Психолог онлайн безкоштовно

Здравствуйте! Как избавиться от ненависти к человеку? Точнее... скорее всего, это зависть. Мы были три года лучшими подругами, но потом появилась зависть: «Вот, а почему она такая красивая?», «Вот, а почему она такая худая?»... И так далее. Я ненавидела себя и везде за ней бегала, как собачка... Потом появилась огромная ненависть. Я вроде стала старше и краси... Не знаю, не знаю. Ненавижу её! Она — чмо. А ещё мне не помогает вот эта тема с дневником.

Коли я думаю про те, як би краще мені про це розповісти, я не можу дійти згоди сама з собою. З одного боку у мене нормальна родина, у мене було все в дитинстві і зараз, мене ніколи не били в дитинстві, залюблювали. У мене не родина алкозалежних, чи наркоманів, не соціально деградована (якщо це адекватна назва для цього).
Єдиний тиск з дитинства, який я памʼятаю, це навчання і оцінки. У мене був дуже тривожний стан під час середньої школи, бо не завжди вдавалося вчитися на відмінно. У мене клас був трішки ворожий, хоча ми всі роки разом вчилися, могли поспілкуватися, але це не викреслювало тебе з списку потенційних жертв булінгу. Після того як моя шкільна подруга переїхала за кордон, я залишися без друзів в школі і приблизно в той час почали мене однокласники булити. Оцінки зʼїхали, сиділа я сама. І через це дома були скандали. Мама завжди кричала, що оцінки треба виправити, щоб я завтра ж сіла з кимось за парту, щоб вчителі не думали, що я відлюдниця. Я її не слухала) Мені було дуже важко морально, я ненавиділа школу, але мама і слухати про це не хотіла. Вона казала завжди, що в неї є робота і домашні проблеми, щоб перейматися ще й моїми вигаданими. У мене підлітковий вік не відзначився бажанням змінити зовнішність, у мене був внутрішній бунт. Я почала гостро відчувати несправедливість вдома. Особливо від маминих родичів, коли вони приїжджали і могли «в жарт» обізвати мене. Через це я почувалася дуже тупою, але мама забороняла їм протистояти, казала завжди «Я не хочу скандалу, тому мовчи». І так було дуже багато разів. Тобто хтось, навіть якщо це родичі, важливіші їй за мене. Логічно, що у мене зʼявилося багато комплексів.
У нас в той період було дуже багато сварок, подекуди диких, коли мама говорила дуже божевільні речі. Що мені лишалося робити як просто плакати в своїй кімнаті і боятися вийти? Період з 12-16 років у мене це період страху маминого гніву. У мене досі? коли вона сумна або зла, все в животі стискається, ніби на діарею.
Пізніше у нас були скандали, через те, що я хотіла навчатися за 500 кілометрів від дому, тому що хотіла побачити щось нове. Мама не хотіла (родичі теж), їхніми аргументами було: та ти ж там нікого не знаєш, ти така скромненька у тебе там не буде друзів, ти там нікому не потрібна, у гуртожитку дівчата тебе принижуватимуть, бо ти першокурсниця. Я їх не слухала, і зрештою мама відступила, але за краще вирішила мені зняти квартиру.

Вибачте, що так багато. Я продовжу нижче, бо це не все, на жаль

Добрий день! Потрібна порада .Знаходжуся за кордоном з чоловіком і дитиною-підлітком 13 років, хлопчик.Мені 40 років,не працюю,тимчасові заробітки.В чоловіка хороша робота.Син погано навчається в місцевій школі, паралельно дистанційно вивчає українську школу.Не хоче тут жити,скучає за друзями з української школи.Плануємо після війни повернутися.Спілкується син гарно англійською,має декілька знайомих,але 8-10 років дітей.
Часто каже,що ми не думаємо про нього,лише про себе, оскільки не хочемо повертатися додому.
Я розриваюся між тим,щоб бути всім разом поки за кордоном і сином,якому важко в місцевій школі і є проблеми у спілкуванні.Він підліток,і це дається в знаки.Якщо я повернуся з сином додому,у нас є будинок,але я все буду робити сама,батьків не має.Кому я буду потрібна.В цій країні,де ми зараз живемо,мені також нелегко.Я не можу себе реалізувати,підробляю,поганий холодний клімат,нема друзів.Чоловік хоче,щоб народити ще дитину.
Питання: як мені вчинити в даній ситуації.Чи слухати дитину і робити як йому добре,бо я часто саме так і вчиняла? Чи триматися всім разом,тим більше,що в Україні я не маю підтримки? Я розумію,що йому в Україні було б краще(більше спілкування,друзів,мова).Але боюсь залишитись сама з ним.З чоловіком гарні відносини ,повністю нас забезпечує.Дякую за допомогу.

У меня никогда не было хорошего мнения о себе. Всегда всю мою жизнь меня унижали, а мнения людей очень сильно на меня влияло. Я часто смотрела на себя в зеркало и говорила , что не достойна любви, дружбы. Я с каждым днём всё больше и больше ненавижу себя. Когда мне говорят что я красивая или что я понравилась человеку, я просто не могу в это поверить. Меня много раз критиковали, близкие люди говорили просто, что я им противна, что я не достойна жить. Я пыталась заглушить боль алкоголем и не только, но к сожалению не надолго. Попыток суицида были, много раз. Но не получалось. Всегда когда я появлялась в чей-то жизни случалось очень много проблем. Я себя виню в их проблемах. Я не могу просто начать о себе думать. Люблю одной побыть, но когда я одна мне все хуже и хуже. Сбросила 21-26 кг хотя никогда не могла сбросить вес. Я очень боюсь причинить людям боль, сказать что-то обидное. Боюсь раскрыться. Не ем, ни сплю толком.

Часто пропадаю в сетях,общаться всегда хочется только на интим темы,не знаю как уйти от этого

Почну про родину. Моя сімʼя живе дуже близько до дідуся і бабусі.
Не можу сказати, шо моя родина погана. Ну принаймні щодо мене. Я не пам’ятаю нічого поганого з раннього дитинства, щоб мені чогось не давали, не купували чи принижували. А от коли виросла, коли у підлітковому віці у мене почала зʼявлятися власна думка, то тоді все. Я почала все не так робити, не так думати, не так вдягати.......

Доброго дня, як допомогти моєму сину, йому 15?
Зараз вже 3 рік живемо у чюжій країні і він страждає від того, що не може знайти друзів. Він намагався дружити з хлопцями, але вийшло так, що вони почали *дружити проти нього*. Став дуже злопам*ятним, не може відпустити образи. Вчителі вшколі кажуть, що він дуже тихий і замкнутий. Він говорить, що в школі дуже зажатий, аж до тремтіння, тільки вдома і.......

Коли жінка мене ігнорує або не відповідає, у даному випадку з понеділка, я не можу просто сидіти і чекати, мені хочеться їй писати, але вона ще не відповіла на попереднє питання. Тобі людина подобається, а вона якось так поводиться ніби ти їй не цікавий. Я розумію, що можна бути зайнятою, але стільки часу... Це вже навіть не знаю як сприймати. І тому я не можу спокійно чекати, я хочу поїхати зустр.......

Здравствуйте,
Интересует такой вопрос:
Нормально ли то, что парень который собирается жениться и хочет семью, постоянно лайкает фото/видео девушек эротического и не очень характера, может на них не подписываться, но пару фоток в профиле лайкнуть и половина его рекомендаций в инстаграм- это девушки в секси белье.
Вариант обсудить с ним самим , не катит, потому что он все равно делает вид, что.......

оброе утро . Мужчина после кофе сразу приглашал домой навязчиво , отказалась . Договорились выпить кофе , но он от воей идеи под любым предлогом фруктов , ужина снова одно и тоже предлагает домой . Неприятен тактильно , постояноо пишет по 10 раз в день одинаковые смс скучает , обнять , ласкать , целовать . Терпение мое заканчивается ... так как уже ему говорила , что он слишком навязчивый .Что дел.......

Добрый день. Я Дарья, мне 20 лет. Студентка 3го курса университета, получаю стипендию и подрабатываю.

В определённый момент, я перестала делится с мамой своими переживаниями, проблемами и подобным.
Это началось с того, когда мне нужно было сдавать НМТ, мне тогда было 17 лет. Я хотела поделится своими переживаниями, что я ужасно нервничаю. Но в тот момент она не особо хотела меня слушать и ск.......

Непреодолимое желание трахать свою маму. Постоянно думаю о ней.......

Добрый день,
Вчера случился момент, что во время секса, парень специально немного закончил в меня(без презерватива)
Мы готовимся к свадьбе и в целом планируем детей, но я хочу только после свадьбы, а он уже
Свадьба через год.
Я не уверена, что готова сейчас забеременеть, но не знаю пить ли таблетку против экстренной контрацепции или нет.
Но и забеременеть сейчас тоже скорее не готова чем.......

строила отношения с мужчиной, люблю его больше всего на свете, расстались по моей вине, потому что я не развивалась, а он работал 24/7
изначально была пауза в отношениях, мы общались 2 раза в день, потом он резко отдалился от меня
но сегодня встретились на кофе и судя по его ответам (цитирую ''мне хорошо одному, я принадлежу только себе и я за полтора года тебя понял -- ты не мой человек'').......