Психологиня Соломія Лехіцька Львів

Можливо я помиляюся, але існує ймовірність, що ви можете мати післяпологову депресію. Очевидно, що у стосунках є труднощі, але ситуація може ускладнюватися тим, що ви зараз постійно з дитиною, відчуваєте соціальну ізоляцію, не почуваєтеся активною, залученою та значимою. Чоловік зараз наче основне джерело спілкування і ваші очікування щодо нього зросли, бо ви не маєте спілкування на роботі. А він поводиться як звик і до задоволення таких ваших потреб не готовий. Його життя не змінилося майже, тому потреби міняти якось свій стиль життя і поведінку в нього теж нема потреби.

Я би вам порекомендувала проконсультуватися з лікарем психіатром стосовно депресії. І, дуже рекомендую звернутися на індивідуальну психотерапію. Думаю, варто і над теперішньою ситуацією попрацювати, і над дитячою ситуацію. Прослідкувати взаємозвʼязки, можливо напрацювати нові моделі поведінки.

Щодо чоловіка, ви вище написали, що хочете, щоб був хтось, хто б йому міг донести ваші потреби і бажання. Думаю, тут важливо подумати про те, що справа не в тому, що мають бути якісь особливі слова, завдяки яким він зрозуміє. Якщо людина хоче почути і зрозуміти, то не потрібно особливих здібностей, щоб донести. А якщо не хоче, то які б здібності не були, це ні на що не повпливає. Можливо, ваш чоловік розуміє чого ви хочете і що вам не добре при поточних обставинах, але прикладати зусилля для змін не хоче. Може ж таке бути, що людина розуміє потреби свого партнера, але не готова це давати. Якщо це так, то вам потрібно або навчитися бути щасливою з тим, що є зараз, бо все так і залишиться, або не бути з цим чоловіком.

В своїй практиці часто помічаю, мабуть то така тенденція, що чоловіки, які добре зароблять, як правило менше проявляються в стосунках. Можливо вони більше на роботі концентруються чи тип особистості такий, що менш чутливі і менш романтичні. І виходить, що чоловік вважає, що багато робить для сімʼї, добре її забезпечуючи, а дружині не вистачає близького стосунку. Я можу бути не права, але якось так бачу.

Виглядає, що у вас з чоловіком різні мови любові, тому ви даєте один одному не зовсім те, що інший потребує. Хоча, у вас багато точок дотику і ви один одного добре балансуєте.

Що стосується вас, то ваші потреби природні і зрозумілі. Ви хочете близькості і відчувати себе коханою і бажаною. Ви вже тривалий час разом і так часто буває, що побут, турботи, діти, сімʼя залишають мало простору саме для пари. Тому менше обіймів, компліментів і т д.
В той же час, оце бажання, щоб він про все здогадався, на мою думку - щось ваше глибоке. З ним би варто розібратися в психотерапії. Ви ж не знаходили чоловіка на шоу «битва екстрасенсів», він не може знати чого ви хочете, бо бачить і відчуває світ по-своєму.

Я вважаю, що показником любові є не те, що людина щось здогадається, а те, що реагує на ваші потреби, а не знецінює їх.

Тобто, якщо вам, наприклад, хочеться піти в театр і ви кажете, що ви цього хочете, то люблячий чоловік скаже щось типу «давай подумаємо коли в нас вільний вечір», а не люблячий «вічно ти собі щось придумаєш, якась дурниця, сиди вдома». Але те, що він не особливо любить театр і не здогадався, що ви туди хочете - не означає, що вас не люблять.

А як було у вашому дитинстві? Батьки вгадували ваші потреби чи, навпаки, потреби не були задоволені?

Співчуваю, труднощі з адаптацією і розрив з власними коренями - то дуже не легко.

В такому випадку, справді подумайте про психотерапію. Потрібно присвятити час, щоб розібратися в ситуації: чи справді ви не хочете дітей в цілому, чи справа з умовами проживання, страхом труднощів і т д. Плюс адаптаційну кризу можете легше пережити з допомогою психотерапевта.

Доброго дня
Неприємна ситуація, дуже за вас образливо

Вам варто чітко зрозуміти, що ви йому потрібні, якраз тому, що така зручна. Звісно, що не вигідно вас відпускати, бо хто буде робити все це, що ви робите, нічого не отримуючи взамін.
Така егоїстична позиція: характер твій не вивожу, дитина мішає, але звик і комфортно.

Розумію, що вам складно самій з дитиною і мабуть було не легко пережити розлучення з її батьком. Можливо тому лякає можливість залишитися знову самій.
Але, повірте, ви достойні бути коханою і мати справді хороші близькі стосунки, сповнені взаємності. У стосунках має зберігатися баланс брати-давати, інакше у вас рано чи пізно настане спустошення. Можливо, у вас такий сценарій: бути зручною і намагатися заслуговувати любов.

Я би вам порекомендувала попрацювати з психотерапевтом і пропрацювати ваш спосіб побудови стосунків, дослідити взаємини між вашими батьками, ваші взаємини з батьками і подумати чому саме так складається і спробувати навчитися по іншому.

Відредаговано автором 04-02-2025 18:47:15

Отже, ситуація прояснилася. Хлопець знає, що він вам подобається, водночас стосунків не хоче. Готовий вам запропонувати гарне проведення часу. Вас спілкування цікавить, тоді чому б ні.

Ймовірно, він буде під час зустрічей все-таки натякати на секс, а вам буде важко встояти, адже він подобається. Як поводитися в такій ситуації, вирішувати лише вам, головне не сподіватися, що він раптом змінить свою позицію щодо стосунків.

В цілому, на мою думку, в сексі без зобовʼязань немає нічого поганого, але якщо це щиро влаштовує обох партнерів, але не коли хтось терпить і чекає на зміни.

Доброго дня

Схоже, мета вашого знайомства передбачалася як романтичні стосунки і на початку хлопець теж поводився не по дружньому, бо подарував квіти і поцілував. Можна було би припустити, що після першого знайомства він зрозумів, що ви йому не подобаєтесь як дівчина, але ж тоді він би не хотів сексу з вами.

Тому таке підкреслення саме дружніх стосунків при наявності сексу наштовхує на думку, що хлопець хоче мати дівчину для приємного проведення часу разом, коли він у відпустці. І заздалегідь попереджує, що ви не пара, щоб уникнути моральних зобовʼязань і претензій з вашого боку.

Якщо це схоже на правду, то в такому випадку, вам потрібно длЯ себе вирішити чого ви хочете від цієї ситуації. Поговорити про почуття, звісно можна, але перед тим подумайте, з якою саме метою ви хочете поговорити, чого досягти розмовою. Подумайте про можливі варіанти розвитку розмови і що будете робити при кожному з них.

Хлопець пропонує те, що йому підходить. Але це не означає, що це підходить вам і що ви мусите погодитися. Подумайте, чи в ваше розуміння дружби секс вписується, може вам самій так буде комфортно. Чи ви шукаєте саме тривалих стосунків.

Можете запропонувати власні варіанти: наприклад, ти мені подобаєшся і я не проти з тобою зустрічатися, але якщо ти в цьому не зацікавлений, то можемо дружити, але без сексу, бо я друзями не займаюся сексом.
Якщо ви хочете бути разом, а він ні, то, мабуть вам буде важко з ним спілкуватися. Просто часто таке буває, що чоловік хоче сексу без стосунків, а дівчина хоче стосунків і погоджується на його умови, бо сподівається, що він змінить думку, береже йому вірність, коли її навіть про це не просили. А потім виявляється, що чоловік себе в тому плані не обмежує і не розуміє в свій бік ніяких претензій, бо ж він нікому нічого не обіцяв. І по суті він правий, бо ж такої домовленості не було.

Доброго дня.
Сподіваюся, ваше здоровʼя вже краще.
Щодо подруги, то читаючи ваше повідомлення, складається враження, що ви пишете про романтичні стосунки з чоловіком. Вам так не виглядає?

Скажіть, буд ласка, кого з близьких людей ви маєте, окрім подруги? Хто піклувався про вас, поки ви хворіли?

Припускаю, що у стосунках з людьми, ви намагаєтесь ставитись до них так, як би хотіли, щоб вони ставилися до вас. Багато їм даєте, а потім не отримуючи такого ж ставлення до себе, відчуваєте себе зрадженою, відкинутою, страждаєте від несправедливості. Може так вийшло і цього разу з подругою.

Я зрозуміла, що вам би хотілося, щоб подруга визнала цю несправедливість. Що ви про неї піклувалися, а вона про вас ні, що вона так поводитись не мала. Мабуть, змусити її визнати, якщо вона не хоче навіть розмовляти, не вийде.

Про які саме дитячі травми ви говорите? Можливо, у стосунках з друзями, які потім так важко розривати, ви намагаєтесь отримати якраз те, чого не було в дитинстві і вилікувати ці дитячі травми? Якщо в цьому є доля правди, то вам потрібно зрозуміти, що друзі - не психотерапевт. Так, вони близькі люди, але не можуть виплавити те, що відбулося у стосунках батьками. Проте, це можливо в процесі психотерапії.

В цілому, постарайтеся самі для себе стати тією подругою, до якої ви так привʼязані і давати собі все те, що так хочете отримати від інших людей.

Доброго дня
Конкретизуйте, буд ласка, ваше питання. Ви би хотіли пораду, щоб з її допомогою що саме зробити?

У вас дефіцит любові саме після стосунків чи в дитинстві теж так було?

Чи любите ви сама себе?

Я про це і кажу. Якщо я правильно зрозуміла. Є дві дівчини: та, що одружена, про яку ваше основне питання і інша. Ви тій іншій освідчилися у коханні, а вона поки що не відповіла. Ось цю іншу і обманюєте. Ви її кохати не можете, бо думаєте про одружену. Якщо між двома обираєте, то не кохаєте ні одну з них.

Доброго вечора, Катерина

З вашого допису виглядає, що ви достатньо розібралися вже на даний час і дітей не хочете. У їх появі в вашому житті бачите лише мінуси. В цілому ніхто не може знати краще за вас, хочете ви чогось чи ні. Зазвичай, люди і так знають чого вони хочуть. Якщо вас, наприклад, запитати, чи хочете ви в даний момент борщу, то мабуть, ви зможете дати досить однозначну відповідь.

Інший момент, що у вас є чоловік, який дітей хоче і відчайдушно намагається вас переконати. Можливо, ці сумніви у вас виникли через страх втрати стосунків з чоловіком, якщо ви чітко заявите, що в цілому дітей не хочете.

Ви перед одруженням дану тему обговорювали? Чоловік знав, що ви не плануєте народжувати?

Варто зазначити, що не всі жінки хочуть дітей і не мусять їх народжувати. Може ви і не чайлдфрі, просто саме зараз не хочете дітей. Може колись захочете, а може й ні. І далеко не кожна жінка, народивши, відчуває ото особливе відчуття, про яке ви написали. Деякі жінки так його ніколи не мають, але діти вже є. Одна справа, якби ви випадково завагітніли і про це роздумували. Інша - якщо ви не вагітна і не хочете.

Про що саме вас може гризти совість?

А по хорошому, чому б вам не взяти декілька зустрічей з психотерапевтом і не розібратися в цій темі детальніше? Особливо, якщо хочете дослідити причини небажання.

Відредаговано автором 03-02-2025 23:20:41

Якої допомоги хочете тут на сайті?

Виглядає, що не правильний.

Ви щойно роздумували, може з тією одруженою дівчиною відновити стосунки, думали про неї, казали що вона вам подобається. Так її і не заблокували, бо вона має можливість до вас десь писати, а ви повідомлення читаєте і про неї роздумуєте.

І в той же час ви зізнаєтеся в коханні іншій дівчині. Для початку - ви ту іншу дівчину обманюєте. Це не порядно стосовно неї. Ви її не кохаєте, бо про одружену б не думали. Якщо людина кохає, то вибір вже зроблений. А ви якщо обираєте, то не кохаєте ні одну, ні іншу.

Ви з тою одруженою дівчиною поводитесь однаково: вона хоче використати вас як лейкопластир для загоєння рани після розлучення, а ви з тією самою метою хочете використати ту нову дівчину.

А вибір вам варто зробити на користь психотерапевта і написати психотерапевту. Бо хороші стосунки не будуються для втечі від емоцій. Здорові стосунки потрібно вчитися будувати.

Ви з усього тексту тільки це зауважили?

Я впевнена, що ви самі добре знаєте, що означає бути разом. Дайте собі чесну відповідь і будете знати.
Ви з тим іншим хлопцем теж займалися сексом, переписувалися і навіть по місту гуляли. Все те саме, що і з цим чоловіком. То ви в той час з ним були разом, чи з обома одразу? Почуттів теж не достатньо для того, щоб бути разом. З таким самим успіхом можна закохатися і в голлівудського актора. Запевняю, я без жодної ноти осуду це пишу. Ви молода вільна дівчина, маєте право спілкуватися з чоловіками і насолоджуватися молодістю так, як вам подобається.

У вас багато питань і багато з чим потрібно розібратися. Тому моя вам порада обрати психотерапевта і працювати.

Доброго вечора, Роза

Співчуваю вашій втраті і складній ситуації в цілому.
Ваш запит - на індивідуальну психотерапію, де ви зможете прожити горе втрати. Це складний емоційний стан, з яким не впоратися в переписці.

Так часто буває, що втрачаючи щось ми це ідеалізуємо, бо сумуємо за ним. Тим більше, що ви не маєте близьких людей поруч і нема з ким розділити емоціі. У вас зараз сильне почуття провини і ви зʼїдаєте себе ним з середини - це одна із стадій проживання горя.

Я впевнена, що бабуся знала як багато значила для вас і дуже вас любила.

Сумно, що дружина померла. Ви вище написали, що розлучився. Тоді, мабуть, він поки що не впорався з втратою.
Але якою не б не була причина, цей чоловік чітко каже, що стосунків з вами не хоче. А от розважитися без зобовʼязань, видно, не проти.

Ви хочете думати, що є якісь перешкоди, які можна здолати і ви будете жити довго і щасливо разом. Але перешкода тут одна і здолати її неможливо - він не хоче. Щойно одне вирішиться, буде інше. То ваші родичі, то чиїсь друзі, то подруги померлоі дружини, то ще хтось. Так завжди буває, коли люди чогось не хочуть. І нема на то ради, бо не можна змусити когось щось захотіти. От ви хочете, то вам по барабану хто проти, а хто ні. А він не хоче, то йому не по барабану.

Думаю, вам варто пробачити себе, бо ви нікого не зраджували. Точніше, просто прийняти це, бо вам і нема за що себе пробачати. Не можна зрадити того, з ким ви не разом. А періодичний секс і переписка, яку ви постійно самі ініціюєте - це не разом.

Мабуть він до дружини не ставився так, то вона і не пішла за стільки років. А до вас ставиться так, то чому ви не підете? Вам ніяких змін ніхто навіть не обіцяє, не те, що не робить.

Краще не мати правила «з одним на все життя» і нікого не засуджувати. Життя складним буває і ви не можете знати яка в людей ситуація, і що у вас буде в майбутньому. Краще поставте собі за ціль побудувати хороші, справді близькі стосунки з достойною людиною, яка буде цінувати вас і любити взаємно. Така ціль цілком досяжна.

Чому не розглядаєте можливості піти в терапію, якщо вам так складно зараз?
Повірте, справа не в чоловікові і не в його ставленні до вас. А в тому, що ви здатні «залипнути» на людину без взаємності, готові погоджуватися на жахливе ставлення і знецінюєте себе.