Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«Є три помилки у спілкуванні людей: перша — це бажання говорити раніше, н...»

Біль

Почуття й емоції

Біль

Біль - це фізичне або/і емоційне страждання, болісні або неприємні відчуття, мука.

Незважаючи на свою неприємність, біль є одним із головних компонентів захисної системи організму. Попереджувальний сигнал: не туди йдеш, або робиш.

Біль психологічний (емоційний) і фізичний взаємопов'язані. Фізичний біль може спричинити психологічний. І навпаки.

Страждання від переламаної  ноги, наприклад, можуть викликати страждання душевні: чому це сталося зі мною?, чому я пішла саме тією дорогою, була ж думка обійти?, лежу, нікому не потрібна, а раптом кульгавість залишиться назавжди!, ....

Цей бік медалі більшість людей таки приймають. А ось тих, хто визнає, що страждання душевні можуть викликати біль фізичний, вже значно менше. І тішить, що з кожним днем "психосоматика" стає більш відомим словом. Повторю, біль – попереджувальний сигнал: не туди йдеш, бо робиш.

Кожна людина має свій особистий больовий поріг. Як психологічний,  так і фізичний.

Хтось може терпіти довго та багато. Хтось "айкає", не відходячи від каси. Коли біль стає нестерпним, з'являються думки про самогубство. Є ілюзія, якщо не буде тіла, не буде душевного болю. Не знаю. Може і так. Звідти ще ніхто не повертався. А може після смерті душа мучитиметься ще сильніше.

Ми, люди, дуже живучі тваринки. І зробимо все, щоби вижити. Жодна людина не чинить самогубство заради самогубства. Тільки сподіваючись знизити біль. Якщо є хоч найменший шанс знизити біль і при цьому залишитися живим, людина його використовує обов'язково! Вживання алкоголю, наркотиків - втеча від болю. Тимчасова анестезія. Це трохи приглушує біль. Та  не надовго. А сам біль залишається. Навіть ще посилюється. Мисливці за адреналіном теж бігуни від болю.А від болю не втечеш. Єдиний спосіб позбутися болю, взяти в оберемок свій "букетик" і йти назустріч болю. Поринути у нього з головою. Тобто ПЕРЕЖИТИ!!! Пережити болісні та “несмачні” почуття: страх, розчарування, жах, сором, провину, образу, розпач, огиду, безсилля...

Безсилля, вірніше, визнання свого безсилля в якийсь момент свого життя, в якійсь ситуації і є те дно, відштовхнувшись від якого починаємо спливати у більш комфортне життя. Життя, в якому біль буде короткочасним. Як реакція на довкілля. А не хронічний, що постійно збільшується, смертоносний гнійник.

Опубліковано:

Останнє редагування:

Коментарі
Коментувати
Поки що немає коментарів
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся. Увійти / Зареєструватися

Інші статті цієї тематики

27.07.2023

Емоційний інтелект

Емоційний інтелект важко виміряти, натомість про той чи інший рівень його розвитку можна говорити опираючись на вміння людини комунікувати з іншими, приймати власні емоції і розуміти потреби, знаходити мотивацію для активності і звісно ж стримувати

Читати статтю
20.07.2023

Досліджуючи сором...

У гештальт-терапії сором розглядається як почуття відчуження від самого себе та навколишнього світу. Людина відчуває сором, коли вона відкидає деякі аспекти свого досвіду або особистості, вважаючи їх неприйнятними або недостойними.

Читати статтю
23.08.2022

#5 Злість: інструкція. Сила напору.

Саме гніваючись, ми відчуваємо, як тіло напружується, чинить опір, може навіть стискаються зуби і кулаки. Вектор руху нашого тіла - до ситуації, до людини. Ми голосніше і різкіше говоримо, більше жестикулюємо. Саме злість нас активізує і рухає назуст

Читати статтю