Психолог Володимир Анатолійович Тарасенко Запоріжжя лише онлайн


Навчальні програми "Глибинне інтерв'ю", "Сучасні методи соціально-психологічних досліджень" у Вищій школі соціології при НАН України;
Семінар-тренінг "Стратегічні ресурси управління" (програма ТАСІС);
Психотерапевтичні інтенсиви (тривалістю тиждень, 1996 - 2015роки), семінари та конференції "Сучасні напрямки практичної психології" (1999 - 2017 роки) під управлінням М. Антоненка, С. Походенко, С. Паламарчука, В. Гречки та інших.
За першою освітою вчитель історії та суспільнознавства.
Займаюсь приватною психологічною практикою: індивідуальний прийом, робота з парами та сім'ями.
Надаю підтримку, допомогу і, що особливо, супровід клієнта аж до отримання ним бажаного результату.
Проводжу особистісні тренінги.
Веду групу особистісного розвитку, а також психологічний кіноклуб.
спеціалізація, зона професійних інтересів
- проблеми сім'ї та подружнього життя,
- особистісні та вікові кризи,
- труднощі та конфлікти у взаєминах,
- тривога та страхи,
- панічні атаки,
- депресивні стани,
- залежності,
- проблеми самооцінки,
- складнощі з прийняттям важливих решень,
- самотність, пошук партнера,
- емоційні розлади,
- втрата сенсу життя, пошук себе та ін.
Зазвичай пропоную людям зрозумілу програму, що забезпечує вирішення проблеми, адже, здебільшого, однієї зустрічі для цього банально не вистачає.
Звертайтесь прямо зараз, не тягніть(!) І ми зможемо у плідній співпраці досягти бажаного для Вас результату!!!
Чого я точно не можу і не буду робити:
- давати універсальні рецепти, як стати щасливим
- замість Вас вирішувати життєві проблеми
- давати пусті обіцянки і поради.
Основне
⭐ Оцінка від колег-психологів
Рейтинг від колег: 10 з 10ти.
Усього оцінок: 12. хто оцінював
Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?
Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.
Залишили відгуки
Відповіді 7902
«Поясніть дорогі психологи, чому деякі люди обирають критику замість того шоб пояснити шо так, а шо не так, я не розумію чи це я настільки погана шо люди до мене так говорять, чи в них якийсь внутрішній конфлікт??
І як реагувати на такі викиди критики? Як зробити шоб це так сильно не ранило?»;
Треба ось що усвідомити, не зрозуміти, а усвідомити, тобто відчути усім своїм єством - батьки бажають своїм дітям добра (!) От тільки, на жаль, далеко не усі вміють це робити з повагою до дітей, так, щоби була користь. Деяким не вистачає буквально почуття такту, деяким розуміння, а деяким просто розуму. Дається взнаки і заскорузла модель їх власного виховання. Ну, а деякі батьки, критикуючи дітей, пригнічуюючи їх, не дають змоги дітям подорослішати, стати самостйними, навчитись поважати себе і уміти вести діалог на рівних.
Тому, вважаю, Вам потрібне не лише розуміння того, ЧОМУ так відбувається, а й уявлення щодо зміни теперішнього стану речей. Напевно, бажаєте, щоби батько Вас поважав, щоби мама Вашого хлопця теж по-іншому ставилась до Вас, цінувала Ваші старання та працю. Так же? Чи я помиляюсь?
Поміркуйте також ось над чим. В кого більше шансів на повагу з боку інших - в того, хто сам себе поважає або в того, кому власної поваги бракує?
Як на стосунки впливає рівень упевненості в собі?
А здатність людини оберігати і відстоювати власні особистісні кордони?
Безпосередньо щодо критики пропоную переглянути відео на цю тему
КРИТИКА. КАК РЕАГИРОВАТЬ.
https://upsihologa.com.ua/audio-video-469
«І не знаю, як бути і розібратися з усім цим. Чи варто повертатися до минулих стосунків, чи взагалі ні до кого з них не йти.»;
Мені здається, що на даний час відповідь криється у Вашому ж реченні - великі сумніви щодо обох чоловіків. І якщо такі сумніви є, то, напевно, не варто, принаймні, поспішати. Перший зникає, з Вами не ділиться планами, все вирішує сам. І заміж не кличе. То що тепер Вам себе йому нав'язувати?!
Другий на війні. Йому, безперечно, важко, ризики надвеликі. Проте Вас не це засмучує, а деякі його погляди і висловлювання. І це ще Ви не жили разом і не відчули в усій красі як переваги, так і вади його характеру.
Тому варто слухати себе. Усвідомлювати свої почуття і обирати себе(!)
От скажіть мені, навіщо все так ускладнювати?
Зазвичай впенені в собі люди будують стосунки через прямий і відкритий діалог, використовуючи ті слова, які є в наявності словникового запасу.
«Мені цей чоловік подобається»;
Тобто стосунків у Вам немає.
«але я не хочу витрачати час»;
Не хочете витрачати, то й не витрачайте. В чому проблема?
Зачем общаться? В надежде на что?
«а с другой понимаю,что общение в таком формате загоняет меня в депрессию.»;
Если это общение Вам вредит, то, выходит, Вы сознательно причиняете себе вред. Снова вопрос, ЗАЧЕМ? Вы себя не цените? Не уважаете? Не заботитесь о своем благополучии?
Кстати, с подоплекой депрессивных мыслей и состояний стоило бы разобраться в сотрудничестве с психологом. Иначе подобное может повториться в будущем.
Зрозуміло.
Чимало варіантів розвитку подій можна накидати. От тільки навіщо? Чому взагалі Вас поведінка цього чоловіка цікавить? Хіба немає інших навколо? Що з Вашим особистим життям? Чи є воно? Чи задоволені Ви ним?
Kate, у Вас самої які припущення щодо його намірів? От для чого, насправді, чоловіку потрібно виявляти таку увагу?
Звісно, невідомість, яка виникла, можна прояснити у спілкуванні. А можна просто отримувати задоволення (якщо Ви його дійсно отримуєте) від кави і шоколадок і дивитись на подальший розвиток подій. Щось з часом, вважаю, має відбутись.
Щодо солодощів, то тут варто бути обережною, аби не нашкодити здоров'ю)
Печальная и грустная история, Maryana! Боль, причиненная другим, вернулась к Вам в стократном размере.
Так может эту ситуацию стоит рассматривать, как шанс?! Шанс изменить свою жизнь, разобравшись в том, как строите близость с мужчинами.
Разобраться в том, ЗАЧЕМ «Я рушу жизнь любому, с кем начинаю отношения.»;? Пока мотивы и смыслы Ваших действий скрыты от осознания, но проявляются неуклонно, причиняя Вам боль.
«Я не знаю чего я хочу. Кажется, я ничего не хочу и так было всегда. »;
И с этой отчужденностью от самой себя тоже стоит разобраться. Иначе рискуете и в дальнейшем остаться ЧУЖОЙ самой себе, не знающей КАК и ЗАЧЕМ жить.
«Хочу узнать,как лучше пережить разрыв отношений с девушкой.»;
Насколько я понял, отношения еще не разорваны - для Вас они трансофрмировались из романтических в дружеские. Но Вы уже испытываете некий дискомфорт, поскольку Ваши ожидания не оправдались - «девушка пытается общаться со мной как с другом.Это приносит мне боль,так как формат дружбы я совсем не рассматриваю.»;
«девушка интересуется моей жизнью и полностью не отпускает»;
Зацепила фраза "девушка не отпускает." Как-то она звучит необычно, будто Вы безвольное существо, от которого практически ничего не зависит.
Поэтому спрошу, Вы с ней говорили откровенно? Может, выразили свои чувства? Озвучили намерение?
«Вроде и понимаю как нужно действовать,что лучше прекратить общение»;
Так что же Вас останавливает?
Ответ отредактирован автором 23-12-2022 10:28:19
АДЕКВАТНО ЛИ ЭТО?
Позвольте уточнить, чего именно касается вопрос адекватности?
«Мы могли бы встретится в Киеве, но он говорит что не может из-за войны(думает что там ему выдадут повестку). »;
Что-то я не видел, чтобы в Киеве людей хватали и вручали им повестки. А Вы видели?
«И тут он начал звать меня к себе домой. Я с начала согласилась, а потом поняла что это как-то странно. »;
А что Вам показалось странным - раскрыть можете?
«Хотя я просто сама не хочу, передумала. »;
На чем основано Ваше решение?
«Говорит что я должна сделать свой выбор, но если я не приеду, то он не видит смысла в нашем общении, потому-что я как-бы ему не доверяю.»;
Приемлемы ли условия молодго человека, котого Вы, по сути, толком и не знаете, поскольку виртуальное общение полноценным общением, а тем более отношениями назвать как-то язык не поворачивается?
«Ехать домой я к нему не хочу, но и терять его тоже не хочу.»;
Так как же справиться с этой раздвоенностью? Не перекладывать же ответственность за свое решение на психологов?! Или перекладывать?
«ещё есть такая проблема, что я если начинаю сильно переживать, то могу залезть в его соц. сети, пока его нет. каждый раз меня сжирает совесть, но каждый раз в стрессовой ситуации я иду на это.»;
И вопросы сопротивления изменениям, и вопросы реализации тревожности решаются в одном пакете в ходе терапии.
То есть у Вас сложился не очень помогающий в жизни способ сравнивать себя с другими не в лучшую сторону. А за ним лежит непринятие себя, умаление своей значимости. Думаю, что этот зафиксированный в психике процесс (как паттерн) можно развернуть вспять и в итоге прийти к аутентичному восприятию себя(!)
«ну я думаю самооценка у них явно выше. они вероятнее выбирают себя, не бояться потерять человека, если такое вдруг произойдёт. я имею ввиду, что для них это не будет каким-то прямо концом света, конечно, они будут огорчены, но через время поймут, что это ничего страшного и пойдут дальше»;
Насколько Вы настроены открыть в себе возможности для таких перемен?
Ответ отредактирован автором 22-12-2022 12:42:45
«Даже когда некоторые слова адресованы не мне - я принимаю их на свой счёт и в следствии - опять тревога. »;
Одну из цепочек возникновения тревоги отследили. И это здорово. Остается выяснить, как же так получается, что принимаете на свой счет не Вам адресованный негатив? Может, есть неосознаваемая потребность тревожиться? И для этого "все средства хороши".
«Чувствую тревогу постоянно когда дело доходит практически до конфликта даже с незнакомым человеком»;
Поделитесь, чем является для Вас конфликт? С какими переживаниями в прошлом, возможно, в семье они связаны?
Думаю, что основой спокойного реагирования будет уверенность в себе. Как ее нарастить - задача для сотрудничества с психологом. Видео на эту тему предлагаю
УВЕРЕННОСТЬ В СЕБЕ. КАК ЕЕ ПОВЫСИТЬ.
https://upsihologa.com.ua/audio-video-461
Ответ отредактирован автором 22-12-2022 12:09:46
«Раптом з‘явились думки, що хочеться зробити морально боляче мамі, хочеться задіти її за живе, образити.
Нещодавно, коли ми посварились, мені здалось ніби я зловтішаюсь над нею, хотілось, щоб вона плакала і їй було боляче.
Я не розумію чому так»;
Ви не розумієте, проте підстави є. І вони помітні і вагомі, щоправда, належать Вашому минулому. Ось вони:
«я ніколи не дозволяла собі сказати їй щось погане, навіть у сварках.»;
«Мені хочеться сказати їй все те, що колись вона говорила мені.»;
«Мені дуже боляче, коли я згадую її минулі слова і я не можу це забути.»;
Тобто задавлені почуття накопичились всередині Вас і вже створюють велику напругу. Їм потрібно дати вихід назовні. І не просто дикунським способом - "покаранням мами". Навпаки - цивілізованим. Що означає уміння вимовити їх словами, розгорнути в собі, пропустивши крізь тіло. На зміну цим почуттям обов'язково прийде полегшення, а з ним і нові емоції як результат задоволеної потреби.
Натомість, в реальності напрацювання цієї навички відбувається не так швидко, як людям притаманно хотіти. На цьому шляху, вважаю, доречно співпрацювати з психологом. Декілька сесій здатні суттєво допомгти людині. І Вам, безперечно, допоможуть!
«а как с ним побороться не знаю.»;
Привычно слышать, когда люди, страдающие от страха, пытаются с ним бороться. Или намерены бороться, но не знают, как это сделать. Секрет же, как ни странно, не в борьбе, а в приближении к страху(!) Что означает исследование его причин, его природы и той роли, которую он играет. Точнее, когда-то играл и с тех пор закрепился как реакция на фрустрированну потребность. Не трудно догадаться, какую - потребность в безопасности(!) в разных ее проявлениях.
«я осознаю, что должна доверять ему, а не проверять, должна верить, потому что он никаких вроде поводов для сомнений не даёт, но у меня не получается»;
Вот оно - проявление взрослой рациональности. Но не работает. Не помогает. Сознательное и вроде правильное "ДОЛЖНА" оказывается бессильным и беспомощным.
В этой связи вопрос, в детстве со страхом быть брошенной, отстраненной встречались? Вас с другими девочками сравнивали?
Соперничества с кем-то избегали?
Думаю, что подобные страхи, как привычный для Вас способ реагирования на реальные и вымышленные угрозы, идет оттуда.
Задам еще проекционно-провокативный вопрос, какие люди не боятся измены? Что у них, по-вашему, с чувством самоценности и самооценкой?
Предложу также видео "СТРАХИ. КАК ПРЕОДОЛЕТЬ..."
https://upsihologa.com.ua/audio-video-466
Ответ отредактирован автором 22-12-2022 11:40:25
«Ответьте, пожалуйста, как дальше доверять мужчинам?»;
Похоже, что прививку от неопытности и наивности Вы получили.
Как дальше доверять? Очень просто - сближаться осмотрительно, не теряя головы, делая взаимные шаги навстречу. Чувствовать себя и сознавать РЕАЛЬНО происходящее в контакте с мужчинами. Замечу, что, это качество приходит не в один момент по щелчку пальцев. Потребуется некая работа по коррекции Вашего способа построения близости с мужчиной.
Ответ отредактирован автором 22-12-2022 10:59:44
Публикації психолога 19
Відео психолога 21
Почуття, емоції
Особистісне зростання та корисні поради
Робота з психологом, психотерапевтом
Залежності (від речовин та співзалежність)
Психологія відносин
Психотерапія
Батьки та діти
Самооцінка
Страхи, тривоги
Тренінги 1

27-05-2017 - 27-05-2017
Запоріжжя
Скажи конфликтам Спасибо!
Тренинг - это возможность не только открыть для себя привычные способы поведения в конфликтных ситуациях, но и через моделирование, экспериментировани...
Повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.