Психологиня Вікторія Миколаївна Цуркан Київ лише онлайн

Доброго дня.
Правильно чи неправильно ви зробили, ніхто не може знати, окрім вас. Ви вирішили закінчити стосунки, бо вони не приносили вам задоволення, а лише «було тяжко, часті конфлікти, притензії, ігнор, безпідставна ревність». Стосунки повинні полегшувати життя, у них повинно бути комфортно, спокійно, безпечно. У вас цього не було. Лише претензії, що ви не відповідаєте ідеалу. Вашому хлопцю ви не підходите такою, яка ви є. Він хоче вас змінити. Якщо вам подобається витрачати своє життя на те, щоб засунути себе у рамки якогось надуманого ідеалу, то ви помилилися, і вам потрібно було залишитися у цих стосунках і працювати над собою. Але мені здається, що стосунки вам потрібні для іншого: для кохання, насолоди, підтримки, ніжності (додайте своє).
Краще втрати стосунки, чим втратити у стосунках себе.
Про почуття провини – не зовсім зрозуміло через що ви почуваєте себе винною, розкажіть, будь ласка більше.

Доброго дня, Маріє.
З вашого листа, як ви описуєте свою проблему, мені здається, що ви –людина, яка багато розмірковує, орієнтується на логіку, когнітивну обробку інформації, в прийнятті рішення спирається лише на розум.
Наше мислення недосконале. Люди завжди стикаються з помилками. Дуже поширене таке явище як когнітивний дисонанс:
За будь-якого вибору людина прагне виправдати його, перебільшуючи вади іншого рішення. За будь-якого вибору людина перебільшує значимість втраченого. Виникає конфлікт між бажанням виправдати вибір і страхом втратити найважливіше.

Так, в вашому листі можна виділити 2 когнітивні конфлікти:
1) між свободою та стосунками в парі: «Бо поки я одна, я наче вільна і маю можливість обирати»
Зараз ви обираєте свободу, вона наділяється цінними якостями, які ви не хочете втрачати, а стосунки з чоловіком визначаються як втрата свободи. Тут необхідно розбиратися, що таке для вас свобода, що насправді ви не хочете втрачати. Ви пишете, що у вас не має досвіду відносин, тобто ви ще жодного разу не зробили вибір. Тож про який вибір йдеться мова? Можливо, тут річ про вибір залишатися у стосунках з собою, наче стосунки з чоловіком позбавлять вас цієї можливості. Не вибираючи партнера, ви обираєте себе.

2) між вибором одного партнера та відмовою від інших партнерів: «Коли з’являється потенційний хлопець, я думаю про те, що, може, він і не є тим самим, а коли зустріну того самого, вже буду зайнята».
Насправді, «той самий хлопець» - це пастка, бо такого хлопця не існує. Є звичайні чоловіки з певним набором переваг та недоліків. Щоб зробити вибір треба орієнтуватися на те, щоб ви могли без зайвої напруги витримувати недоліки, щоб вас не нудило.
Фантазія, що ви будете зайняті, коли зустрінете того самого хлопця, породжується від страху і тривоги перед реальними стосунками. Ваші батьки не були разом, тому ви не бачили, що таке стосунки жінки і чоловіка в буденному житті, в рутині, в буднях. Близькі стосунки з чоловіком – це зона невідомого та невизначеного, тому мозок намагається вас вберегти від того, з чим він не знає, як справлятися, ірраціональні переживання намагається логічно пояснити неможливістю вибору. Але коли ви зустрінете хлопця, ви не будете його знати. В перший рік-два люди живуть зі своїми фантазіями про партнера. І коли ілюзії зникають, рожевий туман розсіюється, ідеальний партнер зникає і з’являється реальна людина, настає криза і найчастіше, що можна почути: «я не знаю цю людину, я виходила заміж за зовсім іншого чоловіка». Це трапляється з усіма, ніхто не може оминути розчарування.

І головне, в виборі партнера. Голова, розум, логіка – це дуже важливо, але щоб зробити той самий вибір необхідно спиратися іще на 2 опори: почуття і реакції тіла. Мені здалося, що ви намагаєтеся увійти в стосунки лише головою, а тіло і почуття відключені. І це та проблема, з якою потрібно розбиратися.

Доброго дня. З вашого листа: вам не подобається спілкуватися з свекрухою, ви не задоволені тим, як вона піклується про дитину. Ваших порад та прохань вона не чує. В цих обставинах нормально дратуватися.
Ви повинні оцінювати ризики, здатність людини коректно поводитися з дитиною, забезпечити їй здоровий догляд. У вас є право обмежити спілкування, якщо ви вважаєте, що дитина поряд з бабусею не буде в безпеці. На жаль, з віком деякі люди втрачають здатність адекватно оцінювати ситуацію і самі ведуть себе наче діти. Тому довіряти одну дитину іншій не варто.

Ваше рішення може призвести до конфлікту. Іноді так буває. Інтереси дитини повинні стояти на першому місці. Бабуся може бачитися з дитиною під вашим наглядом.

Чоловіку необхідно пояснити, що його мама не здатна створити безпечні умови. Вона змінилася і довіряти дитину їй – це ризикувати. Навіщо цей ризик? З маленькою дитиною, яка не може сама про себе подбати, краще вибрати тактику запобігання можливим складностям і проблемам. Відповідальність за дитину на батьках. Тільки ви можете вирішувати, що вашій дитині підходить, а що ні.
Звикайте витримувати незадоволення своїх близьких, інакше вам прийдеться завжди виконувати їх забаганки собі на шкоду.

Відредаговано автором 10-02-2023 16:51:16

Здравствуйте, Егор.
Вы спрашиваете «Как забыть школьную травлю?». Забыть то, что с вами произошло, вряд ли получится. Да, и не нужно этого делать. Это ваша история, часть вашей жизни. Болезненные переживания лучше превратить в воспоминания, которые больше не причиняют страдания – «да, это было со мной». Сделайте воспоминания о травле фактом вашей биографии, о котором можно спокойно рассказывать без сильных переживаний, как о прочитанной книге. Обычно такая работа проводится в кабинете психолога. Задача – найти смысл событий, как они повлияли на вас, вашу жизнь, каким вы стали благодаря этому опыту, какие качества приобрели. Вы выжили, не смотря на то, что с вами произошло, а, значит, травма прошлого, стала вашим ресурсом, душевным сокровищем, источником энергии. И вы этот опыт передадите будущим детям как способность справляться и становиться сильнее в невыносимых условиях.
Если нет возможности работать с психологом, рекомендую книгу Питера Левина «Пробуждение тигра - исцеление травмы» - хорошее руководство для самостоятельной проработки травматического опыта.

Ваш вопрос «как найти девушку и друзей?» - это запрос на получение навыков знакомства и общения, которые можно развить в контакте с людьми. Вы можете обратиться к психологу или коучу, можно пройти специальные курсы, в интернете - множество предложений. Самый простой способ – это бывать в разных местах, где можно встретить людей по интересам. Поразмышляйте, что кроме IT-сферы вас интересует, постарайтесь найти места, где эти интересы можно удовлетворить. Например, запишитесь в спортивную секцию, в бассейн. В танцевальных секциях обычно очень не хватает парней. Вы будете нарасхват. Бывайте на выставках, ярмарках, концертах. Займитесь благотворительной деятельностью, волонтерством. Хотите общения – бывайте среди людей, наблюдайте за ними, интересуйтесь жизнью других людей, и знакомство обязательно состоится.

По поводу «вернуть то, что недополучил в подростковом возрасте, а именно прогулки с друзьями, дискотеки, ночные клубы, первая любовь». Первая любовь обязательно случиться с вами. Влюбиться можно в любом возрасте. Прогулки с друзьями тоже возможны, главное, чтоб эти друзья были. Клуб и дискотеки тоже можно посещать, когда вам захочется. Другое дело, что это не будет так зажигательно как у подростков, все-таки возраст накладывает свои ограничения. Ведь вы уже не сможете быть таким безрассудным и наивным, как подросток. Но можно придумать другие развлечения и игры, чтобы повеселиться и расслабиться.

Здравствуйте. Вы – взрослый человек, вполне способны продумать варианты развития событий и их последствия. Найдите время для уединения и спокойного размышления. Возьмите лист бумаги и ручку и распишите, что может быть и как вы будете действовать. Например,
1) Вы сдерживаете свою страсть, не вовлекаете коллегу, остаетесь в семье и стараетесь найти применение своей энергии в каком-нибудь новом проекте, хобби, деятельности
2) Говорите коллеге, а она вам отказывает
3) Говорите коллеге, а она отвечает взаимностью и ваши отношения развиваются. Здесь может быть также несколько вариантов:
a. Вы встречаетесь какое-то время, а потом по взаимному желанию расстаетесь
b. Вы удовлетворяете свою страсть и хотите прервать отношения с коллегой, а она не хочет, устраивает скандалы, истерики, сообщает вашей жене об измене
c. Вы с коллегой решаете соединить свои судьбы, разводитесь
Важно представить все варианты во всех красках и продумать, что вы будете делать, как справляться в каждом случае. Понаблюдайте за собой, какой вариант для вас предпочтительней. Если решитесь вступить в отношения с коллегой, будьте с ней откровенны с самого начала и озвучивайте свою позицию по отношению к ней, чтобы она не строила планов на вас, не мечтала, не ждала того, что вы дать не сможете.
Поразмышляйте о том, каково быть женой мужа, который живет с двумя женщинами. Представьте реакцию вашей жены, если о вашем романе станет известно. Четко представьте, каково будет вашим детям справляться, если вы решитесь на развод или они станут свидетелями вашего разлада с женой, что вы будете им говорить, как объяснять.
Вам сейчас 43 года, часто в таком возрасте человека настигает кризис середины жизни, когда все социальные цели достигнуты и будущее пугает своей туманностью. Может казаться, что роман, любовь смогут защитить вас от надвигающегося старения, физической слабости, но это самообман. В отношениях с коллегой вы получите эмоциональную встряску, но вопросов второй половины жизни это не решит, а лишь отодвинет на время. Важно размышлять, какие мечты и планы творческого характера остались нереализованными, какие ваши таланты еще не раскрыты и смотреть в сторону творческого развития.
Рекомендую книги:
1. Джеймс Холлис «Перевал в середине пути. Как преодолеть кризис среднего возраста и найти новый смысл жизни»
2. Эстер Перель «Право на «лево». Почему люди изменяют и можно ли избежать измен»

Відредаговано автором 08-02-2023 17:44:49

Доброго дня , Наташо.
В даній ситуації я бачу порушення кордонів пари. Те, що повинно залишатися між вами та чоловіком, виноситься на огляд оточуючих. Тут не тільки про те, що чоловік не чує ваших прохань, але й про приєднання третього – мами, а потім і інших родичів. Напруга між вами досить високого рівня, тому підтягується хтось третій. Коли двоє не справляються, будується трикутник для зниження емоційного перезбудження та напруги.

«Не чує прохань» - це поверхневий симптом неблагополуччя в парі, потрібно досліджувати ваші стосунки в цілому. Які ще є проблеми між вами? Чим ви та ваш чоловік незадоволені? Щоб хотілося змінити? Він «не чує» - треба шукати, що чоловік такою поведінкою хоче до вас донести?

Слова чоловіка, що «він не собачка виконувати мої накази» можуть вказувати на те, що між вами йде боротьба за владу, хто головний, хто підлеглий. І тоді виламування дверей при батьках – це спосіб показати, що в вашій парі головний – чоловік.

Як розподілені ролі в родині чоловіка, які стосунки між його батьками? Можливо модель, коли чоловік робить те, що вважає за потрібне, не враховуючи думку жінки, є нормою для його родини. А для вас це не норма, якщо між вашими батьками всі питання вирішуються з урахуванням побажань обох партнерів. Якщо так, то у вас існує розбіжність в розумінні чоловічої та жіночої ролей в родині. І потрібно домовлятися, як ви будете жити, чого кожний із вас очікує в поведінці, в правах і обов’язках.

Агресивна поведінка вашого чоловіка – так було завжди чи з’явилася нещодавно? Поміркуйте, після чого з’явилася агресія? Що було перед тим, як чоловік почав вести себе досить жорстко?
Можливо ваш чоловік не відділився від батьків і він не бачить меж між вашою парою і батьківською парою, він довіряє своїй мамі і вважає, що і ви їй довіряєте, тому не розуміє, чим ви незадоволені. І про це потрібно теж домовлятися, озвучувати, що тепер ви окремо, а батьки окремо.

Скільки років ви у шлюбі? Якщо ви нещодавно побралися, то зараз у вас кризовий період, коли потрібно обговорювати і домовлятися про правила, за якими буде жити ваша родина, шукати компроміси, щоб обом було комфортно. Це важка робота, від вас обох потрібно терпіння і бажання зберегти стосунки.

Здравствуйте. Вы расстались с любимым человеком. Это очень болезненная потеря. После расставания любовь превращается в боль и страдание. И на восстановление уходит год, а иногда и два.

Потеря значимых отношений переживается также тяжело, как и смерть близкого человека. Процесс горевания тяжелый, изматывающий, забирающий много сил и энергии. Вполне возможно, что вы сейчас проживаете стадию депрессии, отчаяния, вам может казаться, что горе никогда не закончится. Но это не так. Любые чувства заканчиваются. Важно от них не прятаться, а проживать, даже если тяжело. Хорошо, если вы будете плакать о том, что ваши мечты быть рядом с молодым человеком, не сбудутся, не будет встреч, нежности, не будет будущего именно с ним. Планы, цели, мечты, все прекрасные образы, которые были у вас, не смогут стать реальностью и это важно оплакать. И только тогда вы сможете перейти на следующую фазу горевания – грусть, печаль, смирение.

Помогите себе преодолеть утрату. Постарайтесь заботиться о своем теле: отдыхайте, организуйте полноценный сон, здоровое питание, побольше гуляйте на свежем воздухе, если есть желание, общайтесь с приятными людьми. Постарайтесь найти человека, который может вас слушать, не давая советов, не будет останавливать и просить перестать тосковать. Вам сейчас важно говорить как можно больше о своих переживаниях, страдании, важно выговаривать чувства любви и злости на молодого человека, делиться воспоминаниями радостными и не очень. Расскажите кому-то историю вашей любви, и вам станет легче. Если нет такого человека, заведите дневник и пишите все мысли, которые приходят к вам в голову без оценки и критики, можете записывать свои мысли на диктофон и переслушивайте, пока не надоест.

Будет полезным обратиться к врачу – психиатру или неврологу. Иногда у психики недостаточно ресурсов «переварить» боль расставания и тогда нужна лекарственная поддержка.

Здравствуйте, Елена. Чем дольше идет война, тем больше усталости, стресса накапливается. Растет ненависть не только к врагу, который каждый день уничтожает нашу страну, убивает людей, но и в целом к миру, судьбе, Богу за несправедливость, жестокость, ужас. Внутреннее напряжение колоссальное. А это влияет на психическое здоровье: снижается способность удерживать сильные переживания внутри, уменьшается возможность их «перерабатывать» без выплескивания на окружающих, снижается способность думать, анализировать. Прифронтальная кора головного мозга, которая отвечает за когнитивные функции, при травматическом переживании может вообще не работать. Выделяется много гормонов стресса, что вызывает чрезмерное напряжение, и разрядка возможно только через действия, крики, ругательство, поиски виноватых. Если интересно узнать больше, почитайте про работу амигдалы, гиппокампа, гипоталамуса, прифронтальной коры, их связь, влияние при стрессе и травматических событиях.

Агрессия (вы пишете – «как пауки в банке») часто сопровождает психическое истощение. Это хорошо заметно у малышей, когда они устают, их иногда сложно успокоить и уложить спать, перенапряжение приводит к чрезмерной активности, плаксивости, истерике. Нечто подобное происходит и со взрослыми людьми. Сил выдерживать стресс и напряжение с каждым днем становится все меньше, поэтому люди возмущаются, ищут ответственных за происходящее, потому что сами не могут повлиять.

На самом деле, быть стабильным в хроническом стрессе сложно и очень мало людей, которые способны на длительные нагрузки. Я знаю, спасателей, пилотов специально готовят, у них особые тренировки, которые позволяют оставаться активным и функциональным длительное время. Нужно быть психически здоровым, чтобы выдерживать стресс. Большинство украинцев – обычные люди и к нагрузкам не готовились.

«Искать врага» - это проекция, вынесение наружу собственной ненависти, злости, обиды и приписывание этих переживаний внешнему миру: «Это не я злой, это злые те, кто все это устроил».
«Зачем искать врага», чтобы стало немного легче, чтобы снять напряжение. Каждый справляется, как может, в зависимости от особенностей нервной системы и психического аппарата.

Ответ отредактирован автором 26-01-2023 20:55:53

Здравствуйте. За страхом обычно скрывается сексуальное возбуждение или агрессия, чувства, которые нет возможности выразить (злость, гнев, ненависть, обида, зависть, ревность). Если эти чувства под запретом, их опасно или запрещено выражать, то приходится сдерживаться, что приводит к возрастанию телесного и эмоционального напряжения. Один из способов снижения напряжения - превращение в тревогу, страхи, фобии. Поэтому, чтобы избавиться от страха, необходимо разобраться с отношениями, в которых вы испытываете негативные переживания. Например, злость на родителей, учителей, проблемные отношения с друзьями. Важно научиться выражать чувства словами, научиться конфликтовать, ссориться открыто вместо удерживания внутри себя. Также полезно наладить здоровый образ жизни: побольше физической активности (спорт, танцы, плавание, прогулки на свежем воздухе), убрать многочасовое сидение за компьютером, телефоном, избегать вредных продуктов, кофе.
Страх собак - может быть смещением собственных чувств на животное: это не я злая, а злая собака.

До вживання фемінітивів маю спокійне ставлення.
Те, що вас турбує це питання і викликає такі бурхливі негативні переживання, може вказувати на страждання у минулому, які пов’язані з жінками вищими по статусу або віку. Які були стосунки з матір’ю, виховательками, вчительками, начальницями на роботі? Чи переживали ви фізичне або психологічне насилля з боку жінок?

В вашому тексті повторюються такі слова: дратує, огида, репродуктивні органі, рівність жінок, влада. Яке взагалі у вас ставлення до жіночого тіла, вагіни?

Незрозумілим залишилось, чому вам «здається, що привертання уваги до статі може мати поганий вплив на становище жінок». Що відбувається з вами, коли привертається увага до жіночої статі? Які ви відчуваєте при цьому почуття?

«Вживанням фемінітивів ми не сприяємо рівності між чоловіками так жінками, а швидше заважаємо їй». Що ви вкладаєте в питання рівності? Як фемінітив може порушити рівність? Як на мене, рівність забезпечується однаковими правами, законом. Але чоловіки і жінки не однакові, ми дуже різні. Тому і відношення до буде різне, особливо коли жінка займає високу посаду або має високий статус. Королева і король «ходять» по різному.

Існують важливі неписані закону суспільства: заборона на інцест, різниця статей та поколінь. Фемінітив підкреслює існування різниці між жінками і чоловіками. Останнім часом можна спостерігати стирання кордонів між статтю, стиль унісекс. Як на мене, це нездорова тенденція. Рід можуть продовжувати тільки люди різної статі. І щоб не було стирання кордонів я вітаю використання фемінітивів.

Іноді наше сприйняття стає надмірно жорстким і негнучким. І це заважає сприймати нові ідеї та тенденції в суспільстві. Це ж цікаво, до чого може призвести використання фемінітивів. Як і багато інших тенденцій вони можуть колись зникнути, якщо не будуть затребуваним суспільством. Подивимось. З цікавістю до життя!

Добрий вечір. Співчуваю вам, це дуже важко жити у родині з залежними від алкоголю батьками, які маніпулюють за допомогою вини та перекладають свої обов’язки на дитину. Їм зручно мати слухняну дочку, яка виконує всю хатню роботу та виховує молодшу дитину. Якщо все так, як ви описали, то вас використовують і про ваше майбутнє ніхто не думає. Ви питаєте, що робити, як вийти з такої ситуації.

Поки вам не виповнилося 18 років, батьки несуть за вас відповідальність, і ви не можете вирішувати, як вам жити, не можете виїжджати без дозволу. Але по досягненні повноліття, ви зможете робити зі своїм життям те, що вважаєте за доцільне. Почекайте трошки, залишилося недовго.

Ви дуже відповідальна людина, вам здається, що ви не маєте права залишити брата на батьків, які про нього не піклуються. Це може відчуватися наче зрада. Але я хочу звернути вашу увагу на те, що ви змогли вирости поряд з такими батьками, про вас ніхто не опікувався. І ви виросли і стали прекрасною людиною. Якщо батьки годують, одягають, організовують навчання і при цьому не застосовують фізичне насильство, то ваш брат має цілком відповідні умови для дитини. Так, він не отримає батьківської ласки та уваги такої, як вам би хотілося, але це не завадить йому рости і розвиватися.

Відсутність батьківської любові і турботи призведе до того,що він стане дорослим швидше ніж його однолітки. Так, як це відбулося з вами. Нажаль, залежні від алкоголю батьки стимулюють дітей занадто рано дорослішати, вони позбавляють своїх дітей дитинства, роблять їх не за віком дуже відповідальними та серйозними. З одного боку, це серйозна втрата – час дитинства дуже важливий період для повноцінного розвитку творчості, уяви, образного мислення, психічно здорової особистості. З іншого боку, діти емоційно незрілих батьків завдяки своїй організованості, дисциплінованості, відповідальності досягають високих результатів, мають успіх у професії, вони часто займають відповідальні посади, це люди, яким довіряють. Якщо ви в майбутньому відчуєте, що досвід відносин з батьками буде заважати вам досягти бажаних цілей, ви завжди можете звернутися за допомогою к психологу.

Кожна людина повинна відділитися від своїх батьків вчасно, щоб стати зрілою і прожити своє унікальне і неповторне життя. Залишаючись в батьківській родині, ви позбавляєте себе цієї можливості. Ви дозволяєте використовувати себе. Ваш брат впорається без вас – вірте у нього. Не потрібно його жаліти, бо це нездорова позиція, ви транслюєте брату, що він слабкий, не зможе дати собі раду. Це не так. Відвідуйте його, коли у вас буде час, пишіть і дзвоніть йому, залишайтесь на зв’язку, але вибирайте себе і свій окремий життєвий шлях. Це ваш обов’язок перед самою собою і своїми майбутніми дітьми. Цим ви покажете брату приклад самостійності, сили і спроможності побудувати щасливе життя.
Вірю, що ви впораєтеся!

Ответ отредактирован автором 23-01-2023 23:18:07

Здравствуйте, Елена.
Обида на родителей - это злость за то, что они не такие, как вам бы хотелось, не так помогали, не так воспитывали, недостаточно вкладывались, старались. Переживать злость на родителей нормально. Нет человека, который бы был полностью доволен своими родителями. Обязательно найдется то, что родители не додали. А злость нужна, чтобы отделиться от родителей, стать независимым эмоционально, психически.
Сейчас у вас идет активный процесс отделения, взросления. Он имеет определенные этапы и важно их все пройти, чтобы увидеть родителей целостными, осознать как их недостатки, так и достоинства. Вы долго жили в состоянии идеализации, воспринимали только светлую сторону родителей. Сейчас вас качнуло в противоположную сторону – вы видите только негатив. И важно от этого не убегать, не нужно срочно избавляться от злости и обиды. Необходимо всю злость прочувствовать, выразить ее в словах. Хорошо, если есть человек, который может вас выслушивать какое-то время, пока вы будете ругаться на родителей, проговаривать свои претензии. Но если такого человека нет и у вас нет возможности обратиться к специалисту, то можно завести дневник и выписывать все свои мысли, переживания, негодование, злость. Ведите дневник какое-то время, чтобы выплеснуть на его страницы весь негатив по отношению к родителям. Вместо дневника можно записывать себя на аудио. Или проговаривать перед зеркалом в комнате, где вас никто не услышит. Делайте это до тех пор, пока вам не надоест и слова и обиды не закончатся. Чувства, выраженные в словах, перестают причинять боль и дискомфорт уйдет. Вы увидите, что родители – не монстры, которые специально что-то для вас организовали, а заложники своих родителей и своего времени, где обстоятельства, общество, воспитание повлияло на них и они стали такими, какие есть.
С родителями лучше не выяснять отношений. Они вас не поймут. Сработает психическая защита от боли и вины, они будут все отрицать, останутся в недоумении, что произошло, ведь они старались, как могли.
Вы сейчас горюете о том, чего никогда в вашей жизни не было – ресурсных родителей, можно еще сказать, у вас не было в достаточном количестве груди полной молока. Поинтересуйтесь у мамы, как прошло грудное вскармливание, было ли у нее достаточно молока, получали ли вы его тогда, когда вам это нужно было или вас кормили по часам. Отношения с мамой на первом году жизни сильно влияют на человека, на его ощущение полноты и щедрости мира.
Вам сейчас больно и обидно, что мир обошелся с вами так несправедливо. Поэтому важно оплакать отсутствие изобилия в вашей жизни, оплакать, что не было детства такого, как вам бы хотелось, что родители не были такими людьми, о которых вы мечтали. И этого уже не будет, так как ваше детство закончилось. Вы взрослая и вам уже не пережить детской беззаботности, которую обеспечивают родители. Это очень горько. Поплачьте об этом столько, сколько будет слез.
Война, эмиграция отняли у вас много внутренних ресурсов. Потери никогда не проходят бесследно, вы переживаете тяжелое время. Поэтому так обострилось восприятие себя, людей и мира. Сейчас важно быть с собой очень бережной. Найти занятия, которые приносят вам удовольствие, позаботиться о своем теле. Найдите что-то очень простое - прогулки в красивом месте, приятное кафе, массаж, найдите ароматы, музыку, которые будут поднимать настроение, смотрите комедии.
Путинская война вызывает много негативных чувств. В том числе и ярость, гнев, ненависть в сторону врага, который отнял мирную жизнь. Ваша обида и злость может быть направлена на путина, его окружение и тех, кто пришел с оружием в нашу страну. Выразить свою ярость на врага нет возможности. И тогда происходит смещение – на тех, кто рядом. Да, ваши родители не были такими, как вам бы хотелось. Но вы справлялись с этим. Ваша обида появилась после того, как началась война. Поэтому допустите эту мысль, что ваши негативные чувства могут относиться в первую очередь на врага и только потом на родителей.

Ответ отредактирован автором 21-01-2023 23:04:40

Сочувствую, для вас, конечно, сейчас самое подходящее - психологическая помощь. Возможно, вы найдете в себе силы и поищите волонтерские службы. Сейчас много организаций, которые предоставляют бесплатную помощь психологов. Например TellMe - "Розкажи мені"

Здравствуйте.
Украинское общество переживает сейчас очень тяжелое время. И ваши чувства – ужас, страх, тревога – нормальная человеческая реакция. Было бы странно, если бы вы не испытывали страха перед ракетами, смертью, угрозой ядерной войны. Нет таких людей, которые бы не боялись. И наши воины-герои, которые каждый день идут в бой, защищают родину от врага, тоже боятся, но преодолевают свой страх. Конечно, у каждого возможность преодолеть страх и тревогу разная. Нужно иметь крепкое физическое и психическое здоровье, но все равно после боевых действий каждый воин выйдет с психическими проблемами и нужно будет восстанавливаться, кому с врачебной помощью, кому с психотерапевтической, кто-то сам справиться.
Очень важно понимать свои возможности и ограничения. Вы обратились к врачу, принимаете лекарства – это хороший знак, что бы заботитесь о себе. Продолжайте в том же духе.
К сожалению, у меня нет для вас утешения, что все будет хорошо. Мне очень хочется верить, что добро победит зло, и ядерной войны не будет. Но это только вера. А как все произойдет на самом деле, не знает никто. Доживем – увидим.

Очень важно учиться выдерживать свои тяжелые переживания и неопределенность будущего. Чтобы помочь себе в этом рекомендую вам найти группу психологической поддержки. Сейчас в интернете много бесплатных предложений для украинцев, задайте в поиске и найдите для себя подходящий вариант. Важно также иметь друзей и регулярно с ними встречаться, обсуждать происходящее, делиться переживаниями, поддерживать друг друга.

Из книг рекомендую Виктора Франкла «Сказать жизни «Да!»» - вы можете найти в интернете ее в свободном доступе для чтения и аудиокнигу.
Фильмы, думаю, подойдут про выживание в сложных условиях. Например, «Хиросима, любовь моя», «По соображениям совести», «Марсианин», «Изгой». С фильмами будьте осторожны, подбирайте себе по силам. То, что тяжело смотреть – выключайте. Подберите на свой вкус – сейчас на ютубе есть ролики-обзоры по темам.

Найдите сайт «Prometheus – Найкращі онлайн-курси України та світу», выберите тему психологии и пройдите бесплатно такие курсы как «Життєстійкість молоді в умовах криз», «Психологія стресу та способи боротьби з ним». Эти курсы разработаны психологами, чтобы каждый мог научиться помогать себе выживать в критических ситуациях.

И, конечно, самые простые рекомендации:
- соблюдать режим дня, заниматься посильным спортом, много гулять на свежем воздухе, питаться здоровой пищей
- рисовать, слушать приятную музыку, танцевать.
Важно делать каждый день несколько вещей, которые приносят вам удовольствие и радость. Составьте свой список "приятных занятий".

Ответ отредактирован автором 18-01-2023 23:19:58

Здравствуйте. Любовь – это абстрактное понятие, каждый человек вкладывает в это слово что-то свое. Есть книга «Пять языков любви» Гэри Чепмена, где он пытается обобщить то, как может проявляться любовь у разных людей. Он выдвигает гипотезу, что существует 5 языков: Слова поощрения; Время; Подарки; Помощь; Прикосновения. Автор предлагает узнать свой язык любви и язык партнера, чтобы избежать разногласий, конфликтов и договориться, как нужно проявлять любовь, что бы каждый в паре чувствовал себя любимым. Например, девушка любит подарки и слова, а парень любит – прикосновения.

Для отношений важно уметь разговаривать, озвучивать то, что не нравится, договариваться, обозначать правила общения, чтобы обоим было спокойно, безопасно и комфортно.

Вы задаете вопрос, и я предполагаю, что вы недовольны тем, как ваш парень проявляет свою любовь. Попробуйте прочитать книгу, определите свой язык любви и поговорите с парнем о том, что для него означает любить, как он понимает, что его любят. Возможно, вы выясните, что у вас или вашего парня такой язык любви, который не описан в книге. Попросите парня проявлять свою любовь, как подходит вам. Уверена, что если вы оба дорожите отношениями, вам удастся договориться и проявлять свою любовь на понятном для партнера языке.

Ответ отредактирован автором 18-01-2023 22:40:03