Ірина Василівна 1 година тому: 
Почему я не не хочу детей?
»
Поради психолога онлайн (безкоштовно)
»
Почему я не не хочу детей?
| Соломія Лехіцька психолог 03-02-2025 23:18:38 |
2
Павел Леонидович Басанский Доброго вечора, Катерина З вашого допису виглядає, що ви достатньо розібралися вже на даний час і дітей не хочете. У їх появі в вашому житті бачите лише мінуси. В цілому ніхто не може знати краще за вас, хочете ви чогось чи ні. Зазвичай, люди і так знають чого вони хочуть. Якщо вас, наприклад, запитати, чи хочете ви в даний момент борщу, то мабуть, ви зможете дати досить однозначну відповідь. Інший момент, що у вас є чоловік, який дітей хоче і відчайдушно намагається вас переконати. Можливо, ці сумніви у вас виникли через страх втрати стосунків з чоловіком, якщо ви чітко заявите, що в цілому дітей не хочете. Ви перед одруженням дану тему обговорювали? Чоловік знав, що ви не плануєте народжувати? Варто зазначити, що не всі жінки хочуть дітей і не мусять їх народжувати. Може ви і не чайлдфрі, просто саме зараз не хочете дітей. Може колись захочете, а може й ні. І далеко не кожна жінка, народивши, відчуває ото особливе відчуття, про яке ви написали. Деякі жінки так його ніколи не мають, але діти вже є. Одна справа, якби ви випадково завагітніли і про це роздумували. Інша - якщо ви не вагітна і не хочете. Про що саме вас може гризти совість? А по хорошому, чому б вам не взяти декілька зустрічей з психотерапевтом і не розібратися в цій темі детальніше? Особливо, якщо хочете дослідити причини небажання. Відредаговано автором 03-02-2025 23:20:41 
|
| Ирина Константиновна Зубиашвили психолог Київ 03-02-2025 23:25:39 |
1
Катерина, на нежелание иметь детей могут повлиять разные факторы - особенности личности, детство и многое другое. Все здесь описать невозможно. Желание или нежелание иметь детей не обязательно формируется на всю жизнь, иногда человек меняет свое мнение. Родительство — это не обязанность, а возможность. Иметь или не иметь ребенка — личный выбор каждого. Чтобы понять, вы чайлдфри или нет, искренне ответьте себе на вопросы: Вы видите себя в роли матери? Вы хотите «продлить себя» в новом человеке? Что Вы можете ему дать? Вы достаточно сильно любите детей, чтобы позволить им навсегда изменить Вашу жизнь? Вы любите этот мир? Вы доверяете ему настолько, чтобы привнести в него новую жизнь? Если ответить на вопросы самостоятельно не получается, поговорите с психологом.
|
А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| Емілія Іванівна Довгошия психолог 04-02-2025 00:13:12 |
Вітаю, Катерино.
З того, що Ви описали, можна зробити висновок, що у Вас багато роздумів і переживань стосовно теми материнства. Питання про народження дітей є складним і дуже особистим. Ви не розумієте ,чи хочете мати дітей, проте Ваш чоловік вже готовий стати батьком і дуже цього хоче. У Вас сумніви і глибокий аналіз того ,що Ви втратите. Материнство -це відповідальність за нове життя, багато нових обов'язків, це зміна вашого тіла. Це всю себе посвятити дитині. Чи готові Ви це зробити для вашої майбутньої дитини? Якщо Ви не хочете брехати чоловіку а готові розібратися у своїх почуттях, то варто записатися на терапію щоб знайти відповіді на свої питання.
|
| Вікторія Миколаївна Цуркан психолог 04-02-2025 09:59:18 |
1
Вітаю. Чи знаєте ви щось про те, як завагітніла ваша мама? Що вона почували перед тим як ви з’явилися на світ? Іноді жінка тут і тепер стосовно вагітності і дітей переживає те, що переживала її матір там і тоді. Можливо, ваша матір була не готова до вагітності, не розуміла навіщо народжувати. Якщо є можливість і ви не знаєте про минуле, розпитайте матір. Також буде корисним дізнатися взагалі історію інших жінок вашого роду: що там відбувалося навколо вагітності та народження дітей. На жаль, важкі переживання, травматичні події можуть передаватися від матері до немовляти, із покоління в покоління. Навіть те, що відбувалася до зачаття, несе певний вплив на людину. Дізнавшись історію свого роду та народження, ви зможете провести кордони, де ваші сумніви та переживання, а де те, що було вкладене в вас іншими людьми. Це змінить вас і ваше сприйняття теми дітей. Ви пишете, що тільки чули про почуття, які переживають люди відносно своїх дітей. Тут постає питання: чи відчували ви в дитинстві, що вас люблять батьки, що ви – велика цінність для них, їм цікаво поряд з вами? Чи «комфорт та свобода» або щось інше було важливішим для матері та батька за вас? Люди народжують дітей не тому, що чули про любов, а тому, що переживали в дитинстві, як їх любили. Вони мають досвід любові і турботи, тому природно виникає бажання любити маленьку дитину. Знати чи уявляти нічого не потрібно, у них є особистий досвід залежності від дорослих, і ця залежність була комфортною, наповненою увагою і переживаннями, щоб з ними було все добре. Ви відмічаєте, що боїтеся втратити свободу, бути залежною. І тут слід було б дослідити, яким був ваш досвід, коли ви були безпорадні і цілком залежали від матері.
|
| Оксана Юрьевна Селезнева психолог м Кам'янське 04-02-2025 10:04:51 |
1
"Почему я не не хочу детей?" У Вас есть ответ на этот вопрос. Попробуйте ответить на вопрос: " Почему я хочу детей ?" " Почему я хочу быть матерью" Для того, чтобы разобраться есть у Вас " внутренние страхи" или нет надо идти в терапию. Но,... тогда эти " страхи" появились не просто так, это защитный механизм психики и не всегда ок его трогать. Если у Вас непростая история детства и / или подросткового возраста ( прям трэш), хорошо подумайте,надо ли Вам ворошить прошлое. Если же все было +/- нормально, терапия поможет ответить на Ваши вопросы. Время от времени полезно делать ревизию своей жизни: возможно, что-то уже устарело, что-то сломалось и пора выбросить, а что-то надо добавить. А может, всё отлично работает и не надо ничего трогать.
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 04-02-2025 10:49:23 |
Был ли период, когда детей вы хотели?
Какие у вас отношения с родителями? Как ваша мама относилась к материнству? В целом, чтобы разобраться в этой теме, нужна индивидуальная работа с психологом. Причины, чтобы не хотеть детей, могут быть разные - негативные воспоминания из детства, опыт вашей мамы и какая картинка сложилась про материнство, возможно чей-то страшный опыт, как пострадало у кого-то здоровье или наблюдение за опытом подруг, кто в декрете несчастлив. Вы пишите так еще, как будто на самом деле, вы вполне себе отдаете отчет, что не хотите детей, но желание мужа и возможно страх его потерять, заставляют вас дальше копать эту тему, чтобы возможно убедить себя в обратном - вы хотите ребенка. И тут тоже тема для индивидуальной работы, потому что тогда, по сути, стоит выбор - вы и ваши ценности, потребности или желание мужа.
|
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 04-02-2025 10:49:54 |
3
Ирина Константиновна Зубиашвили Олена Анатоліївна Грибкова Доброе утро, Kateryna! цитата:
ПОЧЕМУ Я НЕ НЕ ХОЧУ ДЕТЕЙ? Красный цвет, а не синий?! Рациональные же доводы и аргументы нужны для ОПРАВДАНИЯ желания или нежелания. Как видим. вы привели этих доводов множество: цитата:
Есть медицинские проблемы, которые нужно проработать чтобы дети появились цитата:
Я не понимаю зачем люди заводять детей, не понимаю какое в этом удовольствие и вообще далека от этой темы цитата:
Кроме этого я работаю на кораблях и ухожу в рейсы по 1,5 -2 мес, то есть с ребенком мне придётся отказаться от любимой работы цитата:
это мои внутренние страхи цитата:
но жертвовать всем что у меня есть ради этого сомнительного чувства, которое сопровождается постоянной тревогой за ребенка, потерей комфорта и свободы я не готова цитата:
то есть с ребенком мне придётся отказаться от любимой работы и потерять финансовую стабильность. Видимо, ваше прошлое оказывает столь сильное влияние. Опасение встретиться с какими-то прежними состояниями и эмоциями сформировало позицию, в которой приоритет отдается НЕЗАВИСИМОСТИ во всех ее проявлениях, что может исклчать или существенно сужать поле для доверия, открытости, счастья. Відредаговано автором 04-02-2025 11:02:02
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 04-02-2025 12:38:01 |
Доброго часу доби Kateryna!
Насправді, як на мене, Ви і самі розумієте, що питання заключається в пошуку причин, чому Вам не хочеться мати дітей, адже від цього і буде залежати Ваш власний вибір. Коли з тих варіантів, які відомі, Вам потрібно обрати той варіант, що найменш негативний для Вас. А для цього, непогано було б покласти на Терези всі "за" і "проти" того чи іншого варіанту. Ви пишете: "жертвовать всем что у меня есть ради этого сомнительного чувства, которое сопровождается постоянной тревогой за ребенка, потерей комфорта и свободы я не готова. Кроме этого я работаю на кораблях и ухожу в рейсы по 1,5 -2 мес, то есть с ребенком мне придётся отказаться от любимой работы и потерять финансовую стабильность" - це перший бік вибору. Основна суть цього варіанту - це небажання відмовитися від комфорту та свободи. Інший бік вибору 1) "Ранее меня это не волновало, но сейчас у меня есть муж который отчаянно хочет детей". Тобто на Терези покладені глибинні бажання, а отже, почуття не лише коханої людини, а і, по суті, Ваші "И я не хочу лгать ему. Хочу окончательно для себя понять свои истинные желания и жить без угрызений совести". Адже, швидше за все, не лише відчуваєте, а і вже знаєте, якими нестерпними можуть бути ці самі муки совісті. І тепер, щоб зробити найкращий вибір, логічно, як на мене, спробувати дійсно розібратися "Вопрос в том - это мои внутренние страхи, или я действительно убежденная чайлдфри женщина?" А для цього, як на мене, замало інформації особисто про Вас, зокрема, Вашого дитинство. Чому? Тому, що, нерідко, ще з дитинства ми несвідомо "отримуємо" від батьків певні життєві програми та установки, якими потім, знову ж таки, несвідомо, користуємося в своєму дорослому житті. Яке ставлення до Вас було Ваших батьків? Як вони, загалом, ставилися до народження дітей? Адже, мені відомі випадки, наприклад, коли просто кинуті в розмові слова мами, або значимої в дитинстві людини, ставали "навіюванням" для дитини, на кшталт: "К чему плодить нищету!". Або ж, "Из за детей моя жизнь полностью уничтожена... Я пожертвовала собой ради детей.." і так далі. А для дитина, яка ці слова просто почула, вони пізніше стали кредом життя. Але знайти та трансформувати у конструктивні, "вірусні" програми через переписку на сайті просто неможливо. Бо це вимагає безпосередньої індивідуальної роботи з цим питанням. Окрім того, можуть бути глибоко приховані страхи, пов'язані з чиїмось досвідом, свідком якого Ви стали. Наприклад, не склалося життя у подруги, знайомої, колеги після народження дітей. Або чимось, що сталося безпосередньо з Вами, але трохи раніше. І хоча причин того, що життя не склалося, насправді, може бути безліч, чомусь зафіксувалося лише те, яке пов'язане з дітьми. І ще. Брати на себе роль мами - це не є обов'язковим, так званим, кармічним обов'язком. Бо це питання сфери реалізації особистості саме в цьому житті, а ще - питання продовження Вашого роду та його існування. Бо якщо проблеми з народженням дітей, (наприклад, велика кількість абортів, особливо, на великих строках вагітності існували давно) - це саме бажання "продовження роду" може перекриватися несвідомо установками, наприклад, як величезне небажання мати дітей через втрату комфорту та свободи. Я лише висловила свої припущення. Дослідити ж та трансформувати, небажані програми та установки за потребою чи бажанням, можна лише під час індивідуальної зустрічі. Під час якої є можливість зрозуміти не лише те, що "лежить" на поверхні, але і що "лежить" глибше. Бо питання стосується, як з'ясувалося, не лише Вас одної, але і Вашого коханого чоловіка. Відредаговано автором 04-02-2025 12:50:06
|
| Нора Маркман психолог Київ 05-02-2025 00:14:51 |
1
Вітаю! Якщо ви не хочете зараз заводити дітей і в цілому не впевнені чи захочете - це нормально, це ваш глибоко особистий вибір, на який ви маєте повне право ). Інша річ якщо ви знаходитесь в сумнівах або під тиском чоловіка чи інших родичів - то, цей тиск з боку може тільки посилювати небажання, або сумніви у собі та власному виборі. Звичайно, наявність дитини змінить ваш побут на якийсь час - і якщо піти на такі зміни виключно вимушено і без жодного бажання власне, завести дитину - це може відбитися не найкращим чином на всіх членах родини. Що може відбутися (теоретично) , якщо ви поговорите про це відверто з вашим партнером?
|
| Олена Анатоліївна Грибкова психолог 05-02-2025 12:30:45 |
Розумію ваші "метання" з особистого досвіду. Таке питання було одним із тих, які привели мене до психолога. Я переживала внутрішній конфлікт між установками "Діти - це величезні проблеми" і "Ти пошкодуєш, коли тобі буде 40, що не народила" і хотіла знайти свою особисту мотивацію. Я спитала психолога "Навіщо люди народжують дітей?" і її відповідь "Щоб закинути свій камінь в майбутнє" все розтавила на свої місця. Я розплакалась і зрозуміла, що хочу, щоб мої гени мали продовження, щоб мої гени колись побували в космосі (мій особистий фетиш =)) Я народила і жодного разу не пошкодувала, бо мала трерде підкріплення особистими цінностіми, навіщо мені відмовлятися від комфорту. У вас ця цінність має бути своя. Бажаю вам знайти її, якщо вона є.
Доречі, в декреті можуть знаходитися не тільки матері ;)
|
| 05-02-2025 12:37:21Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377352 для Соломія Лехіцька Соломія, дякую за відповідь!Так щодо борщу я відповідь знаю точно - це ТАК, і вдень і вночі))) Я обговорювала це питання з чоловіком, на той час у мене ше не було чіткої відповіді і я казала шо Мабуть колись мы їх заведемо. Напевно тригером став переїзд до країни чоловіка Великобританію. У мене там великі проблеми з соціалізацією, немає друзів, єдина близька людина це чоловік. У нього старі батьки, котрі вже не можуть допомогти с дитиною і я розумію що жодної допомоги у нас не буде. Через моє несприйняття його країни у нас багато скандалів, я обираю працювати на кораблях щоб хоч на трохи біжати від реальності. Там я хоч можу спілкуватися з українцями, і бути собою. Тому ця ситуація якесь замкнене коло. |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 05-02-2025 13:06:37 |
Якщо говорити, що тригером став переїзд до Великобританії, тоді повинно бути те, що саме цей переїзд, така подія, так "тригернула".
Адже, якісь події чи ситуації лише "виносять на поверхню" те, що присутнє десь глибоко всередині. От Ви пишете: "я обираю працювати на кораблях щоб хоч на трохи біжати від реальності. Там я хоч можу спілкуватися з українцями, і бути собою". А що для вас означає "бути собою"? Яка Ви на кораблях, як себе там проявляєте? І яка Ви з чоловіком? Які якості в присутності коханої людини проявити не можете? Можливо, небажання мати дітей, якось пов'язане з неприйняттям себе, в тому числі, в якості дружини, бо внутрішньо не приймаєте якісь риси в своєму чоловікові? Адже, діти - це завжди продовження двох людей... І те, що у нього старі батьки, можливо, лише несвідомий пошук пояснень, чому їх не хочеться мати? Відредаговано автором 05-02-2025 13:09:27
|
| Емілія Іванівна Довгошия психолог 05-02-2025 14:09:28 |
Вітаю,Катерино.
Виглядає так, що питання не лише в дітях, а й у загальному відчутті себе в чужій країні, соціальній ізоляції та емоційному виснаженні. Здається, що Ви шукаєш не просто відповідь про дітей, а й теж як знайти опору в житті, коли все довкола не дає бажаного комфорту. Зараз Ви переживаєте складний період в житті ,оскільки не можете адаптуватися в новій країні, немає друзів, підтримки. Згідна з Вами ,що в таких умовах важко думати про народження дитини, коли не задоволені базові потреби в спокої, надійності, внутрішньому комфорті, в тому що розуміють та підтримують. Різний менталітет,теж накладають свій відбиток . Які події передували тому що приїзд до Великобританії став тригером? Це питання потрібно більш глибоко дослідити. Найкраще це зробити в терапії. Цитата :"я обираю працювати на кораблях щоб хоч на трохи біжати від реальності. " Від якої реальності Ви втікаєте? Хто чи Що створює Вам такий дискомфорт? Що відбувається у Вас в сім'ї? Які емоції ви переживаєте в сім'ї ,від яких втікаєте? Які ваші потреби не задовольняються? Що Ви отримуєте спілкуючись з українцями і чого не отримуєте в сім'ї? Що Вам заважає "бути собою" з чоловіком? Розумію, що потрібно мати своє коло спілкування, свою громаду. В Англії є українські спільноти, волонтерські проекти (наприклад , проекти для українців від CIO Yellow Scarf),які можуть Вам в цьому допомоги. Якщо Вам вдасться знайти своє місце, відчуття дому в новій країні, знайдете підтримку в друзях , відчуваєте підтримку в сім'ї, тоді тільки у Вас появиться ресурси думати про народження дитини. Але і тут важливо проаналізувати та дослідити Ваші глибинні почуття та потреби, щоб зрозуміти чи насправді Ви цього хочете. Тому що дитина - це велика відповідальність.
|
| Марта Калина психолог 05-02-2025 15:14:21 |
Добрий день! Мати чи не мати дітей? У сучасному світі основні пріоритети в системі життєвих цінностей у багатьох зміщуються в бік кар'єри, вільного способу життя. І діти в цю картину світу не завжди вписуються. Доросле життя має і законно може передбачати роздуми: Чи хочете ви дітей? Чи є у вас для цього можливість, воля, бажання, прагнення? Чи є внутрішнє покликання? Чи хочете взяти на себе таку відповідальність і що для вас, особисте, означає мати дітей? Однак ці питання і сумніви потрібно закрити ще до того, як діти з’являться, бо батьківство — дуже складна «кар’єра», сповнена емоцій і боротьби за увагу. А діти — це купа емоцій, сильних і нерегульованих, приємних і не дуже. Також плюс і ваші емоції. Стати батьком чи матір’ю — це процес переродження, який викликає повагу, вселяє жах і лякає, що з чимось подібним неможливо впоратися. Мати дітей — не обов’язок, це покликання. Вам необхідно розібратися в собі (час ще є), щоб попередити незворотні наслідки прийнятого рішення.
|
| Соломія Лехіцька психолог 05-02-2025 19:23:51 |
Співчуваю, труднощі з адаптацією і розрив з власними коренями - то дуже не легко.
В такому випадку, справді подумайте про психотерапію. Потрібно присвятити час, щоб розібратися в ситуації: чи справді ви не хочете дітей в цілому, чи справа з умовами проживання, страхом труднощів і т д. Плюс адаптаційну кризу можете легше пережити з допомогою психотерапевта.
|
| Євгенія Заворотинська психолог Київ 22-02-2025 21:32:35 |
Вітаю!
Це нормально не хотіти дітей. Не усі жінки хочуть дітей. Якщо ви не впевнені в тому, що не хочете дітей, тоді вам потрібно з цією темою попрацювати індивідуально в психотерапії. Буває так, що жінці тривожно від думки, що вона буде матір'ю, і ця тривога виникає з раннього досвіду цієї жінки в стосунках з її матір'ю. Але ви більше говорите не про тривогу, а про небажання.
|
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
 |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
28-07-2016
Почему я не хочу детей?
