У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?

 
RoboCop

Активність на форумі

RoboCop (robocop)

Ниже отображены сообщения пользователя на нашем форуме. Больше информации и контакты вы найдёте на личной страничке.


Я все ніяк не можу змиритися, що ми маємо справу з абсолютною мерзотою. З огидними підлими лицемірними брехливими кровожерливими виродками. Якось не вкладається це в голову ніяк. Кожного разу ніби дивуюся заново.
До теми: Ненависть зашкалює...

Щойно побачив новину, що на росії почався суд на бійцями Азову. Мені це просто не вкладається в голову. Я просто не можу повірити в існування такого лицемірства, підлості і я навіть не знаю, як це назвати. Росіяни знищили пів Маріуполя, вбили декілька десятків тисяч людей, а судять бійців Азову.

Яке ж неймовірне гівно. Просто не віриться в існування такого лайна в людській подобі. При цьому це не одиничні випадки, а вся верхівка держави і мільйони росіян, які їх підтримують.

Серйозно, мені деколи здається, що я можу не витримати цієї ненависті. Вона почне мені шкодити. Вона не поміститься в мені.
До теми: Ненависть зашкалює...

Прохання до всіх, хто це прочитає.

Якщо вам десь буде траплятися щось антифеміністичне, якась критика фемінізму (особливо з боку жінок), показуйте мені, якщо це не буде вам важко і не займе багато часу. Можна писати тут у цій темі або мені в приватні повідомлення або в коментарях на моєму телеграм-каналі https://t.me/aboutfeminism2

І навіть більше, ніж критика фемінізму, мене цікавлять свідчення жінок, які:

▪️ не ненавидять чоловіків, не вважають усіх чоловіків гнобителями (а якщо вони навіть люблять чоловіків, то це ще краще, хоча читання феміністичних спільнот схиляє мене до думки, що таких жінок не існує)

▪️ не мають нічого проти, якщо чоловіки відчувають до них сексуальний потяг (якщо їм таке подобається, то навіть краще, але, знову ж таки, я сумніваюся, що такі існують)

▪️ не мають нічого проти, що чоловіки оцінюють їхню привабливість частково за зовнішністю

▪️ не страждають від різних б'юті-процедур, догляду за собою (про жінок, які люблять це, не кажу, бо їх же не існує)

▪️ не мають нічого проти, якщо чоловік відчиняє перед ними двері або несе замість них важку сумку

▪️ не мають нічого проти, що люди поділяються на чоловіків і жінок. Визнають право жінок бути жінками і право чоловіків бути чоловіками. Не вимагають стирання різниці між статями. Не вважають поняття фемінності, маскулінності й гендеру чимось обов’язково поганим.

▪️ не вважають, що я повинен ненавидіти себе, бо я чоловік (і не поширюють засновків, які можуть підвести мене до такого висновку)

Відчуваю, що такі свідчення навряд чи вирішать мою проблему, але можуть допомогти мені менше ненавидіти себе.

Також хочу зазначити, що критика фемінізму із консервативних / традиціоналістських позицій навряд чи мені допоможе, бо це я вважаю злом з іншого полюса.

Дякую за увагу і про всяк випадок прошу вибачення.

Піду почитаю антифеміністичні групи у Фейсбуці, на які я підписаний.
До теми: Учора феміністки добили мене...

Інстинкт самозбереження підказує, що мені потрібне щось антифеміністичне.
До теми: Учора феміністки добили мене...

Бесплатная рассылка интересностей!


↩ Реакція на пост від mivleva

Фемінізм загрожує мені тим, що він ставить під сумнів не лише мою поведінку, а навіть мої вподобання та емоції. Фемінізм змушує мене почувати себе винним за кожен свій крок і навіть за кожну свою думку. Ось тут детальніше про це писав: https://medium.com/@artemdenysenko1980/%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BA%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BC%D0%BE%D1%8E-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D1%83-%D0%B7-%D1%84%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC%D0%BE%D0%BC-5cb669d28d70
До теми: Учора феміністки добили мене...

Вчора побачив допис на феміністичному каналі, в якому написано, що навіть ті чоловіки, які підтримують фемінізм, є поганими: https://t.me/femilink/2076

Навіть чоловіки-профеміністи є поганими! Усі чоловіки погані! Навіть якщо ти підтримуєш фемінізм, то ти все одно поганий, бо ти чоловік!

У тебе просто нема вибору. Ти приречений бути поганим лише через те, що ти чоловік.
До теми: Учора феміністки добили мене...

Ще одна річ у фемінізмі, яка викликає у мене тривогу і відчай на межі з бажанням померти, — це його прагнення стерти або звести до мінімуму різницю між статями, зробити жінок і чоловіків однаковими або майже однаковими.

У радикальному фемінізмі часто про це говориться прямо — що поняття фемінності, маскулінності і гендеру повинні бути знищені і / або що поділ людей на жінок і чоловіків повинен зникнути. Наприклад, відома радикальна феміністка Шуламіт Фаєрстоун писала:

"
цитата:

"Кінцевою метою феміністичної революції має бути, на відміну від першого феміністичного руху, не просто усунення чоловічих привілеїв, а й самих статевих відмінностей: генітальні відмінності між людьми більше не будуть мати культурного значення."


(Оригінал:
цитата:

[T]he end goal of feminist revolution must be, unlike that of the first feminist movement, not just the elimination of male privilege but of the sex distinction itself: genital differences between human beings would no longer matter culturally.

)

У поміркованому (нерадикальному) фемінізмі про це не говориться прямо, але часто такий висновок напрошується з інших його ідей (якщо не безпосередньо випливає з них).

У сучасному фемінізмі я бачу таку тенденцію:
1. Максимально заперечувати психологічні відмінності між статями.
2. Ті відмінності, які неможливо заперечити, максимально пояснювати соціокультурними, а не суто біологічними факторами.

У сучасному фемінізмі просувається ідея, що чоловіки та жінки насправді є майже однаковими, а різниця між ними нав’язана патріархатом, який гнобить жінок.

Феміністки ніби відчувають якусь загрозу в ідеї, що у чоловічій та жіночій психіці може бути якась суттєва біологічно зумовлена різниця. Складається враження, що вони бояться, що якщо визнають це, то вся їхня ідеологія посипеться.

Також в сучасному фемінізмі є така ключова ідея: суспільні уявлення про фемінність та маскулінність, про жіночі та чоловічі ролі та зразки поведінки завдають шкоди жінкам.

(Тут треба уточнити, що я знаю про існування різних напрямків фемінізму, а під "сучасним фемінізмом" я маю на увазі той фемінізм, який найчастіше бачу. У ньому є доволі чіткий набір ключових тез. Може, його можна назвати мейнстримним фемінізмом. Можливо, наприклад, у equity feminism чи lipstick feminism немає того, про що я тут пишу, але ці напрямки, як я розумію, є відносно маргінальними.)

Отже, такі дві ідеї:
1. Різниця між статями нав’язана патріархатом, насправді чоловіки і жінки майже однакові.
2. Уявлення про фемінність завдають шкоди.

Якщо ці уявлення завдають шкоди і при цьому є штучними, то чому б їх не знищити? Якщо навіть про це прямо не говориться, то не ясно, де саме феміністки збираються зупинитися у своїй боротьбі із гендерними стереотипами. Судячи зі всього, ніде зупинятися вони не збираються. Вони будуть рухатися до кінця — до повного або майже повного стирання різниці між статями.

Від таких ідей один крок до почуття вини за те, що я гетеросексуальний. Якщо мене жінки приваблюють через якісь риси, які я сприймаю як фемінні, тобто часто притаманні жінкам, значить мене приваблює щось по-перше штучне, нав’язане, а по-друге шкідливе для жінок. Адже це шкідливо для жінок, коли певні риси вважаються фемінними і приписуються жінкам.

Якщо жінки і чоловіки насправді однакові, то я мав би відчувати потяг до певних рис незалежно від статі їх носія. А якщо мене приваблюють ці риси лише в жінках, то виходить, що мене приваблюють якісь штучні, нав’язані і до того ж шкідливі уявлення про жінок.

Якщо ви вважаєте, що жінки і чоловіки насправді однакові, то чим тоді є чоловіча гетеросексуальність у вашому уявленні? Це коли чоловіка привалює жіноча зовнішність? Але ж якщо чоловіка у жінках сексуально приваблює лише зовнішність, ви це також засуджуєте, називаючи це словом "об’єктивація".

Якщо жінки і чоловіки насправді психологічно однакові, то яке я маю право бути гетеросексуальним? Якщо жінки і чоловіки психологічно однакові, то виходить, що мене в жінках сексуально приваблює зовнішність, як те, що відрізняє жінок від чоловіків. Але коли тебе приваблює лише зовнішність, то це погано, бо це об’єктивація.

Фемінізм не лише змушує мене боятися поворухнутися, сприяючи почуттю вини за кожен свій рух (адже мало не кожним своїм рухом я завдаю якоїсь шкоди жінкам), але й оголошує неправильними, злими, шкідливими навіть мої емоції, почуття і вподобання.

Потяг до протилежної статі — це щось дуже важливе, фундаментальне. Це те, що дає бажання жити і живить мене. А фемінізм оголошує, що щось із цим не так. Щось не так із чимось важливим, фундаментальним, тим, що дає бажання жити і живить мене. Тому природно, що читання феміністичних спільнот викликає у мене щире бажання померти.

Фемінізм атакує мене у саме єство.
До теми: Учора феміністки добили мене...

Ну що ж, тепер у мене є телеграм-канал, де я пишу про фемінізм: https://t.me/aboutfeminism2
Але деякі дописи я планую копіювати сюди про всяк випадок.
До теми: Учора феміністки добили мене...

Я в якомусь такому стані (розгублений, неуважний, чи я навіть не знаю, як це назвати), що от щойно випадково скопіював сюди те, що вже написав. Я хотів скопіювати на свій особистий канал в телеграмі, а скопіював сюди. А видалити нема можливості.
До теми: Учора феміністки добили мене...

Сьогодні я подумав, що у мене ще ніколи не було такого щирого бажання померти, як зараз. Таки точно не було. Я постійно роздумую про те, чи маю я право жити, але так щоб мені прямо таки хотілося померти, бувало рідко. А сьогодні мені щиро, по-справжньому хочеться померти. В одному чаті я побачив посилання на ось цей допис у телелеграмі: https://t.me/nastinka_w/1175 Там прохання до жінок-підписниць розповісти, чи були в їхньому житті випадки, коли над ними знущалися за такі речі як волосся на ногах, відсутність макіяжу тощо. Під дописом — понад тисячу коментарів, у яких жінки і дівчата розказують, як над ними знущалися, насміхалися, присоромлювали їх за такі речі як волосся на ногах / руках, відсутність макіяжу чи косметики, вага тіла тощо. Деякі з них пишуть, що у них через це розвинулися комплекси. Вони дуже страждають від тих стандартів краси, які їм нав’язують. Мені подобаються такі речі, як гарний жіночий макіяж, поголені ноги тощо. ОТЖЕ, МЕНІ ПОДОБАЄТЬСЯ ТЕ, ЩО ПРИНОСИТЬ ЖІНКАМ СТРАЖДАННЯ. Цього цілком достатньо, щоб хотіти померти. Та феміністка, про яку писав вище, сказала мені, що, мовляв, я не повинен хвилюватися, тому що у мене такі смаки. Мовляв, у людей різні смаки, і я не повинен почувати себе винним за свої смаки. Але чому я не повинен почувати себе винним за ті смаки, які приносять жінкам страждання? Припустимо, мені подобається якась жінка з макіяжем і поголеними ногами. Можливо, вона страждала, змушуючи себе наносити макіяж і голити ноги. Може, вона робить це під тиском комплексів, які розвинулися в неї в підлітковому віці, коли однолітки знущалися над нею за відсутність макіяжу чи волосся на ногах. Отже, мені подобається те, що, можливо, приносило і зараз приносить їй страждання. Мені подобається те, що ТОЧНО ЧАСТО приносить жінкам страждання. Є чоловіки, для яких такі речі не мають значення. Вони мають моральне право щось мати з жінками. А я такого права не маю з такими смаками як у мене. Це не означає, що я не маю права жити. Я маю право жити, якщо не буду мати близького контакту з жінками, адже я можу нашкодити їм на кожному кроці. Але я не хочу жити. Можливо, я чогось не розумію, тому що я тупий. Якщо я настільки тупий, що не розумію чогось такого, що усі ці люди розуміють, то тим більше не хочеться жити. Якщо я тупіший за більшість людей, то нащо жити.
До теми: Учора феміністки добили мене...

Сьогодні я подумав, що у мене ще ніколи не було такого щирого бажання померти, як зараз.

Таки точно не було. Я постійно роздумую про те, чи маю я право жити, але так щоб мені прямо таки хотілося померти, бувало рідко. А сьогодні мені щиро, по-справжньому хочеться померти.

В одному чаті я побачив посилання на ось цей допис у телелеграмі: https://t.me/nastinka_w/1175

Там прохання до жінок-підписниць розповісти, чи були в їхньому житті випадки, коли над ними знущалися за такі речі як волосся на ногах, відсутність макіяжу тощо.

Під дописом — понад тисячу коментарів, у яких жінки і дівчата розказують, як над ними знущалися, насміхалися, присоромлювали їх за такі речі як волосся на ногах / руках, відсутність макіяжу чи косметики, вага тіла тощо. Деякі з них пишуть, що у них через це розвинулися комплекси.

Вони дуже страждають від тих стандартів краси, які їм нав’язують.

Мені подобаються такі речі, як гарний жіночий макіяж, поголені ноги тощо.

ОТЖЕ, МЕНІ ПОДОБАЄТЬСЯ ТЕ, ЩО ПРИНОСИТЬ ЖІНКАМ СТРАЖДАННЯ.

Цього цілком достатньо, щоб хотіти померти.

Та феміністка, про яку писав вище, сказала мені, що, мовляв, я не повинен хвилюватися, тому що у мене такі смаки. Мовляв, у людей різні смаки, і я не повинен почувати себе винним за свої смаки. Але чому я не повинен почувати себе винним за ті смаки, які приносять жінкам страждання? Припустимо, мені подобається якась жінка з макіяжем і поголеними ногами. Можливо, вона страждала, змушуючи себе наносити макіяж і голити ноги. Може, вона робить це під тиском комплексів, які розвинулися в неї в підлітковому віці, коли однолітки знущалися над нею за відсутність макіяжу чи волосся на ногах. Отже, мені подобається те, що, можливо, приносило і зараз приносить їй страждання. Мені подобається те, що ТОЧНО ЧАСТО приносить жінкам страждання.

Є чоловіки, для яких такі речі не мають значення. Вони мають моральне право щось мати з жінками. А я такого права не маю з такими смаками як у мене.

Це не означає, що я не маю права жити. Я маю право жити, якщо не буду мати близького контакту з жінками, адже я можу нашкодити їм на кожному кроці.

Але я не хочу жити.

Можливо, я чогось не розумію, тому що я тупий. Якщо я настільки тупий, що не розумію чогось такого, що усі ці люди розуміють, то тим більше не хочеться жити. Якщо я тупіший за більшість людей, то нащо жити.
До теми: Учора феміністки добили мене...

У мене спрацював інстинкт самозбереження, і я заблокував її.
До теми: Учора феміністки добили мене...

Сьогодні та феміністка, про яку я писав вище (мій допис за 25 березня), чомусь написала мені у приватні повідомлення в Телеграмі і показала відео з такою назвою:
цитата:

СТАНДАРТИ КРАСИ та культ Б'ЮТІ-ПРАКТИК: як жінок змушують знущатись над своїми тілами


Ось це відео:

Надіюсь, зрозуміло, що воно викликає в мене бажання померти.

Не знаю, чому вона написала мені в приват. Може, вона садистка, якій подобається завдавати людям страждань. А може, вона просто не розуміє, як я такі речі сприймаю. Я спробував їй пояснити. У ході розмови вона написала мені, що, на її погляд, "мене зачіпає думка суспільства". Це неправда. Думка суспільства мене якраз таки не зачіпає. Мене зачіпає те, що мені подобаються речі, які завдають жінкам страждань.

Ось що вона відповіла (цитата з приватного повідомлення):
цитата:

Усереднена жінка може й страждає. А якась обрана, яка одразу в своїй ідентичності має "жінка-богиня", і всі зусилля вкладає у самовдосконалення зовнішності, навпаки з гордістю несе свою корону, і пишається тим, яка вона глянцева.


Тобто, на її думку, мені подобаються якісь ненормальні, схиблені на своїй зовнішності жінки. Після цього її повідомлення я знову подумав, що вона цілеспрямовано знущається наді мною. Хоча я не виключаю, що вона просто не розуміє мене.

Потім вона написала мені ось що:
цитата:

Насправді це викликає у мене повагу, а не осуд. Це схоже на позицію веганів, які замислюються як їм змінити свої смаки, щоб не стражлали інші сенсетивні істоти.


Тобто, на її думку, я повинен змінити свої смаки.

Але я не хочу змінювати свої смаки. Я хочу просто здохнути.
До теми: Учора феміністки добили мене...

(Продовження попереднього допису)

Також на сайті запитань-відповідей було запитання до чоловіків про те, як вони ставляться до целюліту в жінок. Більшість відповіли, що для них це не має значення, а дехто навіть написав, що целюліт їх приваблює. А для мене він має значення і мене він не приваблює. Це не є чимось важливим і вирішальним, але сказати, що целюліт для мене зовсім не має значення, я не можу. Я цілком можу собі уявити таку ситуацію, що я не буду звертати увагу на певну кількість целюліту у дружини чи дівчини, я буду продовжувати її так само любити незалежно від цього целюліту, і він навіть не буде або майже не буде впливати на її сексуальну привабливість. Целюліт — це далеко не найважливіше, навіть якщо говорити лише про зовнішність. Але що це зовсім не має значення і зовсім не впливає на привабливість у принципі, я також сказати не можу. Для мене целюліт виглядає неестетично, особливо якщо його багато. Мабуть, лише ті чоловіки, для яких він не має значення, або які вважають його привабливим, мають моральне право на стосунки з жінками. А такі як я, для яких він має значення, не мають такого права.

В одному порно-відео я побачив дівчину з дуже волохатими, неголеними ногами. Це мені здалося дуже непривабливим. Настільки непривабливим, що я видалив це відео після того як завантажив його. Я знаю, що гоління ніг приносить жінкам страждання. Виходить, що мені подобається те, що приносить жінкам страждання. Хай з жінками мають справу лише ті чоловіки, для яких волосся на ногах жінки не має ніякого значення для її привабливості. А я вже якось сам буду жити.

Але проблема в тому, що я не знаю, для чого мені жити. Якщо з жінками не можна мати ніякої справи, то жити не дуже й хочеться. Але мати з ними щось я не можу з такими поглядами і вподобаннями. Я не хочу завдавати їм страждань. Я поверхневий і мілкий. Для мене велике значення має зовнішність. Вона не є чимось вирішальним і ключовим, але вона має велике значення.
До теми: Учора феміністки добили мене...

Феміністки часто пишуть, що жінки страждають, коли їх оцінюють за зовнішністю. І в цьому вони точно праві. Жінки дійсно часто від цього страждають. Вони страждають, коли до них ставляться лише як до сексуальних об’єктів (об’єктивація). Страждають від поширених в нашій культурі ідеалів жіночої краси, котрі часто впливають на їхню самооцінку і сприяють тому, що жінки прикладають великі зусилля для змін своєї зовнішності. Страждань жінкам можуть завдавати різні косметичні процедури, такі як гоління ніг і боротьба з целюлітом. Жінки страждають, коли бачать сексуалізовані зображення інших жінок в рекламі, адже починають думати, що жінок оцінюють за зовнішністю.

Я оцінюю жінок частково за зовнішністю. Отже, я частково підтримую те, що завдає їм страждань. Я все більше схиляються до думки, що я не маю ніякого морального права нічого мати з жінками. Яке я маю право мати щось із ними, якщо мене в них приваблює те, що часто завдає їм страждань?

Деякі чоловіки на сайті запитань і відповідей пишуть, що зовнішність для них не має значення — вони закохуються в особисті якості. Мабуть, такі чоловіки мають право щось мати з жінками. А я не маю, тому що зовнішність для мене має значення.

Звісно, особистість жінки для мене важливіша, ніж зовнішність. Особисті якості вирішують більше і є важливішими для привабливості жінки, ніж зовнішність. Але зовнішність для мене також важлива. І я не можу нічого з цим зробити. Я не можу змусити себе відчувати тілесний потяг до тієї жінки, яка неприваблива для мене зовні, як би сильно вона мені не подобалась як людина.

Також деякі чоловіки (навіть, здається, багато із них) пишуть, що їм можуть подобатися жінки різної тілобудови — від худих до повних. Тип тілобудови жінки для них не має ніякого значення для її привабливості. А для мене має. У мене є доволі чітке уявлення про те, жінки якої тілобудови є для мене привабливими. Це скоріше спектр на шкалі від максимально худої жінки до максимально повної. Жінки поза цим спектром для мене непривабливі сексуально. І я не можу нічого зробити з тим, що я здатний відчувати тілесний потяг лише до жінок із певним типом тілобудови (точніше тілобудовою із певного спектру).

Мабуть, це дуже погано. Можливо, це свідчить про те, що я поверхневий. Я можу уявити собі таку ситуацію, коли, скажімо, жінка, з якою я одружився, з часом сильно змінюється зовні і стає для мене непривабливою або набагато менш привабливою сексуально. Дуже часто тілобудова жінок змінюється з віком, особливо в бік збільшення ваги тіла. Оскільки той спектр, про який я говорив у попередньому абзаці, знаходить набагато ближче до худого полюсу, ніж до повного, такий сценарій, який я собі уявляю, цілком ймовірний: моя дружина набирає багато ваги і стає для мене сексуально непривабливою. Що я буду робити в такому випадку? Як я їй про це скажу? Уявляю, як вона буде себе почувати, коли дізнається, що більше неприваблива для мене, тому що потовстіла. Мабуть, я таки дійсно поверхневий, мілкий і не здатний на справжню любов. Справжня любов — це коли ти любиш людину незалежно від того, як змінюється її тіло. Хоча тут, мабуть, йдеться не стільки про любов, скільки про сексуальний потяг. Я собі уявляю, що в такому випадку, як я описав вище, я буду продовжувати її любити як людину, але сексуальне бажання зникне або послабиться. Я не знаю, що мені з цим робити, але напрошується висновок, що чоловік з такими уподобаннями, як в мене, не має морального права на стосунки з жінками.

(Продовження у наступному дописі)
До теми: Учора феміністки добили мене...

Прикрашаючи себе, жінки можуть страждати.

Їм можуть завдавати страждань такі речі як гоління ніг, спроби схуднути, епіляція, боротьба з целюлітом, догляд за шкірою, косметичні процедури.

Мене приваблює щонайменше дещо із того, заради чого жінки роблять перелічені вище речі:
— мене приваблює, коли в жінки поголені ноги
— мене приваблює відсутність целюліту
— мене приваблює відчутність надмірної ваги
— мене приваблює гарний макіяж

Отже, мене приваблює те, що може приносити жінкам страждання.

Правильно, чи десь є помилка в моїх міркуваннях?
До теми: Учора феміністки добили мене...

Фемінність — це уявлення про риси, які притаманні жінкам.

Уявлення, що ті чи інші риси є жіночими, може приносити страждання жінкам, створюючи перешкоди для тих із них, які не володіють цими рисами або володіють протилежними, змушуючи їх страждати.

Мене у жінках приваблюють (щонайменше деякі) риси, які вважаються в нашій культурі фемінними.

Мене приваблює саме те, коли ці риси притаманні жінкам. Коли ті самі риси притаманні чоловікам, мені це може подобатися, але не приваблює настільки сильно. Отже мене приваблює, коли риси, які вважаються в нашій культурі жіночими, належать жінкам.

Отже, мене приваблює те поєднання, яке живить гендерні стереотипи, змушуючи багатьох жінок страждати.

Отже, мене приваблює те, що змушує жінок страждати.

Правильно, чи десь є помилка в моїх міркуваннях?
До теми: Учора феміністки добили мене...

Дякую модераторам, що вони не видаляють те, що я тут пишу.

Мені стає трохи легше від того, що я це тут пишу, навіть якщо ніхто не коментує.
До теми: Учора феміністки добили мене...

Вчора я дізнався, що є такі чоловіки, для яких зовнішність жінки не має ніякого значення для її привабливості. Вони самі про це писали на Кворі. Вони закохуються виключно в особисті якості. Мабуть, це нормальні чоловіки. Здатні на справжню любов.

А я ненормальний і не здатний на справжню любов, бо для мене завжди має значення зовнішність. Я не уявляю, як можуть сексуально приваблювати лише особисті якості, незалежно від зовнішності. Звісно, особисті якості важливіші, але так щоб зовнішність взагалі не мала значення, я не вмію. Мабуть, я шкідливий.

Оскільки зовнішність для мене має значення, то, можливо, я ставлюся до жінок як до речей, якими користаюся. Можливо, я не вмію сприймати жінок як цілісних особистостей. Мої уподобання незрілі й здатні приносити жінкам шкоду.
До теми: Учора феміністки добили мене...

Дуже погано. Хочеться заснути й не просинатися.

Якщо до цього часу нічого не змінилося, то вже навряд чи щось зміниться. Не так багато лишилося часу до того моменту, коли мені виповниться 40.
До теми: Учора феміністки добили мене...

Щойно від однієї феміністки (це було навіть не у феміністичній спільноті, а в нейтральному чаті) я дізнався такі речі:
1) Для багатьох чоловіків целюліт у жінках не має значення, їх збуджують такі речі як розум і близькість.
2) Деяких чоловіків навіть приваблює целюліт у жінках, вони вважають це ознакою дорослості і зрілості. Про це їй казали самі чоловіки.
3) Чоловічі уподобання щодо жіночої зовнішності у великій мірі формуються жіночими образами в маркетингу. Такі смаки є несправжніми, поверхневими.
4) Жінки дуже страждають, коли змушують себе голити ноги (а якщо мені подобаються поголені ноги, то виходить, що мені подобається те, що змушує жінок страждати).
6) Мої уподобання щодо жіночої зовнішності, можливо, свідчать про те, що я ставлюся до жінок як до речей, якими користаюся.
7) Мені варто задуматися над своєю здатністю сприймати жінок як цілісних особистостей.
8) Своїми уподобанням щодо жіночої зовнішності я схожий на педофіла.

Я не маю ніякого права нічого мати з жінками, якщо мене целюліт не те що не приваблює, а навпаки — відштовхує. Я не маю ніякого права нічого мати з жінками, якщо для мене мають значення не лише особисті якості, але й зовнішність. Мабуть, для багатьох чоловіків зовнішність не має значення — вони закохуються в особисті якості. Але навіть якщо зовнішність і має значення, то мої смаки, можливо, є якимись ненормальними, незрілими чи поверхневими. До того ж, вони сформовані маркетингом. Може, для всіх чоловіків зовнішність має значення, але для мене вона має надто багато значення. Я не знаю, чи це правда. І я не знаю, чи правда те, що вона мені написала. Але про всяк випадок краще не мати нічого з жінками. Можливо, зі мною щось не так. Я якийсь ненормальний. Для нормальних чоловіків, мабуть, зовнішність жінки якщо й має якесь значення, то невелике. А для мене зовнішність, можливо, має надто велике значення. Тому краще не мати нічого з жінками, щоб їм не нашкодити. Я не маю ніякого права мати щось із жінками. Можливо, я взагалі не маю права жити.

І я й не хочу жити. Я шкодую, що я народився. Я нікого не просив мене народжувати. Мені тут не подобається. Моє життя — це пастка, з якої я не знаю, як вибратися. Вибратися звідси не так вже й просто.
До теми: Учора феміністки добили мене...

цитата:

Меня интересует именно общение с похожими на меня людьми, у которых похожие проблемы и интересы.
Пока не могу найти, где мне общаться.

Може, в Телеграмі? Якщо там нема чату, який вам підходить, то можна створити свій чат і запросити в нього людей звідси.
До теми: Чому нема ЖОДНОГО нормального українського психологічного форуму? Конструктивна ідея для авторів сайту...

Читаючи про фемінізм, знайомлячись з його ідеями, переглядаючи феміністичні групи, спілкуючись із феміністками, я часто починаю думати, що, можливо, зі мною щось не так, я якийсь неправильний, ненормальний, шкідливий, я не маю права нічого мати з жінками, а то й взагалі жити.
До теми: Учора феміністки добили мене...

Я спробував сформулювати свою проблему з фемінізмом. Навряд чи це кому-небудь буде цікаво, але про всяк випадок залишу посилання на свій запис: https://cutt.ly/q4bwXEN
До теми: Учора феміністки добили мене...

цитата:

Ванкувер - найкраще для життя місто в світі. Але й там є зворотній бік. Для мене воно не найкраще.

Цікаво було б дізнатися про зворотний бік Ванкувера.
цитата:

Якщо феміністка ненавидить чоловіків, то як вона може любити і бути задоволеною?

Не всі феміністки ненавидять чоловіків. Більшість не ненавидять.
До теми: Учора феміністки добили мене...

Я все-таки створив телеграм-канал, де пишу про те, що мене хвилює у фемінізмі. Сумніваюся, що це кому-небудь буде цікаво, але про всяк випадок залишу посилання: https://t.me/aboutfeminism2
До теми: Учора феміністки добили мене...

↩ Реакція на пост від insides

Дякую за підтримку.
До теми: Учора феміністки добили мене...

↩ Реакція на пост від insides

Дякую за коментар. Я радий, що це хтось читає. Я саме тому це і пишу тут — хочу, щоб хоча б хтось побачив. Навіть до кінця не розумію, чому. Якщо хтось пише коментар, це також добре.
цитата:

Зрозумій, всім не догодити. Хтось завжди знайдеться кому ти не будеш подобатись, хтось хто захоче образити, принизити й в кого будуть протилежні погляди. Це нормально. Світ давно зійшов з розуму і нормалізує багато ненормального. Треба грати свою роль і не забувати, що це тимчасово.

Річ у тім, що вони праві. У Фінляндії впроваджуються всі ці феміністичні речі, і там найвищий у світі показник задоволеності життям. Отже, фемінізм робить людей щасливими. А я ненавиджу те, що робить людей щасливими. Також одне опитування показало, що у США феміністки більше задоволені своїми шлюбами, ніж контрольна група. Отже, правда на їх боці. Виходить, що я ненавиджу тих, на чиєму боці правда. Це безвихідна ситуація.
цитата:

Але ж ти не хочеш в собі знаходити погане, правда?
Наша гординя шаленіє, коли ми себе побачимо "слабкими, тупими, жалюгідними невдахами - тобто поганими" і тому шукаємо когось,хто б заперечив, чи щось,де написано,що ми насправді "не такі".
Важко змиритись і ось тоді тебе переповнює лють.

Звісно, неприємно усвідомлювати, що ти гнобитель, який на кожному кроці якось шкодить жінкам. Але що зробиш, якщо це правда.
цитата:

Ти унікальний і вже від народження маєш право на щастя.

Гнобитель жінок не має права на щастя.
цитата:

Може час перепочити від читання?

Я перепочив був декілька тижнів. Свідомо намагався не читати феміністичні групи, на які я підписаний. Але якось прочитав, і от знову накрило.
До теми: Учора феміністки добили мене...

На днях я дізнався, що я є представником гнобителів. Чоловіки — гнобителі. Чоловіки гноблять жінок. У коментарях на Фейсбуці декілька феміністок написали, що мізандрія (наприклад, заклики стерилізувати чоловіків після досягнення 18-річного віку, як пропонувала засновниця групи "Фемінізм УА" Марія Дмитрієва) є виправданою, адже жертви гнобителів мають право на надмірну реакцію. Поширення ненависті жінок на всіх чоловіків порівняли з поширенням ненависті українців на всіх росіян — мовляв, хоча це й не зовсім справедливо, але природно, тому що українці є жертвами росіян, а жінки є жертвами чоловіків. Також мені прямо сказали, що вони прагнуть викликати в мене дискомфорт, несумісний з нормальним життям. Я, як представник класу гнобителів, на їх думку, це заслужив, мабуть. Може, дійсно заслужив.

Я не хочу жити, без перебільшення. Не те щоб це лише через фемінізм. Мабуть, правильніше буде сказати, що фемінізм добиває мене. Так все погано, ще мені тільки фемінізму не вистачало.

Але вчора я прочитав, що ось ці всі феміністичні речі масово впроваджуються в скандинавських країнах та у Фінляндії. І якраз ці країни показують найвищий рівень задоволеності життям.

Отже, фемінізм правий, а я неправий.

Правда на боці того, що мені огидне.

Від цього без перебільшення хочеться здохнути.

Також я читав дослідження, результати якого показали, що феміністки частіше бувають задоволені своїми шлюбами, ніж контрольна група.

Отже, фемінізм робить людей щасливими.

Те, що я ненавиджу, робить людей щасливими.

Я відчуваю такий сильний когнітивний дисонанс, що просто хочу здохнути.

Я відчуваю сильну огиду до життя — давно, багато років. Була перерва близько двох років, коли цієї огиди до життя майже не було. Тепер, коли я познайомився із фемінізмом, вона знову є.

Своє життя я розглядаю як пастку, в яку я потрапив і не знаю, як звідси вибратися.
До теми: Учора феміністки добили мене...

Дуже не вистачає можливості видаляти свої повідомлення. Ось припустився помилки, за яку соромно, а видалити нема можливості.

Я не знав, що таке "андроцентризм", поки сьогодні не побачив формулювання "мовний андроцентризм" у дописі однієї феміністки. Його я і хотів процитувати, але оскільки я дуже втомлений, бо цілий день напружено читав про фемінізм і дискутував з опонентами, я помилково вжив більш звичне для мене слово "антропоцентризм", хоча я знаю, що воно означає.

Ахах. Я намагаюся виправдатися за таку тупувату помилку. Хочу переконати вас, що я не тупий )).

"Вас" — ахахахаха. Я написав це так, ніби думаю, що це хтось читає.
До теми: Учора феміністки добили мене...