Психологиня Вікторія Миколаївна Цуркан Київ лише онлайн

Вітаю, Інно.
Дякую, що поділилася своєю ситуацією. Це дійсно складно, коли близька людина стикається з такими питаннями. Злість і огида можуть бути природними реакціями на цю інформацію.

Ви питаєте «як можна пройти цю ситуацію?»
Тут декілька важливих моментів
- Ваш дитячий досвід, стосунки з батьками, з сестрою, світогляд, який ви увібрали в себе, бо були дитиною і не мали можливості проаналізувати, наскільки досвід ваших рідних підходить саме для вас. Тому буде важливим опрацювати установки, способи вирішення проблем в родині, розібрати образи на рідних. Минулого не змінити, можна змінити лише своє ставлення до того, що відбулося. Так, ваші близькі обрали таким чином проживати негаразди, тому варто поважати їх вибір, навіть, якщо ви вважаєте його «поганим». Кожна людини вчиться на своїх помилках. Ми лише хочемо вчитися на чужому досвіді – насправді, лише своє страждання нас змінює. Тож дозвольте своїм рідним бути такими, як вони хочуть.

- ваш дорослий досвід, який ви вважаєте помилковим – побачити, що там і тоді ви не могли вчинити по іншому, зараз ви – людина, яка має досвід, який ви тоді не мали, ви більше розумієте про себе, про людей, про стосунки і можете обирати вірний шлях для себе. Важливо співчувати собі, прийняти свою обмеженість і неможливість бути завжди на висоті, дозволити собі помилятися – це і є життя, воно не буває бездоганним.


- Важливо визнати свої емоції і спробувати зрозуміти, чому саме ви так реагуєте. Це розуміння знизить рівень переживань, дозволить бути раціональною і побачити більше, що насправді відбувається. Для цього можна використовувати техніки саморегуляції, такі як дихальні вправи або ведення щоденника. Моє припущення – сила емоцій пов’язана з болем, який ви досі відчуваєте через свої помилки в минулому.
-
- Щодо сестри - дозволити їй жити так, як вона вважає вірним для себе. Ви можете запропонувати обговорити ситуацію, при цьому важливо використовувати "я-повідомлення", щоб донести свої почуття, наприклад: «Я почуваюся тривожно, коли дізнаюся про твої стосунки з одруженим чоловіком», «Я переживаю за тебе. Мені здається це не найкращий шлях вирішення проблем. Чи хочеш ти почути мою думку?». Якщо сестра погодиться, слухати її без осуду, це може допомогти їй відкритися. Замість критики спробуйте висловити підтримку та бажання допомогти їй знайти здоровіші рішення. Буде цінним поділитися своїм досвідом і висновками

- Бути доброю та співчутливою до себе та своїх близьких, пам’ятати, що всі ми – звичайні люди, іноді дуже слабкі, щоб впоратися зі своїми бажаннями та пристрастями.

- Ваша думка про те, чи ви така сама, як інші, може бути занадто критичною. Важливо вчитися на помилках і розуміти, що ми всі ростемо і змінюємося.

Сподіваюся, мої роздуми будуть вам корисними і ви знайдете для себе найкраще рішення. Успіхів!

Коли діти близькі до повноліття, пара переживає кризу "спустошего гнізда" і потребує перебудови стосунків, батьківська роль виконана, треба ставити нові цілі - заради чого ми тепер будемо разом, готуватися до старості. Жінка наближається до менопаузи, тіло втрачає сяйво молодісті. Багатьох чоловіків такі зміни лякають. І вони вибирають стосунки з молодою жінкою, ховаючись від реальності - 'а я ще огого!" Часто це коханка, бо женитися на молодій - це починати все з початку. Молода захоче дітей. А на це вже нема наснаги.
Іноді діти виростають і партнери розуміють, що між ними не залишилося нічого спільного. Деякі люди все одно не розлучаються. Тримає спільне майно, небажання або відсутність енергії на будування нових стосунків.

І ви праві, що для деяких чоловіків походи наліво неприйнятні. На то багато причин, наприклад, не хочуть брехати, це ж треба думати про місце зустрічей, вигадувати час та причини пізніх повернень. Рано чи пізно коханка спитає про шлюб.

Зміни - це велике навантаження. Потребує багато зусиль, конфлікти неминучі, розділ майна, фінансові питання, виховання та навчання дітей. Це тільки малий перелік питань, які потрібно вирішувати. Для психіки великий стрес. І так, нові стосунки можуть не виправдати очікувань. Це ризик.
Чоловік піде на такі кроки лише тоді, коли в подружніх стосунках вже геть нестерпно і нема ніякого задоволення. При цьому у нього є ресур на будування нового життя. Якщо ресурсу нема (грошей, здоров'я, натхнення), то навіть чудовий секс з коханкою не стане мотивом піти від дружини.

Відредаговано автором 29-11-2024 17:27:57

Вітаю, Ларисо. Чому трапляються зради, чому люди вирішують піти наліво - дуже хвилюючі теми. Скільки існують стосунки - стільки люди задаються цими питаннями. Написано багато книжок, знято купу фільмів, проведено безліч досліджень - одностайної відповіді не уснує. В кожному конкретному випадку є свої особливості.
Люди живуть за принципом "уникнути страждання, отримати задоволення" і, роблячи той або інший вибір, відповідають на питання - які проблеми легше витримати: пережити розлучення чи мовчки зраджувати? Ви ж можете уявити, скільки всього треба змінити, витримати, щоб розірвати шлюб, перебудувати все своє життя, починаючи від місця проживання до щоденних звичок, потім пристосовуватися до нових стосунків, жити з провиною через зруйновану родину, дивитися в очі дітям, що обрав своє особисте щастя і залишив їх без повноцінної сім'ї? Не кожна людина піде на такі випробуввання, тому, можливо, і обирає нічого не змінювати. А якщо дружина дізнається, то хай вона і бере відповідальність за розлучення.
Рекомендую чудові книжки Естер Перель "Скок у гречку. Переосмилення подружніх зрад" та "Розмноження у неволі. Як примирити еротику та побут". Авторка присвятила багато років дослідженню сексуального життя в шлюбі. В книгах наведено велика кількість прикладів та роздумів про те, що відбувається в стосунках, чому виникає бажання зрадати.
Не зважаючи на великий об'єм інформації, яку було зібрано протягом роботи з парами, у Е.Перель немає однозначної відповіді на питання: чому відбуваються зради і як цьому явищу запобігти.
Почитайте, можливо, ви знайдете корисну інформацію для себе. Історії, які наведені в книгах, іноді краще допомагають зрозуміти себе, ніж поради спеціалістів.

Відредаговано автором 29-11-2024 15:50:53

Здравствуйте, Евгений. Вы проживаете непростой этап вашей жизни. После измены и развода – мыслить адекватно – это слишком большие требования к себе, я бы даже сказала, непосильные.
Потеря отношений психически переживается как смерть: часть вашей жизни разрушена, того, что питало и поддерживало, больше не существует. Горе может длиться от полу года до двух лет. Не «заполнять пустоту случайным человеком» – самое оптимальное решение в данной ситуации.

Пустота, чувство одиночества – к сожалению, это нормальная реакция на ненормальные обстоятельства. Быстро перепрыгнуть через них в благополучие не получится. Не существует такой техники, упражнения, чтобы изжить боль потери. Восстановление потребует от вас времени и психологического напряжения.

Вы хотите «побороть зависть и мыслить адекватно». По сути, вы не хотите испытывать страдания. У вас есть идея, что спасение от боли, - перейти на уровень разума. Однако, подавленные чувства в дальнейшем могут стать преградой для новых отношений.

За радости любовных ощущений
Однажды острой болью заплатив,
Мы так боимся новых увлечений,
Что носим на душе презерватив.
Игорь Губерман

Принятие чувств

Зависть – тяжелое переживание. Вам сложно его выдерживать. Однако, после разрыва испытывать зависть нормальное явление. Помните, что любые чувства не могут длиться вечно. Поддерживайте себя в тяжелые моменты: «Я сейчас один. Мне очень не хватает хороших отношений. Я завидую, и это нормально. Однажды это пройдет».
Когда мы видим, что у другого есть то, чего у нас нет, нам кажется, что именно этого нам не хватает для счастья. У нас возникает фантазия, что жизнь другого человека лучше, приятней, радостней. Часто зависть - сигнал о том, что в жизни не хватает удовольствия. Вместо того чтобы сосредотачиваться на том, чего у вас нет, попробуйте искать новые источники радости.

1. Физические удовольствия:

• Массаж
• Сауна
• Спорт
• Прогулки на свежем воздухе

2. Душевные удовольствия:

• Музыка
• Фильмы
• Общение с интересными людьми
• Чтение

3. Новые увлечения:
Подумайте о том, чему вы всегда хотели научиться — возможно, это игра на музыкальном инструменте или изучение нового языка.

4. Техники для снижения стресса

Я рекомендую попробовать смехотерапию: смотрите смешные ролики или комедии, или просто смейтесь 5 минут по таймеру — это поможет расслабиться и снизить уровень стресса.

5. Полезные мысли:

• «Не бойтесь своих чувств; они могут быть вашими лучшими учителями» Карл Юнг

• «Чувства — это не враги; они просто указывают на то, что требует внимания» Эрик Фромм

Верю, что вы справитесь с этой ситуацией. Успехов вам!

Здравствуйте.
Вы переживаете трудные времена, и с этим сложно справляться, особенно сейчас, когда страна находится в войне и с каждым днем ситуация ухудшается. Нет возможности успокоиться, полноценно отдохнуть, не известно, что будет дальше. Ваша реакция на происходящее нормальна, ненормально то, что происходит вокруг вас.

Судя по вашему описанию, ситуация в отношениях действительно вызывает множество эмоций и вопросов. Поведение мужа может иметь разные интерпретации, и здесь, конечно, главное то, как вы себя ощущаете.

Что касается газлайтинга, то в вашем случае его проявления не наблюдаются. Газлайтинг — это манипуляция, при которой один человек заставляет другого сомневаться в своей адекватности и восприятии реальности с корыстной целью. Ваш муж выражает свою озабоченность вашим состоянием и предлагает обратиться за помощью к врачу, что свидетельствует о его беспокойстве о вас. Жаль только, что он делает это в грубой и обидной для вас форме. Было бы уместнее подобрать более щадящие выражения: беспокоюсь, так как наблюдаю…, давай запишем тебя к врачу, я могу пойти с тобой. Или что-то в этом роде.

Похоже, он сам не в лучшей форме, устал от стресса, ему не хватает сил выдерживать вашу тревожность. Ему сейчас тоже нужна поддержка и забота. Он злится на вас за то, что вы не пытаетесь изменить ситуацию, не идете к врачу. От бессилия его бросает из стороны в сторону: то люблю и хочу с тобой еще детей, то уйду – видеть не могу. Это может быть связано с тем, как он переживал эмоциональные качели в детстве, когда родители в кризисных ситуациях теряли стабильность и могли проявлять как заботу, так и агрессию.

Я рекомендую вам сосредоточиться на своем здоровье и благополучии. Вот несколько шагов, которые могут помочь вам справиться с тревожностью и стрессом:

• Наладьте режим дня: старайтесь вставать и ложиться спать в одно и то же время.

• Обратите внимание на питание: постарайтесь питаться разнообразно и сбалансированно.

• Ограничьте потребление кофе, алкоголя и других стимуляторов.

• Сократите время, проведенное за телефоном и чтением новостей.

• Уделяйте время прогулкам на свежем воздухе.

• Занимайтесь физической активностью: даже небольшая зарядка может помочь.

• Постарайтесь снизить трудовую нагрузку, если это возможно.

• Не стесняйтесь обратиться к врачу за профессиональной помощью.

Помните, что искать помощи — это нормально, и вам не нужно оставаться в одиночестве со своими переживаниями.

Ви пишете про те, як вам важко поратися одній з переїздом, з вихованням та утримуванням двох малих дітей. Вам не вистачає душевної підтримки, вдячності від чоловіка. Хочеться теплих слів та визнання, що ви робите все правильно.
Війна, еміграція, пристосування до нових умов життя, втрата домівки, спілкування з рідними та близькими, життя в постійному стресі – це надскладне випробування, психічне і фізичне навантаження.
Ви дуже втомилися «вивозити» ці труднощі на самоті. Вам вкрай потрібна підтримка чоловіка та замість цього ви отримуєте претензії, звинувачення. У вас нема сил поратися ще й зі стражданнями чоловіка, тому це може викликати гнів, роздратування та бажання скоріш завершити цей зв’язок. Нормальна реакція, коли життєва енергія майже на межі спустошення.
У вас, на жаль, не має важелів якось вплинути на чоловіка, прискорити процес чи зцілити його страждання. Найближче коло вашого впливу – це виживання з дітьми там, де ви є, турбота про себе та дітей. І віра в те, що чоловік знайде рішення та сили впоратися зі своїми проблемами самостійно. Ви можете так і казати йому: «я вірю в тебе, я знаю, що як би складно тобі не було, ти обов’язково що небудь придумаєш, ти знайдеш вихід, тобі і раніше було непросто і не олин раз, та ти порався, бо ти сильний та розумний. І я завжди допоможу, якщо ти захочеш». Доведеться почекати, поки чоловік збере думки та сили до купи. Рішення буде, можливо, не в ті терміни, як вам би хотілося.

Вітаю, Міа.
Ви питаєте, як не відчувати провину? Провину відчувати нормально. Це свідчить, що ви жива людина, вмієте співчувати. Важливо не сама провина, а що ви робити під її впливом: нападаєте на себе, страждаєте, намагаєтеся швидко щось зробити, щоб не відчувати провини, чи розмірковуєте, що відбувається, за що ви несете відповідальність, а за що відповідають інші?
Ви не можете контролювати почуття, думки, дії інших людей. Тільки вони самі спроможні впливати на свій стан, змінювати своє життя. Ви лише можете пропонувати допомогу та скористатися чи ні вашою допомогою – обирає інша людина. До того ж ви не всемогутня, ваші можливості обмежені. Є об’єктивні обставини – війна, обстріли, ворог, який хоче знищити нашу країну - ви не можете впливати на це. Ваша відповідальність - вижити самій і зберегти життя ваших дітей. І ви це робити, роблячи все можливо і навіть більше (за себе і за батька дітей).

Відчуття провини за стан іншої людини зазвичай свідчить про те, що в дитинстві батьки для контролю поведінки дитини використовували обвинувачення: «Ти бачиш до чого ти мене довела?», «У мене від тебе голова (серце) болить/поганий настрій», «Я через тебе заміж не вийшла/не змогла знайти кращу роботу» та інш. Це маніпулятивний прийом – намагання вплинути на дитину, щоб вона була зручною, не заважала і робила те, що батьки хочуть.

Маніпуляція присутня і у поведінці вашого чоловіка: він обвинувачує вас за те, що з ним відбувається, наче ви – його матір, яка повинна турбуватися, доглядати. Це позиція безпорадної дитини.
Доросла людина робить все можливе, щоб себе стабілізувати, знайти вихід, рішення, а дитина не спроможна це зробити сама, тому ображається і чекає, що її проблеми вирішив хтось інший.

Ви не зможете покращити життя вашого чоловіка, на жаль. Ви можете запропонувати йому допомогу на тому рівні, який для вас можливий, а чи скористається він цим – залежить лише від нього.

Питання для роздумів:
1. Чи спеціально я зробила чоловікові погано? Чи свідомо я завдала шкоди? Чи готувалася я до того, щоб погіршити стан чоловіка?
2. Чи була шкода дійсно завдана?
Якщо ви відповісте на обидва пункти позитивно, то провина реальна і буде доречно подумати, як ви можете компенсувати шкоду. Якщо ж відповісте хоч на одне питання «ні», то звинувачення необґрунтоване.

Ви питаєте:
«Я розумію, що це кінець, але так страшно, бо раніше він був прекрасним чоловіком та батьком».
Те що стосунки завершуються ніяк не відміняє минуле і те хороше, що там було. Іноді почуття згасають, прив’язаність завершується, та ваш досвід назавжди з вами. Віднайдіть в своєму серці вдячність за те, що чоловік зміг дати вам. Перегляньте подумки своє сумісне життя, згадайте події, які ви назавжди збережете, як найкращі моменти свого шлюбу. При нагоді подякуйте словами.

«Навіщо тягнути з розлученням?»
Розлучення як і шлюб – важлива подія, яка суттєво змінює життя. У нас не прийнято готуватися до розлучення, та насправді підготовка потрібна, бо попереду невизначеність, яка може дуже лякати. Призвичаїтися до думки, що більше не буде спільного буття, продумати, як побудувати нове життя, накопичити ресурси - потребує значних зусиль та часу. І у кожної людини внутрішня перебудова займає різний термін. Можливо, ви вже в новому житті, а вашого чоловіка лише чекає цей перехід. Складність переходу може полягати в тому, що він живе в постійному стресі і небезпеці, в самотності, слабкості психіки та тілесного здоров'я.

«Як не боятись розпочати життя в чужій країні з двома малими дітьми самій?»
Боятися розпочинати нове життя – нормально, дивно було б, якби ви не боялися. Та страхи можливо подолати тільки просуванням вперед скрізь тривоги і невпевненість, витримуючи невідомість.

З повагою – Вікторія, психолог

Відредаговано автором 21-10-2024 23:13:27

Вы подтверждаете гипотезу, что дефицит «финансовой и эмоциональной заботы» у вас из детства.
«Много хочу» - проявляться в том, что вы не нуждаетесь в финансах сейчас и все же хотите, чтобы «содержали». Произошло смещение от родительских фигур на мужские. Что было там и тогда – проживается здесь и теперь. Вы пытаетесь детскую неудовлетворенность закрыть с помощью других людей. Это приводит к разрыву отношений с хорошими добрыми мужчинами.
Можно это так и оставить, если вас устраивает: искать мужчин, которые имеют установки: «хочу быть в отношениях с женщиной, которую буду полностью содержать». И тогда путь «отпугивания на старте» - подходящая стратегия. Ведь зачем тратить время на отношения, в которых вы не получите желаемого.
И все таки, формат связи, когда один партнер содержит другого – это формат детско-родительских отношений. А родитель – это та фигура, которая не только дает, содержит, но и определяет правила, требует, ограничивает. Ребенку родительский контроль и запреты необходимы. А зачем это вам – взрослой женщине?
Мужчина умеющий зарабатывать деньги, отлично умеет их считать. И он много раз подумает - зачем ему вкладываться в отношения, что он в них получит. А что вы готовы дать, в чем себя ограничить ради содержания?

Здравствуйте, Юлия.

Мы наблюдаем интересный повторяющийся сценарий: неудовлетворенные потребности, которые ожидают безмолвного понимания и исполнения.
Вы задаете вопрос: «Я много хочу?» — и это говорит о том, что в вашем желании есть ощущение избыточности. Возможно, это связано с ожиданием, что другой человек сможет понять вас без слов. Однако только мать может интуитивно чувствовать потребности младенца, и то не всегда. Ей в этом помогают природные инстинкты. Мужчина же, как правило, требует словесного общения.

Из вашего письма:

• «Финансовая поддержка мужчины — основной критерий его значимости для меня».

• «Если он не приходит к этому сам, я расстраиваюсь и хочу прекратить отношения».

• «Так происходит со всеми».

Здесь деньги выступают как символ любви. Для вас любовь — это эмоциональная близость и финансовая поддержка. Важно задуматься: насколько в детстве вам хватало родительского участия, особенно материнского? Каковы были ваши отношения с отцом? Существовал ли он в вашей жизни как опора?

Возможно, ваши родители были щедры на материальные блага и внимание. Но нехватка или избыток одинаково влияют на формирование личности. Это может привести к фиксации на определенных потребностях, заставляя взрослого человека искать удовлетворение в отношениях.

Важно осознать, что вы повторяете один и тот же сценарий: стремитесь получить поддержку от тех, кто не способен ее предоставить. Это приводит к бессознательному выбору мужчин, которые не считают нужным заботиться о ваших финансовых вопросах, в надежде, что они изменятся и начнут понимать ваши потребности.

Признание этого повторения поможет вам изменить критерии выбора мужчин и распознавать их намерения уже на начальных этапах знакомства. Также стоит пересмотреть свое отношение к своим потребностям. Вы ищете любовь в виде эмоций и финансов, но мужчины могут предлагать ее в других формах. В книге «5 языков любви» Г. Чепмена вы найдете полезные идеи.

Если вам сложно обсуждать финансовую помощь, стоит разобраться, что мешает вам открыто говорить об этом. Что для вас означают деньги? Почему так важно получать их без слов?

С уважением, Виктория

Здравствуйте, Kate.
Вы спрашиваете «Стоит ли искать проблему в таком вот положении?»
Вы ответили на этот вопрос в начале вашего письма: «У меня есть такая проблема: я не могу построить отношения с одним мужчиной, мне его мало». Если вы считаете, что у вас проблема, тогда стоит с ней разбираться. И не стоит искать проблему, если вас устраивает так, как есть.
Как писал в своих работах Зигмунд Фройд, у каждого человека есть чувственное и сексуальное влечения. Счастлив тот, у кого эти влечения сходятся на одном человеке. Вполне возможно, что ваши влечения разъединены, и поэтому каждое из них находит свой отдельный объект для удовлетворения.

В психологии данное явление именуется комплексом. Для мужчин – это комплекс Мадонны – Блудницы, проявляется тем, что мужчина идеализирует жену, заботится и бережет ее, сексом с ней он занимается только для зачатия детей, а для сексуального удовольствия обращается к «падшим» женщинам, которых не уважает. Так происходит, потому что мужчина считает секс «грехом», чем-то грязным и недостойным, поэтому заняться ним с женой означает запятнать, унизить ее.

У женщин существует соответствующий комплекс Рыцаря – Развратника. И имеет те же симптомы: есть достойные мужчины, с которыми необходимо быть на высоте, «духовной и прекрасной леди». Эти мужчины восхищаются, преклоняются. Однако с ними невозможно расслабиться, показать свою страсть, быть похотливой и развратной, а значит удовольствия в сексе не видать. А есть мужчины, которые не будут преклоняться, а быстро и бесцеремонно уложат даму в постель и заставят забыться в наслаждении. Эти мужчины кажутся даме приземленными, бездуховными и уважения не вызывают, зато рядом с ними тело дрожит от возбуждения.

Разделение влечений может говорить о расщеплении в психической реальности. Чаще всего это связано с историей человека. Например, отец является идеализированной фигурой, «самым лучшим мужчиной на свете». Любовь связалась с уважением и нежностью и запретом на возбуждение (с отцом сексом не занимаются). Поэтому рядом с достойными мужчинами, которые похожи на отца сексуальность подавляется. Это один из возможных вариантов, причин может быть множество.
Преодолеть ограничения комплекса возможно в работе с психологом. Обращайтесь.

Відредаговано автором 17-10-2024 19:39:09

Вітаю. Ви питаєте: «Що робити далі?». Схоже на те, що ви в розпачі. «Переломний момент в стосунках» вимагає прийняття рішення. Постійно ревнувати - це виснажує та позбавляє відчуття безпеки. Тут не до задоволення.
Хлопець вам відверто сказав, що в його житті будуть друзі-дівчата. Ви теж йому повідомили, що вам боляче, ви не хочете, щоб він дружив з дівчатами. Хлопець вам відмовив. Можна і далі тиснути: «Змінися, такий, як ти є, мені не підходить, мені не зручно». І хлопець теж вам каже: «Змінись, зроби щось зі своїми ревнощами».
Йде боротьба: чиє візьме, хто переможе і за чиїми правилами далі буде існувати пара. Боротьба має мало спільного з коханням. Це більше про конкуренцію, про владу.

Можливо, ви написали на сайт психологам, щоб вас підтримали і дали експертну думку, що хлопець погано себе поводить, з дівчатами дружити не можна, коли ти в стосунках. На жаль, не існує однакових правил для всіх. Кожна пара має домовлятися по суперечливим питанням так, щоб було комфортно кожному.

Не існує стосунків, де б партнери завжди співпадати в своїх поглядах. У кожного є свої цінності, правила, свій світогляд. Деякі цінності являються основою для особистості і відмовитися від них означає зруйнувати внутрішні опори, зрадити себе. Тому вам важливо вирішити – наскільки для вас можливість дружби з протилежною статтю являється принциповим і базовим?

Якщо дружба можлива за певних умов, то треба їх визначити і обговорити з хлопцем. Наприклад, ви невпевнені, що ваш хлопець зможе встояти перед чарами інших дівчат, ви боїтеся зради. Вам слід про це розказати йому і домовитися, як бути в тому випадку, якщо він відчує потяг до подружки, чи буде він вам про це розповідати, які кроки він зробить, щоб запобігти зраді. Що взагалі вважати зрадою (поцілунки, обійми, інтимна переписка і т.п.)? Чи згоден хлопець показувати на ваше прохання свою переписку в телефоні? Чи познайомить він вас з подружками? Чи припустимо для вашого хлопця ваша дружба з представниками чоловічої статі?

Якщо для вас дружба з протилежною статтю неможлива за будь яких умов, то прийдеться обирати: стосунки або себе, свої цінності.

Існують питання, за якими кожен партнер залишиться при своїй думці і домовитися не вийде. І це нормально. Тоді слід розмовляти про те, як ми будемо існувати разом, коли наші погляди не будуть співпадати. «Ти знаєш, що я проти, та ти для мене важливий і я обираю бути з тобою, навіть якщо мені не подобається твій вибір. Тобі не подобаються мої ревнощі, та я ніколи не буду байдужа до твоєї дружби з дівчатами, і як ти будеш обходитися з моїм дискомфортом біля тебе?». Це складна розмова. Іноді потребує допомоги спеціалістів.

Приветствую
Интересно, кто был инициатором «конкретного разговора с женой на счёт её прошлой жизни»? Зачем было говорить о прошлом?
Прошлого не существует, ведь это воспоминание, картинка в голове. Выходит, что вашим отношениям мешают несуществующие вещи и ваша собственная фантазия, которая дорисовывает, как «он её трогал, ласкал и тому подобное».
Интересно, что вы ничего не пишите о жене, ее чувствах, о том, как она пережила этот ваш «конкретный разговор». А пишите о НЁМ, о некоем мужчине, которого вы никогда не видели, но он вызывает у вас бурю переживаний. Теперь этот фантазийный ОН стоит между вами и женой, ОН мешает вам ласкать жену, жить с ней в гармонии.
Я бы исследовала ваше прошлое, отношения с отцом, с сиблингами, ситуации конкуренции. Вполне возможно, что воспроизводится ситуация треугольника мать-отец-ребенок или мать - дети (сестры-братья), где вы были не на первом месте.
Соглашусь с коллегой, что дискомфорт вызывают такие чувства, как зависть к тому, кто был до вас, кто был первым; жадность и желание ни с кем не делиться, получить все в единоличное пользование. Эти чувства мощные, примитивные, так как появляются в раннем младенческом возрасте, когда ребенок еще беспомощный и зависимый, часто испытывает зависть к тем, кто больше, старше, ревнует, если отцу, братьям-сестрам достается то, до чего ему еще нужно дорасти. Эти чувства часто приводят к разрушению отношений. Рекомендую исследовать свою историю, детство, возможно, вспомните, что нечто подобное вы уже переживали.
Также я бы исследовала, а что еще в отношениях с женой не устраивает именно сейчас, кроме прошлого. Иногда человек перестает любить, теряет интерес к партнеру, испытывает разочарование и бессознательно ищет повод отодвинуться, уйти из отношений, наказать за что-то, отомстить.

Вітаю.
Коли людина слідкує за іншою людиною і бачить, «що там в нього є якесь справжнє життя без мене, справжні стосунки, прояви почуттів» і після цього нервує, то можна припустити, що піднімаються неприємні переживання:
- образа, злість, бо хлопець, який вам «сильно подобався» (і скоріше за все ви досі до нього не байдужа), вибрав не вас
- заздрість, що інші люди мають задоволення у своєму житті, а вам сказали, що до вас почуттів не має і стосунків з вами не хочуть.

Вам запропонували тільки секс і, можливо, хлопець для вас сексуально привабливий, та погодитися на це не дозволяють внутрішні заборони, для вас цінність – вірність у стосунках. Тоді є внутрішній конфлікт між бажанням та принципами. І це ще одна з причин, чому хочеться слідкувати. Можливо, вам хочеться знайти підтвердження того, що там у нього не все так прекрасно, як здається на перший погляд. І це так і є, бо людина, яка задоволена своїм життям не пропонує дівчині із минулого секс.

Ви питаєте, що вам робити. Схоже на те, що стосунки з хлопцем із минулого не завершені. Щось залишилося неоплакане, невідпущене, що важливе для вас. Наприклад, мрії та плани, які ви будували відносно хлопця. Ви написали «життя без мене» - це може вказувати на те, що в своїй уяві ви малювали гарні картинки спільного майбутнього і досі не змогли примиритися з тим, що цього ніколи не буде. Можливо, ви чекаєте, що він одного дня зрозуміє, що зробив невірний крок, та повернеться до вас. І тоді ця надія може тримати вас прив'язаною до минулого.
Стосунки завершені, коли людина відчуває байдужість. Присутність інтересу до життя людей із минулого – нормальна річ, якщо вона не стає нав’язливим бажанням слідкувати.

Рекомендації такі: звернутися до психолога та почати роботу горя через втрату стосунків з хлопцем, який сильно подобався, оплакати мрії, які не здійснилися.
Процес горювання та прощання можливо провести самостійно. Для цього завести щоденник і записати від початку до кінця історію ваших стосунків: як познайомилися, як закохалися, як розвивалися стосунки, які проблеми були, як сварилися та мирилися і чим все завершилося. В кінці історії написати прощального листа, який складається із трьох обов’язкових частин:
Кохаю або кохала:
• наскільки сильно я любила або досі люблю;
• як я це виявляла і як хотіла би виявляти;
• які слова я хочу сказати про своє кохання.
Ненавиджу:
• наскільки сильно я злюсь;
• за що я так злюсь;
• як би я висловила свій гнів, якби могла.
Відпускаю:
• на що схожий мій біль;
• як поступово загоїться моя рана;
• я відпускаю тебе і бажаю тобі щастя.
Важливо бути відвертим, не треба підбирати красиві слова та вирази, головне вилити на папір всі почуття, особливо «неприємні» - такі, як образа, злість, ненависть, ревнощі тощо.
Вірю, що ви зможете впоратися з тим, що визиває у вас страждання. Успіхів вам.

Приветствую.
Сочувствую вам. Ситуации в семье и на работе вас не устраивают. Вы бы хотели их изменить, но вам страшно, что ничего к лучшему поменять не удастся.
К тому же, ситуации похожи: другие получают больше, чем вы (заработок и премии). Ваш вклад (быт и бесплатный труд) являются как будто невидимыми или другие считают, что вы обязаны это делать. Вполне возможно, что и вы так считаете.
Работа по дому вся на вас – так как вы меньше зарабатываете и это ваша компенсация того, что муж приносит в семью больше денег.
На работе вы выполняете бесплатно то, за что другие получают премию – возможно, это ваша компенсация за то, чтобы оставаться спокойной, мало с кем коммуницировать, а значит, не быть активной, инициативной, не заявлять о себе и своих потребностях.
Похоже, это ваш привычный сценарий по жизни, который повторяется в разных отношениях и с разными людьми: быть тихой и незаметной, ничего для себя не требовать. И здесь нужно разбираться, что именно вас пугает, останавливает менять ситуацию к лучшему. Как предположение: вы боитесь конфликтов, вам страшно быть неудобной, проявлять агрессию – ведь говорить о несправедливом отношении к себе означает выйти из спокойного состояния, заявить о себе, быть на виду, войти в коммуникацию с другими людьми, «Я здесь и у меня есть потребности и желания».
Вполне возможно, что в прошлом ваша инициатива, желание что-то получить, добиться своего привела к болезненным последствиям, например, в детстве вас наказывали за любые проявления, требовали не беспокоить, быть тихой и послушной. Там и тогда, чтобы выжить вы приняли решение оставаться «некомунникабельной и спокойной». Но теперь эта модель поведения вам мешает, вы уже ее переросли, как детские ботинки, она вам «жмет» и мешает легко идти по жизни, препятствует добиваться лучшего для себя. Как гипотеза: страшно быть агрессивной и сексуальной, страшно быть взрослой, нести ответственность за себя, за свои решения.

Больше похоже на детско-родительские отношения. Парень заботится о вас как отец о дочери: откликается, если нужна помощь, покупает то, что нужно, оплачивает, организовывает отдых в свободное время, водит за ручку.
Есть нежность, нет сексуального аспекта. С дочерью сексом не занимаются.
Парню зачем-то нужны такие отношения. Можно допустить, что он скрывает свою ориентацию или очень боится правды о своих предпочтениях. Может быть и страх женщин. Расспросите о его отношениях с мамой и об отношениях между родителями.
Телесный контакт - база для благополучных отношений между мужчиной и женщиной. Если вам приходится выпрашивать то, что от мужчины должно исходить естественно, если вы не чувствуете телесного отклика от партнера - плохой признак. Вы из-за этого злитесь, возмущаетесь, эти отношения вызывают целую гамму неприятных переживаний - это действительно то, о чем вы мечтали?