У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Обсуждение 'Как говорить с ребенком о смерти?'

Всего комментариев: 1

Дійсно, дуже часто дорослі щиро турбуючись про дитину, не розповідають дітям про смерть близької людини. Вікові страхи, тобто страхи, характерні для певного вікового періоду, відображають історичний шлях розвитку самосвідомості людини. Хлопчику було 7 років, коли померла мама. А найпоширенішим страхом після 7 років дослідники вважають страх смерті: діти самі бояться померти чи втратити батьків (Може бабуся це знала і тому боялася розповісти про смерть онуку?).

Дитина, як правило, на інтуїтивному рівні відчуває, що її обманюють, відчуває втрату, але не подає виду. Від утримання почуття небезпеки, тривоги, остраху, неусвідомленого горя дитина може впадати у депресію, відмовлятися від їжі, від спілкування з оточуючими, може хворіти або проявляти агресію («Он плохо спал и ел, дрался со всеми детьми, убегал с занятий, отказывался от любого контакта со взрослыми»). І тоді вже в сім’ї не одне горе, а два.

Для батьків: будь які дитячі страхи – це серйозна проблема. За потребою звертайтесь до фахівців. Існує багато ефективних методів та прийомів попередження та подолання дитячих страхів. Любові вам і мудрості!

Чтобы прокомментировать статью, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Наші психологи

qr