивлюся та поговорю з людино».

Дуже добре цю техніку описано в книзі Роберта Ліхі (Лихи) «Свобода від тривоги. Впорайся з тривогою, поки вона не розправилася з тобою» глава 8. «Мені так соромно!» - соціальна фобія. Рекомендую для ознайомленя. Автор надає конкретні вправи, як впоратися з соромом, який заважає спілкуванню.

Щоб стати цікавою для людей, потрібно мати справу, яка приносить вам задоволення. Тому тут рекомендація – знайти те, чим ви можете бути корисні людям. Це може бути чим завгодно: малювання, написання текстів, вироби своїми руками. Головне – вам самій справа повинна подобатися і приносити душевну радість. Тоді вам буде про що розказати іншим людям, бо ваші очі будуть горіти, вам буде цікаво самій з собою, тож цю зацікавленість ви будете транслювати іншим.

«І як забути минуле» - ми забуваємо те, що позбавлене емоційних переживань. Тож поки у вас є багато спогадів, які наповнені різними емоціями, забути їх важко. Емоційне навантаження можна прибрати, якщо багато разів розказувати історії, які вас бентежать тій людині, яка вміє слухати, або записувати у щоденник або наговорювати на аудіозапис, потім перечитувати або переслуховувати до тих пір, поки вас не занудь від них. Так працює психіка: спочатку треба наповнити максимально увагою (наче щосили надути повітряну кульку), а потім енергія сама піде до інших збережених епізодів (кулька здується). Так повільно перебираючи спогади, ви позбудетеся болю минулого – поставити прочитану книгу на полицю і візьмете іншу.

Цікаво, що взяли собі нікнейм – Artemyda. Чи знаєте ви історію, характер цієї богині? Якщо ні – було б корисно дізнатися. Артемида – богиня полювання, вибрала для себе долю незайманої одиначки, живе у лісі, серед природи і допомагає жінкам у складних ситуація. Може це і про вас потенціал – бути в нагоді тим, хто потребує підтримки. Так, я розумію, що зараз вам самій дуже потрібна допомога, та багато людей вирішували свої проблеми, коли присвячували себе служінню іншим. Це лише мої фантазії про те, як ви могли б знайти себе серед людей. Що вам підійде – знаєте тільки ви.
Вірю, що ви подолаєте непростий період свого життя. Вірю у ваш потенціал і духовну силу!
Я постійно плачу, з причин і без.
Вітаю!
Сльози у жінок найчастіше говорять про злість, гнів, роздратування. Образа – це та сама злість, яку неможливо або небезпечно висловити. Ви навчилися плакати, щоб не бути агресивною. Це ваш спосіб адаптації, щоб виживати поряд з батьками. Можливо, в вашій родині агресія під забороною – «вони говорять спокійним тоном», хоча повідомляють про те, що їм не подобається.

Утримання в собі агресивних переживань можна порівняти з киплячою водою у чайнику, який не знімають з вогню. Він буде бризкатися гарячими краплями, гриміти кришкою, шуміти парою. Теж саме відбувається з вами, коли ви намагаєтеся стримати своє невдоволення – «сльози градом».

Ви пишете, що «бажання пом×рти стає все сильнішим» - це означає, що всередині дуже багато агресії та вона, на жаль, направлена на себе. Ви називаєте себе «боягузкою» - ще одне підтвердження злості, яку ви не розпізнаєте в собі, вам здається, що все навкруги проти вас, світ страшний і може спричини шкоду.

Для того, щоб вийти з вашого стану і більше не «заливатися слізьми», потрібно розвернути агресію назовні, навчитися розпізнавати свою злість, визнати своє право на ці почуття («я зараз дуже зла, мені не подобається те, що відбувається»), потім навчитися виражати свою злість словами.

Спочатку буде виходити «некрасиво», та важливо собі дозволити бути незручною, виглядати дивно, спричиняти іншим дискомфорт. Згодом ви навчитися бути більш коректною та знаходити підходящі слова, щоб захищати свої інтереси та домовлятися. Головне, щоб ви розуміли свої почуття і навчилися підтримувати себе: «я зараз зла, дуже зла, я навіть хочу все поламати або когось побити. Мені можна відчувати злість та ненависть, бо відбувається зовсім не те, чого я хочу».

Далі потрібно потурбуватися про себе, знайти ті речі, які нададуть вам відчуття підтримки. Говоріть з собою: «Я все одно тебе дуже люблю, моя дівчинко». А ще краще ласкаво звертатися до себе по імені. Наодинці можна обнімати себе за плечі, гладити: «Я з тобою, ми разом щось обов’язково придумаємо». Ця вправа дає можливість виростити в собі уважного та доброзичливого дорослого, який завжди на вашому боці.

З вашого листа в мене склалося враження, що ви не мали достатньо досвіду підтримки, прийняття від батьків. Ви описуєте стосунки з батьками через заперечення: «ніколи не били мене, не забирали мої речі, ніколи не обмежували гроші». Вони говорили про те, що від вас чекають, що хочуть від вас отримати – «плани на день, і я вже плачу від кількості роботи» та про те, що їм нічого вам дати «немає грошей, ми не можем собі це позволити». У вас був дім, ліжко, їжа, речі, та мені здалося, що не було емоційного тепла, уваги до ваших переживань та бажань. Відчувається дуже великий дефіцит любові та ніжності від самих дорогих людей. І це також може впливати на те, що ви постійно плачете. Батьківські емоційні інвестиції в дитину дають відчуття внутрішньої безпеки, комфорту та впевненості. Ви плачете, як маленька дівчинка, якій дуже потрібна мама, її ласкавий погляд, теплі обійми, розмова про те, що відбувається з вами. Можливо, мама не змогла дати вам достатньо любові, бо сама була її позбавлена. В селі завжди багато справ, важкої роботи і на душевні переживання завжди не вистачає часу. То ж ваша задача навчитися турбуватися про себе.

Що стосується переїзду від батьків, то можливо спочатку потрібно навчитися контролювати свої почуття, говорити про них, будувати стосунки з людьми без сліз, потім знайти роботу і тільки після цього шукати місце для проживання окремо. Робіть маленькі кроки до самостійності.

Подивіться комедію «Управління гнівом» - весела історія про людину, яка заперечувала свою злість, боялася конфліктувати. Також рекомендую знайти спосіб позбавлятися емоційної напруги, щоб вона не виливалася сльозами. Існує багато способів, знайдіть те, що допоможе вам, наприклад, в місці, де вас ніхто не почує, кричати, сваритися, можна з матом, кидати з криком камені, рвати папір. Пошукайте в Інтернеті пости «як позбутися агресії». Вірю у ваш успіх!
Публикації психолога 3
Повідомлення
Надіслати особисте повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.

Українцям Безкоштовна допомога постраждалим від війни

Онлайн, перші 3 консультації - безкоштовно

Безоплатні консультації стосуються лише проблем, спричинених бойовими діями.

qr