Тривога та стратегії захисної поведінки

» Страхи, тривоги, фобії » Тривога та стратегії захисної поведінки

Тривога є невід’ємною частиною людського життя, і кожен з нас стикається з нею у різних ситуаціях. Психіка намагається захистити нас від надмірного стресу, використовуючи різні захисні механізми. Проте ці стратегії не завжди є ефективними, а іноді можуть навіть завдати шкоди.

Що таке стратегії захисної поведінки?

Коли у свідомості з’являється тривожна думка, мозок активує сигнал тривоги, оцінює рівень загрози і приймає рішення щодо подальших дій. Однак тривога не завжди виникає внаслідок конкретної ситуації. Іноді мозок намагається передбачити можливі майбутні події, що не завжди є точним. Це призводить до того, що тривога виникає ще до того, як щось сталося, уявляючи можливі негативні сценарії.

Часте виникнення тривоги виснажує психіку, залишаючи її в стані постійного очікування. Це призводить до втрати енергії без досягнення заспокоєння.

Знайдіть психолога в Україні або онлайн, ознайомтеся з цінами на послуги психологів, читайте та отримуйте безкоштовні поради психологів.

Захисна поведінка при тривозі є спробою психіки знайти рівновагу, уникнути негативних емоцій і запобігти переростанню легкої тривожності в паніку.

Таким чином, основна мета захисної поведінки — знизити рівень страху. Проте ці стратегії часто є обманливими, оскільки вони лише тимчасово маскують тривогу, а згодом можуть навіть підсилювати її.

Чому захисна поведінка не усуває тривогу?

Попри намагання психіки захистити нас, ми часто потрапляємо у замкнене коло: тривога зростає, активуються захисні механізми, але вони не вирішують проблему. Ба більше, захисна поведінка не сприяє навчанню адекватного реагування на загрозу, а лише підтримує страхи та тривожність. В результаті, замість подолання страху, відбувається його маскування та спроби уникнути конфронтації з негативними думками та емоціями.

Види захисної поведінки

Розглянемо деякі типові стратегії захисної поведінки, які може застосовувати психіка:

• Уникання. Щоб знизити тривожність, людина може уникати ситуацій, що викликають занепокоєння або пов'язані з ризиком. Ця стратегія, хоча і дозволяє зменшити стрес у короткостроковій перспективі, призводить до втрати можливостей і не дає розвиватися через подолання труднощів.
  
• Пошук підтримки та схвалення. Потреба в підтримці є природною, але постійне прагнення отримати схвалення від інших робить людину залежною від думки оточуючих, не дозволяючи самостійно приймати рішення і долати труднощі.
  
• Відсторонення. У ситуаціях, що викликають дискомфорт, людина може свідомо або підсвідомо відсторонюватися, відволікаючись на інші заняття, щоб уникнути негативних думок чи емоцій.
  
• Прокрастинація. Окрім відкладання завдань, прокрастинація також може бути засобом уникнення тривожних думок. Це дозволяє тимчасово відстрочити переживання, але в довгостроковій перспективі тривога накопичується.
• Постійна перевірка. Навіть після завершення завдання, може залишатися сумнів щодо правильності виконаного. Це змушує людину знову і знову перевіряти свою роботу, що підтримує стан невпевненості.
  
• Попередня підготовка до всіх можливих ситуацій. Прагнення передбачити і підготуватися до всіх можливих сценаріїв може здатися корисним, але воно часто лише підсилює тривогу, оскільки передбачити все неможливо.
  
• Перфекціонізм. Стремління зробити все ідеально є ще однією формою захисної поведінки. Проте, оскільки ідеал недосяжний, це призводить до постійного незадоволення результатами власної діяльності.
  
• Ритуали. Використання ритуалів для зниження тривожності може тимчасово заспокоїти, але в довгостроковій перспективі це лише закріплює залежність від цих дій.
  
• Списки. Створення списків завдань або дій допомагає систематизувати думки та знизити тривожність, але також може стати формою контролю, яка підкріплює страх перед невизначеністю.
  
• Залежності. Вживання алкоголю, наркотиків або азартні ігри можуть створювати ілюзію зниження тривожності, але насправді ці залежності лише погіршують ситуацію, сприяючи розвитку психічних розладів.
  

Як позбутися стратегій захисної поведінки?

Захисна поведінка зазвичай активується автоматично, і ми не завжди усвідомлюємо, що використовуємо ті чи інші стратегії. Для того, щоб ефективно боротися з цими механізмами, найкраще звернутися до професіонала — психолога або психотерапевта. Фахівець допоможе визначити, які типи захисної поведінки використовуються, і розробити індивідуальний план для безпечного подолання тривоги.

Приклад захисної поведінки можна побачити у популярному фільмі "Щоденник Бріджит Джонс". Головна героїня, Бріджит, часто відчуває тривогу через невпевненість у собі та страх бути не прийнятою суспільством. Щоб впоратися з цими почуттями, вона використовує різні захисні механізми, зокрема, уникання та пошук підтримки. Бріджит уникає серйозних стосунків, боячись бути відкинутою, і часто звертається до друзів за порадою та схваленням, замість того, щоб приймати рішення самостійно. Ці стратегії, однак, не допомагають їй позбутися тривоги, а лише затягують її в круговерть сумнівів і страхів.

Опубліковано на сайті 16-08-2024

» Страхи, тривоги, фобії » Тривога та стратегії захисної поведінки