У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Психолог Володимир Анатолійович Тарасенко Запоріжжя лише онлайн

психолог Сімейний психолог.   Володимир Анатолійович Тарасенко
11-12-2011 Володимир Анатолійович Тарасенко додати у вибрані

коментар
Сьогодні онлайн
Років досвіду психологом Років досвіду: 26
психолог 👪 сімейний психолог 💑 консультування пар 👔 організаційний психолог
Освіта
Вища, Одеський національний університет імені І.І. Мечнікова, психолог;
Навчальні програми "Глибинне інтерв'ю", "Сучасні методи соціально-психологічних досліджень" у Вищій школі соціології при НАН України;
Семінар-тренінг "Стратегічні ресурси управління" (програма ТАСІС);
Психотерапевтичні інтенсиви (тривалістю тиждень, 1996 - 2015роки), семінари та конференції "Сучасні напрямки практичної психології" (1999 - 2017 роки) під управлінням М. Антоненка, С. Походенко, С. Паламарчука, В. Гречки та інших.
За першою освітою вчитель історії та суспільнознавства.
Досвід психологічної практики
Практикую з 1999 г. Загальний досвід роботи 25 років.
Займаюсь приватною психологічною практикою: індивідуальний прийом, робота з парами та сім'ями.
Надаю підтримку, допомогу і, що особливо, супровід клієнта аж до отримання ним бажаного результату.
Проводжу особистісні тренінги.
Веду групу особистісного розвитку, а також психологічний кіноклуб.
Працюю з запитами
✔️ проведення тренінгів✔️ супервізія для колегСпілкуюсь як українскою, так і російською мовами.
- проблеми сім'ї та подружнього життя,
- особистісні та вікові кризи,
- труднощі та конфлікти у взаєминах,
- тривога та страхи,
- панічні атаки,
- депресивні стани,
- залежності,
- проблеми самооцінки,
- складнощі з прийняттям важливих решень,
- самотність, пошук партнера,
- емоційні розлади,
- втрата сенсу життя, пошук себе та ін.

Зазвичай пропоную людям зрозумілу програму, що забезпечує вирішення проблеми, адже, здебільшого, однієї зустрічі для цього банально не вистачає.

Звертайтесь прямо зараз, не тягніть(!) І ми зможемо у плідній співпраці досягти бажаного для Вас результату!!!

Чого я точно не можу і не буду робити:
- давати універсальні рецепти, як стати щасливим
- замість Вас вирішувати життєві проблеми
- давати пусті обіцянки і поради.


Основне
диплом перевірено

⭐ Оцінка від колег-психологів

Рейтинг від колег: 10 з 10ти.
Усього оцінок
: 12. хто оцінював

Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?

Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.


Відповіді 7945
Каждый день новые страхи и новые навязчивые мысли
«Ну на самом деле я согласна то что побольше части, я обманываю себя что меня все устраивает.»;
Я так понимаю, что должен же быть мотив себя обманывать(!) Если этот «чтобы я не меняла работу, потому что сейчас я зарабатываю столько, сколько никогда не зарабатывала. И я только начинаю выбираться из финансовой ямы.»;, то отношение к нему может быть вполне здравым и здоровым - это я решила выбраться из финансовой ямы. И пока использую те средства и те возможности, что мне доступны. Будут доступны другие - я ими воспользуюсь(!)
Заметьте в таком подходе нет необходимости себя обманывать, просто потому, что Вы ПРИНИМАЕТЕ свой выбор(!)

«Касаемо ресурса для того чтобы идти в травмы, этого ресурса у меня достаточно. Мне очень легко даются сессии, мы идём только в те травмы, в которые меня пускают психика
»;
На минуточку, легкость - еще не показатель эффективности терапии.
Вы сами знаете, сознаете, для чего нужно идти в травмы?
Возможно ли выйти их депрессии без помощи пихолога
Доброе утро!
«Понимаю, что нужно работать над проблемой с пихологом лично, но не решаюсь.»;
Прекрасно, что понимаете. Но что же вас сдерживает от решения сделать первый шаг, т.е. обратиться к психологу лично? При этом "лично" - предполагает оба формата как офлайн, так и онлайн.

«Нет социализации, работаю фрилансером, общаюсь только с заказчиками через чат, так живу 8 лет. Чувствую пустоту внутри, мне всеравно как я выгляжу, не вижу перспектив в будущем»;
Иными словами, с 12 лет чувствуете пустоту внутри и отсутствие каких-либо перспектив? Все же думаю, вы ошиблись, указывая свой возраст - 20 лет.

«Работоспособность упала, сон прерывистый, не больше 4 часов, болит голова»;
Да, проявления, мягко говоря, не очень приятные. Все в целом может свидетельствоать о депрессивном состоянии. Однако тут на форуме диагнозы не ставят. По сути, это и невозможно без личного контакта, и нецелесообразно, поскольку диагностикой в медицинском понимании занимаются врачи-психиатры.

Отвечая на ваш вопрос «ВОЗМОЖНО ЛИ ВЫЙТИ ИХ ДЕПРЕССИИ БЕЗ ПОМОЩИ ПИХОЛОГА»;, могу сказать, что шансов крайне мало, если не сказать - их практически нет. Описанная вами симптоматика говорит в пользу такого вывода. Поэтому настоятельно вам рекомендую без промедлений обратиться за квалифицированной помощью к специалистам - вначале к психиатру, а потом к психологу.
Первый определит точно ваше состояние и назначит лечение, которое поможет снять болезненные проявления. Со вторым будете разбираться со своей жизнью, отношением к себе, установками, ценностями, способами контакта с миром и реализацией ваших желаний.
А пока расскажите, что, помимо работы, происходит в вашей жизни. Какие у вас отношения с родными и близкими? Есть ли у вас хотя бы один человек, которому вы дороги?

Відредаговано автором 19-05-2025 10:22:36

Каждый день новые страхи и новые навязчивые мысли
«Я сейчас занимаюсь в психотерапии, но пока что это не дает никаких результатов. У меня было три сессии, метод у нас ЭОТ, очень большие проработки происходят на терапии, мы получается слой за слоем прорабатываем разные травмы, в которые моя психика готова идти. Я замечаю некоторые изменения во внешней жизни, в моем мышлении, но конкретно загоны про сердце и страхи мои - не проходят .»;
Три сессии, безусловно, недостаточно для значительных улучшений. Нужно продолжать взаимодействоать с терапевтом, в том числе и вынося на встречу свои актуальные вопросы и страхи.

Вот эти ваши утверждения «У меня в принципе в жизни сейчас всё хорошо, у меня есть друзья, у меня есть работа, на которой я получаю зп, которая меня устраивает »; выглядат как банальная декларация, крайне далекая от РЕАЛЬНОСТИ , поскольку «работа есть, но она мне вообще не нравится, я на этой работе только ради денег, плюс я попала сюда знакомству и не могу уйти, потому что подставлю своего друга. Много нужно денег чтобы починить свое здоровье, мне нужно и зубами заняться, и суставами. Также мне хотелось бы путешествовать, но на это у меня пока нет возможности , с мужчинами у меня ничего не клеится, потому что мне никто не нравится.»;
И как резюме - «В общем живу какую-то скучную примитивную жизнь»;
Учитывая все, вами же отмеченное, неудивительно, из какого источника рождается тревога. Из бесплодных усилий себя УГОВОРИТЬ и ЗАГИПНОТИЗИРОВАТЬ, мол, у вас в целом все Ок(!)
А тем временем часики-то тикают...
Нереализованные потребности и желания буквально КРИЧАТ и ВЗЫВАЮТ к переменам. А их все нет и нет(!)

«но как это изменить не знаю, будто бы и энергии нет на это, и как изменить тоже хз, ибо не знаю на что менять и что хочу .»;
Содержащиеся в этом предложении вопросы могут стать полноценным запросом на терапию. Задача вначале разобраться в себе. Выяснить, из какого "материала" вы скроены? Что блокирует доступ к собственным желаниям?
Вы говорите об этом с психологом? Если нет, то какой смысл - «очень большие проработки происходят на терапии, мы получается слой за слоем прорабатываем разные травмы, в которые моя психика готова идти. »;
Чтобы идти в травмы и выдерживать высокое напряжение встречи с ними, обычно требуется накопить достаточный ресурс. Вам помогли его накопить?

Відредаговано автором 18-05-2025 18:56:06

Бесплатная рассылка интересностей!

Чому я не можу змінитися, хоч мені не подобається ким я є зарпх
«Для кожного це індивідуально і як говориться люди вчаться тільки на своїх помилках. Тому краще бути сказати це пошук свого шляху в житті.»;
Пробачте, але звучить як загальна фраза. Або ви дійсно не знаєте, або поводите себе у спілкуванні тут занадто обережно.

«Можливості - це слобода вибору, завжди є декілька варіантів з яких ми вибираємо найбільш прийнятний для нас. Інколи вибір це залишитися там, де ти є. Просто жоден з даних зараз мені варіантів не є прийнятним. Такі зміни є символічними і дають спокій на декілька місяців і вони не завжди наявні. Я просто знаю, що буду жаліти в майбутньому, якщо не скористатись ними зараз.»;
Поясніть, будь ласка, свою думку. Що ви не можете обирати?
Як вас розуміти, коли ви кажете, мовляв, буду жаліти в майбутньому, якщо не скористаюсь можливостями, яких у вас на сьогодні, за вашими ж словами, нема??? Це ж ваші слова, не мої - «Звісно можна сказати в своє виправдання, що 4 з цих 10 років я служу в армії, але це тільки відмовки.»;
Відмовки...

«Останні років 5, а для мене і всі 6. Я був на строковій службі 2019-20, потім зразу короновірус, а з 22 початок повномаштабної.»;
Варто уточнити. Ви зараз у війську чи ні? Були на строковій з 2019до 2020. Потім коронавірус. З 22-го почалось широкомасштабне вторгнення рашистів і воно триває вже понад 3 роки, а ви зазначили. що на службі 4.
Та хіба служба в армії, ковід і далі велика війна - причина того, що «у мене маленьке коло друзів так було завжди. Мені важко заводити нові знайомства і підтримувати зв'язок з людьми, та і з часом наші дороги розходяться. Також те що я себе нереалізвав в професійному плані не знайшов своєї справи в житті.»;?

А ще ось цього «мене хвилює є і було моїм сором, і завжди заставляло закритися від людей - те що я ніколи не мав стосунків з протилежною статтю (відповідно і всього іншого) хоч таких можливостей було достатньо. »;?

Усі чинники і передумови такого стану речей де знаходяться? - правильно, всередині вас. Не зовні. І можливості були, проте ви їх не побачили, а якщо побачили, то не скористались. Заважало обмежуюче ставлення до самого себе насамперед. Тому і варто його переглядати, переосмислювати, змінювати на позитивне, співпрацюючи з психологом, а також у самостійних зусиллях - рефлексії, поведінкових експериментах, що дають змогу отримати новий досвід відчуття себе(!)

«Як я зазначив вище час іде, а варіантів прийнятних я не бачу і в майбутньому.»;
Давайте разом з'ясуємо, прийнятні - це які? Розкрити можете?

Відредаговано автором 18-05-2025 18:39:37

Каждый день новые страхи и новые навязчивые мысли
Здравствуйте, Мия!

«У меня начинает складываться ощущение что я живу в каком-то аду, началось у меня все с кардиофобии несколько месяцев назад, и по прежнему этот страх в голове есть. Но у меня каждый день появляются новые страхи, «а вдруг я ослепну...»;
Сочувствую вам - жить с ощущением, будто в аду, действительно, тяжко. И вдвойне тягостно от того, что выйти из этого ада самостоятельно не получается. Наоборот, спираль тревоги закручивается все сильнее.

«прошу подскажите мне пожалуйста с чем это может быть связано?»;
Одной подсказки будет явно недостаточно. Подсказка не уберет причины тревоги(!)
Чтобы реально вам помочь, нужно с вами лично взаимодействовать, знать вашу ситуацию - как актуальные события, так и те, что предшествовали появлению тревоги.
Что можете рассказать об этом? Как давно вас начали беспокоить тревожные мысли? С чего все началось? Считаете ли вы себя человеком, склонным к ипохондрии?

«Я понимаю что все мои страхи появляются от тревоги, но я не могу понять корень этой тревоги и не знаю что делать… и почему у меня появляются страхи только касаемо меня и моего тела?»;
Ваше тело - самая доступная область для попыток контролировать реальность и то будущее, в котором у вас, по всей видимости, нет уверенности. Поэтому вы супервнимательны к малейшим беспокоящим сигналам в теле, а ваша тревога буквально ищет часть организма, в котором бы ей разместиться. По этой схеме реализуется иллюзия контроля хода событий и потока собственных мыслей.

Предполагаю, что неуверенность в будущем, на которое возлагаете надежды, подпитывает и без того вашу склонную к беспокойству натуру. Очевидно, у вас мало веры в свои силы и мало доверия к миру.

С проблемой повышенной тревоги работают в психотерапии. И это не дежурная фраза. Для снятия острой симптоматики люди принимают лекарства, прописанные врачом психиатром или клиническим психологом.
И параллельно разбираются со своей жизнью в сотрудничестве с психологом. Там при поддержке специалиста происходит исследование вашего внутреннего мира - ваших моделей восприятия себя, ваших способов самовыражения и построения отношений, установок, ценностей, потребностей, желаний и так далее. В дальнейшем открываются и нарабатываются конструктивные варианты поведения.

Есть ли у вас возможность обратиться лично к врачу и психологу, чтобы не заговаривать проблему, а действительно ее РЕШИТЬ?

Я вам порекомендую пару видео на тему страхов и тревоги. Видео не лечат, это нужно сознавать. Они помогут лишь составить представление о природе процессов.
"Тревога как прерванное возбуждение."
https://upsihologa.com.ua/audio-video-653

"Страхи. Как преодолеть..."
https://upsihologa.com.ua/audio-video-466
Нарцисс ли я?
«Если честно, заботит только для понимания кто я. »;
Могу сказать определенно - вы гораздо больше, чем возможный диагноз(!)

«Но и еще ощущение стыда постоянное,но я стараюсь не смотреть на это поэтому забиваю .»;
Отчего не смотрите? Что вас пугает и напрягает?
Рискнуть зайти на территорию стыда очень даже полезно...как минимум, чтобы индивид стал ЛИЧНОСТЬЮ.

«я думал над этим,но когда я был ,ну по крайней мере в каких-то недоотношениях(это мой максимум).»;
А знаете ли вы, что предопределяет ваше НЕДО-?

«Мне было что ли..скучно ,еще от близости противно потом,особенно если душевно поболтали,на утро просыпаюсь с отвращением к себе и ко всем.»;
Выходит, от себя самого потом тошнит или противно?

«Просто,допустим,даже когда было что-то вроде отношений и все шло стабильно,я терял интерес постепенно и уже бесился от всего и уходил.»;
По-другому и быть не может, поскольку на сегодняшний день вы настроены/способны ИСКЛЮЧИТЕЛЬНО брать(!) Естественно, мои слова основаны лишь на том, что вы сами на форуме сообщили.

«Правда я потом возвращаюсь..Но для общения,а не отношений.»;
Думаю, что лучше себя не обманывать. Ваши потребности как человека априори гораздо шире, нежели тупо брать эмоции от других людей.

Відредаговано автором 18-05-2025 10:44:37

Ненависть и зависть
Доброе утро, Vad!
«В чем причина???»;
Кажется, вы сами дали ответ в названии темы - «НЕНАВИСТЬ И ЗАВИСТЬ»;
Или я ошибаюсь?
Если это ваше предположение, то давайте попробуем пойти дальше в развитии этой мысли. За что вас могут ненавидеть? Чему завидовать? Не спешите с ответом - подумайте, вспомните конкретные ситуации, загляните в прошлое... Было ли там что-нибудь подобное?

«некоторые люди относятся ко мне с презрением »;
Снова нужно прояснить, о каких людях идет речь? Кем они для вас являются? Насколько близко они вас знают?
Ну и важный момент - "некоторые" не означает, что ВСЕ(!) То есть среди вашего окружения есть люди, которые относятся к вас с уважением, вниманием, искренностью. Много ли таких?

«некоторые людишки меня презирают за мой выбор называют тупым и. т. »;
Может быть, они ощущают какое-то ваше превосходство над ними и потому реагирует на вас негативно. В тоже время чувствуется, что и вы НЕКОТОРЫХ людей не жалуете, называя их людишками.
Попробуйте определить, что вы чувствуете к этим людям? Может быть, ненависть? презрение? ваш вариант...?

Відредаговано автором 18-05-2025 10:33:24

Чому я не можу змінитися, хоч мені не подобається ким я є зарпх
«Бажання є просто не знаю як досягти поставлених цілей.»;
З приводу зазначеного, де отримати необхідні знання - є розуміння?

«У мене були спроби щось змінити і знайти себе, може вони не дуже помітні, але це краще ніж нічого робити.»;
Погоджуюсь на всі 100%(!)

«Я і далі буду робити спроби коли буду бачити можливості, яких зараз дуже мало.»;
Може, поясните, що для вас означають можливості?
Коли йдеться про ресурси, я це розумію і уявляю, а от щодо можливостей - складно.

« Не подобається така доля одним словом»;
Тобто не подобається те, як складається ваше життя. Я правильно розумію?
Стосовно можливостей і вашего їх небачення. Як ви ставитесь до думки, що можливості людина створює для себе сама, використовує наявні, відкриває нові? Як у вас із цим?
Чому я не можу змінитися, хоч мені не подобається ким я є зарпх
Доброго ранку, Артемій!
«ЧОМУ Я НЕ МОЖУ ЗМІНИТИСЯ, ХОЧ МЕНІ НЕ ПОДОБАЄТЬСЯ КИМ Я Є ЗАРПХ»;
Мабуть, не дуже хочете або не знаєте як.
Цікаво, а що ви думаєте з цього приводу? Дійсно, чому ...?

«Це все якісь неправильні установки в моїй голові, через все переймався, старався завжди бути правильним і робити все правильно, і досконало, бути кращим за інших. Завжди боявся зробити помилку бути висміяним це створило страх зробити щось неправильно, бути кумедним.»;
Мені здається, що ви близькі до істини, стверджуючи вищевказані моменти. У сукупності вони сформували кістяк вашої індивідуальної моделі буття - пристосовуватись, догоджати, аби не відкинули... аби визнали, схвалили, приділили увагу, що, зрештою, мало стати замінником ЛЮБОВІ(!)
В цій моделі є ще один надважливий вимір - ВІДМОВА від себе, по суті, заборона самому собі БУТИ собою(!) Через це мірилом рішень та вчинків стало - А ЯК ПОДУМАЮТЬ люди? Чи не осудять?

Усі ці викривлені принципи глибоко впресувались у ваше тіло і свідомість. Тому швиденько, лише раціональними міркуваннями їх не витравити, від них не позбавитись. Спрацює повноцінная та плідна взаємодія з психологом. Перепроживання травмуючих епізодів минулого з новим баченням, з доступом до ресурсів самопідтримки і формуванням в новому досвіді прийнятних зразків самовираження.
Нарцисс ли я?
Доброе утро, Евгений!
«НАРЦИСС ЛИ Я?»;
В какой-то мере да, в какой-то нет(!)
Определенные черты просматриваются, однако это еще не основание для каких-то однозначных выводов. Да, и разве дигноз вас по-настоящему заботит?!
Вот где, как мне показалось, ваша самая яркая болевая точка - «я конечно ощущаю пустоту, какое-то одиночество ,будто открыться не могу»;
От встречи с этим переживанием - СЕБЯ ПУСТЫМ - пожалуй, хочется убежать куда угодно. Чем вы, по сути, и занимаетесь.«Я начал интересоваться психологией в лет 16»;
Но удовлетворения это занятие не находит. Зато другое занятие находит - «мне абсолютно равнодушно что я сделаю кому-то больнр,нет,не так,мне наоборот это нравится.Если это люди из прошлого,я всегда возвращаюсь к ним и мне нравится даже их триггерить морально. Для меня любая эмоция их уже победа,если яркая я вообще такой кайф получаю.. неописуемый.»;
Удовлетворение, разумеется, с приставкой ПСЕВДО. Было бы иначе, вы бы не отмечали вот этот нюанс - «не знаю как компенсировать потребность в моральном насилии над людьми»;
При всем при этом в вашем ходе мыслей масса противоречий и опровержений своих же утверждений. Например, заявляете, что не хотите ни с кем отношений «Я не хочу никакие отношения... »; и в то же время жалуетесь на одиночество - «Вместе с этим я конечно ощущаю пустоту, какое-то одиночество ,будто открыться не могу да и не хочу..?»;
Слова про "не хочу" воспринимаются не более, чем бравада, что рождена бессилием.

Из вашего рассказа возникло ощущение и предположение, будто вы себя НЕ ПРИНИМАЕТЕ, не любите и не цените. Очевидно, вынесли этот горький на вкус багаж из своего детства, из родительской семьи. Плюс, возможно, скопировали некие садистические модели поведения кого-то из близких.
Теперь же, страдая от одиночества, ищете способ, как себе помочь. И "очиститься от коррозии", что мешает построить здоровый контакт с собой и миром.





Відредаговано автором 17-05-2025 10:31:39

Мужа забрали в учебку
Доброго дня!
«живу просто ради него»;
Хочу вас поддержать и вместе с тем обратить внимание - вам предстоит со временем изменить скрипт своего существования. "В первую очередь я живу ради себя и я благодарна судьбе за то, что она подарила мне близкого человека. Не бога, не кумира, а моего родного мужа(!)"

«муж хочет чтоб я жила »;
Как думаете - ваш муж настолько эгоистичен, чтобы вы жили РАДИ него?

«Я не могу, чувства мучают меня, я люблю и страдаю от расстояния.»;
А как иначе вы могли бы реагировать, учитывая ваши личностные особенности и общую историю своместной жизни?! Уверен, что на данный момент НИКАК(!) То есть нынешние ваши чувства естественны и закономерны. И потому лучшее, что вы можете сделать - это ПРИНЯТЬ их все. А дальше сказать себе, что острота переживаний постепенно сойдет. Я научусь справляться с тревогой и страхами. Буду достойна смелости своего любимого(!)
Для меня настал новый период жизни, новый вызов. Чем по- настоящему полезным и содержательным я могу на него ответить?

Постарайтесь оберегать спокойствие мужа, удерживаясь во время общения от жалоб на судьбу и свое плохое состояние.
Подумайте о том, как вы можете поддерживать его настрой и собранность.

«Просила помощи у друзей - непонимание, для них я нытик»;
Расскажите, пжл, какой именно помощи вы ждали от друзей? В чем она может выражаться?
Іпохондрія
Доброго дня, Olga!
«Чи можна якось з цим справитись ?»;
Безперечно, можна(!) Щоправда, не миттєво, а поступово зменшуючи рівень хвилювання та паралельно відновлюючи впевненість в собі.
Щось ви зможете робити самостійно, а щось обов'язково спільно з психологом у плідній співпраці.

«Не можу нормально жити , в постійному стресі і напрузі.»;
Як бачимо, стрес і напруга стали вашими постійними супутниками, ніби без них ви вже ви. От тому і доведеться з'ясувати, де і коли були закладені основи ТАКОГО сприйняття себе і світу навколо? Очевидно, в далекому дитинтстві ви були позбавлені почуття безпеки. Що можете розповісти з цього приводу? Яким було ваше дитинтство?

«Завжди була людиною яка все близько приймає до серця»;
Коли людина все сприймає близько до серця, то про неї можна сказати, що вона гіперчутлива, що її особистісні кордони майже не збудовані або майже зруйновані, а в середині - слабкі опори. Тому будь-яка новина чи подія спричиняє перебільшену реакцію, запускаючи механізм накручування поганими думками. Простіше кажучи, в неї немає звичайного психологічного захисту, а також здатності ОБ'ЄКТИВНО ставитись до реальності.
І що важливо, в тому немає її провини(!)
Тому завдання терапії в такому випадку полягає у відновленні почуття самоцінності, упевненості в собі та адекватному поводженні з тривожними думками, та емоциями, в основі яких СТРАХ, ніби відбудеться щось погане.

Найбільший страх - життя може обірватись. Через нього, напевно, ви і страждаєте. Водночас цей страх спалює ваші сили, які могли б бути спрямовані на корисні дії, на те, щоби розкрити свій людьский та особистісний потенциіал.

На противагу страху вам доведеться навчитись беребувати в моменті "тут і зараз", вкладати свою енергію у те, що за вашим вибором є актуальним і бажаним, контактувати з зовнішньою реальністю, замість продукування страхів у власній уяві.

Самостійно можете спробувати дати відповідь на такі питання:
1. Яку маленьку зміну я можу ініціювати цього тижня, аби відчути, що я управляю власним життям?
2. Коли я відчуваю себе впевненою (хоча б інколи), що я роблю? де я? з ким я?
3. Що мені насправді подобається, що мене мотивує? І що я можу зробити, аби насичувати ці бажання щоденно?
4. Як мені помічати хороші моменти щодня?

Наостанок раджу переглянути відео на тему страху та тривожності.
"Страхи. Как преодолеть..."
https://upsihologa.com.ua/audio-video-466
"Тревога как прерванное возбуждение."
https://upsihologa.com.ua/audio-video-653
Чому я так прагну довести щось іншим
Доброго дня, Аліно!
«Чому я прагну щось комусь довести?»;
Це питання ви поставили у назву теми і цим же питанням завершили свій пост. Між тим, значною мірою відповідь криється в першому абзаці.«Я завжди була тривожною людиною, і завжди у мене була якась фонова депресія. Це з дитинства і по зараз. Нестача сил, поганий настрій більшість часу.»;
На цьому тлі, ймовірно, будь-яке звернення до вас зовні сприймається на підсвідомому рівні як ВИКЛИК, що потребує активності і концентрації зусиль, аби відчути себе ПОВНОЦІННО живою(!) без отого тягаря, що супроводжує вас ще з дитинства.
Це один з можливих мотивів.
А другий - намагання отримати визнання, знову ж таки, від когось зовні, бо всередині себе, очевидно, не дуже поважаєте і цінуєте, на жаль.

Наразі я поділився з вами своїми думками і припущеннями. А що думаєте з приводу поставленого питання ви? Які у вас міркування, здогадки? Можливо, є розуміння, через які обставини дитинтства, виховання, ставлення до вас з боку рідних та близьких сформувалась така особливість?

«Серйозних відносин у мене не було, взагалі. Тільки хіба побачення. Чи то людини не було підходящої, чи я несвідомо уникала відносин, якось завжди не до відносин було.»;
Важливий і показовий нюанс. Він про ваше визначення пріоритетів і цінностей у поглядах на життя. В тому числі, і про несвідоме намагання уникнути близьких відносин. Коли думаєте про взаємини, які образи з'являються у свідомості? Чи привабливі вони або, навпаки, більше схильні відклякувати від близькості?

«А ще і тривожність»;
Чи звертались ви до спеціалістів по допомогу з приводу тривожності?

Раджу переглянути відео на тему тривоги.
"Тревога как прерванное возбуждение."
https://upsihologa.com.ua/audio-video-653

Відредаговано автором 16-05-2025 09:19:39

Слишком личные вопросы и комментарии людей
Доброго ранку, Мулан!
«Права ли я насчет этих людей, что это странное и не очень хорошее отношение?»;
На мою думку, варто шукати розв'язку в іншій площині(!), адже не правота має визначальне значення.
А що має, спитаєте ви?
Відповім - ваш спосіб побудови контакту. Тобто, що ви в цей контакт привносите - який зміст, в якій формі, які очікування, які перестороги і так далі?
Далі - як сприймаєте слова і ставлення іншої сторони? Яке надаєте їм значення? Зрештою, що відчуваєте і, відповідно, як реагуєте?

До певних відкриттів ви вже наблизились - «напевно є такий синдром, мені завжди хочетьсчя бути приємною, і я потім не можу нормально відреагувати на такі випади
напевно що і не хочу ідти на конфлікт»;
І це чудово.
А далі? Далі варто дослідити, що вас змушує займати позицію безконфліктної? Страх чого? Опасіння впоратись з якими відчуттями?

«виходить, що витрачаю зайві нерви»;
Щодо цього висновку, вважаю, можна вжити слово "ПРАВИЛЬНИЙ".

Відредаговано автором 14-05-2025 10:31:25

Проблемы на работе за границей, чувсттвую себя не в своей тарелке
Доброе утро, Александр!
«ПРОБЛЕМЫ НА РАБОТЕ ЗА ГРАНИЦЕЙ, ЧУВСТТВУЮ СЕБЯ НЕ В СВОЕЙ ТАРЕЛКЕ»;
Я вас очень хорошо понимаю. В юности подрабатывал на стройке и на железной дороге монтером пути. Вникал, адаптировался, находил общий язык. лучше сказать пытался находить... и все это не без проблем и сложностей. Но то была своя страна, где хотя бы язык все понимали.

Теоретически в вашем положении возможны три варианта.

Первый - "менять тарелку, если ЭТА оказалась не вашей." Этот вариант вы отметаете. То есть должны принять на себя ответственность за последствия такого выбора.

Второй вариант - терпеть, приспосабливаться, изматывать себя, реагируя буквально. Иными словами, болезненно - вот как сейчас.

И третий вариант - сыграть в игру. То есть воспринимать происходящее как квест, который вам интересно пройти до конца. делов-то - всего несколько недель(!)
Где-то прикинуться простачком, где-то, простите, неумехой или даже глупцом. Именно прикинуться, что на практике означает психологически дистанцироваться от болезненных ситуаций.
Заодно освоите одну из непознанных до сих пор граней своей личности. Ее КРАТКОВРЕМЕННОЕ задействование может быть чрезвычайно полезным средством - как одной из множества стратегий творческого приспособления к неблагоприятной реальности.
Разумеется, заигрываться и глупить буквально долгое время не стоит - может быть чревато.
Публикації психолога 19
Відео психолога 21
всі категорії ...


Почуття, емоції

Особистісне зростання та корисні поради

Робота з психологом, психотерапевтом

Залежності (від речовин та співзалежність)

Психологія відносин

Психотерапія

Батьки та діти

Самооцінка

Страхи, тривоги
Тренінги 1

27-05-2017 - 27-05-2017
Запоріжжя
Скажи конфликтам Спасибо!
Тренинг - это возможность не только открыть для себя привычные способы поведения в конфликтных ситуациях, но и через моделирование, экспериментировани...

Повідомлення
Надіслати особисте повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.

qr