Про систему вибудовування прокрастинаціі.

» Самопізнання » Про систему вибудовування прокрастинаціі.

Купую книгу, бо хочу її прочитати, і ця книга лежить вже п’ять років, все відкладаю на потім. В магазині імпульсивно скуповую , все що сподобається. Послухаю лекцію, потрібного для мого фаху викладача, візьму книгу в бібліотеці, вона пролежить три місяці, я її не прочитаю і поверну. І так, все зроблю потім.

В дитинстві мене вчили: «не лінись, хто рано встає тому бог дає. Треба трудитися, старатися». А коли старалася, все рівно для значимих опікунів (мами),  було не достатньо, або не правильно. І навіть в дитинстві, коли брала читати книгу, сиділа та не розуміла про що читаю. Чому так: бо страх, що все не так, що не достатньо прочитаного, був сильніший, ніж те, що читається. Закінчила школу з золотою медаллю , і коли приносила оцінку 10, сварили опікуни ( дідусь, бабуся, мама, тато), що недостаньо вивчила. Не могла ніколи запізнитися чи затриматися після школи чи додаткових занять, коли додому йти 15 хвилин і мене не було, мені вже телефонувати і сварили, чому до сих пір не прийшла.

Коли хотіла ходити розвиватися, на танці, мама говорила, що я раз піду і покину; хотіла в басейн- буде холодно, простудися,  хочу піти к секцію катання на ковзанах - з тебе спортсменка не вийде . Всі бажання обрізалися мамою, не давши право їм на життя, на розвиток.

Всі ці настанови формують страх думати чи планувати майбутнє, страх діяти, бо в мозку уже сформований символ про себе, думка про себе, що не вийде, не правильно, не достатньо, погано, я погана. Звідси росте коріння прокрастинаціі.

З 17 років я втекла від опікунів в іншу країну. Вивчилася, маю роботу, управляюся з життям, та тривога, страх, що роблю не достатньо, погано, не правильно, привели мене до психосоматичного стану. Коли відвідувала маму (вже будучи після 25 років), і смажила картоплю, вислуховувала критику, що неправильно підсмажую. Чемодан складаю не правильно. Пішли в ресторан, приготували нам - не смачно, десь там ( невідомо де, межі немає), є смачніше - мамині слова.

Знайдіть психолога в Україні або онлайн, ознайомтеся з цінами на послуги психологів, читайте та отримуйте безкоштовні поради психологів.

Головне, в роботі, в розвитку: я боюся людей з якими я працюю, мені весь час здається, що я недотягую до того, щоб мати авторитет в свому фаху. Деякі люди мене недооцінюють, надмінно дивляться на мене, не погоджуються, відмовляються від рекомендацій. В деяких людях в роботі, я впізнаю свою маму. І перед ними я ніяковію, і не знаю, що їм відповісти.

В дорослому житті, всі розповіді про своє життя, знецінюються, критикуються, мамою, друзі як фахівці теж бездарні. Коли мама критикує в дорослому віці, то вона критикувала і в дитячому.

Я, психотерапевт :  дуже важно тримати таку атаку зі сторони опікунів, мами, все життя. Така атака, формує страх, тривогу до життя, до того, що людина хоче робити, як вона бачить, те,що хоче робити, як в неї виходить, неусвідомлювано викликає страх, що все погано, думки про майбутнє, про його планування викликають паніку, тривогу, безсилля перед майбутнім, безсоння, інші розлади. Багато енергії витрачається на відстоювання своєї думки, і зачасту , не перепоацьована внутрішня мама бере верх, вона сильніше, ніж власні думки, потреби, почуття, я проти мами немаю зброї. Тобто, я не вмію думати про себе, що в мене добре получається, я фахівець, я поважаю свої думки, себе.

Такі посили до того, як потрібно жити (і схожі), є формуванням прокрастинаціі. Неможливості почати читати, підвищувати професійний рівень, діяти в житті. Бо спрацьовує механізм: так як ти робиш, цього не достатньо, так як ти робиш, це є не важливо, є не правильно. І мозок неусвідомлено спрацьовує, що читати не потрібно, є страх розвиватися, діяти не потрібно - це все не правильно, так не достатньо. А як достатньо, цього не навчили, десь там, де немає межі. А там де немає межі, є безкінечна тривога, в якій психосоматика. Мозок ложить психологічно спати, фізично в ліжко , в прокрастинацію. В лінь, в якій є страх, все, що я роблю є неправильно, тоді і робити не потрібно, замкнуте коло.

Є і інші посили чи настанови, і вони є схожими по смислу та несуть в собі ту ж тривогу, страх, провину, сором, відчай, заборонену злість, інші переживання себе. (До прикладу: постійні сварки між батьками, знецінювання, приниження, одного з батьків, іншого, постійна конфліктна тривожна атомосфера в батьківському домі).

Друзі, спокійно, правда спокійно. Такі стани перепрацьовуються, мозок є пластичний, він переліплюється, в залежності від атмосфери, в яку потрапляє. Психотерапія є тією атмосферою, де можна подробити, розщіпити, перетравити ту внутрішню маму, та інших значимих опікунів. Навчити розпізнавати внутрішніх об’єктів, хто зараз говорить, що я роблю не так, чи чого в мене виникає страх перед певною людиною. Навчити вести внутрішній діалог з настастановами, що не вийде, чи не так, та навчитися відчувати власний авторитет для себе ж. Показати, що мамин голос чи думки є авторитетнішим за свої, та навчити сперечатися з внутрішньою мамою, та сімейною системою (все не так).  Навчити чути свій внутрішній голос, свої думки і щоб вони стали для вас авторитетом. Щоб можна було сказати мамі: « от так, як пожарила картоплю, так будемо і їсти і це буде смачно. І почувати свою правоту, і цілісність. І кордони внутрішні залишилися не розмитими. І не почувати провину, за те, що так відповіла мамі. На цьому місці відбувається внутрішня сепарація від установок, які ви отримали і як вас навчили жити. До речі: сепарація, це не тоді, коли ви переїхали від мами, чи з батьківської сім’ї. Це тоді, коли ви усвідомили сімейні посили, як потрібно жити, почули свої потреби, як вам потрібно жити, розділили їх, тут вивільняється життєва придушена енергія, і починається орієнтація на себе, своє життя.  Коли не має потреби телефонувати самі і запитувати: «чи правильно я зробила?». Вихід зі стану страху-прокрастинаціі, це є початок життя власними почуттями, думками, діями і головне - не почувати провину за це. Не надіятися на похвалу, одобрення мами, буквально чи символічно. Це не означає, що ви відвертаєтеся від своєї сім’ї,  ви просто інші, і такими вас можна любити, і навіть мамою.

Тетяна Пелех, психотерапевт .

Дата публікації 2023-03-05 в 13:08:45

Опубліковано на сайті 05-03-2023

» Самопізнання » Про систему вибудовування прокрастинаціі.