Психологиня Соломія Лехіцька Львів

Доброго дня

Звісно вам потрібне спілкування, якась активність поза межами сімʼї.
Якщо вам з сестрами зустрітися хочеться, то чому б ні. Просто дослухайтесь спершу до себе чи це дійсно так, що ви саме з ними хочете зустрітися чи просто тому що інших ідей не маєте.

Якщо з сестрами зустрітися хочеться, але є сумніви як воно буде, то не обовʼязково пропонувати це як традицію. Запропонуйте раз зустрітися, подивитесь як воно буде. Якщо сподобається, то ще декілька раз запропонуйте, а тоді вже можна подумати щоб це переросло в традицію. Наприклад, що ви будете зустрічатися з ними кожну останню неділю місяця.

Але окрім того, вам потрібні й інші люди, які живуть у вашому місті. Подумайте, можливо, щоб записатися на якийсь цікавий для вас гурток чи групу, де будуть люди близькі для вас за інтересами. Наприклад, фітнес, живопис, танці, читацький клуб.

Спробуйте взяти участь у волонтерській діяльності. Зараз багато людей плетуть сітки чи готують їжу для воїнів. Там теж можуть бути цікаві і приємні вам люди.

Можливо, серед сусідів є сімʼї чи жінки, які вам подобаються, то запросіть до себе на каву чи на прогулянку.
Багато можливостей завести нові знайомства і корисно провести час на вулиці є при вигулі тварин. Спробуйте завести домашнього улюбленця, якщо у вас немає.

Можна спробувати зблизитися з мамами однокласників чи одногрупників ваших дітей (зі школи чи садка). Якщо там є люди, які вам приємні. Напишіть в приватні повідомлення щось запитати, запитайте чи не проти спілкуватися, вийти на чашку кави.

В деяких містах існують групи в соцмережах, де можна шукати друзів (типу сайту знайомств, але для друзів, а не романтичних побачень).

Зараз також багато різних груп онлайн для особистісного розвитку, навчання і т д. Це теж спілкування.

Головне, не хвилюйтеся, якщо не вдасться завести ближче знайомство з першого разу і не сприймайте відмову (якщо вона буде) на особистий рахунок. Пробуйте доки не вийде.

Відредаговано автором 17-02-2025 16:05:10

Коли в ситуаціях спілкування з потенційним романтичним партнером чи партнеркою, виринають емоції, які стосуються не ситуації, що відбувається в актуальний момент, а ситуації болючого досвіду в минулому. Це несвідомий неконтрольований процес.

Головне, щоб ви зрозуміли, що спочатку потрібно впоратися з минулим, а тоді здобувати досвід романтичних стосунків, експериментувати, досліджувати власну сексуальність.

Тому що це травматичний досвід, який згодом може давати в знаки в неочікуваних ситуаціях, деструктивно впливати на різні сфери життя. Ймовірно, ваші тривоги і сумніви, навʼязливі думки, невротичне збудження теж повʼязане з тим, що ви пережили. Поки ви цього не пропрацювали, ви не зможете спокійно в розслаблено підійти до теми власної сексуальності, щоразу будете отак сумніватися, чи ви дійсно зараз хочете чогось з цією людиною, чим саме реагуєте романтичним, сексуальним потягом чи травматичним досвідом.

Не важливо, чи ви гетеро, чи лесбійка, чи бі, сексуальність (на кого б не була спрямована) не має бути повʼязана з тривогою, напругою, страхом та ін.

Як написала колега вище, з вашої розповіді відчувається багато раціоналізації, інтелектуалізації, що може свідчити про такий спосіб захисту вашої психіки. А сексуальність - це не про раціональне, а про спонтанність, розслабленість. Не думки, а проживання моменту тут і тепер. Тому вам на роботу з психотерапевтом, бо вам не вдасться пізнати по справжньому свою сексуальність, допоки ви на неї дивитесь через призму болючого досвіду.

Яке ще зло і беззаконня в тому, що батько проведе час з дітьми, поки ви підете по справах чи відпочити. Ви ж теж постійно з дітьми, коли чоловіка немає.
За що вибачатися? Ви ж не учениця, яка запізнилася на урок, а доросла жінка. Якщо нічого поганого не зробили, то для чого просити вибачення? А дзвонити, то я не знаю, якщо маєте щось сказати, то дзвоніть, а як ні, то не дзвоніть.

Якщо в дитинстві прожили сексуальні домагання, то це обовʼязково на роботу психологом. Я вам співчуваю стосовно такого болючого досвіду. Це не та тема, з якою можна справлятися за допомогою перегляду відео чи пошуку інформації.
Саме цей досвід міг спричинити такі ваші страхи стосовно чоловіків і сумніви щодо орієнтації.

«Хочу розібратися з цим та розв'язати ще одне питання, яке стосується мого внутрішнього світу та гармонії з собою, тому, іноді я прикладаю велику увагу цьому питанню.» - я вас розумію, але це не питання, яке можна вирішити поспіхом. Трава не почне рости швидше, якщо ви її будете смикати. Потрібен спокій і час. Не вирішуйте дане питання, поки не пропрацюєте з психотерапевтом травматичний досвід.
Чим більше напруги, тим більший ризик прийняти не правильне рішення, не зрозуміти і не почути себе.

Погоджуюся, що важливо пропрацювати дитячий досвід. Чому вирішили не дослухатися до цієї думки?

Припускаю, що поведінка чоловіка піднімає ваші дитячі емоції і ви несвідомо ображаєтеся на нього за те, що прожили з батьками.

«то я вже можу не захотіти назад )» - ок, вас же ніхто не змушує чогось хотіти чи не хотіти.

«сказала що все печально …я тільки аборт зробила» - ну звісно, що якщо ви проживаєте горе після аборту, то це печально.

«Можливо ще боюся що після сеансів, остаточно розваедемося ..» - психологи не змушують людей розлучатися і не приймають таких рішень за клієнта, не спішать клієнтів з прийняттям таких рішень. Та й взагалі, це не основне питання. Психотерапія потрібна, щоб ви розібралися зі своїми стосунками з собою, дослідили сценарії і реакції, навчилися давати собі те, чого не дали батьки. Те, що ви не були для батьків на 1 місці, а зараз не є для чоловіка - неможливо змінити. Потрібно змінити те, що ви не є на першому місці для себе. Бо ви до себе сама ставитеся як батьки і чоловік, у вас життя обертається довкола чоловіка, дитини, ще когось, але не довкола власних потреб та бажань.

«А как относится к тому что он не извиняется?» - як відноситися, щоб що? Ну емоційно, то ви як відчуваєте, так і для вас правильно. Ніхто не може сказати що вам відчувати, а навіть якби сказав, то ви ж не будете так відчувати, тільки тому, що сказали. А поведінково, то залежить чого ви хочете.

В будь-якому випадку, тут немає якоїсь тьоті, яка зробить вашому чоловікові пальчиком «но-но» і він відразу стане чемним.

«Здесь тоже все на его усмотрение?» - може я вас здивую, але люди в цілому живуть на власний розсуд. Нажаль чи на щастя, нема чарівного інструмента, яким можна змусити людей поводитися відповідно до наших очікувань чи до справедливості. Але й інші люди не можуть змусити нас поводитися як вони хочуть. Чоловік вирішує як йому поводитися, а ви вирішуєте як вам з тим бути. Він теж вирішує як йому бути з тим, як ви поводитесь.

Спробуйте писати конкретно про себе, власний досвід і як він на вас вплинув, а не абстрактні фрази про те, як щось міняє людей, адаптивну поведінку і т д. Так буде значно ефективніше.

Відчувається, що у вас багато напруги і тривоги в даній темі, думок з ознаками навʼязливості, які йдуть по колу. Тому, наполегливо рекомендую працювати з психотерапевтом, щоб розслабитися і насолоджуватися молодістю, а не хвилюватися і тиснути на себе. Таке враження, що за вами хтось женеться, ви треба спішити, бо за декілька днів мусите обрати партнера, з яким змушені будете прожити ціле життя.

Постарайтеся розслабитися і відкласти питання визначення орієнтації. Живіть собі спокійно своє життя, а коли на вашому шляху зустрінеться людина, яка вас привабить, зʼявиться взаємна симпатія, то проживете свій досвід, зробите з нього висновки, відчуєте себе і свої потреби, бажання. Головне, щоб все було невимушено і природно.

Ви абсолютно точно, не повинні, та ще й обовʼязково, ні з ким знайомитися, а тим більше змушувати себе до якогось досвіду. Очевидно, якщо ви цього не будете хотіти, не буде симпатії і потягу, то цей досвід буде негативний. І справа не в орієнтації, а в примусі.

Про які саме спогади і забуті емоції ви говорите? Якої події вони стосуються?
Які у вас стосунки з батьками? Які стосунки в батьків між собою?

Відредаговано автором 15-02-2025 19:12:55

Хм…
Цікава виходить у вас історія. Ваш чоловік добре заробляє, вас забезпечує, але на психолога і няню немає грошей. А на нову машину і дорогі імпланти є. То потрібно розібратися, він вас забезпечує чи використовує фінанси для впливу і маніпуляцій. Забезпечує, це коли у вас на місяць є певна сума, якої достатньо для покриття ваших потреб, які ви визначаєте самостійно. А якщо вам виділяють лише на те, що вважають за доцільне, купляють речі, які не дуже потрібні, не дають коштів на те, що вам потрібно - це фінансова залежність і тиск.

В психологах ви розчарувались, але тут пишете і охоче берете участь в обговоренні. Із спеціалістів, які брали участь в обговоренні вашого питання, вам теж ніхто не відгукується? Розчаровують відповіді?

Іноді справді клієнт з психологом можуть не спрацюватися, але якщо ви спробували вже з багатьма, то справа може бути не в психологах. Може справа у вашому запиті. Може ви сама не хочете з психологом працювати, а хочете, що психолог зробив з вашого чоловіка відповідного вашим очікуванням? Або дав вам інструмент як зробити?

«Не возможно чтобы только я хотела всего , а его все устраивает» - чому неможливо? Тому що ви хочете, щоб було по іншому? Напевно все-таки можливо, оскільки це на разі так.

«Я хотела чтобы он и сам хотел что-то исправить у нас … сам предложил; Чтоб ему хотелось и в себе разобраться, может ему бы мой язык , может он бы лучше понял меня» - ви не можете змусити хотіти чогось іншу людину. Він не хоче, тому в не пропонує і не розбирається. І на даний час нема підстав сподіватися, що почне хотіти, оскільки він намагається від цієї теми максимально відсторонитися і дратується, що ви його цим турбуєте.

Можна скільки завгодно часу чекати, що все раптом стане так, як ви хочете. Але воно може так ніколи не стати, а на очікування витрачається ваше життя. Нічого не міняти - теж рішення, ваше рішення. Витратити життя на очікування - теж ваше рішення. Але якщо бажаного результату так і не буде, це буде ваша відповідальність, а не чоловіка.

Ви даному питанні намагаєтесь зайняти дитячу позицію - нехай мені дадуть те, що я хочу, а я ображено чекаю. Чоловік не просто має робити як ви хочете, а ще й хотіти це робити. Схоже, ви подібний сценарій проживали в дитинстві, коли батьки не закривали потреб, а зараз в ситуації з чоловіком - ретравматизуєтесь. Доросла людина не очікує змін там, де немає підстав їх очікувати, а аналізує реальність і приймає рішення, влаштовує власне життя в фактичних умовах, відштовхуючись від того, що насправді є.

До психолога звертається той, хто має потребу і кого щось не влаштовує. А ваш чоловік не жаліється, змін не прагне, то яка в нього мотивація працювати з психологом?

Відредаговано автором 15-02-2025 18:40:05

Якщо при такому стилі життя ви в депресії і так погано себе почуваєте, чому б вам не подумати про няню і вихід на роботу. Якщо ви нещасна, то дитина з вами щасливою теж не буде. Краще провести з дитиною менше часу, але коли ви справді радісна і наповнена, отримуєте задоволення, ніж цілими днями - коли пригнічена і спустошена.

Ви так і не відповіли, чому не працюєте з психологом?

Доброго дня, Дарино

Схоже, ваша самооцінка тісно повʼязана з досягненнями. Щось типу концепції: «я тоді чогось вартую, коли чогось досягаю». Таким чином ви сприймаєте в інших людей. З даним переконанням може бути справді складно жити, бо ми не маємо сприймати себе залежно від успіху в моменті. А невдач у житті не уникнути.

Досягнення - це добре, але важливо цінувати себе безумовно, просто тому, що ви є. Гідною людину роблять гуманні цінності та вчинки, а не досягнення.

Доброго дня, Соня

Чи можете, буд ласка, чіткіше сформулювати ваше питання? Важко зрозуміти питання і якої саме допомоги очікуєте тут на сайті.

Скажіть, буд ласка, чи є у вас реальний сексуальний досвід? Якщо так, то з людьми якої статі і позитивний чи негативний.

Стосовно сексуальної орієнтації, то точної її визначити можна у віці орієнтовно 24-25 років. До того часу, молоді люди можуть досліджувати себе у стосунку, здобувати досвід, експериментувати, визначатися чого саме хочуть. Останнім часом це широко розповсюджено. Хоча, є багато людей, які у віці 15-16 вже чітко переконані у своїй орієнтації, як правило гетеросексульній. Тому, якщо ви поки що сумніваєтеся, то не хвилюйтеся, це нормально, з досвідом прийде розуміння.

Проте, що можна сказати зараз, у вас багато страхів та інших негативних емоцій, повʼязаних з чоловіками, хоч на раціональному рівні ви розумієте, що чоловіки бувають різними. Це потребує роботи з психологом, незалежно від вашої сексуальної орієнтації. Також, варто попрацювати з відчуттям низької самоцінності, це не ок, що ви себе відчуваєте недостойною дівчат, при чому, на скільки я розумію, не якоїсь конкретної, а в цілому. Це навіть має певні ознаки сексизму. Чому саме дівчат? Вони краща, достойна стать, навідміну від чоловіків? Мені здається, що достойною, людину роблять її особистість та вчинки, а не статеві органи.

Також, якщо у вас є досвід сексуальних домагань чи сексуального насильства, то це обовʼязково на роботу психотерапевтом. Такий досвід є справді травматичним.

Відредаговано автором 15-02-2025 16:25:07

Оскільки немає можливості поспілкуватися з вашим чоловіком, то неможливо відповісти являється чи не являється щось якоюсь ознакою. Ви пишете зі свого субʼєктивного сприйняття. Хоча, заради справедливості можна зазначити, що серед добре забезпечених людей багато особистостей з нарцисичною характерологією, оскільки саме вона відповідає за досягнення.
А в цілому, важко зрозуміти для чого вам це зʼясовувати. Якщо ви будете знати, що це вам дасть і на що конкретно повпливає на ваше життя в стосунки з чоловіком.

Він ось така людина, ось так з вами будує стосунки, ось так ви себе в них почуваєте. А як це називається, не так і важливо.

Виглядає, що ви чоловікові подобаєтесь, він не має планів вас грандіозно міняти і сам змінюватися не бачить сенсу, його все влаштовує, окрім того, що ви маєте багато претензій. Думаю, ваш чоловік зосередженний на матеріальній стороні життя, в тому числі і в сімʼї: секс, фінанси, побут. Емоційно-почуттєва сфера, швидше за все, мають для нього набагато менше значення, ніж для вас. Тому він ні потреби такої особисто не має великої, ні до вас проявити такого не може. Можливо, дивлячись через його систему цінностей, він повністю вкладає в сімʼю найкраще, що тільки можна, а ви незрозуміло чим не задоволені, хочете якихось вищих матерій.
Ви описали, що і в юності, коли ви зустрічалися, він не так сильно прагнув разом проводити час.

Таке враження, що ви не можете змиритися з «несправедливістю», що в системі цінностей вашого чоловіка емоційна сторона стосунків далеко не на першому місці і хочете будь-якою ціною це змінити. Але ж не факт, що він цього хоче і що буде з тим щасливий. Можливо, це все, що йому потрібно: просто повертатися додому, де чекає дружина, є хороший секс, часом поговорити про щось легке і поверхневе.
Тут вже ваше рішення, чи будете ви в таких стосунках щасливі, чи хочете в них бути.


В будь-якому випадку, очевидно, ви зараз повністю повністю сконцентровані на чоловікові і не покидаєте надій його змінити, замість того, щоб зосередитися на собі: чого хочете від власного життя, які глибинні причини такого вашого самопочуття, як можете зараз себе долюбити.

Скажіть, буд ласка, чому до цього часу, при таких складних поглинаючих переживаннях стосовно даної теми, ви не працюєте з психотерапевтом?

Виглядає, що попередній партнер теж не намагався дбати про вас і робити щасливою, а хотів за рахунок вас зцілювати свої психологічні травми. Ви ще не вступили в стосунки нормально, як вже щось винні і маєте доводити, вічно щось винні. І в цих і в тих стосунках від вас вимагають, але не дуже піклуються про ваші потреби.
То дуже виснажливо і не приємно, сумно.

Якщо хочете це змінити, варто навчитися дбати в першу чергу про себе і власні інтереси ставити на 1 місце.

Доброго вечора

Скажіть, буд ласка, для чого саме ви би хотіли бути балакучим? Ви відчуваєте якийсь дискомфорт при спілкуванні з дівчиною, вона скаржилася на вашу мовчазливість?

Чи балакуча людина чи ні, залежить від характеру, типу особистості. Є таке поняття як екставерт та інроверт. Якщо вам не знайомі, то можете в інтернеті подивитись.
Суть в тому, що балакучі люди не просто мають комунікативні здібності і легко спілкуються. А в тому, що вони мають бажання і потребу говорити. Їм так подобається і хочеться. Це не добре і не погано, це просто так. Не всім людям подобається спілкуватися з балакучими людьми, багатьох це втомлює.

Тому якщо ви в цілому мовчазна людина і вам з цим комфортно, то краще обирати друзів, дівчину та інших людей таких, яким комфортно з вами спілкуватися, коли ви є собою.
Інша справа, якщо вам це не подобається в собі, ви би хотіли щось розповісти, але вам перешкоджає соромʼязливість чи ще щось. Тоді справді доречно працювати над розвитком комунікативних здібностей, впевненості в собі.

Якщо вам дівчина подобається, то не знаю на скільки ви зможете і чи потрібно ставитися до неї як до звичайної людини. Думаю, ваші почуття до неї роблять її не звичайною в ваших очах. Це природно трохи хвилюватися поряд з людиною, яка подобається.

З тих курсів і тренінгів, які ви знайшли, оберіть те, що вам особисто подобається, якщо справді бачите потребу працювати в даному напрямку над собою.
Але с цілому, може спершу запитайте чи дійсно дівчина хотіла би, щоб у вашому спілкуванні щось змінилося. Може їй все подобається. Але навіть якщо не дуже, то змінюватися варто якщо справді ваша потреба, а не лише тому, що дівчина хоче.

Можливо я помиляюся, але існує ймовірність, що ви можете мати післяпологову депресію. Очевидно, що у стосунках є труднощі, але ситуація може ускладнюватися тим, що ви зараз постійно з дитиною, відчуваєте соціальну ізоляцію, не почуваєтеся активною, залученою та значимою. Чоловік зараз наче основне джерело спілкування і ваші очікування щодо нього зросли, бо ви не маєте спілкування на роботі. А він поводиться як звик і до задоволення таких ваших потреб не готовий. Його життя не змінилося майже, тому потреби міняти якось свій стиль життя і поведінку в нього теж нема потреби.

Я би вам порекомендувала проконсультуватися з лікарем психіатром стосовно депресії. І, дуже рекомендую звернутися на індивідуальну психотерапію. Думаю, варто і над теперішньою ситуацією попрацювати, і над дитячою ситуацію. Прослідкувати взаємозвʼязки, можливо напрацювати нові моделі поведінки.

Щодо чоловіка, ви вище написали, що хочете, щоб був хтось, хто б йому міг донести ваші потреби і бажання. Думаю, тут важливо подумати про те, що справа не в тому, що мають бути якісь особливі слова, завдяки яким він зрозуміє. Якщо людина хоче почути і зрозуміти, то не потрібно особливих здібностей, щоб донести. А якщо не хоче, то які б здібності не були, це ні на що не повпливає. Можливо, ваш чоловік розуміє чого ви хочете і що вам не добре при поточних обставинах, але прикладати зусилля для змін не хоче. Може ж таке бути, що людина розуміє потреби свого партнера, але не готова це давати. Якщо це так, то вам потрібно або навчитися бути щасливою з тим, що є зараз, бо все так і залишиться, або не бути з цим чоловіком.