Покрокові підказки, що робити з дітьми, які постраждали від війни!

» Війна » Покрокові підказки, що робити з дітьми, які постраждали від війни!

Біль нашого часу, часу війни!  Батьки та діти.

Покрокові  підказками, що робити з дітьми, котрі постраждали від війни.

Багато українців поїхали за кордон з сім’ями з дітьми. Діти втратили безпечне, постійне місце, свою кімнату, ліжко, стіл. Друзів, спілкування, вулиці, звичну їжу. Це є дуже важливим переживанням внутрішньої безпеки дитини. Діти травмувалися вже самим переїздом.

Важчим є, коли дитина втратила батька на війні, чи він безвісти пропав. Можливо були в окупації, чи бачили поранені чи мертвих людей, бачили та чули вибухи, будівлі, які рушаться, а в них люди. На їх очах влучували ракети в маму ( мама помирає, інші рідні). Реакціі дуже індивідуальні, залежать від віку та здорової прив’язаності ( це стосунок з мамою, чи він є довірливий чи тривожний), та тут я напишу, про реакціі травми.

Зверніться до психолога безкоштовно з приводу війни або поставте питання на форумі.

Мама відповідає за дитину. ПАМ»ЯТАЙТЕ! У зв’язку з травматичною зміною, дитина починає хворіти, що є новим для мами, та мама не знає, що робити в таких випадках, куди звертатися, до якого лікаря, як говорити з дитиною про її переживання, про її стан. Бо ще сама може не розуміти, як справитися з собою.

Що робити покроково:

1. Мама, опікуни, ви маєте в першу чергу стабілізувати свій стан. Адже, дитина зчитує імпульси тривоги, неспокою, які ви відчуваєте, і сама, будучи «раненою», не відчуває, що є сильна мама, опікун, які можуть  бути опорою, які можуть бути сильнішою за стан дитини, на яких можна покладатися. Що ви можете допомогти. Не пошкодуйте коштів на допомогу психотерапевта, ( зараз є і безкоштовне надання психологічної допомоги), щоб стабілізувати свій стан, та зрозуміти куди далі рухатися в допомозі своїй дитині.  Важливим,  є ще те, щоб в ситуації, яка трапилася, розуміти, навчитися, як говорити з дитиною, про події, які вона пережила. Коли ви не знаєте, як і про що говорити, уникаєте, всі переживання дитини забиваються в тіло, і проявляться психосоматичною симптоматикою, якою мірою? , в кожного індивідуально.
2. Запишіться, в тій країні, де ви знаходитеся до лікаря педіатра, паралельно, коли є вже складна симптоматика до психіатра, та ідіть туди з вашою дитиною.
3. Запишіть собі в нотатки, всі симптоми, які ви бачите у своєї дитини: безсоння, розмовляння у сні, тривогу, запор, понос, нудота, розчісування тіла, раптовий кашель, страхи, беззилля тілесне, втрата орієнтації, інше.

Для чого писати в нотатки: коли ви прийдете до лікаря, ви вже сама будете хвилюватися, та у вас буде обмежений час для зустрічі. Це обмеження часу буде тиснути на вас, що дасть додатковий стрес, і ви можете забути про важливі симптоми, які необхідно почути лікарю, для коректного призначення лікування, коли воно буде показане.

Коли буде призначене медикаментозне лікування, до прикладу, на місяць, вже запишіться до цього ж лікаря, щоб до закінчення приймання ліків, днів за 3-5 ви могли піти на повторну консультацію , щоб не переривалося лікування. (Така схема відвідування лікаря, працює і для дорослих).

Як говорити з дитиною, про психологічну допомогу:

• - вам самій в першу чергу, необхідно усвідомлювати, що ви мама, і ви відповідаєте за здоров’я своєї дитини;
• - поговорити з дитиною, що ви як мама хочете допомогти, але так як допоможе фахівець, ви не можете, і тому є психотерапевти, це спеціально навчені люди, як допомагати дітям пережити травму. При цьому, самій було би добре, вірити в це. Коли ви сама не вірите, ( тут,також, можна говорити про травматизацію психіки), та ваша дитина зчитає вашу недовіру (так працює наша психіка, нам не потрібні слова для спілкування, ми передаємо емоційно те, що хочемо сказати);
• - не надійтеся, що ваша дитина погодиться піти до лікаря чи терапевта після першої розмови вами з нею. Адже мозок травмувався, і крім травми, він може нічого не сприймати більше. Тому ви,  без тиску запрошуєте разом піти, бо ви мама, і маєте опікуватися дитиною, бо дитина ще не розуміє життя, і не вміє усвідомлювати, що з нею сталося і що робити зі своїм станом. Що ти моя дитина, ти можеш завжди звернутися до мене за допомогою, і я доросла, я знайду рішення, як тобі допомогти);
• Пам’ятайте: коли дитина мала безпечне життя, више написане, батька, маму, інше, де вкладала багато енергії , де було її все життя, і коли в неї це забрати, на це місце необхідно щось дати, «покласти». Коли немає чого дати, відбувається надлом в психіці, який може і не вирівнятися та спонукати до психічного розладу. Коли вчасно не знати куди звертатися за допомогою, або не хотіти.

Пам’ятайте: психотерапія це не назавжди , та те, що ви візьмете з терапії, це залишиться з вами назавжди!

Тетяна Пелех - психотерапевт.

Шануймося.

Дата публікації 2023-03-12 в 16:00:11

Опубліковано на сайті 12-03-2023

» Війна » Покрокові підказки, що робити з дітьми, які постраждали від війни!