Доброго дня/вечора/ночі! Справа в тому, що я постійно відчуваю себе "слизняком" -- людиною, яка не здатна взяти усе в свої руки, яка не має права брати від життя все. Постійно здається, що я не достойний всього, що це якесь не моє, а когось іншого. Здається, ніби я ще не "дослужився" до того, щоб стати повноцінним.
Постійно помічаю за собою, що я не в стані відмовити комусь у допомозі (навіть якщо це мені не вигідно). Напевно, я роблю це, щоб почуватися більш бажаним і потрібним, бо часто почуваюся покинутим і нікому не потрібним і навіть винним. Буває, що я навіть інколи можу поплакати через відчуття відчуження.
Я не відчуваю себе достойним і через те у мене немає отого "стержня", можна навіть сказати віри у себе і свої сили. Часто почуваюся безсилим і немічним.
Через це я ніби сам себе заганяю у певні рамки і тому поводжуся сковано і навіть якщо щось дуже сильно хочу зробити, то навмисно стримую себе.
Через це у мене є проблеми у спілкуванні, навчанні і духовному благополуччі. Я не можу по-справжньому відчути щастя. Того щастя, що у мене є руки, ноги, голова і я можу зібратися і взяти все в свої руки, але водночас не можу... Щось гальмує мене, якесь незрозуміле відчуття і страх... Напевно це страх бути неприйнятим і незрозумілим.
Я боровся з ним. Я ставив себе самого га місце перехожого або свого знайомого і розумів, що в більшій чи меншій мірі в них теж є цей страх. Але навіть усвідомивши, що ми знаходимося в однакових умовах, я не можу заспокоїтися і прийняти, що ми всі не ідеальні.
Ще я не можу прийняти і полюбити себе. Думаю, що це на пряму пов'язано з відчуттям власної гідності. Ця частина мене сильно страждає.
Це також цілком може погано вплинути на мої майбутні стосунки з жінками. Ну кому потрібен чоловік, який не відчуває власної гідності? Я просто не витягну ці відносини і я не буду тим істинним чоловіком, який здатний усе подолати і все перебороти.
Так, у мене є підтримка -- це моя сестра (я радий, що вона в мене є), але я усе одно не можу жити так, як мені подобається. Я не заслуговую на це.
Допоможіть мені буль ласка! Важко бути недолюдиною...
|
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
Немає почуття власної гідності
