Чи потрібні поради?
Дуже часто на консультації приходять жінки із запитаннями: «Як наважитися покинути чоловіка-аб’юзера, тирана чи зрадника?».
І часто в звичайному житті перше, що приходить на ум, коли чуєш подібне запитання – це бажання порадити особі, яка задає його, поскоріше бігти якнайдалі від цих стосунків.
І до того ж одразу з’являється гама всіляких почуттів до її чоловіка. Тому чи не є це бажання давати подібні поради – небажанням відчувати разом з нею щось подібне? Спробою самому поскоріше збігти від переживання травматичних почуттів, які можуть привести до неприємних спогадів?
Адже під час давання поради можуть проходити такі процеси: на рівні свідомості – побажання всього найкращого і якнайшвидше тому, хто страждає, а на несвідомому рівні – спроба зберегти себе від подібних переживань, уникаючи їх і до того ж в якомусь сенсі радіючи, що це сталося не з ним. Але насправді кожен з нас був хоч раз у своєму житті в положенні, яке якось нагадує щось подібне, можливо і не в такому прямому значенні.
Знайдіть свого психолога онлайн.
І мабуть саме тому поради так поширені у звичайному житті - як спосіб покращення життя саме тому, хто її дає.
Тому іноді здається, що легше мати однозначну позицію: якщо тиран, то треба від нього бігти, якщо зраджує, то треба кидати і т.п. Але не є така чітка позиція якимось спрощенням? Чи не є руйнівною в сімейній системі позиція навішування ярликів без розбору? Чи не є це позицією знайти когось винного?
Якщо повернутися до кабінету психолога, куди часто теж приходять, очікуючи поради, треба розуміти, що ми як спеціалісти теж відчуваємо іноді в собі бажання дати "таку бажану і таку непотрібну" клієнту пораду. Треба в такі миті одразу ж нагадувати собі, що це спроба втечі, своєрідний захист. Тому тут необхідно зупинитися і краще задатися питаннями, прояснюючими ситуацію. Наприклад, що за особистість зараз переді мною. З’ясувати, що означають ці поняття тирана чи аб’юзера для цієї жінки, як саме вони проявляються. Які ці відносини насправді.
Ці та інші питання стають своєрідним способом розуміння клієнта з можливістю розділити з ним ці болісні відчуття, а не втеча від них за допомогою поради.
Це звичайно непростий шлях, який потребує багато сил і часу, але він того вартий. Тому що завдяки цим прояснюючим питанням, відповідям на них та іншій взаємодії в кабінеті і формуються у психолога гіпотези відносин клієнта з оточуючими людьми поза цим кабінетом. Таким чином іноді може виявитись, що деякі речі називаються не своїм ім’ям. Можуть з’явитись можливості знайти інші шляхи вирішення проблеми. А іноді може сформуватись здатність дивитися на щось під іншими кутами і вирватися із замкнутого кола стане можливо.
Дата публікації 2023-04-19 в 01:02:35
Опубліковано на сайті 19-04-2023