Страхи, тревоги

Question 1

При одній лише думці про операцію з видалення зубів дуже сильно тремтять руки!

Доброго дня. 24 квітня я з’їздила до ортодонта (ортодонти виправляють зубний ряд), розповіла про те, що в мене три пари нижніх зубів розташовані нерівно. Мені ортодонт пояснила, що це відбулося через нижні зуби мудрості, які ще не вилізли, але лежать глибоко під яснами. А одну пару зубів мудрості мені порадили видалити. Я спочатку подумала,що верхні, але я не зовсім правильно зрозуміла лікаря. Мова йшла якраз про нижні, бо вони розташовані горизонтально та рухають сусідні зуби. Я одразу сказала, що боюся їх видаляти, так як вже читала про них і знаю, що доведеться розрізати та зашивати ясна. Ортодонт підтвердила, що їх дійсно доведеться розрізати, але сказала «можно пока с ними пожить, но лучше эти зубы убрать». При цьму знімки мені останній раз робили аж в 2013 році перед тим, як поставити брекети, тобто вони дуже старі. Тому я зрозуміла, що чекати в цій ситуації може бути небезпечно, так як може з’явитися карієс коріння. Тобто я розумію, що зуби видаляти в будь-якому випадку потрібно, при цьому чим швидше, тим краще. Але так як мені все одно страшно, я прийняла рішення їхати в обласне місто, щоб мені їх видалили під седацією (в моєму місті так не видаляють) – це короткий медикаментозний сон, тобто майже як загальний наркоз, але значно безпечніший та не впливає на психічні процеси. Мама спочатку наполягала на місцевій анестезії та казала, що це «безболісно», але в неї, на відміну від мене, всі зуби мудрості росли рівно та видалення було дуже простим, а в мене воно складне. Головним аргументом для мами були гроші – вся ця операція коштує 30 тисяч російських рублів, а в неї їх практично немає. Я запропонувала скасувати професійну чистку зубів, думала, що зможемо зекономити хоча б 3 тисячі, мама мені саркастично відповіла «Это прямо нас спасёт!». Я: «Это был сарказм?». М: «Да». Потім я пішла шукати інші лікарні, в яких могло бути дешевше, але мама мені вслід сказала: «Можем есть перестать!», а потім за кілька хвилин «Пойду почку продам». Наступного ранку вона мені сказала, що доведеться економити на їжі, але коли я запитала, чи можна їсти яйця або їй їх на великдень залишити (операцію планую на 20, 21 або 22 травня, бо 20 травня поїду до психіатра, і теж в обласне місто), вона роздратовано ухилилася від відповіді, сказала що «без мене розбереться». 3 квітня в мене через це все було дів істерики, я відчувала себе винною перед мамою.

Question 2

Страх работать

Добрый день! Мне 17 и кратко объясню свою проблему.
Я подрабатываю няней с одним малышом . И проблема в том , что я почему то стесняюсь этого, мне не комфортно идти на улицу с ним гулять , особенно когда вижу одногодок мне хочется убежать куда то . Я впринципе понимаю что тут ничего такого нет , но все равно чувствую себя унижено . Невероятно стыдно.
Не знаю как это побороть, и что делать .... И почему я так реагирую и почему мне не все равно.
Я думала может это из-за друзей , которых я могу встретить ,не хочу осуждения или насмешек.

Question 3

Боязнь смерти своей и смерти близких

Не так давно столкнулся со смертью. Погиб один мой знакомый в автомобильной аварии, в возрасте 18 лет. С этого момента я задумался о вопросе смерти. Понял, что любой из нас может умереть в самый неожиданный момент. И данные мысли стали очень пугать меня. Своей смерти я боюсь меньше, но все равно, есть ощущение, что все, что мы делаем не имеет смысла, ведь все равно мы все в конце умрем. Смерть близких пугает меня ещё сильнее, так как я слабо могу представить себя без любимого человека или матери. Начинаю бояться что-либо делать, всякие мысли возникают, начинаешь себя накручивать и настроение стремительно падает вниз.