Не можу залишатися одна вдома вночі
Тетяна Артеменко психолог Черкаси 28-05-2023 14:19:14 |
|
28-05-2023 15:37:42Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 343830 для Тетяна Артеменко Тетяна, дякую за відповідь. Але ж здавалося б у власному мешканні найменше очікуєш тих самих хижаків і начебто дім має утворювати уявлення безпеки. Як ви вважаєте чи можна цю тривогу якось подолати або хоча б зменшити? |
Андрій Сергійович Бессараб психолог Дніпро 28-05-2023 16:48:38 |
Доброго дня! Розумію, що ви зіткнулися зі зростаючою тривогою, коли вам доводиться ночувати вдома на самоті. Це може бути досить неприємним і турботливим досвідом. Хочу зазначити, що я, як штучний інтелект, не можу зробити остаточний діагноз, але я можу дати загальну інформацію та рекомендації.
Ваша ситуація, коли ви відчуваєте тривогу та страх, коли залишаєтеся на самоті, може бути свідченням розладу, такого як тривожний розлад або панічний розлад. Ці розлади можуть викликати нездоровий рівень тривоги та страху, навіть коли немає очевидної небезпеки. Якщо ці симптоми суттєво впливають на ваше емоційне благополуччя та якість життя, то рекомендується звернутися до кваліфікованого психолога або психотерапевта. Вони допоможуть вам розібратися зі своїми почуттями, з'ясувати причини тривоги та розробити стратегії для її подолання. Професіонал може провести оцінку вашого стану та надати індивідуальну підтримку та поради. Попрацювати самотужки також можливо, особливо якщо ви впевнені в своїх навичках саморегуляції. Однак, пам'ятайте, що психолог або психотерапевт можуть надати вам професійну підтримку та інструменти, які полегшать ваш процес роботи з тривогою. |
Владимир Анатольевич Тарасенко психолог Запоріжжя 28-05-2023 18:08:17 |
Дрброго дня!
цитата:
Коли доводиться ночувати вдома на самоті, маю відчуття зростаючої тривоги. Не можу наважитись вимкнути світло і лягти спати, бо з'являється страх (не можу визначити який саме). цитата:
Чи може свідчити це про якийсь розлад? цитата:
Чи варто звертатись по допомогу до спеціаліста? Тому потрібна співпраця з психологом на індивідуальному рівні. Дивлячись на вашу тривогу, помічаєш її характерну рису цитата:
Коли ночую не вдома, а в іншому місці одна все добре. Взагалі-то, зазвичай тривога пов'язна з майбутнім. Тому поміркуйте, який місток можна прокласти між минулим і майбутнім у вашій уяві? З якого боку може спіткати небезпека? |
28-05-2023 18:19:33Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 343838 для Андрій Сергійович Андрій Сергійович, дякую за відповідь. Ви маєте рацію, що краще звертатися до спеціаліста, бо після того як я сформувала це питання на сайті я міркувала над цією моєю поведінкою і її причинами. Здається це не єдиний прояв моєї тривожності |
28-05-2023 18:38:37Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 343845 для Владимир Анатольевич Добрий вечір, дякую за відповідь та доречні питання. Не можу сказати, щоб було щось особливе, але відколи покинула батьківський дім і поверталась туди, то не відчувала, що то мій дім, та і у себе не відчуваю себе як вдома. Я розумію звісно, що тут живу, але ж якесь відчуття завжди що все це тимчасове. Може то і є мій місток між минулим і майбутнім, що все якось нестабільно та тимчасово, не можу знайти опори |
Владимир Анатольевич Тарасенко психолог Запоріжжя 28-05-2023 18:56:01 |
цитата:
Може то і є мій місток між минулим і майбутнім, що все якось нестабільно та тимчасово, не можу знайти опори Спробуйте відобразити образ "мій дім, в якому мені безпечно й затишно". Чим цей образ буде наповнений? Що я особисто можу зробити задля перетворення звичайної оселі у МІЙ ДІМ, в якому хочеться жити і спокійно спати? |
28-05-2023 19:36:49Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 343851 для Владимир Анатольевич Досить складно сформулювати швидко такий образ. Перше що приходить на думку, це те місце в якому я сама і ніхто мене не чіпає. Це якось дивно, що я боюсь залишитись вночі одна і при цьому хочу бути одна в цьому образі "дому" |
Юлия Антоновна Трясун психолог Черкаси 28-05-2023 20:18:28 |
|
Владимир Анатольевич Тарасенко психолог Запоріжжя 28-05-2023 21:40:01 |
|
28-05-2023 22:14:22Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 343862 для Юлия Антоновна Дякую за відповідь) |
28-05-2023 22:29:03Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 343867 для Владимир Анатольевич Потреба переживати якесь звичне/постійне відчуття в течії життя, але більш нема за що зачепитись. Я вас правилноо зрозуміла? |
Тетяна Артеменко психолог Черкаси 28-05-2023 23:37:28 |
"Але ж здавалося б у власному мешканні найменше очікуєш тих самих хижаків і начебто дім має утворювати уявлення безпеки." - Начебто. Але ніякий дім такого не дає. Тому що тут працює архаїка, я вже сказала. Дім для древньої людини - поняття досить умовне. Чи можна цю тривогу знизити? Можна все. Але я б не зачіпала цю тривогу. Вона хоч і не раціональна, але у неї є якась функція, і ми не знаємо, яка. Можлив, поговоріть зі своєю тривогою? застосуйте вправу "Діалог частин" з гештальту
|
28-05-2023 23:39:18Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 343883 для Тетяна Артеменко Даже дякую за відповідь та пораду) |
Віталія Юріївна Мельник психолог Харків 29-05-2023 00:38:58 |
|
Владимир Анатольевич Тарасенко психолог Запоріжжя 29-05-2023 10:01:19 |
цитата:
Потреба переживати якесь звичне/постійне відчуття в течії життя, але більш нема за що зачепитись. Я вас правилноо зрозуміла? Це робиться в діалозі з частинами особистості. І краще під супроводом психолога. |
Ольга Олійник психолог Київ 29-05-2023 15:13:26 |
Доброго дня.
Ви щось залишили там, у батьківському дому, чого не вистачає зараз у своєму? Чудова метафора про місток, можливо тому ви і не відчуваєте опори, що ви стоїте на містку. Це наче і надійна конструкція, але не тверда земля. Можна пробувати долати тривогу самотужки, але набагато екологічніше і надійніше це робити разом з психотерапевтом. Адже так з вами точно буде хтось поруч) |
29-05-2023 19:11:19Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 343919 для Владимир Анатольевич Намагалася виконати вправу "діалог частин" але то для мене зараз трохи важко чітко визначити свої субособистості. Відправною точкою взяла дві позиції "я боюсь бути одна" - то я назвала "боягузка" і "я хочу бути одна"- "смілива". Боянузка проявляється коли хтось є поряд - хлопець, батьки, друзі, знайомі, незнайомці - вона хоче бути для всіх хорошою, щоб отримати одобрення, якщо це їй не вдається, то вона хоче зникнути. Смілива навпаки не прагне оцінки оточуючих, свої рішення вважає найкращими і робить якісь кроки в житті. Але в присутності людей на споті завжди "хороша дівчинка". Не впевнена, що це має відношення до можно вкладання спати вночі, але зараз мені здається, що то тільки вершина айсберга. Згодна з тим, що самій в цьому важко розібратись, бо чим глибше копаєш, тим більше коріння здається. Дякую вам за ваші поради і відповіді |
29-05-2023 19:20:32Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 343938 для Ольга Олійник Дуже дякую вам за відповідь) |
Павел Леонидович Басанский психолог Київ 30-05-2023 00:59:26 |
Доброго!
Тут потрібна довготривала психотерапія. Скоріш за все мало місце дитяча психологічна травма порушення безпеки. І це порушення відбулося саме вдома, можливо й самими батьками... Пригадуєте щось таке? |
30-05-2023 13:22:44Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 343961 для Павел Леонидович Доброго дня, вдячна за відповідь.В дитинстві було багато неприємних для мене подій, мама була до мене досить агресивна, могла застосовувати фізичне покарання та й емоційно як на мене досить нестабільна в один час суперопікуюча і любляча, а в інший зда і непередбачувана. З батьком вони часто сперечались і навіть бились і потім я могла ще і залишитись винною, хоча ставала на її захист і намагалась заспокоїти. У батька проблеми з алкоголем були, загалом то він спокійний , але трохи байдужий до мене. Саме в нашому домі і відбувались всі ці сутички. Я намагалась то все зрозуміти, вибачити і рухатись далі. І нібито це виходило, я можу нормально з ними спілкуватися, але зараз пишучи це щодо моєї мами, я розумію що живу з хлопцем, який є її копією, в один час він такий ніжний і турботливий щодо мене, але варто мені щось сказати або зробити що його не влаштовую, то він починає лютувати і звинувачувати мене з найменших дрібниць. І тут знову дві протилежні мої частини - одна розуміє, що так жити не можна і хоче х ним закінчити стосунки, а інша боїться зостатися одна і вважає, що краще так ніж взагалі ніяк, бо я не зможу ні з ким більше мати стосунки, бо недостойна кохання |
Павел Леонидович Басанский психолог Київ 02-06-2023 01:53:03 |
Будь ласка.
Тепер розумієте, чому подібний стан виникає лише вдома? Цілком закономірно, на жаль. Бо Ви ще не пропрацювали всі ті психологічні травми, що отримали колись - вони Вас і тримають в тривозі, яка зараз вже недоречна, але тоді, в дитинстві, вона була для Вас життєво необхідною, задля виживання. Та й хлопця іншого складу на той момент вибрати не могли, бо знову ж таки не пропрацьовані відносини з мамою. І так як самотужки з таким не працюють, то раджу Вам звернутися до психолога на психотерапію. З власного досвіду роботи скажу, результати не забаряться. Тим більше що здібності до роботи над собою у Вас 100% є. |
Светлана Владимировна Киселевская психолог Дніпро 02-06-2023 06:25:58 |
|
|
Наші психологи