Війна


Наше майбутнє має багато варіантів. Але чомусь більшість людей ділиться на 2 табори: 1. ті, хто бачить тільки найгірший варіант розвитку подій: "все пропало", "ми загинемо", "Україна перестане існувати" і т.д. 2. ті, хто бачить тільки найкращ... ⇉

В інтернет-мережі шириться зняте на любительську камеру відео, на якому учні середніх класів однієї з українських шкіл під час перерви дещо дивно граються. Імітують похорон: відспівування та поховання загиблого на війні героя. Все майже по-справжньом ⇉

А як, власне, жити далі? Фантомні болі від втрати минулого посилюються зазвичай під вечір та у часи самотності. Починається нова стадія життя, яка вимагає сили волі, терпіння, мудрості, духовної міці. ⇉

Порівнювати ту війну і цю взагалі не має сенсу. Це непорівнянно за навантаженням на психіку. І за вихідними даними нашого організму. Ми нейрофізіологічно не пристосовані до сьогоднішнього інформаційного поля. ⇉

У житті кожного з нас хоч раз встає таке питання: “залишатися вдома чи намагатися будувати нове життя в іншому місті чи країні?”. Коли ми приймаємо рішення, чи замислюємося ми про те, які Втрати на нас чекають? Це звучить не звично ... ⇉

Я знаю, як це плакати, як це сумувати, злитися, чому саме він, за що, чому, та не знаходити відповіді. Моя ліпша подруга втратила свого чоловіка через два місяці початку війни, і тоді я зустрілася з першим болем втрати на війні... ⇉

Тривога виникає як природна реакція на стрес або загрозу та проявляється хвилюванням, неспокоєм, переживанням за себе або інших. Тривога по-своєму корисна, вона має захисну функцію. Якщо б її не було, людина б частіше наражала себе на небезпеку. ⇉

Часто чую цю фразу від клієнтів. Найцікавіше, що і до повномасштабного теж її регулярно чула.Любі, а коли буде час? Як ви це собі уявляєте? Як зрозумієте, що цей час настав? Чи ви плануєте зі стиснутими зубами прожити все життя? ⇉

Смерть — це зміна тіла, але в історії цього тіла також трапляються маленькі смерті та переродження. Змінюється тіло країни, соціальне тіло, тонке тіло світогляду, історичне тіло культури та життя, світогляду, зміна клімату, зміна парадигм і думок. . ⇉

На даний час наша країна перебуває в дуже тяжкій ситуації, у стані війні. Всім нам знайомі почуття: страх, безсилля, гнів... Я пропоную техніки, які допоможуть знизити рівень тривоги та напруження і полегшити стан ⇉

Нещодавно в групі колег обговорювали тенденцію зміни станів і своїх, і людей навколо.Те, що ми виснажуємося, вихолощуємося, потім раптом на другому подиху робимо ривки, потім знову впадаємо в незрозумілі стани, - це логічно і зрозуміло: війна випробу ⇉

Гнів і лють – стратегія виживання у ситуації нелюдського напруги, втоми та страху. За словами Джорджа Фоллера (психотерапевта, який спеціалізується на роботі з військовими, рятувальниками, поліцейськими), дослідження показали, що кожен військовий найбільше боїться ... ⇉

Все частіше за підвищеною тривожністю людей проглядається маніакальне прагнення переглянути всіх та зрозуміти, що далі буде. Вибудувати гарантовано правильний прогноз виходячи з об'єктивної інформації не беруться навіть професіонали. ⇉

Або - або! Війна руйнує... у ситуації реальної військової загрози життю включається механізм поділу на «свій-чужий», «поганий-хороший». Це допомагає вижити. Наприклад я мало не збожеволіла, натрапивши в лісі на двох військових на початку війни ⇉

«А вы сами то очень переживали, когда у других война была?» Соцмережі були заповнені подібними питаннями з початку війни. Наші гаджети, гаджети людей у всьому світі зараз переповнені сотнями тисяч смертей, болю, руйнувань від того, що відбувається ⇉
Війна: інтерв'ю психологів

Як спілкуватися з військовим, поки він на фронті? Як зрозуміти військового, який нещодавно повернувся додому з війни? Як себе поводити?

Як змінився психоемоційний стан людей після 3х місяців війни? Які настрої, емоції превалюють в соціумі зараз? Чи варто сподіватися на скоріше завершення війни чи навпаки, готуватися до затяжного конфлікту?
Питання психологу
Здравствуйте, у меня мысли о войне мне недавно исполнилось 19 лет. В моём пригороде есть 2 парня одному как и мне 19 второму скоро 20 знаю их потому как они такие парни могут любому в морду дать я думаю в каждом пригороде есть такие ребята ну мощные они, с одним из них у меня до войны был конфликт он типо меня высмеивал пытался как-то задеть, не суть они оба воюют и у меня тоже начали мысли пойти на войну не знаю за чем и почему. Есть робота, пару знакомых, но последнее 2 недели мысли не покидают вроде круто быть военным а с другой стороны а зачем ? У меня зять он на три года старше меня подписал контракт я смотрю и задумываюсь может и мне уйти пытался вчера сказать родителям мама ты дурак не делай этого боюсь если я подпишу контракт с-ней что-то случиться, отец говорит а чего тебе не хватает у тебя же все есть. Спрашивал у зятя он рассказал что у него в бригаде мега круто и потянуть штангу можно и коллектив хороший даже не знаю понятно у меня присутствует страх но я даже сам не могу понять откуда у меня такое ощущение. Я не когда не был патриотом, сказать что я нуждаюсь в деньгах да есть момент но скажу честно что даже за деньги туда не пошел бы просто почему-то смотрю на парней ну все же нормально.
Вітаю! нещодавно ми з мамою дізналися про те, що мого старшого брата відправляють на передову..нам дуже складно це усвідомити та пережити, мамі так особливо. лише влітку 24 року нам вдалося виїхати з окупації. мені самостійно довелося прокладати маршрут та домовлятися з людьми, які б змогли нас провезти, адже брат вже був на службі в той момент, і окупанти просто так нас не випускали (ми сумарно робили 3 спроби виїзду)..ми проробили такий шлях аби нарешті з ним зустрітися і ось знову нас розлучають, але тепер все набагато страшніше. я намагаюся підтримувати маму, але не впевнена, що в мене це вдається. я вже мовчу за брата. йому, мабуть найгірше..що я можу для них зробити? як мені їх підтримати? це дуже страшна подія для нашої родини, і я не знаю, що робити..буду вдячна за будь-які поради. дякую!
Доброй ночи
Наверно за всю мою жизнь первый раз что я не сплю так поздно.
У меня сильно розболелось сердце, я догадываюсь почему я задумался уйти на фронт по какой причине я сам не знаю, просто молодежь с мого поселка уже 4 человека ушли им от 19 до 21 я задумался тоже, не знаю как сказать родителям, я маме сказал а как бы ты отнеслась она посмотрела на меня и сказал не смей и не задумайся над этим мне 18 лет скоро через пару месяцев будет 19 просто у меня зять служит дядя, родители особенно отец подумает что я и за денег уйду как бы правильно описать чувство мне не хватает эмоций от жизни чего-то сверхъестественного, я живу в рутине дом робота работаю на заводе сутки двое робота мне нравиться есть время на отдых, просто мне чего то не хватает посмотришь на людей многие идут в сзч и я многих сзч людей знаю но им от 40 до 55 лет а молодежь идёт я думаю, и мне как-то то ли стыдно стает что я дома сижу может в душе я и хочу денег и как они роз ежать на машинах хороших, но я понимаю каким ето трудом даётся я просто не пойму себя раньше. Я наоборот хотел косить и благодарил бога что мне не 25 а сейчас я не пойму что со-мной что бы вы понимали у меня все есть ну не хватает девушки и автомобиля а так живи и радуйся я хочу что бы вы меня выслушали и высказали своё мнение спасибо!
Відео на тему
![]() |
Коли батько або мати на фронті. Як зберегти відносини з дитиною? Коли батько або мати на фронті. Як зберегти відносини з дитиною? Як забезпечити присутність? Як не "загубити" дитину? Як розмовляти з дитиною? На ті та інші запитання відповідає дитяча психологиня, авторка книжок з дитячої психології та просто мати, Анна Корольова. |
![]() |
Як знизити тривожність під час війни? Тривога виникає як природня реакція на стрес та проявляється хвилюванням, неспокоєм, переживанням за себе або інших. Поради заспокоїтись при цьому не допомагають, адже виділяються такі гормони як кортизол, адреналін, норадреналін, в організмі людини відбуваються певні процеси. Якщо тривожність підвищена помірно, направляйте внутрішнє напруження в фізичну активність, навчиться розслаблятись з допомогою йоги, медитації чи прогулянок. Не тримайте все в собі, говоріть про свої почуття з тими людьми, які здатні Вас підтримати. Якщо тривоги занадто багато і вона сильно впливає на Ваше життя, звертайтесь до психолога чи психіатра в залежності від свого стану. Тривога може бути ознакою тривожних розладів, панічних атак, деяких соматичних чи психічних захворювань. |
![]() |
Відео 14. "Друге дихання" з циклу "Кризова психотерапія під час війни" Відео архівне. Записане 5 березня 2022 року. Випадково надибала його в архіві фейсбук. Те, про що казала раніше, актуально і зараз. Бо йдеться про реакцію на стресову і кризову ситуацію. І, як завжди, трохи рекомендацій що робити |
Рекомендуємо!

Під час війни говорити про баланс, внутрішню рівновагу та гармонію не доводиться.Потужний стрес вибиває кожного з власної орбіти по якій рухалися ще донедавна. Як залишатися здоровими, сильними, як в ментальному, так і фізіологічному рівнях, щоб бути

Вина выжившего многих сейчас парализовала. Те, кто находится в безоспасности, те кто имеет какой-то уровень комфорта столкнулись с очень тяжёлыми переживаниями, которые мешают жить и быть эффективным здесь и сейчас.

Аналіз причин підтримки агресії з точки зору психології та соціології. Боягузтво, страх. Одна з реакцій на агресію це - приєднання до агресора. Вплив пропаганди. Байдужість. Заперечення або втеча від реальності. Патріотизм. Є здорові прояви патріотизму

З плином часу все більше накопичується і відчувається напруга і у тих людей, які були вимушені виїхати з України і в тих, що їх зустрічають, приймають, допомагають, рідні чи чужі б вони не були. Мене всі бісять, вони продовжують жити звичним життям,

Сейчас реальность такова, что наша задача не исключить сильный стресс в жизни (во время войны - это невозможно), а научиться жить под воздействием стрессоров , замечая при этом пользу для себя и некоторые возможности, которые могут появляться в измен

«Мама, коли закінчиться війна?» - майже не щодня питає мене донечка, «Хочу додому, хочу до тата!» Наші діти - діти війни. Що потрібно знати батькам, аби допомогти своїм дітям в цих складних обставинах. Переживання дітей можуть відображатися ...

Гнів і лють – стратегія виживання у ситуації нелюдського напруги, втоми та страху. За словами Джорджа Фоллера (психотерапевта, який спеціалізується на роботі з військовими, рятувальниками, поліцейськими), дослідження показали, що кожен військовий найбільше боїться ...
Повернутись до ...