У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Недоверие и недосказоности с мамой

У Психолога » Поради психолога онлайн (безкоштовно) » Сімейна психологія » Недоверие и недосказоности с мамой
Добрый день. Я Дарья, мне 20 лет. Студентка 3го курса университета, получаю стипендию и подрабатываю.

В определённый момент, я перестала делится с мамой своими переживаниями, проблемами и подобным.
Это началось с того, когда мне нужно было сдавать НМТ, мне тогда было 17 лет. Я хотела поделится своими переживаниями, что я ужасно нервничаю. Но в тот момент она не особо хотела меня слушать и сказала «Ой, не е@и мне мозги». После этого я не особо хотела делится с ней чем-то вообще...

И так, вернёмся в сегодняшние дни. Мне 20, и вот совсем недавно мы с ней сильно поругались. Я ей соврала о чем-то (по какой-то мелочи). Я знаю что это плохо, но мне не хотелось опять выслушивать ее критику, какая я плохая, странная и «как с луны, не от мира сего и отмороженная». Поэтому я ей соврала и хотела эту проблему решить сама. И если бы у меня не получилось, я бы ей рассказала.

Сейчас она мне выкинула фразу «с этого момента, я тебе тоже рассказывать ничего не буду и играть в дурочку как делаешь это ты». Я считаю что это очень детская позиция. Что «если ты так поступила, и я так поступлю».
Но тут решение до безобразия простое — прекратить так бурно реагировать, кричать, обзывать меня, хоть иногда слышать меня, а не слушать. Да, я поступила неправильно, я соврала, я это признаю. Но я соврала не потому что так захотела и мне это нравится. Я просто хочу спокойствия и чтобы не было этой бурной реакции, от которой у меня немеет тело и трясутся руки.

Помогите, что мне делать в этой ситуации? Возможно я и правда странная и отмороженная, и мне нужна психологическая помощь?
Питання від: ; Вік: 20

Підберіть сімейного психолога онлайн або в містах України.


психолог онлайн
Доброго дня! Ні, ви зовсім не дивна і точно не "відморожена". Ви людина, яка дорослішає і переживає дійсно складний етап, тому ваші почуття дуже не прості і дуже зрозумілі.
З вашої розповіді вимальовується образ мами холодної, відсторонненої. Чи так це? Чи було так завжди?
Я можу припустити, що ваша маленька неправда була бажанням не розчарувати маму, чи я права?
Головне, зробіть для себе "дорожню карту". Розставте пріоритети:
1. Що для вас зараз найголовніше?
2. Які ваші подальші дії?
3. Якими ви бачите ваші відносини у подальшому з мамою?

Відредаговано автором 26-06-2025 17:29:53


👍 радити психолога:


психолог онлайн
Дарья, обида - это замороженный гнев. Гнев, который не получилось выразить безопасно. Если вы не могли (и до сих пор не можете) сказать маме: "мне больно от твоих слов", "я устала быть странной в твоих глазах" - вполне понятно, почему вы начали закрываться и даже прибегли ко лжи. Это сработал инстинкт самосохранения.

Если мама в целом адекватная, просто не умеет выражать поддержку, шанс наладить контакт есть , когда вы проживёте свою обиду (например, с помощью психолога) и сможете говорить с ней уже не из раненной части, а спокойно, по-взрослому доносить свои потребности . Мамы это обычные люди, они тоже могут ошибаться. И если диалог возможен, стоит сказать, что её слова вам больно ранили. Ассертивности можно учиться , особенно в безопасной, доверительной среде.
Но если мама регулярно унижает и не хочет ничего слышать , вы вправе сохранить дистанцию и выстроить границы.
Это и есть взросление.

👍 радити психолога:

26-06-2025 17:39:32Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 383265 для Ганна Валеріївна

Бували моменти коли вона була люблячаю, обіймала, казала що я краща донька. Бувало що без настрою і зривається на мене якщо я щось роблю не по її. Як одна людина її описала, це «людина-оркестр». І якщо чесно, мені буває тяжко миритися з її таким характером.

Виберіть психолога для консультування з приводу розладу комунікації між різними членами родини, відсутності підтримки, неспівпадіння поглядів на виховання дітей тощо


психолог онлайн
Здравствуйте!
цитата:

Но в тот момент она не особо хотела меня слушать и сказала «Ой, не е@и мне мозги». После этого я не особо хотела делится с ней чем-то вообще...

Похоже, то был поворотный момент в истории ваших отношений(!) Поворотный. То есть он изменил ваше отношение к маме, ход ваших мыслей... однако ожидания, что мама в будущем будет воспринимать вас адекватно ОСТАЛИСЬ.

Да, хочу еще уточнить. Для вашей мамы свойственно выражаться нецензурно, общаясь с вами?
цитата:

И так, вернёмся в сегодняшние дни. Мне 20, и вот совсем недавно мы с ней сильно поругались. Я ей соврала о чем-то (по какой-то мелочи). Я знаю что это плохо, но мне не хотелось опять выслушивать ее критику, какая я плохая, странная и «как с луны, не от мира сего и отмороженная». Поэтому я ей соврала и хотела эту проблему решить сама. И если бы у меня не получилось, я бы ей рассказала.

Мама по-прежнему занимает ключевое место в вашей жизни? Иными словами, нуждаясь в принятии ею, вы пребываете в положении эмоционально зависимой. То есть еще не вполне взрослой.
В этой ситуации, учитывая характер и особенности мамы, ответом на ваш вопрос
цитата:

Помогите, что мне делать в этой ситуации?

будет рекомендация психологически ОТДЕЛЯТЬСЯ(!)
Что это значит простыми словами? Замечать свои чувства и потребности, что возникают в общении с мамой. Учиться их удовлетворять во взаимодействии с другими людьми, с теми, кто к вам внимателен и доброжелателен. Определить для себя сферы, в которых вы можете безопасно открываться перед мамой, а в каких это не имеет смысла.
цитата:

Возможно я и правда странная и отмороженная, и мне нужна психологическая помощь?

Вам нужна поддержка и понимание, принятие, чтобы к вам вернулись уверенность и ощущение своей ценности.
В этой связи хочу вам предложить пару статей
Образа - мій ворог чи друг?
https://upsihologa.com.ua/obraza---miy-vorog-chi-drug-02-01vtarasenko.html
Як це - полюбити себе
https://upsihologa.com.ua/yak-ce---polyubiti-sebe--19-05vtarasenko.html

👍 радити психолога:


психолог онлайн
цитата:

І якщо чесно, мені буває тяжко миритися з її таким характером.

Тут є декілька шляхів - або приймати людину такою, яка вона є; або обговорювати з нею і вибудовувати відносини відстоюючи кордони. Змінити людину скоріше за все, неможливо, тому на вас чекає довгий і поступовий процес.
Спробуйте, обов'язково в спокійній обстановці, поговорити з нею, можливо, вона також зараз хвилюється і переживає за вас.

👍 радити психолога:


психолог онлайн
Доброго дня!
Спочатку я би дуже хотіла виразити вам підтримку в ситуації, що склалася з мамою. Це дуже неприємно, коли значущий дорослий в нашому житті поводить себе подібним чином.

Ви цілком нормальна, не "дивна", не "відморожена". Ви підліток в процесі сепарації від батьків (матері, в першу чергу). І процес сепарації буває болісним для обох сторін. І це може пояснити подібну поведінку матері. Але пояснити, не виправдати.

В цілому, ваша поведінка цілком очікувана та зрозуміла - це захист та прояв потреби в автономії. Якщо з матір'ю є можливість вибудувати діалог та налагодити взаємодію, то це та відправна точка з якої можна почати: пояснити чому ви так зробили і чого б хотіли від спілкування.

Але я завжди кажу, що для стосунків потрібні двоє. І, якщо з вашого боку вєкроки зроблені, то треба, щоб певні кроки зробила ваша матір теж. Інакше це буде гра в одні ворота, яка лише виснажуватиме вас.

І що стосується вашого останнього питання про психологічну допомогу. Це тільки ви можете вирішити чи потрібна вона вам. Можливо ви захочете пропрацювати моменти сепарації та емоційної залежності від матері. Або навчитися вибудовувати особисті кордони.

👍 радити психолога:


психолог онлайн
Привіт, Дарина! Дякую, що так відверто поділилася своєю історією. Я чую твій біль, розгубленість та прагнення до спокою.
Це абсолютно нормально відчувати такі емоції в подібній ситуації, і я хочу запевнити тебе, що ти не "дивна" чи "відморожена".
Навпаки, твоя реакція є цілком зрозумілою відповіддю на складні стосунки. І те, що ти шукаєш допомоги, говорить про твою зрілість і бажання змінити ситуацію на краще.
Ти, як 20-річна студентка, що самостійно заробляє і навчається, прагнеш до автономії. Однак, мамині бурхливі реакції, критика та знецінення твоїх почуттів, підриває це прагнення.
Стосовно твоєї "брехні" - це більш спроба та спосіб захистити себе від болю.
Ти хочеш ділитися своїми переживаннями, як це було з НМТ, і мати підтримку, але досвід показав, що це може призвести до знецінення та образ. Зараз ти боїшся, що розмова з матір'ю призведе до повторення тієї ж реакції – крику, образ, знецінення? Це створює внутрішній конфлікт: з одного боку, ти хочеш бути відкритою, з іншого – захищаєш себе від потенційного болю.
Дарино, твоє бажання змінити ситуацію є першим і найважливішим кроком. Ти абсолютно не "дивна" і не "відморожена". Твоя реакція є захисним механізмом, який допомагає тобі вижити в складній динаміці стосунків.
1. Визнай свої почуття. Дозволь собі відчувати розчарування, злість, сум, біль. Це нормально.
2. Фокусуйся на тому, що ти можеш контролювати. Твоя сила в тому щоб змінювати свої реакції, а не поведінку мами.
3. Пам'ятай про свої ресурси. Ти активна, навчаєшся, працюєш. У тебе є внутрішні сили, які допоможуть тобі впоратися з цією ситуацією.
Дарино, це непростий шлях, але ти вже зробила перший крок до змін. Пам'ятай, ти заслуговуєш на спокій, повагу та розуміння!

👍 радити психолога:

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Ви можете запропонувати автору цього питання поспілкуватися

Надіслати запит на спілкування можуть зареєстровані користувачі

Щоб відправити автору цього питання пропозицію поспілкуватися, Вам потрібно бути авторизованим.



Поради відвідувачів

Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.

Щоб прокоментувати, авторизируйтеся або зареєструйтеся!

Наші психологи

Схожі онлайн консультації

Психологічний аналіз творів

Рекомендуємо!

ls= Семейные отношения рушатся – что делать? Семейные отношения рушатся – что делать?

Что предпринять, если члены семьи почувствовали: в семейной жизни появились проблемы? Нужно иметь в виду, что за создание конфликтной ситуации несут ответственность оба супруга...

ls= Кризисы в отношениях супружеской пары Кризисы в отношениях супружеской пары

Психолог о кризисных периодах в отношениях семейной пары на разных годах совместной жизни...

ls= Сiмейнi кризи Сiмейнi кризи

Що таке сiмейнi кризи, чому викають, як їх долати? За якими симптомами можна визначити, що сiм'я вступає у кризу? Чи можна за поведiнкою дiтей визначити чи є в сiм'ї проблеми? Сiмейне життя проходить певнi етапи. Психолог радить.

ls= Семейный бюджет – диагностика отношений Семейный бюджет – диагностика отношений

Ведение и обсуждение общего семейного бюджета открывает и поднимает много скрытых, неочевидных тем и вопросов. Способ организация и ведения семейного бюджета - является хорошей проекцией отношений...

ls= Стабілізатори сімейної системи Стабілізатори сімейної системи

Є речі, які скріплюють сім'ю. Роблять її цільною, згуртованою і безпечною. Це спільне місце проживання, традиціі щодо святкування, почуття любові і прив'язаності, спільний погляд на виховання дітей з урахуванням їх, як особистості. Це стабілізатори.

ls= Милые бранятся только тешатся? Милые бранятся только тешатся?

Какие бывают виды конфликтов в семье и как из них выйти. Конфликт норм или конфликт идентификации. Конфликт власти. Конфликт садомазохистский

qr