Одиночество
Доброго дня!

Зазвичай ми вибираємо коло наших друзів за спільними інтересами, світоглядом і т.п. Проте вибираємо ми їх очевидно, незважаючи на розвиток інтернету та соціальних мереж, переважно в зоні нашого проживання. Люди змінюються і відповідно змінюється їхній світогляд та інтереси, через що багато хто віддаляється свідомо чи неосмислено. І тут виникають зовсім інші запитання "чи відчуваю я цінність від знаходження сам (-а) з собою, або ж мені потрібні інші люди для цього відчуття?", "як сильно я прив'язуюсь до колишніх людей в моєму житті?", або "я легко заводжу знайомства із новими для себе людьми?".

Якщо відповідь на останнє запитання стверджувальна, то ймовірно не виникало б відчуття покинутості та самотності від втрати людей близьких у минулому. Іноді може здаватися, що ніхто не розуміє, не любить, не цінує і т.д. В такому варіанті потрібно поглянути на власні комунікативні навички, можливо їх варто вдосконалювати, або що ще найбільш очевидне- розширити коло нових знайомств. Навіть саме по собі розширення кола знайомств однозначно призводить до покращення комунікативних навичок.

Недавно в мережі прочитав банальну історію (напевно вона не автентична), але вона цілком передає той меседж, який захотілося донести. Цілком ймовірно, що ви також зустрічали цю історію в мережі в іншій конфігурації.

Батько вирішив віддати доньці свою стареньку машину, а взамін попросив її піти на власну роботу і поцікавитись за скільки б її купили колеги. Донька пішла на роботу, повернулася і сказала, що її готові купити за 10 тисяч зелених, тому що вона на ходу і завдяки пристойному ремонту може ще послужити.

Тоді батько попросив доньку звернутися до ломбарду і поцікавитись яку вартість машина отримає там. Донька повернулась і сказала, що в ломбарді дають 100 доларів, оскільки машина стара і її можна використовувати тільки на запчастини.

Тоді батько попросив доньку сходити до клубу автолюбителів, Донька повернулась і сказала, що там за цю ж машину готові віддати близько 100 тисяч доларів. На це батько відповів доньці "Завжди рухайся туди, де тебе зможуть оцінити по-справжньому."

Почему он меня бьёт
Доброго дня!

Страх залишитись самотньою-це дуже розповсюджена річ. Я розумію, що він буває дуже болючим та ми часто робимо все, щоб уникнути зустрічі з ним. Втікаючи від страху самотності можна йти на численні компроміси та вибачати іншим людям ту поведінку, яку вибачати не варто, особливо якщо це близькі люди. Іноді варто зустрічатися зі своїми страхами, за ними ховаються певні потреби.

В даній ситуації варто згадати цитату Артура Шопенгауера "Дозволяючи іншим людям поводитись із собою погано, ви дозволяєте їм поводитись ще гірше." Коли в стосунках з'являється фізичне насильство-це означає, що всі інші канали комунікації між людьми втрачені, принаймні в даний момент. Звісно їх можна відновити шляхом встановлення чітко дозволених та заборонених меж поведінки, а потім конструктивного діалогу. Втім це можливо тільки за бажання обох сторін. Навіщо вашому чоловіку цей шлях, якщо насильство його цілком задовільняє, а жінка приймає його як допустиму модель поведінки у взаємостосунках.

Чи готові змиритись з діючим станом речей, час від часу помічаючи нові синці? В здорових та гармонійних стосунках у випадку фізичної агресії компроміс неможливий, особливо по типу "нехай б'є мене, тільки дітей (маму, тата, брата і т.д.) нехай не чіпає". У випадку якщо у вас є діти, то як вони будуть навчатися відстоювати свою особистість, спостерігаючи за стражданнями та непотрібною жертвою матері? Вам варто свідомо дати відповіді на ці запитання.

І вже не так важливо чому саме він мене б'є, як важливо "чому я дозволяю йому бити себе?" або ж "чому я пробачаю йому подібну поведінку?"

Ответ отредактирован автором 20-09-2020 16:09:07

Я боюсь управляющую заведения, в котором работаю.
Нікому не приємно, коли його відчитують, або як ви написали начальниця "раскатала" і це зрозуміло. Звісно не хочеться втрачати і улюблену роботу та й навіщо її втрачати якщо вона улюблена.

Питання в тому, чого саме ви хочете досягнути на цій роботі: налагодити взаємостосунки з начальницею чи позбутися її? Звернення до керівництва без її відома-це непогана стратегія для другої задачі і дуже погана для задачі першої.

Тут уже не так важливо чия провина в тому, що стосунки напружені. Вона цілком може діставати вас нереалістичними вимогами, завалювати непотрібною роботою чи принижувати перед колегами. І це неприпустима поведінка з її сторони.

Для кожної неадекватної дії з її боку повинна бути адекватна дія з вашої сторони. Конфлікт, неважливо відбувається він в сім'ї чи на роботі, завжди розгорається полум'ям при умові, що в нього підкидають дрова з двох сторін.

Ответ отредактирован автором 13-09-2020 22:26:58

Злость
Доброго вечора, Вадим!

Цілком ймовірно, що на ваш емоційний стан впливає сукупність різних факторів. Зміна обстановки, про яку описано колегою вище також може мати вплив на ваше життя, про що не варто забувати.

Часто вступаючи в певну соціальну роль (у вашому випадку військовослужбовця) відбувається професійна деформація, коли поведінка, яка характерна, потрібна і бажана на роботі проявляється в особистому житті. В такому випадку роботу потрібно намагатись залишати на роботі. Як би це парадоксально не звучало.

Дівчина, яка раніше перебувала у вашому полі зору зникає з нього і це також може бути підгрунтям для виникнення різних фантазій чи побоювань стосовно неї. В такому випадку краще пропрацювати власні страхи, як мінімум познайомитись з ними, якщо вони є. Іноді хочеться заперечити їхнє існування, проте в такому випадку страхи ставатимуть сильнішими. З ворогом потрібно познайомитись в обличчя. Ми злимось не тому, що ми злі. Злість-це завжди вторинне переживання. Злитись ми можемо, коли нам страшно, коли нам тривожно, коли нас образили чи коли ми відчуваємо провину за щось. Знайомство з первинним переживанням також може допомогти розсіяти агресію по відношенню до дівчини.

Зміни можуть відбуватись і у фізіологічному плані через зміну звичного способу життя: розпорядок дня, харчування, нерегулярність сексуального життя і т.д. Агресія до певної міри є здоровим проявом чоловічої поведінки, зважаючи на особливість чоловічих гормонів. Проте вона не має проявлятись до вашої дівчини.

Сподіваюсь ви справитесь з цією агресією.

Что делать?
Доброго вечора!

Розумію, що важко чимось відрізнятися від інших, навіть якщо-це щось-це відсутність сексуальної близькості. Люди завжди реагують дивно або лякаються того, що відрізняється від них. Можливо поряд з вами ще не було тієї людини, з якою ви б наважились на фізичну близькість, але така людина обов'язково трапиться на вашому шляху. Те, що ви чимось відрізняєтесь від інших не повинно викликати у вас комплекси, особливо в такому різнобарвному суспільстві як соцім 21-го століття.

Можливо оточення, яке в теперішній момент життя знаходиться поблизу не відповідає вашим цінностям та критеріям моралі, як про це згадували колеги вище. Ваше життя у ваших руках, а хороші люди рано чи пізно приходитимуть в нього. Серед них трапиться і той, хто буде поряд у цей важливий для вас момент. Не сприймайте це як свій комплекс. Це ваш вибір в даний момент життя і в тому середовищі, в якому ви знаходитесь.

Из-за детских травм, порчу отношения с мч
Доброго дня! Можу вам порадити чудесну книгу, яка допомогла багатьом людям переосмислити своє бачення любові. Можливо вона допоможе і вам. Ерих Фромм "Искусство любить"

Ответ отредактирован автором 13-09-2020 20:06:43

Что делать
Доброго дня!

З вашого запиту зрозуміло, що стосунки тривають близько двох років. В цьому плані цікаво чи виглядали вони такими з самого початку чи трапились, якісь зміни, які призели до подібних ситуацій. Що стосується фізичного насилля-це обов'язкове табу для будь-яких здорових стосунків, оскільки це загрожує здоров'ю, а іноді і життю. Насилля не є нормою в стосунках і це варто усвідомлювати і запобігати його появі.

Дуже добре, що є розуміння того, що здорові стосунки не мають такими бути. Але як часто трапляється в таких ситуаціях-головою можна розуміти все, а чинити зовсім не так як цього вимагає розуміння, часто керуючись емоціями, або слідуючи за прив'язаністю.

Якщо в стосунках не відчувається безпека і підтримка, то вони апріорі не можуть бути хорошою обстановкою для появи в них дитини. Зважаючи на ваш запит такі бажання чи хоча б мрії у вас виникали і це цілком зрозуміло і прекрасно. Здорова обстановка в сім'ї впливає на життя дитини як трамплін для розвитку особистості, нездорова-навпаки. Виникає запитання чи ви дійсно хочете продовжувати відносини із людиною, яка вас не цінує і не підтримує, якщо це дійсно так.

Є дуже важливий момент, який потребує прояснення-сварки, які відбуваються між партнерами-це звична і цілком нормальна справа, яка повинна відбуватись в кожній сім'ї для з'ясування особистісних меж, зон відповідальності, розподілу обов'язків і таке інше.

Цікаво якими ви бачите свої стосунки у звичному режимі, тобто коли не відбуваються сварки. Як поводиться ваш партнер по відношенню до вас, чи вживає він систематично алкоголь, чи ігнорує ваші потреби, чи проводите ви мало часу на дозвіллі (якщо він сам кудись ходить, забуваючи вас вдома чи не запросивши взагалі).

Цікаво яка модель стосунків була у вашій сім'ї чи у сім'ях людей, які є для вас значущими? Часто ми вибираємо за партнерів людей, за якими постійно потрібно наглядати, яких треба рятувати і кладемо власне життя для зміни цієї людини в кращу сторону. Іноді така зміна відбувається, іноді ні, проте найчастіше жертвування не призводить ні до чого хорошого і це явно не шлях для здобуття психічної гармонії. Але якщо ми спостерігали подібні типи взаємостосунків у когось, то можемо відтворювати їхні життєві сцени- скандали, інтриги, рятування, жертвування, насилля і т.п.

За 2 роки життя певним чином (маю на увазі в стресі і переживаннях) можна забути, яким воно буває, коли приємно, гармонійно і тепло.

Страх потерять самого дорогого человека
Доброго дня!

Неймовірно боляче переживати відчуття до людини, яка не відповідає взаємністю. Це важко, коли хтось, кого можна називати найближчим і найріднішим не бачить найближчу і найріднішу людину всередині вас. Та чи можна в повній мірі назвати найближчим і найріднішим того, хто не віддає тепла взамін. Іноді буває так, не знаю чи можна говорити про це у вашій ситуації, що ми обираємо партнерів, чи потенційних партнерів, відносини з якими, м'ягко кажучи, не мають майбутнього. Питання чому ми це робимо. Причини бувають різні.

Якщо я віддаю всю себе людині, якій потрібні тільки стосунки на стороні чи душевні бесіди, яких немає із її стабільним партнером, то чи не означає це те, що я не вмію отримувати тепло і любов від інших (можливо у мене ще не було такого досвіду або був якийсь травмуючий досвід минулого). Цікаво було б поглянути на минуле, коли якісь хлопці чи чоловіки проявляли до вас знаки уваги як до потенційного партнера, а не як до "друга, з яким приємний секс і розмови". Чи не виникав у вас страх при зустрічі із чоловіками чи хлопцями, які бачили вас як потенційну дівчину чи дружину?

В такому випадку варто пропрацьовувати страхи, які пов'язані із потенційним майбутнім чи нехорошим минулим. Зрештою звичайні сексуальні стосунки це цілком нормальне явище, якщо ви отримуєте душевний комфорт від свого життя. Складається враження, що час від часу в житті відігруються однотипного типу сценарії (хороший хлопець, з яким приємно спілкуватися і чудовий секс надодачу, стає бажаним партнером у фантазіях і відкидує мене в реальному житті, іноді повертаючи для сексу і приємних розмов, а згодом знову відштовхує). Життєві сценарії не формуються на порожньому місці і варто зрозуміти причину цієї появи. Життя всередині фантазій дає швидкоплинне відчуття ейфорії. Швидкоплинне, оскільки фантазія так чи інакше зустрічається з реальністю і зустріч ця дуже болюча, про що я впевнений вам відомо, виходячи з цього запиту.

Можна налагодити контакт зі світом, спостерігаючи за реальним станом речей, для цього потрібно відмовлятись від ілюзій. Перебуваючи поряд з партнером спостерігати за його поведінкою, слухати його слова, бачити, або небачити підтримку, яку він дарує. Іноді віддаючи свою любов іншим людям ми перестаємо помічати прояву любові у власному напрямку. Іноді, на превеликий жаль, їх немає.

Одне із найвідоміших запитань, яке часто лунає у популяних журналах чи існує дружба між жінкою та чоловіком має доволі адекватну відповідь. Дружба між чоловіком і жінкою можлива, якщо між ними немає любові і сексуального збудження. Проте в любові між чоловіком і жінкою присутній як секс так і дружба. Тому ці поняття варто розрізняти.

Чого я справді хочу від життя з цим партнером? Чого він хоче від життя поряд зі мною? Це питання, на які ніхто окрім вас не зможе дати явних відповідей. І дати їх потрібно саме у такій послідовності.

Я боюсь управляющую заведения, в котором работаю.
Доброго дня! Іноді доводиться працювати із неприємними нам людьми. Буває й таке, що ці неприємні люди є нашими безпосередніми начальниками, а ми, в свою чергу, їх підлеглими.

В соціальних ролях, особливо це стосується професійних та кар'єрних відносин, прийнято, що у працюючих людей є певні очікування до поведінки та обов'язків один одного, якщо вони працюють у колективі. В здоровій робочій обстановці повинен існувати чіткий роподіл зон відповідальності за ту чи іншу роботу, яка виконується різними співробітниками і повинні бути начальники які контролюють той чи інший процес. Проте в реальності все далеко не так.

Начальник часто намагається повісити на співробітника обов'язки, які той виконувати не повинен (іноді не хоче, а повинен виконувати, але це інша історія) і ці обов'язки прикріпляються до найчастіше абстрактної картини начальника того як співробітник цю роботу повинен робити.

Звісно стосунки, які у вас склались з цією начальницею не такі як вам би хотілось і це впливає на робочу обстановку. Якщо поглянути на ситуацію зі сторони начальниці- то жоден її співробітник не має права перечити їй чи висувати якісь свої рішення взамін в межах її відповідальності.

З вашого запитання зрозуміло, що ви час від часу наводите аргументи своєї правоти і як зазначено у вашому запиті-боїтесь керуючу, з якою працюєте. Проте аргументація своєї позиції не дуже нагадує емоцію страху. Скоріше це намагання змінити ієрархію в структурі (скинути вожака). Таке бажання може виникати, коли з'являється впевненість в тому, що начальник чи начальниця не на своєму місці. В такому випадку варто претендувати на крісло начальниці, якщо ви відчуваєте, що краще би справились із її обов'язками. Звісно ця модель кар'єрного зросту не спрацює, якщо бізнес, в якому ви працюєте належить цій начальниці, або вона на посаді через якісь інші заслуги.

Не хочу вам радити якісь конкретні типи поведінки чи реакцій. Проте знаю точно, що познайомившись з новими співробітниками начальник намагається встановити свою структуру влади і тому очікує невідкладного і беззаперечного підпорядкування від інших. Правда часто трапляється так, що начальник покидає робочу зону стосунків і втручається в особисте життя (не подобається як одягаються співробітники, як проводять дозвілля, їхня сім'я чи таке інше). В таких випадках дійсно може виникати страх і це цілком нормальне і зрозуміле явище. Проте найкраще пропрацьовувати його на сеансі психотерапії. Якщо такий страх дійсно існує, то варто задати собі запитання чи існує він в моєму житті тільки під час контакту з начальницею чи є ще десь- в контакті з іншими людьми чи конкретною людиною.

Якщо ви не можете змінити ієрархію на вашій роботі, то на мою глибоко суб'єктивну думку, потрібно дозволити начальнику бути начальником (звісно, якщо ви плануєте працювати там далі), тобто виконувати його розпорядження, не вступаючи з ним в конфлікти чи суперечки, принаймні для того, щоб завоювати його довіру як начальника і тоді ситуація різко зміниться. Проте тут є один дуже важливий нюанс- коли начальник намагається покидати зону робочих стосунків і втручається у особисте життя-варто вказати йому на ці чіткі і заборонені до переходу межі-це моє особисте життя і в ньому начальниця уже я.

В психології є одне популярне твердження-якщо ми не можемо змінити ситуацію, то потрібно змінити своє ставлення до неї. Можливо варто почати зі зміни ставлення до інших людей. Втім тільки ви справжнім експертом, який знає як правильно прожити своє життя. Сподіваюсь ви зробите вибір, який принесе вам душевний комфорт взамін страху.