Психолог Володимир Анатолійович Тарасенко Запоріжжя лише онлайн

Дякую за розгорнуті відповіді!

«Ну я хочу схуднути - я нічого не робила для цього , не було віри . Влітку була віра , мотивація , я познайомилась з чоловіком , я відчула що він достойний , тобто чоловік який реалізований , симпатичний , з цілями на мене звернув увагу , я за місяць скинула легко і в задоволення 8 кг . Ми припинили з ним спілкуватися , через 2 зустрічі він ігнорував мене , і в мене азарт пройшов , але вагу я тримала . »;
Що помітив. Схоже на те, що мотивацію вам дає увага з боку чоловіка, тобто коли він проявляє зацікавленість до вас як до жінки. Та чи достаньо цього для відчуття щастя і бажаних змін? Чи не схоже це на старання заради стосунків? Тож логічне питання - а старатись для себе вже не потрібно? Не цінно?

«Я даю собі рік , і буду працювати над цим .»;
Так, тут може бути конкретика, однак... Скажімо, якби почули від подруги або просто знайомої людини, коли вона каже - даю собі рік, аби стати щасливою, то як би поставились до такого підходу?
Невже жити в своє задоволення кожен день, без усіляких визначених термінів - погано?

Наскільки я зрозумів з ваших слів - у вас є партнер «в мене є стосунки з партнером»;
І при цьому ви ходите на побачення «з тими , які мені не цікаві , не визивають сексуальгого потяг»;
То що у вас з партнером? Що не влаштовує, від чого шукаєте вихід на побаченнях з іншими?
До речі, наскільки це приємно "усвідовлювати" партнеру?

Доброго дня, Tina!
«Зараз в мене все добре відносно : влітку змінила роботу з зп в два раза більшою , і з умовами , ніхто не контролює коли я прийшла , пішла , плюс ще попередня робота залишилась віддалено . Поставила собі ціль і є велике намереніє схуднути на 30 кг : змінила харчування, хожу в зал 3 раза в тиждень . Друзі є , зустрічаємось щотижня , з фінансами все добре , реалізована в роботі. Була ще проблема без порядка дома , але зараз я приділяю щодня по 15 хвилин порядку , і в мене чисто , ця думка мене вже не відволікає від реальності .»;
За вас можна щиро порадіти - стільки позитивних змін, стільки бажання реалізуватись і жити щасливим життям!)

«В мене питання : я хочу звернутись до психотерапевта, пройти не більше 5 сесій і закінчити так , щоб я не думала , опять впусту : але не знаю з чим іти»;
Спробуйте не ставити собі часових рамок. На старті вам достеменно ніхто не скаже, як довго триватиме співпраця з фахівцем(!) Ви самі вирішите по відчуттях і зрушеннях в якості власного життя, коли припиняти терапію.

Моя порада вам - ідіть з питанням, ЯК МЕНІ РЕАЛІЗУВАТИ свої бажання і прагнення«Я хочу в ідеалі , щоб моє життя було цікавим , щоб я схудла , побудувала відносини »;?

Вважаю, що однією із складових великого запиту буде з'ясування моментів, які вам заважають самостійно досягти бажаного?
До речі, у вас є припущення з цього приводу? Що, на вашу думку, поки не спрацьовує? Які механізми залишаються, так би мовити, не задіяними?
От ви згадуєте про щасливе життя як мету. Спробуйте розкрити, як це для вас? Чим ваше щасливе життя має бути наповнене?

"Чи можно найти нові смисли в житті ?" - так ви сформулювали назву теми.
Вважаю, що можна і знайти, і відкрити, і створити самій людині. Це будуть смісли нових етапів життя, які можуть втілитись в один глобальний - здійснитись як Людині, яка змінює Світ на краще, несе іншим добро і радіє кожній прожитій добі(!)

Відредаговано автором 18-01-2025 10:57:34

Доброе утро, Оран!
«КАК ВЫ ДУМАЕТЕ, СВЯЗАНО ЛИ ЭТО С ПСИХОЛОГИЕЙ?»;
На мой взгляд, если что-то и связано с психологией, то это, в первую очередь, ваше беспокойство по озвученному вопросу.

«Просто это беспокоит меня, вдруг это феромоны и биологически несовместимы и так далее.»;
Принято считать, что феромоны модифицируют поведение, физиологическое и (или) эмоциональное состояние других особей того же вида. Проще говоря, привлекают или отталкивают.«И я начал беспокоиться о том, что мне ее запах отталкивает и он был слегка неприятный.»;
Как оказалось, вам был неприятен собственный запах. Что же тут поделать? Наилучшее решение в данном случае - соблюдать правила личной гигиены, вести здоровый способ жизни и есть здоровую пищу.

«биологически несовместимы»;
Уместно говорить о впечатлении - приятно/неприятно. А использование слова совместимость, скорее, метафорично. В некоторых случаях может служить объяснением самому себе или партнеру, мол, ты мне не подходишь.

«Чи правильно я розумію, що найкращий варіант це просто полишити стосунки?»;
Ну чому одразу пошити стосунки?! Можливо, варто спробувати запропонувати патрнеру змінити стосунки на краще? Хоча б докластись до цього?

«Бо я перестала відчувати зацікавленість від хлопця.»;
Невже зовсім перестали? Навіть на один відсоток не вудчуваєте?

«Просто відчуття, що я просто забагато хочу.»;
Як зрозуміти, забато чи ні? Напевно, варто дослідити, чи. насправді, забагато або не від того партнера?

«Мені нема з чим порівняти, бо це перші серйозні дорослі стосунки, де ми живемо разом і маємо спільні битові проблеми. Це може бути просто етап?»;
Так, це певний етап. Причому неважливо - етап ваш спільний чи ваш особистий. В будь-якому випадку ви набуваєте досвід, який доречно усвідомити і перетравити, щоби стати мудрішою.

Доброго ранку, nika!
«І ось я дійшла до точки кипіння, коли не розумію чи варто продовжувати відносини чи.»;
Тобто знадобилось менше року, аби ви дійшли точки кипіння.
В такому разі про яке подальше спільне майбутнє може йти мова, в усякому разі станом на тепер?!
«Але я не бачу поки спільного майбутнього (можливо, бо зараз перебуваю в такому емоційному стані)»;

А що далі?
Далі корисно і варто усвідомлювати реальність. Я, власне, про те, як ви будуєте стосунки. Ви РАЗОМ і кожен своїми внесками ОСОБИСТО.

Щодо першої частни.
Звернімо увагу на початкові прагнення хлопця - «Ми планували довготривалі стосунки і це більше його ініціатива була на початку. »;
А тепер проаналізуйте і відчуйте, наскільки його декларації відповідають діям? Особливо, зважаючи на «він питає чи на спільну вечірку запросять його колишню, бо вона хотіла.»;
А також на «може так загратися в компютерні ігри, що робить моє прохання в останній момент або коли я вже злюсь на нього.»;

Щодо до другої частини. Ваші внески і старання «У своїх відносинах я завжди та сторона, яка придумує розваги, організовує поїздки, ріклується за місяць як ми проведемо час на якісь події. Робить подарунки без приводу і на свята.»;
Тож схоже, що ви зацікавлені в стосунках з хлопцем БІЛЬШЕ, ніж він у стосунках з вами.
До чого це може призвести - не складно передбачити. Згодом він може остаточно втратити інтерес до вас, бо ви стаєте залежною, ви обслуговуєте його потреби, а він ДОЗВОЛЯЄ себе любити і користується усіми благами.
Тому спитаю, що вас мотивує так вчиняти? Яка всередині вас існує модель, що це ДОБРЕ? В кого ви її запозичили? Може, в батьківській родині?

До речі, що можете зазначити з огляду на згаданий аспект про свої попередні стосунки?

«Чи буде адекватним йому висунути всі претензії і сказати що давай ми спробуємо умовно місяць працювати над стосунками. »;
Пропоную замислитись над питанням - до чого доброго, взагалі, ведуть претензії у взаєминах? Для мене - лише до сварки, бажання заперечувати, захищатись і... претензій у відповідь.
А якщо висловлюєте свої почуття і незадоволення КОНКРЕТНИХ потреб у прив'язці до реальних ситуацій - то може відбуватись відкритий діалог і прояснення. У вашого партнера з'являється шанс ПОЧУТИ вас, замислитись над своєю позицією, визнати провальні способи поведінки, а також зробити позитивні висновки. Не факт, що так буде. Щоби було, треба, аби він мав ЩИРЕ БАЖАННЯ налагоджувати здорові стосунки(!)

«працювати над стосунками»;
Оця розтиражована в суспільстві фраза може трактуватись і, до слова, трактується людьми у вельми широкому діапазоні. Тому, якщо виникне справжня потреба і бажання, раджу звернутись до психолога, який знається на тому, як допомогти парі порозумітись і розвивати стосунки.

Доброго ранку!
«Факт той ,що через 2 тижні він став раптово нестабільним, безвідповідальним і настрій дуже часто змінюється. Прямо на очах. Сьогодні він сміється,а вже завтра похмурий або дратівливий, різкий, з підвищенням голосу.»;
Те, що ви почали помічати різкі зміни в поведінці знайомого, це чудово.
Природно, що вас турбують питання «Це може бути міні-спектакль, що він неадекват, щоб таким чином вийти із стосунків зі мною, чи у людини може дійсно бути декілька розладів ?одночасно. ?»;, адже від цього залежить майбутнє ваших стосунків.
У вас є навіть власні припущення. А якщо його відповідь «він такий і є.»; - це правда? Якими будуть ваші подальші дії?

Може, в нього, дійсно, якийсь психічний розлад, може влаштовує виставу, аби вийти зі стосунків - вам від цього буде набагато легше? Ви вже втратили спокій. Ви вже не отримуєте від стосунків те, що зазвичай отримує партнерка в благополучних взаєминах.

Я особисто дотримуюсь думки, що людина має спиратись на себе і, що головне, ОБИРАТИ себе(!) Ви поділяєте такий підхід?

А тепер про найважливіше, на мою думку, для вас «Я зазвичай довго сходжуся з людьми, і як виявилося тепер, я до нього якось так швидко звикла.»;
Спробуйте запитати себе - через що я так швидко до нього звикла?

Завдаки чому так легко подолала внутрішні "перешкоди", які зазвичай не дають мені змоги наблизитись до чоловіків? Що "спрацювало"?

На чому базується і з чого складається моя модель побудови близькості?

Вважаю, що кілька консультацій психолога допоможуть грунтовно розібратись із вашим усталеним підходом у сприйнятті чоловіків і реальними навичками побудови контакту з ними.

Відредаговано автором 16-01-2025 11:08:53

Доброе утро, Dean Martin!
«Какую стратегию мне выбрать?»;
Ответ зависит от того, на какой результат вы рассчитываете? И не только на это. Еще важно сознавать, на что вы готовы пойти и какими качествами характера обладаете?
Что можете сказать на этот счет: вы прямолинейный или гибкий? способны выдерживать конфронтацию? имеете навыки конструктивного общения с руководством, приводя обоснованные аргументы и эффективные алгоритмы решения задач? и т.д. и т.п.?

«Как защищать свою позицию?»;
А если сместить акцент - не защищаться, а вместе с менеджером сфокусироваться на успешном и качественном выполнении задачи?

Подумайте, какие организационные меры могли бы тому поспособствовать?
А психологические аспекты лучше обсудить в индивидуальном взаимодействии с психологом.

Возможно, вам будет интересно и полезно ознакомиться с теорией ненасильственного общения Маршалла Розенберга. Видео с его материалами найдете в Сети.

«Я заметил что всегда с украинскими начальниками у меня проблемы, а с европейцами договориться легче, только проблема что европейцы сейчас активно не берут с Украины.»;
Отличия, безусловно есть - как ментальные, так и касающиеся традиций коммуникации. Однако, стоит все же исходить из реальных условий, используя все доступные возможности для привнесения в нашу бизнес-среду цивилизованных подходов.

«Дуже дякую за відповідь.Такої розширеної відповіді я і чекала отримати.»;
До речі, співпраця з сімейним психологом не відміняє вашої особистої терапії щодо відновлення почуття самоцінності.

Спасибо за развернутый ответ. На этой базе можно что-то дельное создать и продвинуть.
«У меня была в школе мотивация, что даже если все и насмехаются, я все равно хотела бы достичь высот в обучении и трудоустройстве, как бы доказать всем, что я не такая уже и дура, как меня хотели меня принимать.»;
Весьма любопытный факт про вашу мотивацию в условиях отчуждения и определения вас странной. "Назло вам всем достигну высот и устроюсь на хорошую работу". По сути, это было призвано доказать всем, что вы не СТРАННАЯ(!)
Но вот, увы, реальность подтверждает, что этот путь хоть оказался полезен для вас, однако не избавил ярлыка "странная."
Выходит, нужна иная мотивация и другой вектор приложения усилий. Какой, спросите вы? Известно, какой - ПРИНЯТЬ себя такой, какая вы есть, без сваливания в крен оценок другими(!)

«Не помню в детстве, чтоб так называли, т.к. у соседей я не жила, в основном помню жалели "бедное дитя, с такими родителями"»;
Про соседей понятно. Но вот про родителей почему-то умолчали. Наверное, больное место здесь?

«год занималась на курсах и прошла в институт искусственого интеллекта. »;
Аплодирую вам. Причем без шуток. Ваша настойчивость и целеустремленность заслуживают на похвалу))

«К прмеру меня может интересовать как сделать ремонт у себя дома, и все мои мысли будут заняты этим, могу обдумывать очень долго и меня трудно отвлечь на что-то другое, а людей это не беспокоит и мои проблемы они не хотят обсуждать. »;
Похоже, что пока вам не удавалось и не удается на данный момент осознавать контекст ситуации во время общения с другими людьми. Вы застреваете на своем и весь мир остается для вас где-то в стороне(!) Да, можно считать это проблемой, которая, к счастью, поддается решению.

«негативно мыслю»;
Оптимизм - пессимизм - вы к какому полюсу ближе?

«ною»;
О чем "ноете"?

«другие считают неинтересной.»;
А сами себя вы какой считаете?

«В общем не знаю как объяснить, это надо вживую общаться в психологом, чтоб он оценил в целом манеру общения и мою реакцию на темы.»;
Конструктивно мыслите. Без психолога пойти вперед будет крайне сложно.

«Просто не понимаю насколько это можно скорректировать, чтоб быть "интересной в общении ", а не странной, типа молчать и думать о своем, отвечать не так, как большинство ожидало бы.»;
В сотрудничестве с психологом есть возможность увидеть/почувствоать себя, отражаясь в зеркале, которое НЕ ИСКАЖАЕТ оригинал(!) А дальше развивать осознанность, то есть способность быть в контакте со всеми аспектами реальности, чтобы удовлетворять свои желания наиболее приемлемым образом(!)

Приглашаю в увлекательное путешествие ПОЗНАНИЯ себя и способа взаимодействия с миром.

Відредаговано автором 15-01-2025 15:41:29

«Простите что так сбивчиво пишу, этой ночью пришла мысль наложить на себя руки. Я не знаю что делать.»;
Проживать в атмосфере принятия и поддержки все свои чувства. Я сейчас о сотрудничестве с психологом.
Восстанавливать душевное равновесие.
Через сердце и чувства выходить на свои подлинные ценности. Разбираться с тем, что вы называете эгоизмом.
Открывать себя и потенциал своей души для будущего... И, пожалуй, самое главное, - НАУЧИТЬСЯ себя ПРИНИМАТЬ и ПРОЩАТЬ(!)

Доброго дня!
«Він говорить що не буде що він цього не робить але нічого не міняється.»;
Схоже, що ви ЗАСТРЯГЛИ(!)
Застрягли на власній несвідомій потребі відчувати себе «Я в собі не впевнена жінка яка ніколи себе не любила і не сприймала хоча і виглядаю не погано»;
Так буває. Між іншим доволі часто у людей. В них спостерігається невгамовне, автоматичне прагнення до звичних з дитинтства емоцій і почуттів. Тому їх психіка шукає спосіб задовольнити це прагнення будь-яким підходящим способом. Будь-яким, наголошую.

Вам, мабуть, дивно таке читати, а тим більше усвідомлювати. Проте правди ніде діти. І доказом тому ваша впевненість, що чоловік не припиняє дивитись на зображення оголених жінок.
Одного разу ви дізнались «Узнала випадко коли дитина взяла його телефон.»; А потім самі, напевно, із "захопленням" переглядаєте його пошуковик та соціальні мережі.
Спитайте себе - навіщо я це роблю?
І відповідь неминуче призведе до того самого відчуття - щоби ще і ще раз самій собі довести «Я в собі не впевнена жінка яка ніколи себе не любила і не сприймала »;

А далі думки «Я лягаю і встаю з думками він видно дивиться на інших бо подругому спати зі мною не може.»; природно підкріплюють первинну тезу - я погана і тому не гідна щирої любові(!)

Отже, поведінка чоловіка і його звичка дивитись на жінок дивним способом РОЗКРИВАЄ вашу власну проблему НЕВПЕНЕНОСТІ у собі. Ніби підсвітлює її, спонукаючи вас шукати шляхи, аби відновити почуття САМОЦІННОСТІ(!)

Тож, ваша зустріч і подальший шлюб були, дійсно, НЕВИПАДКОВИМИ. Кожен з вас робить щось, щоби партнер усвідомив про себе щось важливе, чого не розумів раніше. Розібрався і зробив висновки на майбутнє.

«Чому чоловік так робить?»;
Найперше, що спадає на думку, - черех естетичні міркування і потреби. Можливо, спрацьовує щось раннє з його дитинтства - підглядання за жінками у ванній, роздягальні і тому подібне. Точно сказати не наважусь, бо з вашим чоловіком не співпрацюю як психолог.

Ось дивіться, на якому тлі відбуваються ваші переживання - «При чому секс у нас чудовий.»;
«Разом ми дивимось фільми,гуляємо,розмовляємо,ходимо по магазинах,їздимо на відпочинок все що є в повсякденному житті.Я відчуваю себе коханою потрібною жінкою в тому і проблема я не можу зрозуміти чому в результаті він так робить. Він робить подарунки , проявляє ніжність,обнімає,дбайливо ставиться,старається зробити все що я хочу,фінансово забезпечує,не заставляє працювати.»;
Усе це ви ладні викинути на смітник, тобто не цінуєте, адже та ПОТРЕБА, про яку я вказував вище, затьмарює геть усе. Вона сильніша за вас. Потужніша за вашу свідому раціональну частину. Шкода, але в цілому саме так, ймовірно, і є на сьогодні.

«Що робити в такій ситуації?»;
Перше - не робити скороспілих дурниць(!)
Друге - обрати сімейного психолога і почати з ним взаємодію, аби розв'язати усі вузли та вийти на конструктивне вирішення проблеми. Звісно, це вдасться за спільного бажання вас обох.

Здравствуйте, Наталья!
«Умоляю скажите, уменьшится ли эта боль и как жить дальше если в этом есть смысл.»;
Прошу вас - не спешите себя распинать на кресте самообвинения и самобесценивания(!) Вы не прокурор и не судья, всего лишь ЧЕЛОВЕК, который может ошибаться как и все другие люди.

Боль обязательно уменьшится... в том случае, если дадите себе шанс и ТРУД разобраться в себе и причинах той истории. Если индивидуально обратитесь к психологу и вместе с ним пройдете путь от осуждения себя - через осознание своей природы - к ПРИНЯТИЮ себя(!)

«Парень строит совместные планы, хочет пожениться»; Вас любит ваш МЧ. Это же здорово. А любите ли вы его? Или только уважаете? Цените?

«На протяжении месяца мне писал начальник, делал комплименты. Я поддалась на флирт и на двусмысленные намеки. Когда поняла что наделала удалила переписку. »;
Скажите, бога ради, - кому не понравится повышенное внимание к своей персоне?!
В той истории вы отмечаете, что многое поняли. Поделитесь сейчас своим пониманием. Что именно открылось вам? Что ужаснуло? Какие ваши ценности оказались под знаком вопроса?

Доброе утро!
«Я с детства была странной, в плане неадекватного поведения, когда все учились, я играла в крестики нолики, смеялась как дура и тянула за косички сидящую передо мной девочку.»;
Предположим, что все именно так и было. Но объясните, каким образом вам удалось получить вначале среднее образование, потом высшее и впоследствии устроиться на работу?!
Кстати, чем вы сейчас занимаетесь? Насколько эта работа требует концентрации внимания, способности анализировать информацию, взаимодействоать с другими людьми?

Прежде, чем двигаться вперед, непременно уделим внимание детству?
Себя в детстве характеризуете как странную. Любопытно, из каких предпосылок и фактов сформировалось такое представление о себе?
Было ли такое, что СТРАННОЙ вас называли родители, близкие родственники, соседи или другие люди?
А ваши детские ощущения - если вернуться в памяти к тому периоду - о чем могут сказать?

«В классе меня не любили ни учителя, ни дети, считали конфликтной и неадекватной.»;
Можете привести несколько примеров, как проявлялась в действиях НЕЛЮБОВЬ к вам?

« Я не могу общаться с людиьми, мои взгляды не совпадают с общими, допустим, я могу все время о чем-то своем думать и общаться на темы, которые задает коллектив не могу, и они меня считают странной.»;
Здесь мы уже вплотную приступаем к обнаружению различий между вами и другими. Что значит "могу ВСЕ ВРЕМЯ думать о чем-то своем"?
Как это все время? Может быть, застреваете на какой-то мысли или желании? Было бы важно проследить, о чем вы можете думать ВСЕ ВРЕМЯ?
И как, по-вашему, не является ли этот феномен способом ИЗБЕЖАТЬ контакта со средой? То есть вы включаете надолго какие-то свои мысли, чтобы не участвовать в общем разговоре, поскольку отвергаете мир (людей рядом) в том виде, каким его привыкли воспринимать?

«моей речи есть нечно странное, негативное, что отпугивает людей»;
Что бы это могло быть - есть соображения?
Может быть, кто-то хотя бы один раз озвучил вам свои впечатления и напрямую назвал отпугивающие его проявления?

Відредаговано автором 15-01-2025 10:41:32

Доброго ранку, Юліє!
«КАК ВИЙТИ З ЦЬОГО СТАНУ?»;
Якщо питаєте, як вийти, це означає, що бажання змінити свій стан і на цій основі змінити своє життя ПРИСУТНЄ.
Моя відповідь - обирати досвідченого спеціаліста, до якого є довіра. І починати взаємодію з ним. Варто не розпорошувати свої ресурси на спілкування з багатьма фахівцями, адже кожному властивий свій індивідуальний підхід, своє бачення і своя модель. Тож можна загубитись і різноманітті думок і стилів.

«Відносини були такі, вона контролювала усе моє життя»;
Тобто ваше сприйняття слів мами принципово розійшлось з її поведінкою впродовж стосунків з нею. І для вас було природно озвучити своє справжнє ставлення до неї, заперечивши її слова.
Скажіть, невже жодного разу ви не відчули щирої уваги до себе з боку мами? Її подтримки? Допомоги?