Никогда не спрашивает что случилось
»
Поради психолога онлайн (безкоштовно)
»
Никогда не спрашивает что случилось
| 31-01-2025 21:49:52Доповнення від автора |
|
Ситуации некоторые опишу. Взял ребенка в Офис с собой , я 3 часа была на улице. Якобы у них так не принято это. Это объяснил мне не сразу, а после офиса. Очень обиделась. Это стала отправная точка. Подозревать начала, может кто-то там у него есть… но клянется что нет. На 5 мес беременности была , накричал на меня. Я ушла, 3 дня даже не писал, не спрашивал. И не извинился. 20 летняя годовщина. Никуда даже не пошли . Хотя я предлагала отель снять … ничего. После мне было не нужно…. Едет на корпоративы когда может не ехать ( сразу после выписки из роддома , или болеют дети). И не понимает причину обид. Почитай книгу «5 языков любви» говорю, но масса причин. Психологи по моей инициативе были, но не то … Была 3я беременность, снова сильно поругались, хоть тогда думала что то поменяет в сознании, думала и руку поднимет. Ребенка не сберегли. Он винит себя … Уехал недавно после ссоры ( такой агрессии на мою обиду от него еще не было) и 4 дня его не было слышно, не собирался возвращаться , если бы не авария у меня , давление. Уже ни во что не верю, а ему кажется что вечно его обвиняю. Хотелось раньше чтоб просветление пришло, но вижу что нет шансов |
| Соломія Лехіцька психолог 01-02-2025 00:30:11 |
2
Ирина Константиновна Зубиашвили Вітаю Постарайтеся сформулювати питання у звʼязку з описаною вами ситуацією 
|
А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| 01-02-2025 01:00:36Доповнення від автора |
|
Есть ли шанс изменить его модель поведения, чтоб начал разговаривать ? И могу ли забыть свои обиды и начать воспринимать его внимание как искреннее ? |
| Ирина Константиновна Зубиашвили психолог Київ 01-02-2025 01:08:14 |
1
Ситуация в вашей семье непростая. Наблюдается явный кризис в отношениях. Кризис в отношениях проявляется чувствами недопонимания, разочарования, повышенной раздражительностью, отсутствием близости, конфликтами. Важно вовремя приступить к разрешению проблем и предотвратить ухудшение отношений Желательно с Вами побеседовать, прояснить некоторые детали общения. Постоянные обиды, выяснения отношений ни к чему не приведут. И, если Вы дистанцируетесь, то для возвращения есть определенные правила. Если неправильно возвращаться, то это будет бесконечно. Нужно проследить хронологию отношений, выяснить, в какой момент Вы потеряли для мужа свою ценность. Проработать обиды - не проблема. Все решаемо. Я понимаю, что Вы хотите перемен в отношениях, хотите иного к себе отношения, но изменить другого человека сложно. Но, если Вы начнете меняться сами, вот это вызовет интерес у мужа. Он привык к Вашему поведению, знает все заранее, что Вы будете ему говорить, как действовать. Нужно продумать, как изменить сценарий ваших отношений. И нужно проанализировать, чего не хватает мужу в ваших отношениях.
|
| Емілія Іванівна Довгошия психолог 01-02-2025 01:12:29 |
Вітаю Тетяна.
Ваша ситуація справді непроста, і Ви накопичили багато болю через невирішені конфлікти та відсутність емоційного зв’язку. З описаної Вами історії зрозуміло що Ви не можете зрозуміти чому чоловік так себе поводити з Вами і чому Вас не розуміє. Певну поведінку, реакції на події ми переносимо з дитячих років. Деякі люди виросли в середовищі, де не прийнято було говорити про почуття. Вони просто не вміють це робити. Він може боятися конфлікту або відчувати провину, але не знає, як правильно реагувати. Якщо Ви часто ображаєтеся та мовчите, він, можливо, відчуває себе безпорадним і просто «закривається». Можливо, він сприймає ваші слова як атаку й захищається, навіть якщо ви говорите спокійно. Якщо у вас був досвід частих розривів (коли ви жили окремо), у нього може бути внутрішній страх, що будь-яка розмова – це загроза стосункам. Якщо Ви не отримували бажаного відгуку багато років, ваш тон може змінитися на звинувачувальний або розчарований, а це викликає у нього опір. У Вас завчена звичка не говорити про свої почуття і потреби одразу ж після події, яка Вас засмучує. Ви накопичуєте цей негатив в собі , а потім це призводить до вибуху емоцій, можливо навіть на не дуже значну подію. Це може викликати у чоловіка тотальне непорозуміння.Чоловік не вміє читати Ваші думки. А чекати роками на те, що можливо він сам все зрозуміє-це велика помилка ,яка ще більше буде сприяти накопиченню негативу. Ваша стратегія зараз – мовчати, накопичувати, а потім вибухати або йти. Це виснажує вас і не дає йому шансу зрозуміти проблему вчасно. Варто навчитися одразу повідомляти чоловіку про свої емоції та почуття і що їх викликало.Варто це робити за допомогою Я -повідомлень, без звинувачень (наприклад, «мені важливо чути від тебе…», а не «ти знову мене не чуєш»). Ви пишете що не можете позбутися минулих образ. Важливо навчитися відпускати минуле (це не означає «забути» чи «пробачити все», а змінити ставлення до нього). Що для Вас означає «любов»? Що для нього? Якщо він допомагає по дому й дбає про дітей, можливо, так він показує любов. Якщо Ви хочете більше емоційного контакту – поясніть йому конкретно, що це для вас означає. Зверніться до сімейного психолога разом або окремо, щоб зрозуміти свої почуття глибше. Вам потрібно навчитися новим способам спілкування . Це ключове завдання.
|
| 01-02-2025 01:48:45Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377206 для Емілія Іванівна Згодна що він таким чином ховається від розмови. Але це ще підсилює мій гнів. Його небажання говорити і дізнатись, що трапилось. Для мене це дуже важливо що йому було не все рівно. Розмов було дуже багато і різних, довгих. Кажу все що мені важливо на пальцях. Просто не сама ситуація виснажує, а його пост відсутність реакції на мою образу. Навіть коли плачу. Якщо б говорив зі мною одразу, таких проблем не було б. Взагалі ! Хочеться щоб він відчував мене, а не просто як робот. Це ж і душевно близька людина. Виходить що у нас не так …. Коли плачу навіть сказав « Ну що ти знову плачеш?»а в мене розпач …він не розуміє |
| 01-02-2025 01:56:37Доповнення від автора |
|
Одразу так і сказати наприклад « мені не сподобалось що ти поцілував спільну знайому» для мене принизливо. Або обіцяв піти кудись, і забув котрий раз. А я все чекаю до останнього, що згадає, бо якщо я сама запропоную, то не отримаю задоволення. Для мене як для жінки це важливо. Для мене це прояв любові. Так я відчуваю. І він це добре знає. Але здається, що я не цінна для нього … як може за рідну людину не боліти |
| 01-02-2025 02:12:39Доповнення від автора |
| Забула написати що стала дуже невпевненою у собі, у зовнішності, думаю після усих цих подій. Наче недостойна і не та заради якої … |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 01-02-2025 09:28:56 |
Изменится ли муж или нет - неизвестно. А вот вы можете поработать над собой и своими обидами, как вы их проявляете, строите отношения. Какие-то изменения в отношениях будут, поскольку семья это система и меняется один - меняется другой. Но как именно это произойдет - никто не скажет.
Ваши обиды важно разобрать и прожить. В целом, посмотреть на все ваши отношения, на саму себя с разных сторон. Часто есть то, что мы не замечаем и важно получить обратную связь от другого человека, чтобы увидеть то, что самостоятельно не получается. Я бы вам очень рекомендовала психотерапию, чтобы сделать это все быстрее и эффективнее.
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 01-02-2025 09:52:31 |
Доброго дня Тетяно!
Зрозуміло, що зараз Вам дуже важко , навіть, коли і самі ситуації можуть бути не такими ж вже і катастрофічними. Адже, накопичилася величезна кількість претензій та образ до чоловіка. Бо, насправді, є дуже багато гарного в ньому: він турбується про Вас, коли все добре, не зраджує, любить ваших дітей, що повірте, далеко не всі чоловіки вміють робити....І все сприймається вже через призму того негативу, який "осів" у Вас на рівні підсвідомості. А з такого стану намагатися достукатися до любої людини, не те що чоловіка, надзвичайно складно, а, зачасти, і неможливо. Чому? Тому, що за кожною образою та претензією стоїть явно не любов та довіра... Бо під час спілкування, ми першими сприймаємо не слова та дії людини, яка до нас звертається, а ті емоції та почуття, які за нашими словами та діями стоять. Це "зчитується" автоматично наче сканується, нашою підсвідомістю. І потім реагуємо відповідно того, що відчуваємо по відношенню до себе. Адже, насправді, 99% людей навіть і не намагаються комусь спеціально завдати шкоди. То чому все ж завдають? Бо діють відповідно тим поведінковим моделям, які сформувалися раніше. Ну, от наприклад, якщо батько Вашого чоловіка не мав глибоких довірливих стосунків і не мав звички вести задушевні розмови, то і Ваш чоловік цього робити не вміє. До того ж, читати думки інших людей ми ще не навчилися. От Ви пишете "Говорит чтоб, сразу сама говорила что не нравится. Но для меня это унизительно, так как итак до этого говорила, и все настолько очевидно". Очевидно для кого? Певне, для Вас, але не для чоловіка. Бо чоловіки зовсім по іншому сприймають цей світ. І якщо для жінки архіважливі почуття та емоції, для чоловіка, навпаки, вони практично не мають значення, а головне для них - раціональні дії. Це ми пам'ятаємо ланцюжок своїх образ, а чоловіки про це вже давно забули, бо зайняті вирішенням глобальних питань. І це не те, що тільки Ваш чоловік такий. Це загальна особливість всіх представників сильної статі - психіка чоловіка та жінки дуже різняться. От, наприклад, жінка психо-емоційно сильніша у шість разів за чоловіка. Тому навіть сказані слова пошепки, але у сильному емоційному напруженні, з яскравим емоційним навантаженням, для чоловіка будуть сприйматися як удари молотком по голові. Що вже говорити, коли жінка говорить голосно, не кажу вже, коли плаче і кричить. Власне, саме тому, чоловіки, зачасти, просто намагаються уникати любих розмов, бо намагаються у такий спосіб вберегти свою психіку. До чого це все? Чоловік та жінка - це дві різні планети. І щоб жінці достукатися до чоловіка, потрібно знати як правильно це робити. Але ж в школі цьому, на превеликий жаль, нікого не вчать. Плюс, як правило, свої поведінкові моделі ми виносимо з дитинства, спираючись на той тип реакцій та стосунків, які були між нашими батьками та як вони ставилися до нас. Про що ми навіть не здогадуємося. І, нерідко, створюємо сім'ї саме з тим людьми, які підійдуть під схожий тип стосунків в сім'ї. Тому, щоб спробувати Вам допомогти, потрібно починати саме з цього. Якими були стосунки між Вашими батьками? Як вони ставилися один до одного? Яким чином вирішували проблемні питання? І чи була між Вами та батьками довіра, тепло та гармонія в дитинстві? Відредаговано автором 01-02-2025 10:02:36
|
| Емілія Іванівна Довгошия психолог 01-02-2025 10:27:22 |
1
Ви не зможете змінити іншу людині . Ви зможете змінити тільки свою реакцію на певні події, коли зрозумієте чому саме людина поступає так а не інакше. Щоб щось змінити ,потрібно починати із себе. Ви пишите про те, що Ви хочете щоб він був " душевно близькою людиною". Можливо він є таким ,але не вміє це показати. Можливо у нього немає таких навичок. ( Тут потрібно дослідити як було дитинство у Вас і у чоловіка, Які стосунки були між батьками і т.д) Цитата:"Одразу так і сказати наприклад « мені не сподобалось що ти поцілував спільну знайому» для мене принизливо" Одразу сказати про те, що Вам не сподобалося ,це нормально а не принизливо. Але говорити це без критики і без претензій. Важливо говорити коротко та чітко: «Коли ти забуваєш обіцянки, я відчуваю себе непотрібною. Мені важливо бачити, що я значуща для тебе». Не вимагати, а пояснювати через власні почуття. Чоловіки часто погано реагують на довгі емоційні розмови, але краще розуміють конкретні прохання. Чи запитували Ви колись чоловіка що для нього означає проявити до Вас любов? Що він відчуває,коли Ви плачете? Чому уникає розмови, коли Ви ображена? Такі запитання допоможуть Вам краще зрозуміти свого чоловіка. Тому що важливо зрозуміти не тільки те,що Ви відчуваєте в моменти непорозумінь але що він відчуває, теж. Тому що Ви одне ціле. Кожен з вас має інший спосіб прояву любові .Вам потрібно зрозуміти мову любові ,якою говорить кожен з вас. Поведінка інших не визначає Вашу цінність.Варто знайти способи зміцнити самооцінку, незалежно від реакцій чоловіка. У Вашій ситуації, найкращим рішенням буде звернутися до психолога і пропрацювати усі свої переживання з ним.
|
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 01-02-2025 12:17:03 |
2
Оксана Юрьевна Селезнева Здравствуйте! цитата:
Я часто уходила, часто живем отдельно. За года войны 10 раз точно. Если хоть одна сторона не осознает, какой замысел реализуется в паре, то на перемены надеяться не стоит(!) И наоборот, между прочим. Поскольку на форум пришли вы, то, выходит, что в переменах больше заинтересованы именно вы. Однако в реальности цитата:
Боюсь, что уже не могу с ним жить, и из-за обид прошлого и его неумение жить говорить …. Полагаю, что шансы на возможные перемены к лучшему могут возникнуть в результате вашео сотрудничества с психологом(!) Вашего, подчеркиваю. Почему так? А потому, что про мужа многое знаете и понимаете, хотя преимущественно внешнюю сторону его натуры цитата:
Помощь от него большая, когда не в ссоре все хорошо. Зато с вами можно многое прояснить и скорректировать. Например, способность вовремя, прямо и конструктивно выражать свои чувства. Доносить мужу желания и потребности, чтобы слышал и услышал. Из очевидного - пока, к сожалению, вам не удается УВАЖАТЬ свои собственные решения. Эта игра в уходы/приходы ни к чему не приводит. Поэтому пора с ней заканчивать. Снова вопрос, КАК? Думаю, что стоит определиться с главным - ВЫ ХОТИТЕ БЫТЬ ВМЕСТЕ или НЕТ(!) Если ответ "да", то важно, отбросив все обиды, искать способы, как реализовать ТО ГЛАВНОЕ. А способы, уверен, есть, но двери к осознанию их, увы, пока для вас двоих закрыты. Склоняюсь к мысли, что чрезывачайно полезным и, пожалуй, даже прорывным будет анализ сценария вашей пары(!) Раскрыв его, сможете обнаружить не только его изъяны, но и открыть для себя варианты выхода из того тупика, в котором оказались. "Никогда не спрашивает что случилось". Скорее всего, ожидает, что вы сами все расскажете. Відредаговано автором 01-02-2025 12:18:44
|
| 01-02-2025 22:14:57Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377217 для Емілія Іванівна Для нього проявити кохання це забезпечувати нас фінансово , робити все для комфорту ( може прибрати, попрати, посуд помити, посидіти з дітьми) , провести час разом, ніжність, увага, бажання фіз близкості.Коли плачу відчуває роздратування, і злість на себе що не може нічого зробити. Не розмовляє бо не вміє, не знає як признати свою провину |
| 01-02-2025 22:23:36Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377215 для Алла Григорівна Я была в семье где было насилие, отец каждый день унижал мать , поднимал руку. Я все это молча, с отчаянием наблюдала….часто плакала. Было ощущение что это не закончится никогда. Мать никогда не протестовала.Все решалось его криками. |
| 01-02-2025 22:26:20Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377215 для Алла Григорівна Умоляла еще в детстве уйти, но мать боялась что « жизни не даст»Теперь ее виню часто. Депрессия, мне тяжело общаться с людьми, не хочется ни с кем общаться, радости жизни ощущаю слабо |
| 01-02-2025 22:30:25Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377221 для Володимир Анатолійович Согласна что должны хотеть оба, я хочу сохранить отношенияБыли очень хорошие отношения более 10 лет , в общем пока не было детей … Поэтому не могу понять откуда такая душевная отстроненность. Для меня это не любовь |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 02-02-2025 09:53:03 |
Я вдячна Вам за щирість, адже це так нелегко розкритися і довіритися, говорячи про найболючіше.
Ваша відповідь лише підтвердила мої припущення, що всі негаразди з Вашим чоловіком, як це не дивно, але є лише продовженням от тієї самої нескінченної череди страждань Вашої мами та Вашої родини вцілому. Адже, коли народжується маленька дитина, вона автоматично, ще навіть нічого не розуміючи, просто "записує" на підсвідомому рівні той тип стосунків, який є між батьками. Окрім того, їй батьками "навіюються" схеми побудови сім'ї, про які вона навіть не здогадується. Але якими, створивши вже власну сім'ю, буде автоматично користуватися. Звідси і стає одразу зрозумілим, звідки у Вас от та сама незрозуміла властивість все замовчувати, не говорити одразу все, що болить, невміння чітко окреслювати власні кордони і звичка замикатися на своїх образах та претензіях. Змінилися "учасники подій", але залишилася та ж сама схема поведінки. Бо, насправді, саме так реагувала Ваша мама і приблизно у такий же спосіб тепер діє Ваш чоловік. Просто "жертвеність" та "аб'юз" стали тоншими, більш психологічно непомітними, завуальованими, але від цього, не менш небезпечними та болючими. Вона, мама, мовчки все терпіла, з кожною секундою накопичуючи все більшу кількість образ та претензій до Вашого батька, і... Своїми образами та претензіями...несвідомо, ще сильніше спонукала Вашого батька ставитися до неї агресивно. Насправді, те ж саме відбувалося і між Вами з Вашим чоловіком. Це закон співзалежних стосунків, де "жертва" і аб'юзер періодично міняються місцями і навіть не помічають цього, але "вискочити" із руйнуючої системи самі не в силах. Це як біг коня по арені цирку: ніби біжить, але все одно на місці, і рано чи пізно падає знесилений, так і не вибравшись на волю. Чи не те ж саме відчуваєте і Ви зараз, все своє життя намагаючись "прорватися", достукатися, щось змінити, але? Так діють "родові програми", в які ми потрапляємо від народження - у кожного вони свої. Але це не означає, що їх неможливо змінити! Швидше навпаки! Ми не просто можемо вийти зі старих, батьківських програм, але і створювати свої: гармонічні та щасливі. Чому Вам так довго не вдавалося нічого змінити до цих пір, хоча Ви здійснювали величезні зусилля для прориву? Відповідь дуже проста, як на мене. Ви намагалися вирішувати все лише на зовнішньому, поведінковому, свідомому рівні. І певним чином, Вам таки щось вдавалося завдяки тому, що відсторонювалися від чоловіка на деякий час. Бо коли подружжя, яке перебуває у співзалежних стосунках, деякий час живе окремо, співзалежність трохи зменшується, і відповідно, напруга, образи та претензії ніби також трохи згладжуються. Це як на рингу розвести двох боксерів по куткам, щоб вони вийшли з клінчу, розірвали смертельні обійми... І завдяки інтуїтивним своїм діям все ж змогли зберегти сім'ю - честь Вам і хвала! Та цього виявилося замало, щоб стати щасливою самій і побудувати щасливі гармонічні стосунки з чоловіком. Але, я абсолютно впевнена, що ваші стосунки не просто можна змінити на краще, а й зробити прекрасними. Що для цього потрібно? Якраз і потрібна індивідуальна робота по повній трансформації от тих самих підсвідомих дитячих поведінкових моделей та установок, які не дають Вам можливості "вискочити із замкнутого кола" і стати самодостатньою (не плутати з самостійністю). Тобто, трансформувати всі свої і батьківські, навіяні, образи та претензії, розібратися з дитячими несвідомим травмами (які однозначно є), і навчитися бути по справжньому щасливою жінкою незалежно ні від кого і ні від чого. А коли жінка щаслива сама по собі і знає як правильно наповнюватися, тобто, перестає жити очікуваннями щастя та любові від свого чоловіка,... У чоловіка, без усілякого приниженого випрошування жінкою до себе уваги та поваги, одразу, знову ж таки несвідомо, з'являється величезне бажання це саме щастя та Любов дарувати своїй дружині. Щастя оселяється в таких стосунках вже назавжди.
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 02-02-2025 10:13:44 |
Доповнення. Ви пишете "Теперь ее виню часто". Але за законами стосунків "батьки-діти", чим сильніше ми засуджуємо своїх батьків, звинувачуючи її к неправильних діях та поведінці, тим швидше змушені будемо самі "наступати на ті ж самі граблі". Окрім того, діти і батьки - це як одне ціле на рівні енергій. Тому наші, ті ж самі образи, блокують потік сил, відбирають всі ресурси, не дають можливості розвиватися і ми потрапляємо в жахливий затхлий стан депресії. Яку Ви, на превеликий жаль, зараз і переживаєте. "Депрессия, мне тяжело общаться с людьми, не хочется ни с кем общаться, радости жизни ощущаю слабо...".
|
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 02-02-2025 10:22:12 |
цитата:
Согласна что должны хотеть оба, я хочу сохранить отношения К сожалению, теперь мы вынуждены признать, что вам с мужем не удалось творчески приспособиться к новой реальности, в которой уже есть дети. Не удалось соединиться с энергией развития отношений, которая при правильном подходе способна наполнять супругов ощущением наполненности и счастья. Многое остается не проясненным и не раскрытым. В частности, каким образом появление детей сказалось на восприятии каждым из вас партнера? Что исчезло, пропало, поблекло? А что обнаружилось/пришло? Как вы справлялись с новыми эмоциями и ощущениями? Не "отобрали" ли у вас дети значительную часть внимания мужа? цитата:
Поэтому не могу понять откуда такая душевная отстроненность. Для меня это не любовь цитата:
Для нього проявити кохання це забезпечувати нас фінансово , робити все для комфорту ( може прибрати, попрати, посуд помити, посидіти з дітьми) , провести час разом, ніжність, увага, бажання фіз близкості. Словом, эту задачу с многими неизвестными предстоит решить. Готовы ли взяться за решение?
|
| 05-02-2025 13:51:51Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377245 для Володимир Анатолійович Когда 1ый ребенок родился, стал больше сидеть в телефоне после работы, играя и читая соцсети. Перестал называть « маленькая» как раньше называл меня. Говорил « я тебя теперь так не воспринимаю, ты теперь мама» ждала каждый раз его объятий, теперь лишний раз руку не положит. С ребенком был радостный. Если бы мне уделял внимание немного, а не только ребенку, ничего бы не было … просто оставить маме ребенка и пойти погулять вдвоем. Обижалась, он даже не спрашивал, что не так. Сказала первый раз. Вроде понял. И после начались мои ожидания- суббота - ничего, в воскресенье я уже обижаюсь но он не понимает( как модно после 10-20 разговоров не понимать) , вечером я начинаю говорить, рыдаю. Вроде понял. И все снова лет 5 так продолжалось. На мою обиду « ну что снова не так». И когда я дождалась приглашения куда то , я уже не ощущаю радости. До сех пор ! Я уже не верю в искренность. В других ситуациях неделю может не спрашивать что случилось. |
| 05-02-2025 14:04:57Доповнення від автора |
|
Не понятно почему так обесцениваются чувства другого человека… если для меня это потребность быть понятой и услышанной.Не нужны машины, квартиры. Почему я должна менять свое отношение к своим обидам, а не он. На работе мы же стараемся, иначе уволят . Никто не говорит « ведь я не поменяюсь» . Конечно проще менять просящего, ведь он обращается. А мужа все устраивает, он просто такой и не поменяется. Ведь он за 10 лет ни разу не предложил пойти к психологу, никакого развития в этом направлении, только пару раз были у разных по моей инициативе. Если б дорожил , горы бы свернул. А другая сторона меня говорит «ну хватит выпрашивать, его не заставишь насильно тебя полюбить больше. Я правда не вижу в нем раскаяния такого, ни прощения не попросит, и каждый раз обвинения, крики и игнор моей боли.. |
| 05-02-2025 14:07:16Доповнення від автора |
| Как так же мать постить свою - ведь видит что плачу и за мужа , все лицо опухшее … и ни разу не спросила что случилось?… ка жить с такими людьми ?..тебя как будто нет …. хочется просто исчезнуть |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 05-02-2025 14:50:13 |
цитата:
Обижалась, он даже не спрашивал, что не так. Сказала первый раз. Вроде понял. И после начались мои ожидания- суббота - ничего, в воскресенье я уже обижаюсь но он не понимает( как модно после 10-20 разговоров не понимать) , вечером я начинаю говорить, рыдаю. Как проявляете любовь и внимание к мужу, как к мужчине? цитата:
а работе мы же стараемся, иначе уволят . И могут ли? Что ценного в отношениях для вас, что вы выбираете в них оставаться? цитата:
Ведь он за 10 лет ни разу не предложил пойти к психологу, никакого развития в этом направлении, только пару раз были у разных по моей инициативе. Почему не продолжили ходить на семейную терапию? Если мужа все устраивает, то он не будет меняться. Вы пишите, что если бы дорожил, то горы бы свернул. А зачем что-то сворачивать, если вы соглашаетесь на то, что есть? Я бы предложила вам обратиться к психологу, поскольку именно вас не устраивает ситуация в семье. И разобраться в том, чем ваш муж вас привлек, как вы строите отношения, что держит в них.
|
| 05-02-2025 15:16:44Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377405 для Валентина Михайловна Так и говорила что «вижу что тебе уже не хочется проводить время вдвоем, а мне это как воздух. И кажется что даже если начнешь что то делать я тебе уже не поверю , я ведь вырос да.» он говорил что же мне делать теперь. И продолжал ничего не делать … « Неужели ты не видишь как я страдаю от того, что даже ты в голову не берешь что случилось? Говорил «Откуда мне знать?» « Но ты мог бы спросить, и ситуация одна и та же!»До рождения ребенка не могла пройти свои чтоб не обнять, и он тоже. Как начались обиды , замкнулась. Всегда интересовалась его делами, забочусь чтоб в доме было комфортно( еда, порядок). Разговор вам обо всем. Секс часто ( как ни странно), желания любые выполняю ( мне все и самой нравится) Сейчас когда все хорошо, поговорили , тоже прикосновения постоянные, секс. Но тригерят многие ситуации |
| 05-02-2025 15:18:50Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377405 для Валентина Михайловна Встречи дали еще больше понятия что именно он меня не ценит особо…Хотя многие психологи наталкивали на обратное! « «Многие ведь делает, значит вы не цените, что ва еще надо?! « Не видела смысла ходить дальше |
| 05-02-2025 15:21:05Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377405 для Валентина Михайловна На работе не получит бонус, пару предупреждений , не выполнен план и уволятМогут всех всегда уволить |
| 05-02-2025 15:21:05Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377405 для Валентина Михайловна На работе не получит бонус, пару предупреждений , не выполнен план и уволятМогут всех всегда уволить |
| Емілія Іванівна Довгошия психолог 05-02-2025 15:21:44 |
1
Цитата:"ждала каждый раз его объятий, теперь лишний раз руку не положит" . Чоловіки не вміють читати думки.Завжди чоловікам потрібно говорити ,що Ви хочете від них отримати.І говорити в той момент коли Ви цього хочете. Також важливо розуміти, коли чоловік зайнятий якоюсь важливою справою, а Ви в цей момент йому щось кажете, він , просто ,може Вас не почути. Тому варто зачекати ,коли чоловік закінчить свою справу і тоді починати розмову. Теж варто звертати увагу на емоційний стан чоловіка. Цитата:"Обижалась, он даже не спрашивал, что не так. " У чоловіка так як і у вас на певні події виробилася певна рефлексія на нейропсихологічному рівні. Це відбувається автоматично, тому що так побудувалися нейронні зв'язки в голові. У вас нейронний зв'язок побудований -одразу ж ображатися, плакати а у Вашого чоловіка - нейронний зв'язок побудований так, щоб не реагувати на це і не запитувати Вас що сталося. Це відповідь на "( как можно после 10-20 разговоров не понимать) Чому чоловік не хоче змінюватись? Тому що "А мужа все устраивает, он просто такой и не поменяется." Змін хочете Ви, тому що 1 Перестал называть « маленькая» 2 лишний раз руку не положит. 3 Если бы мне уделял внимание немного, 4 Обижалась, он даже не спрашивал, что не так. 5 мои ожидания- суббота - ничего, в воскресенье я уже обижаюсь но он не понимает 6 ридаю 7 . И когда я дождалась приглашения куда то , я уже не ощущаю радости 8 для меня это потребность быть понятой и услышанной І це відповідь на те ,чому не він а Ви повинні почати змінюватися . А не "Почему я должна менять свое отношение к своим обидам, а не он. " Цитата:,"Конечно проще менять просящего, ведь он обращается. " Потрібно працювати з людиною ,яка розуміє що їй потрібно попрацювати над собою ,щоб змінити на краще своє світосприйняття та життя. Для того щоб не випрошувати увагу "ну хватит выпрашивать, его не заставишь насильно тебя полюбить больше."Щоб не чути в свою сторону "обвинения, крики и игнор моей боли.." Цитата:"Как так же мать постить свою - ведь видит что плачу и за мужа , все лицо опухшее … и ни разу не спросила что случилось?… ка жить с такими людьми ?. Не варто залучати третіх осіб в свої відносини. Це не принесе ніякої користі ,а навпаки ,може ще більше загострити ситуацію. Вам варто звернутися до психолога щоб з його допомогою пропрацювати свій біль і навчитися жити по новому.
|
| 05-02-2025 15:33:13Доповнення від автора |
|
Как же можно получить удовольствие от таких отношений: «положи руку сейчас, а теперь обними. « Это же робот, а не мужчина ) знаю многие могут, но не я. Я имела очень много, на меньшее не согласна теперь |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 05-02-2025 15:39:28 |
цитата:
На работе не получит бонус, пару предупреждений , не выполнен план и уволят Муж как-то понимает, что вы можете уйти, что есть какой-то предел? Думаю нет, поскольку вы просто терпите и плачете. цитата:
Так и говорила что «вижу что тебе уже не хочется проводить время вдвоем, а мне это как воздух. И кажется что даже если начнешь что то делать я тебе уже не поверю , я ведь вырос да.» он говорил что же мне делать теперь. И продолжал ничего не делать … « Неужели ты не видишь как я страдаю от того, что даже ты в голову не берешь что случилось? Говорил «Откуда мне знать?» « Но ты мог бы спросить, и ситуация одна и та же!» Звучит претензия, дальше прямо говорится, что даже если будешь делать, то не поверю. И ожидание "догадайся, пойми, спроси, если тебе надо". Скажу со стороны - желания сделать что-то и узнать 0. Почитайте про "я-сообщения" и пробуйте формулировать мысли про то, что вам хочется и про свои чувства по другому. Скажем ту же просьбу про свободное время вместе можно и по другому сказать. Например, "мне очень грустно и одиноко, что мы не проводим время вместе, мне этого так не хватает, я скучаю за временем, когда мы только вдвоем. Давай пойдем/сделаем и говорите, что хотелось бы". А если еще добавить какие-то ласковые слова, то совсем приятно будет. цитата:
Хотя многие психологи наталкивали на обратное! « «Многие ведь делает, значит вы не цените, что ва еще надо?! « Что ценного в отношениях? (я писала уже, но вы не ответили) На психологов вы вроде как тоже обиделись и не стали дальше разбираться. Похоже как на ситуацию с мужем - обида мешает вам двигаться дальше и вы уходите из контакта. цитата:
До рождения ребенка не могла пройти свои чтоб не обнять, и он тоже. Как начались обиды , замкнулась. Замкнулись тоже это в чем конкретно выражается?
|
| 05-02-2025 16:49:22Доповнення від автора |
|
Мы живем отдельно часто, когда очередная обида и игнор. Когда предел будет я не знаю … Я всегда начинала разговор как « чего бы я хотела, но к сожалению это ушло» я не могу предъявлять претензию,что у него нет желания. Он начал действовать когда я уже волком выть стала и первый раз ушла. Когда я чувствую что могу быть одна , страдания со временем пройдут. Но не будет той боли отвергнутой. Я учусь быть одна. Муж дает сейчас любовь заботу, но я чувствую что выпросила, не получаю истинного удовольствия. |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 05-02-2025 16:54:33 |
Щоб, реально, отримати якусь цінну пораду та допомогу, як на мене, варто спершу визначитися з тим, чи хочете Ви, загалом, зберегти стосунки?.
Бо лише кінцева мета може допомогти краще визначитися з тим, що можна і яким чином змінювати. Якщо з цим чоловіком не бачите свого майбутнього, тоді, однозначно, причину всіх проблем потрібно шукати лише в ньому! Інша справа, якщо все ж хочете налагодити стосунки і зробити їх максимально для себе комфортними. Тоді постійне переживання та згадування і підрахунок своїх образ і претензій до чоловіка, які, безумовно, за спільне життя накопичилися у велетенській кількості, не тільки не допоможуть вирішити проблеми, а й сильно її збільшать. Читаючи Ваші щирі коментарі, з'являється впевненість, що на даному етапі Вам просто потрібно виговоритися і знайти підтримку. Щоб оточуючі просто згодилися з тим, що Ваш чоловік дуже поганий і зіпсував Вам життя... А якщо все ж, окрім підтримки є потреба шукати вихід, тоді, перш, ніж намагатися якось розібратися в усьому, потрібно вийти зі стану психо-емоційного виснаження. Адже, весь біль в такому стані багаторазово збільшується. Що змушує людину просто ходити навколо проблеми кругами. І не бачити виходу, навіть якщо цей вихід прямо перед очима. Відредаговано автором 05-02-2025 16:56:34
|
| 05-02-2025 16:55:38Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377414 для Валентина Михайловна Замкнулась, то есть сама не проявляю ласку, и жду как он проявит чувства, обнимет , в надежде что сам захочет ( это ведь чувствуется)Ценное то что он любит меня ( по своему) , обеспечивает, хороший отец( лучше чем муж). Добрый , позитивный, с ним комфортно всегда. Много но достаточно как оказывается |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 05-02-2025 18:11:07 |
Обида это часто манипуляция, пусть и неосознанная. Я обиделась, значит другой виноват и теперь должен мне - заслужить мое прощение, доказать, добиться моего доброго отношения и чтобы я перестала обижаться. А сама ничего делать не буду, не заслужил.
Это такая игра своеобразная, но другой стороне может надоесть играть и тогда ничего делать не хочется. И тут момент такой, что муж может уже привычно "равнодушно" реагировать, потому что вы постоянно в обиде. Более того, даже проявляя к вам внимание и любовь, свои чувства, он все равно наталкивается на вашу реакцию - не верю. И с вашей стороны чувства не проявляются никакие, только бытовая забота. Мало кому захочется постоянно выпрашивать "прощение". И тут важно исследовать ваши переживания и реакции. Почему обида? Какая может быть другая реакция? Как по другому строить коммуникацию? Какие выгоды дает эта обида вам?
|
| Соломія Лехіцька психолог 05-02-2025 20:00:04 |
1
В своїй практиці часто помічаю, мабуть то така тенденція, що чоловіки, які добре зароблять, як правило менше проявляються в стосунках. Можливо вони більше на роботі концентруються чи тип особистості такий, що менш чутливі і менш романтичні. І виходить, що чоловік вважає, що багато робить для сімʼї, добре її забезпечуючи, а дружині не вистачає близького стосунку. Я можу бути не права, але якось так бачу. Виглядає, що у вас з чоловіком різні мови любові, тому ви даєте один одному не зовсім те, що інший потребує. Хоча, у вас багато точок дотику і ви один одного добре балансуєте. Що стосується вас, то ваші потреби природні і зрозумілі. Ви хочете близькості і відчувати себе коханою і бажаною. Ви вже тривалий час разом і так часто буває, що побут, турботи, діти, сімʼя залишають мало простору саме для пари. Тому менше обіймів, компліментів і т д. В той же час, оце бажання, щоб він про все здогадався, на мою думку - щось ваше глибоке. З ним би варто розібратися в психотерапії. Ви ж не знаходили чоловіка на шоу «битва екстрасенсів», він не може знати чого ви хочете, бо бачить і відчуває світ по-своєму. Я вважаю, що показником любові є не те, що людина щось здогадається, а те, що реагує на ваші потреби, а не знецінює їх. Тобто, якщо вам, наприклад, хочеться піти в театр і ви кажете, що ви цього хочете, то люблячий чоловік скаже щось типу «давай подумаємо коли в нас вільний вечір», а не люблячий «вічно ти собі щось придумаєш, якась дурниця, сиди вдома». Але те, що він не особливо любить театр і не здогадався, що ви туди хочете - не означає, що вас не люблять. А як було у вашому дитинстві? Батьки вгадували ваші потреби чи, навпаки, потреби не були задоволені?
|
| 06-02-2025 01:01:43Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377432 для Соломія Лехіцька Я все озвучувала багато разів.я б зрозуміла ще коли не казала. Мені в принципі було неважливо куди іти, чи дома посидіти фільм подивитись, чи у парк піти. Я відчула що людина не хоче поводити час разом. В один момент все змінилось! Розумію ще якщо б працювала десь у кругу де є чоловіки, де на мене звертають увагу , він більше б звертав увагу на мої потреби… я в жіночому колективі працюю, вчитель.Якщо на 20 річницю дружина вранці каже що непогано було зняти готель в побути разом, то можна почути її, а не казати що це не зручно. І навіть не запросити у ресторан… як раз 14 лютого , день закоханих. Він цю дату просто знецінив…. А я старалася робила подарунки, відео всіх років. Якщо б жінка стільки років не приділяла увагу чоловікові, то чоловіка зрозуміли якщо б зраджував, або пішов з сімʼї. Чому жінку не розуміють ? Якщо чоловік не ініціативний, я відчуваю що втрачаю себе як жінка… Мені стає нецікаво |
| 06-02-2025 01:06:13Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377432 для Соломія Лехіцька Був дуже строгий батько, і слабка морально мама. З батьком їздили кудись, інколи щось купував, загалом приділяв увагу, хоча дуже його боялася. Мама купляла солодощі, одяг інколи. Жили скромно. Розваг не було, кудись піти,поїхати майже ніколи |
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 06-02-2025 10:54:40 |
цитата:
Якщо б жінка стільки років не приділяла увагу чоловікові, то чоловіка зрозуміли якщо б зраджував, або пішов з сімʼї. Чому жінку не розуміють ? Ви вважаєте, що вас не розуміє ОДИН чоловік, це ваш чоловік, з яким ви 21 рік разом і від якого двоє дітей(!) Те, що він вам дає цитата:
Ценное то что он любит меня ( по своему) , обеспечивает, хороший отец( лучше чем муж). Добрый , позитивный, с ним комфортно всегда. Много но достаточно как оказывается Ви часто йдете від нього, живете окремо, а потім повертаєтесь. Навіщо повертаєтесь - у вас є відповідь? З надією на що повертаєтесь до БЕЗІНІЦІАТИВНОГО, того, хто цитата:
не хоче поводити час разом Чи не мазохізм це часом, щоби знову й знову поринати в океан образи, яка вибухнула дуже давно (після народження першої дитини) і з того моменту не відпускає? Відредаговано автором 06-02-2025 10:56:40
|
| 06-02-2025 14:19:42Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377443 для Володимир Анатолійович Чоловікові так часто і здається що не можу жити спокійно, постійно треба нервувати, відчувати адреналін , як в дитинстві коли батько знущався над матірʼю… коли працювала і голова була занята ( у мене школа іноземних мов), то образ майже не було |
| 06-02-2025 14:23:06Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377443 для Володимир Анатолійович Повертаюсь тому що люблю, дуже до нього тягне … розумію що слід після годування почати приймати антидепресанти, щоб чутливість знизити |
| 06-02-2025 14:38:29Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377417 для Алла Григорівна Так, підсвідомо хотіла б знайти того хто розуміє що я відчувала всі ці роки, і поступово достукався до чоловіка, а не бачу у нього розуміння моєї болі.Моя сестра так само розлучилася через мовчання чоловіка роками + ігроманія. Але там взагалі важкий випадок. Просто вони різні, обидва ображались і мовчали, ніколи не запитає що непокоїть, ніколи нікуди разом не їздили, відпочинок і тд . Повинні хотіти 2є щось змінити. Тільки через 30 років разом вони розʼїхалися. Сама не розуміє чому так довго. Тепер живе щаслива, тільки після 50 почала жити |
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 06-02-2025 15:02:34 |
цитата:
Повертаюсь тому що люблю, дуже до нього тягне … цитата:
розумію що слід після годування почати приймати антидепресанти, щоб чутливість знизити
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 06-02-2025 15:17:10 |
Если вы пишете про ГВ, то второй ребенок совсем маленький?
цитата:
Чоловікові так часто і здається що не можу жити спокійно, постійно треба нервувати, відчувати адреналін , як в дитинстві коли батько знущався над матірʼю… коли працювала і голова була занята ( у мене школа іноземних мов), то образ майже не було И как думаете, есть ли в словах мужах доля истины? Часто, когда в детстве было много напряжения, эмоциональных качелей, криков, накала страстей, то спокойные отношения кажутся скучными и тянет на бурю эмоций
|
| 06-02-2025 15:22:25Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377449 для Володимир Анатолійович Дитина молодша рік на грудному вигодовуванні |
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 06-02-2025 15:30:14 |
|
| 06-02-2025 15:38:03Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377449 для Володимир Анатолійович Це два відчуття які чередуються один з одним, спочатку велике кохання , потім якась ситуація і знову образа. І розуміння що він не зміниться ніколи |
| 06-02-2025 15:41:01Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377452 для Валентина Михайловна Когда работала была в социуме , более уверенная в себе, руководящая должность и мозг занят был делами регулярно. Хотя и секса раньше не так хотелось , частый стресс |
| 06-02-2025 15:44:30Доповнення від автора |
| Я также требовательна и на работе, много знаний вкладывала в педагогов , но и ожидала от них отдачи, инициативного отношения к работе |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 06-02-2025 15:46:52 |
Второй ребенок был запланированный?
Если да, то как решились на него, с учетом того, что отношения стали вас не устраивать после рождения первого ребенка? Что вам сейчас мешает стать уверенной в себе?
|
| 06-02-2025 15:50:08Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377459 для Валентина Михайловна Ребенок желанный, надежда что он изменится и постепенно пройдет обида на него. Ведь 70% времени реально все хорошо |
| 06-02-2025 15:52:51Доповнення від автора |
| Мешает депрессия , отсутствие легкости позитивности мешает общению с людьми. Когда больше общалась , проблем с мужем не было вообще |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 06-02-2025 16:11:48 |
Вам есть смысл рассмотреть ожидания от мужа, как вы строите коммуникацию (выше я писала впечатление от ваших слов мужу).
Что подпитывало вашу надежду, что муж изменится? Кто был инициатором рождения ребенка? Думаю про то, что рождение первого ребенка внесло охлаждение в ваши отношения с мужем, отдалило вас как мужчину и женщину. И вы решаетесь родить второго ребенка. Это не обвинение, ни в коем случае. Просто мысли про то, что двигало вами в желании родить ребенка. Часто за рождением ребенка стоят потребности и желания, мало имеющие отношения к самому ребенку. И их важно понимать. Как вы себе представляли изменения мужа после рождения второго ребенка? Депрессию вам диагностировали и вы пьете АД или вы просто про плохое настроение? Відредаговано автором 06-02-2025 16:13:47
|
| Емілія Іванівна Довгошия психолог 06-02-2025 16:26:30 |
Цитата '"Чоловікові так часто і здається що не можу жити спокійно, постійно треба нервувати, відчувати адреналін , як в дитинстві коли батько знущався над матірʼю… коли працювала і голова була занята ( у мене школа іноземних мов), то образ майже не було"
Свою відповідь на питання Ви формулюєте що вам "треба" постійно нервувати.Тобто можна і не нервувати і якось по іншому прожити ситуацію але Вам потрібно прожити її саме так ,як Ви хочете щоб повернути знайомі Вам почуття, які Ви навчилися відчувати будучи ще дитиною,коли батько знущався над матір'ю. Спостерігати насильство в сім’ї—це серйозне випробування для психіки дитини. Мені дуже шкоди ,що Вам довелося пережити такий травматичний досвід, який в дорослому віці не дозволяє Вам відчувати увесь спектр позитивних відчуттів, які проживають у здорових стосунках. Також Ви пишете що вам " треба" відчувати адреналін. Це теж сформована в дитинстві звичка, завчена модель поведінки ,емоційна нестабільність ,яку Ви завчили для себе і вважаєте це " нормальним станом. А насправді це є не нормальним. Дитинство в токсичному середовищі часто призводить до гіперактивності симпатичної нервової системи ,яка відповідає за реакцію «бий або тікай». Ваш організм звик до високого рівня напруги і може шукати його навіть тоді, коли об’єктивної загрози немає. У дитинстві ваша психіка навчилася бути в напрузі, щоб швидко реагувати на можливу загрозу. Якщо в дорослому житті таких загроз немає, мозок може створювати їх сам, щоб відтворити звичний стан. Цитата:"коли працювала і голова була занята ( у мене школа іноземних мов), то образ майже не було" Коли ви повністю занурюєтеся в роботу, це дає мозку відчуття контролю. Але коли ви залишаєтесь наодинці з собою, з’являється внутрішній неспокій, бо ви не звикли до стабільності.Іншими словами Коли у вас є багато роботи, мозок зайнятий, і немає часу на тривожні думки. Але коли стає тихо—виникає внутрішня напруга. Вам варто опрацювати дитячі травми з психологом, щоб зменшити вплив минулого на теперішнє життя.Спобуйте завести щоденник емоцій, де будете записувати коли саме відчуваєте неспокій. А також в яких ситуаціях у Вас підвищується рівень адреналіну без явної причини. Таким чином Ви зможете відслідковувати свої тригери, аналізувати порівнюючи ситуації. Подбайте про себе, медитуйте, гуляйте на природі, займайтеся спортом, вводьте моменти усвідомленого відпочинку. Вам потрібно навчитися сприймати спокій не як загрозу, а як ресурс.
|
| Соломія Лехіцька психолог 06-02-2025 23:59:42 |
1
Можливо я помиляюся, але існує ймовірність, що ви можете мати післяпологову депресію. Очевидно, що у стосунках є труднощі, але ситуація може ускладнюватися тим, що ви зараз постійно з дитиною, відчуваєте соціальну ізоляцію, не почуваєтеся активною, залученою та значимою. Чоловік зараз наче основне джерело спілкування і ваші очікування щодо нього зросли, бо ви не маєте спілкування на роботі. А він поводиться як звик і до задоволення таких ваших потреб не готовий. Його життя не змінилося майже, тому потреби міняти якось свій стиль життя і поведінку в нього теж нема потреби. Я би вам порекомендувала проконсультуватися з лікарем психіатром стосовно депресії. І, дуже рекомендую звернутися на індивідуальну психотерапію. Думаю, варто і над теперішньою ситуацією попрацювати, і над дитячою ситуацію. Прослідкувати взаємозвʼязки, можливо напрацювати нові моделі поведінки. Щодо чоловіка, ви вище написали, що хочете, щоб був хтось, хто б йому міг донести ваші потреби і бажання. Думаю, тут важливо подумати про те, що справа не в тому, що мають бути якісь особливі слова, завдяки яким він зрозуміє. Якщо людина хоче почути і зрозуміти, то не потрібно особливих здібностей, щоб донести. А якщо не хоче, то які б здібності не були, це ні на що не повпливає. Можливо, ваш чоловік розуміє чого ви хочете і що вам не добре при поточних обставинах, але прикладати зусилля для змін не хоче. Може ж таке бути, що людина розуміє потреби свого партнера, але не готова це давати. Якщо це так, то вам потрібно або навчитися бути щасливою з тим, що є зараз, бо все так і залишиться, або не бути з цим чоловіком.
|
| 11-02-2025 16:16:42Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377469 для Соломія Лехіцька Дякую за відповіді. З чимось згодна з чимось ні. Перш за все, якщо хотів то щось змінив би давно заради відносин. А не тоді коли його покидають і все погано … І все це відбудеться зі мною тому що дозволяла багато років. Те що раніше не помічала, стало вбивчим через десятки років і почало знищувати відносини…Розʼїхалися знову… живемо окремо тепер точно. Проста ситуація … невміння признавати і бачити дії зі сторони як завжди. Молодша дитина зламала іграшку старшої, Чоловік сам дав іграшку. Старша образилася, чоловік накричав сильно, типу чого поклала сама винна і не звинувачуй мене., ще раз так будеш зі мною розмовляти. Я сказала йому окремо що ти неправий, тим паче у день народження старшої. Ввечері він почав мені говорити що наче він неправий, але не договорив. Наступного дня запитала що він хотів сказати / почула від нього масу негативу» не хочу говорити , не памʼятаю , давай не зараз , гуляй тоді сама, і не піду!» а я лише хотіла щоб він договорив пару фраз ! Може неправильно його зрозуміла. Для мене це була надія що він почав розуміти коли неправий. У мене сльози і розпач… якщо в такій ситуації так себе веде, чого можу чекати у більш серьозних . Після цього знову його мовчання, типу « я не хотів портити вихідні» , потім чекає що я скажу. Це ж не про вихідні!!!! Каже все памʼятає але не хотів розмовляти, мені важко визнати себе неправим. Це незріле його відношення до мене. Тому так. Каже що мені треба пити АД. Я не хочу робити все за нього |
| 11-02-2025 20:04:18Доповнення від автора |
| Я плачу знову від відчаю, а він весело грає з дітьми… і здається що все я повинна робити- прощати, терпіти, змінювати відношення, казати, не помічати, нічого не хотіти - тоді буде зручно .. а що чоловік повинен ? Хіба не обоє повинні розвивати стосунки |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 11-02-2025 22:35:10 |
цитата:
і здається що все я повинна робити- прощати, терпіти, змінювати відношення, казати, не помічати, нічого не хотіти Задайте себе вопрос, зачем вы долгие годы это терпите и почему не просто не ушли, а выбрали родить ребенка? Что привело к тому, что вы стали еще более уязвимой и зависимой от мужа. Возможно муж все же закрывает какие-то ваши важные потребности?
|
| 11-02-2025 23:05:30Доповнення від автора |
|
Не ушла потому что люблю, очень тянет к нему. Кроме того и на 3го ребенка пошла бы, но замершая оказалась ( сильно ругались). Уж тогда думала он так бы себя не вел,но он был ужасен и тогда , хотела обговорить больные моменты чтобы понял , но он орал и убегал буквально. Надеялась на просветление его.. закрываю потребность думаю быть очень безусловно любимой, ранее так и было… из всех выбрала именно его , было много других. Закрываю также чувство одиночества - он лучший друг , ну и секс. Зависимости финансово не испытываю , могу снова открыть школу.. просто тяжело спустя 20 лет вместе |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 11-02-2025 23:31:22 |
цитата:
закрываю потребность думаю быть очень безусловно любимой
|
| 11-02-2025 23:33:18Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377664 для Валентина Михайловна И всегда после ссоры приходит понимающий мягкий, поэтому я и оттаиваю…И мол « посмотри какие у других мужики, ни внимания непонимания, кто бы это еще тебя терпел» да и правда и женщинам уже ничего не надо, денег дал и нормально.. но я другая . Все всегда нам завидовали , и теперь в шоке что так все… |
| 11-02-2025 23:44:26Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377666 для Валентина Михайловна Да. Может уехать в командировку/ тренинг и не звонить вечером, когда сидят компанией ( типо не знаю может кормишь ) оправдание глупое). Потом сказала , пишет звонит, но это ведь не от души …. Когда сам в командировке то звонит. Понимаю что тоже устает, но у меня ведь выбора совсем нет- с 2мя детьми постоянно . Уезжает , с ума схожу - оба ребенка с сильно болеют, нужна помощь от него. Ждала 3 недели помощи. Очень тяжело самой было. Очень обидно было, даже не извинился, помог только когда приехал , и уже был в семье. В командировке было не до нас (выпивка вечером, фильмы). Сейчас поменялся, но сложно мне принять, как будто неискренне все … сложно боротьс с собой. Ну и все внимание как уже писала выпросила ребенок родился. |
| 11-02-2025 23:48:38Доповнення від автора |
| Выпивает кстати часто , почти каждый день сам вечером. Немного. Играет в игры , но в пределах нормы . Все понимаю , никогда это не напрягало все |
| 11-02-2025 23:50:47Доповнення від автора |
| Я всегда была очень нетребовательна , правда . Все подруги смеялись, типо могла бы и лучше найти. Меня все устраивало , и прежде всего как он меня любил, ни ухаживаний не было , ни подарков. Мне просто был сам он нужен .. |
| 12-02-2025 15:04:14Доповнення від автора |
| Если начинает стараться как только чувствует что « уволят» это ли не условная любовь. Я хочу быть рядом,потому то хочу , а не потому что есть угроза, уйдет… видно что хочет проводить время с детьми, не вынужденно же. С детьми же поступить так как со мной не мог бы ..чтоб они так плакали и просили. И праздники, и сюрпризы … « Никогда ни у кого не проси, сами все дадут». 100%, когда не просишь этот есть настоящее. |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 12-02-2025 15:25:34 |
цитата:
Уезжает , с ума схожу - оба ребенка с сильно болеют, нужна помощь от него. Ждала 3 недели помощи. Очень тяжело самой было. Очень обидно было, даже не извинился, помог только когда приехал , и уже был в семье. цитата:
Потом сказала , пишет звонит, но это ведь не от души цитата:
сложно мне принять, как будто неискренне все И раздражение на какую-то капризность. Не делаю - плохо, делаю - плохо, потому что не доверяю и не от души это. Вы пишите, что вы нетребовательная, но ощущение возникает как раз другое. Что много ожиданий, требований и как будто речь звучит ребенка, которому все не так, что бы родитель не сделал. Я бы предложила вам все же поисследовать, как вы общаетесь и строите отношения и как рождение ребенка, а потом и второго повлияло на вас саму и ваше поведение. Поскольку часто женщины не замечают, как с рождением ребенка сами сильно меняются и не в лучшую сторону. Поэтому эту часть важно разобрать
|
| 12-02-2025 15:32:00Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377684 для Валентина Михайловна Дети болели сильно, ( ковид у новорожденнйо, бронхит, суставы у старшей, живот- все сразу) мне надо было возить старшую через весь город и лечить. Он 3 недели в командировке, просила лабораторию где сдать анализы, знаю же что вечерами может… и приехал , и только после моего напоминания обзвонил. |
| 12-02-2025 15:41:27Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377684 для Валентина Михайловна Я чувствую что за 10 лет выпрашиваний я поверила в его безразличие. А как по другому? У меня был шанс сохранить веру в нас? Я же человек … После каждого разговора , сначала тихого спокойного, затем безнадежного? Каждый раз я чувствовала, как в душе что то меняется. Если бы не был безразличен, не было бы 10 |
| 12-02-2025 15:44:48Доповнення від автора |
| И если бы он сам сейчас не возвращал все ситуации в настоящее , но он их тянет за нами - неумение просить прощение, неумение просить что случилось , и т д … |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 12-02-2025 18:52:42 |
|
| 12-02-2025 21:19:47Доповнення від автора |
| Скорее поддержка, и оценка моих / его действий … каждое сообщение наталкивает на мысли в любом случае… Ищу также онлайн психолога. Мне нужно разобрать все ситуации ( это необходимо) |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 12-02-2025 23:30:49 |
Онлайн психолога вы можете выбрать на сайте. Сейчас все работают в таком формате.
А по поводу оценки действий ваших, то что бы вам еще хотелось понять/заметить относительно вашей ситуации? Про сада сложно говорить, поскольку про него известно только с ваших слов. Как вы думаете сами, в чем изменились вы после рождения ребёнка? Бали ли ожидания какие-то от мужа? Возможно какая-то картинка, как все должно выглядеть было? Как часто и как надолго муж уезжает в командировки? Есть ли у вас помощь в виде бабушек или возможность нанять почасовой няню? Помощницу по хозяйству?
|
| 13-02-2025 00:16:22Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377705 для Валентина Михайловна Я уже не понимаю неужели у меня это недоверие и неприятие и за его многократно повторяющихся его действий и непониманий меня. Или это мои странности , травмы детства.Я ведь ему не могу поверить, доверять как прежде. Много и странных моментов: нашла в поиске фейсбука страничку группы девушек для знакомств - клянется детьми что даже не вбивал в поиск. Как раз в командировке был. Может и просто кликнул не заметил… заблокирован номер сотрудницы с офиса в Киеве, говорит не знаю чего, может случайно …в Вайбере пишет «другая карточка найдена» но пер то другой был , может я не замечала ранее … кажется с айтишником связывался с работы, может чтоб следы замести … и потом мне все стало подозрительным теперь … ничего поделать не могу уже. Всегда до этого верила, никогда замечен не был .. с войной много проблем появилось в отношениях. Ведь если перестал уделять внимание давно + подозрительные моменты , значит что то может на стороне есть … доверие ушло , мозг так сработал и все. Ужасно стала с тех пор неуверена в себе. Даже фильмы не могу смотреть с ним с красивыми девушками. С родами конечно я набрала весе, каждый раз + 10 кг …но он никогда не критиковал меня. Меня бы устраивало реально если б хотел просто полежать вместе на диване, просто его желание , а не мое! Все! Больше ничего! В командировки уезжает сейчас часто, каждые 2 недели на 3-4 дня. Со мной иногда на 2-3 недели в Харьков, оттуда родом. Сейчас в Виннице. Моя мама в любой момент помогает, на полдня может забрать обоих детей. Мы часто выходные проводим так .. но все равно проблемы |
| 13-02-2025 00:29:57Доповнення від автора |
|
Недавно соседка выглянула с окна , недавно там квартиру продали,хотели строиться, они поговорили , « ну пока созвонимся , у тебя старый номер?» она ему говорит, а я на 8 мес беременности …зачем звонить? И тут я тоже первая должна выпрашивать , что это было ? Но он здесь сам объяснил непонятно почему так сказала, общаться не о чем, заходил к ней ремонт посмотреть… дама одинокая, явно ищущая…. Он часто со многими на короткой ноге , и понимаю, что могут не как дружелюбность женщины воспринимать,а где то и прокатит … я уже как бык на красное. Если б это все рассказал кто то подумал бы сама что изменяет мужчина …но он готов на детектор идти, сам предлагает. Я сама уже себе противна , до чего я дошла… Готова кажется отпустить и жить одна … Не верю что наладится уже … |
| 13-02-2025 00:36:39Доповнення від автора |
|
Я бы сказала что я с работой поменялась а не родами , я трудоголик , очень много работала , все переживания домой тащила .. но у него никогда ни по чем не претензий. Только сейчас злит когда « мозг выношу « разборками, обвинениями, плачем… говорит что плачущую кресную в детстве как то увидел , и подумал какая же она уродина когда плачет … С детьми я наоборот веселая чаще, отдающая им, но они не на первом месте |
| 13-02-2025 00:44:31Доповнення від автора |
| Мужу больше нравится когда не работаю, сижу с детьми. Ранее работа в голове была часто. Сейчас немного групп онлайн только преподаю. Более нежная говорит, сексуально раскрылась. |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 13-02-2025 14:57:31 |
1
Вам нужна индивидуальная работа, поскольку сложно понять - то ли вы изменились сильно, перестав работать и родив ребенка, то ли вы с рождение ребенка и тем, что осели дома в декрете, увидели мужа таким, какой он есть. Но думаю, что есть что-то среднее - и вы изменились, и какие-то вещи заметили, которые раньше не видели. И в новой реальности не удается жить, потому что есть какие-то очень болезненные переживания, с которыми вы не справляетесь. И на сайте очень сложно понять, что с вами происходит, почему и как с этим обойтись можно
|
| Оксана Юрьевна Селезнева психолог м Кам'янське 13-02-2025 16:23:36 |
1
Когда читаешь Вашу переписку с психологами, чувствуется, что Вам плохо, больно, обидно, и Вы хотите, чтобы это изменилось. Только, проблема в том, что Вы хотите, чтобы изменились люди и мир вокруг Вас. А Вы остались такой-же, потому что имеете право на свое мнение, свои чувства, свои переживания и требования к остальным. А как же люди вокруг Вас? Боюсь, что у них нет таких прав. Поэтому, и раньше у Вас с психологами " не заладилось": они говорили то, что Вы не хотели слышать, да и сейчас Вы никого не слушаете. И вся эта переписка- временное облегчение для Вас, снятие напряжения. И для терапии пока, я думаю, Вы не очень готовы, потому что не собираетесь ничего в себе менять. Но,поскольку Вам действительно нужна помощь, попробую достучаться и предложу Вам обратиться к психиатру : согласна с коллегой- у Вас велика вероятность послеродовой депрессии и АД помогли бы Вам снизить остроту негативных переживаний.
|
| 13-02-2025 16:51:32Доповнення від автора |
|
Если бы я с ним не говорила поняла тогда о чем вы… не понятно что менять. Право конечно есть - не слышать, не говорить, избегать…. Это его выбор. Вот наступает 14 февраля, 20 летняя годовщина была в прошлом году, как раз познакомились , говорила прямо чтоб снять отель «не удобно» говорит, кафе тоже не планировал … Все куда то ездят , на мои просьбы поехать , что-то новенькое - молчание. Как еще мне просить / кричать ? Я уже моральный импотент Прекрасный есть мини -сериал « Сцены супружеской жизни» , Хагая Леви где то нас узнаю ..непонятно было почему не говорили до развода. После поняла … Какой смысл если видно, что тебя не хотят.. у них разные потребности. Людей не стоит менять, их надо менять ) иначе теряешь себя …. один психолог сказал что надо расходиться и мне «собирать себя». Я сразу начала какой он реально хороший, но на 3ей ситуации она сказала что его « хорошести» она уже не видит, эмпатии в нем никогда не появится… увы. С оной стороны радует что количество разводов увеличилось, не стоит терпеть, если долго что то не устраивает…. |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 13-02-2025 16:57:45 |
|
| 13-02-2025 17:05:47Доповнення від автора |
|
Согласна. Были 2 год, когда не удаляла внимания, секса мало было . Плакала и сама признавала, что как -то ничего не чувствую…поняла если бы развелся. Оч много работы у меня было. Но я признавала это! А ему как-то и не надо особо было, порно было как оказалось. Посмотрели видео об этом, о вреде, очень повлияло на него. Перестал смотреть. То есть до него можно достучаться… если он хочет И ведь 12 лет было все хорошо , никогда даже не ссорились, мне всего хватало, |
| 13-02-2025 17:09:31Доповнення від автора |
| Когда спрашиваю что его во мне не устраивает, говорит все устраивает. Скорее я бы об этом давно знала .. |
| 13-02-2025 17:14:58Доповнення від автора |
| Болезненно воспринимаю непонимание после детства скорее … когда стучалась всем людям, говорила как отец издевается над матерью, а в ответ тишина, или пренебрежение моими чувствами « другим еще хуже». От сестры часто такое же слышу. Мама видит и сейчас что страдаю при расставании , ни слова ни спросит вообще! Говорю спрашивай хоть что-то, как будто я пустое место ! У меня сразу давление, тяжело дышать , ухожу из дому …я очень эмпатичный человек , все тонко чувствую , всем помогаю на улице .. для меня по другому просто дико! |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 13-02-2025 19:29:01 |
1
Когда нет конфликтов вообще это достаточно тревожный звоночек. Конфликты это не плохо. У 2х взрослых людей неизбежно возникают разногласия, столкновение интересов, нарушение границ. Просто потому, что они узнают друг друга, учатся жить вместе и притираются. И вот не было конфликтов это про то, что кто-то, скорее всего неосознанно, боится конфликтовать (речь не про скандалы и ор). А когда есть страх конфликтов, есть подавление своих чувств, потребностей, а значит, рано или поздно, это раздражение вылезет наружу, потому что человека все достало и второй в шоке "тебя же все устраивало". По поводу эмпатии и все помогаю. Помогать надо из ресурса. Его у вас нет. А помогать из дефицита это про спасти и помочь не тому, кто нуждается, а на самом деле самой себе - той маленькой девочке, которой никто не помогал. По сути это попытка помочь и спасти себя, ту маленькую и беззащитную. Это уже не помощь, это спасательство, а оно идет чаще всего в ущерб себе. По поводу вашего детского опыта, то он безусловно влияет. И скорее всего, в своих переживаниях вы проваливаетесь в состояние той девочки, в ужасе и отчаянии, что не уже не в состоянии говорить и вести себя как взрослая женщина. Вы и пример своего обращения к мужу привели и я написала отзыв - рождается раздражение и нежелание ничего делать в ответ. Ощущение, что все равно толку не будет - вы не будете довольны и вам не угодишь. И вот этот свой детский травматичный опыт несите на терапию. И разбирать, как вы сейчас общаетесь, ведете себя и в целом проживать все, что накопилось.
|
| 15-02-2025 01:50:44Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377733 для Валентина Михайловна По поводу разногласий - когда встречались с 16 лет- 24 года меня все устраивало, хотя сейчас понимаю уже были поводы для ссор или каких то выводов: никогда не приносил никакие угощения, хотя всегда его кормила. Опаздывал очень на свидания. Никуда не ходили, не было денег. У родителей не просил, они особо и не знали кто я, не интересовались. Предложение делалось так же в меня за столом. Про отсутствие кольца жалеет говорит, но мне было неважно особо. И предложение только после того как испугался что другой начал ухаживать…. Единственное когда поставила ультиматум - когда стали редко видеться 1 раз в 2 недели. Чаще стал потом приезжать. |
| 15-02-2025 14:11:34Доповнення від автора |
|
Чаще начала задумываться не есть ли его реакция на разговоры ( все равно их я начинаю чаще) признаком нарцистического склада характера… когда говорим сначала обвиняет меня, убегает в прямом смысле в комнату другую, имеет какое то необъективное суждение ситуаций « я не хочу говорить, ну что у тебя куча вопросов, ты как психолог, я же тебя не обвиняю что ты кофе пьеш, не можешь бросить сладкое есть, инициатива в сексе от меня часто ( направда!) пей таблетки, я не хочу говорить - я критин» и куча отговорок почему что я прошу не сделал «неудобно на лавочке читать пару страниц ( зато телефон удобно) , не отвечал на предложение отпуска- зуб болел ( ну напиши тогда), даже не видел что ты плакала.» И еще хочет проучить - уезжает после ссоры, на 3-5 дней я с детьми сама , не отвечает, сломана машина, нет воды- решай сама , давление - вызови скорую , ты же хочешь быть самостоятельной» Его мать и отец всегда заставляли просить прошение, часто говорит не понимал за что, было обидно говорит унизительно….Сама мать не признает ошибки. Сказала раз « Ты никто и знать тебя никак», ни разу не извинилась сама. Манипулирует его отношением, хотя они общаются нормально. Его растили очень удобного. Говорит она только о себе, хвалится часто |
| 15-02-2025 15:26:53Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377718 для Оксана Юрьевна На АД полгода у нас тоже были ссоры….Не совсем понимаю что менять в себе? Пытаться ценить что есть? Благодарю его за дела что мне помогает по дому, каждый день благодарила Бога когда засыпала за него .. Я и сама подстраиваюсь под его желания |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 15-02-2025 15:31:05 |
1
Что вам менять в себе? Ну возможно желание подстраиваться, терпеть и надеяться на что-то, когда нет никаких оснований. Возможно манеру подачи информации и то, как вы просите. Но это так, фантазии. По настоящему менять что-то можно тогда, когда человек многое про себя понимает и замечает. Пока нет этого хорошего знания себя, то и изменить что-то сложно, ведь нет понимание, почему так сложились отношения, почему вообще вы выбрали такого мужа, почему остаетесь в отношениях. Есть какие-то глубинные потребности, травмы, переживания, которые "выбрали" такого партнера. И это все не лежит на поверхности, а требует тщательной работы по знакомству с собой. Иначе будут те же грабли снова, с другим человеком
|
| 15-02-2025 15:33:38Доповнення від автора |
| Хожу в компании с ним, где некомфортно. Я не скандалю когда выпивает лишнее и ведет себя смешно. В сексе что угодно. Всегда интересуюсь его делами, тревогами … |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 15-02-2025 15:38:36 |
|
| 15-02-2025 15:46:08Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377816 для Валентина Михайловна Но если бы каждый раз предлагала куда то пойти, те 30 раз ссор, я бы не получила от этого никакого удовольствия. А так хоть иногда он просыпался …хоть немного было приятно . Я могу подстраиваться и очень! Мне важно было сохранить какой то сюрприз, это как потенция мозга) его инициативу. Хоть бы его слова» я помню, что хотели пойти но сейчас не могу, помню что ты хотела чтобы мы обсудили книгу, но сейчас не хочется ее читать». Просто чтоб говорил! А так как же держать отношения.Если ревность, я не могу как базарная бабка Обвинять и при этом чувствовать себя как женщина. Многие могут знаю и вижу! Просят подарки. А мне лучше купленный брелок самостоятельно , чем айфон 16 со мной … машину себе купил ( ну мне, но для своего эго . Я не просила ) , а мне другое надо ….важно не получить это, а то как тебе это дали … |
| Соломія Лехіцька психолог 15-02-2025 15:52:11 |
1
Оскільки немає можливості поспілкуватися з вашим чоловіком, то неможливо відповісти являється чи не являється щось якоюсь ознакою. Ви пишете зі свого субʼєктивного сприйняття. Хоча, заради справедливості можна зазначити, що серед добре забезпечених людей багато особистостей з нарцисичною характерологією, оскільки саме вона відповідає за досягнення. А в цілому, важко зрозуміти для чого вам це зʼясовувати. Якщо ви будете знати, що це вам дасть і на що конкретно повпливає на ваше життя в стосунки з чоловіком. Він ось така людина, ось так з вами будує стосунки, ось так ви себе в них почуваєте. А як це називається, не так і важливо. Виглядає, що ви чоловікові подобаєтесь, він не має планів вас грандіозно міняти і сам змінюватися не бачить сенсу, його все влаштовує, окрім того, що ви маєте багато претензій. Думаю, ваш чоловік зосередженний на матеріальній стороні життя, в тому числі і в сімʼї: секс, фінанси, побут. Емоційно-почуттєва сфера, швидше за все, мають для нього набагато менше значення, ніж для вас. Тому він ні потреби такої особисто не має великої, ні до вас проявити такого не може. Можливо, дивлячись через його систему цінностей, він повністю вкладає в сімʼю найкраще, що тільки можна, а ви незрозуміло чим не задоволені, хочете якихось вищих матерій. Ви описали, що і в юності, коли ви зустрічалися, він не так сильно прагнув разом проводити час. Таке враження, що ви не можете змиритися з «несправедливістю», що в системі цінностей вашого чоловіка емоційна сторона стосунків далеко не на першому місці і хочете будь-якою ціною це змінити. Але ж не факт, що він цього хоче і що буде з тим щасливий. Можливо, це все, що йому потрібно: просто повертатися додому, де чекає дружина, є хороший секс, часом поговорити про щось легке і поверхневе. Тут вже ваше рішення, чи будете ви в таких стосунках щасливі, чи хочете в них бути. В будь-якому випадку, очевидно, ви зараз повністю повністю сконцентровані на чоловікові і не покидаєте надій його змінити, замість того, щоб зосередитися на собі: чого хочете від власного життя, які глибинні причини такого вашого самопочуття, як можете зараз себе долюбити. Скажіть, буд ласка, чому до цього часу, при таких складних поглинаючих переживаннях стосовно даної теми, ви не працюєте з психотерапевтом?
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 15-02-2025 15:56:26 |
Немного не поняла из вашего ответа про то, что спросила вас выше
цитата:
У вас убеждение, что если на все соглашаться, быть удобной и все принимать, то это хорошая жена и ее будут ценить, любить и беречь? Складывается еще ощущение, что у вас есть картинка, как все должно быть и никаких вариантов других вы не допускаете - что кто-то может любить по другому, проявлять свои чувства по разному, делать подарки и тп. И если не так, как вы хотите, то вы обесцениваете и сами страдаете.
|
| 15-02-2025 16:03:50Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377818 для Валентина Михайловна Не без этого. Подстраиваться друг под друга, видеть что нравится и важно другому , его « язык любви» , а не то как ты видишь.Ну раньше ведь постоянного проводили время вместе и ему нравилось, это был просто прут и ТВ дома у мен, почему когда дети родились перестало это быть важным …. Значит было не так уж и важно |
| 15-02-2025 16:08:30Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377820 для Соломія Лехіцька Не в коем случае не хочу насильно менять его, заставлять. Но он мог бы постараться менять как то свое мышление, кроме походов наших реально ничего не меняется. Я уже начинаю принимать и мириться , что у него пусто , где мне надо …. Но счастлива при таком раскладе я не буду… |
| 15-02-2025 16:09:49Доповнення від автора |
| Хотя бы конструктивные разговоры, а не обвинения, агрессия и убегания.. |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 15-02-2025 16:10:22 |
Дети обостряют все проблемы, которые были раньше, потому что меньше уже времени на то, чтобы подстраиваться под мужа, угождать ему, начинается много требований "ты должен", ожидания, что партнер будет на равных ухаживать за ребенком. Бывает, что у мужчины включается конкуренция с ребенком, бывает женщина начинает капризничать и как будто обвинять мужчину, что она как-то пострадала после беременности и родов, и начинает больше требовать и менее ласковой становится.
У каждого разные варианты и их нужно изучать. Вы ждете от мужа либо то, чего у него нет, и тогда вы бессильны, либо вы своим поведением не вызываете желание напрягаться. Второй вариант можно изучить и попробовать исправить.
|
| 15-02-2025 16:14:07Доповнення від автора |
| Возможно… Думаю когда плачу, а он безразличен, это уже не поменять … если болело за меня, с детьми разговаривать не смог бы, не то что весело играть … |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 15-02-2025 16:26:19 |
|
| 15-02-2025 16:30:53Доповнення від автора |
|
Я слишком зависима эмоционально от него, мы как близнецы.. всегда месте, так было всегда. Друзья отошли в сторону, кого-то потеряла… Чувство депрессии не дает мне возможность чем- либо заниматься .. нет сил и желания, нет поддержки… Мало от чего получаю удовольствие. Мне важно днем обязательно с ним посмотреть кино какое -то, может потому что работала нон-стоп с 16 лет ...общения с подругами нет. Сейчас работу найти не могу другую , толко онлайн , и то некому сидеть часто -ребенок маленький. Хотела бы пойти в офис куда то. Чтоб корпоративы, командировки, кофе с сотрудниками , мужчины на работе, командировки , чтоб уже он переживал а не я …. Но как это сделать пока не знаю …. Я как будто поживаю не свою жизнь …Сил нет …. Сейчас хотя бы тренировки осилить , с кем то начать общаться …мне нужно чтоб он был не на 1ом месте, я это понимаю…. Но могу потом интерес к нему потерять , так уже было …Но не могу по-другому, и он тоже кстати … Как пары спят отдельно , часто отдыхают отдельно, живут отдельно- не понимаю. Хотя могу и отдельно почитать, фильм посмотреть.. но нужен социум |
| 15-02-2025 16:33:11Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377829 для Валентина Михайловна Я вижу как он может переживать, чаще когда его касается ( ТЦК, проэкты) |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 15-02-2025 16:39:18 |
"Я вижу как он может переживать, чаще когда его касается ( ТЦК, проэкты)"
Переживать за отношения и за работу это разное и реакция может быть разная. Вам нужно заняться собой и наладить отношения с самой собой. У вас нет внутренней гармонии и вы ждете, что ваш муж будет осчастливливать вас и вместо вас создавать вам внутренний дискомфорт. Эмоциональная зависимость очень выматывает. И пока вы сама с собой не разберетесь, вы не будете счастливой ни в каких отношений. Когда другой ждет от тебя, что ты будет его осчастливливать - это может раздражать и утомлять. Если у вас никого и ничего нет, сама вы не умеете быть, то вы все направляете на мужа. А он не может заменять весь мир. Возможно потому, пока вы работали, и было ок - вы были заняты и не дергали мужа, вас не было так много. Поэтому тут только психотерапия ваша вам поможет, а возможно и отношения наладятся.
|
| 15-02-2025 16:45:30Доповнення від автора |
| Да, понимаю.. получается проблемы начались и остро чувствовались когда ушла в декрет , и «виднее» стало и когда война началась - все дома были около года вообще . Особо и он не работал. Про отношения с собой понимаю, но это сложнее всего … я не верю что во мне будет жизнь .. это сложно объяснить, люди вокруг другие, это уже в характере депрессия |
| Соломія Лехіцька психолог 15-02-2025 16:55:29 |
Якщо при такому стилі життя ви в депресії і так погано себе почуваєте, чому б вам не подумати про няню і вихід на роботу. Якщо ви нещасна, то дитина з вами щасливою теж не буде. Краще провести з дитиною менше часу, але коли ви справді радісна і наповнена, отримуєте задоволення, ніж цілими днями - коли пригнічена і спустошена.
Ви так і не відповіли, чому не працюєте з психологом?
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 15-02-2025 16:55:38 |
|
| 15-02-2025 17:01:03Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377838 для Соломія Лехіцька На постоянной основе дорого выходит ((… может честно немного разочаровалась, много пробовала правда , 3-4 сеанса всегда ..Когда все хорошо я веселый человек дома, с людьми немного сложнее, хотЯ со стороны люди говорят веселей выгляжу , но скоро это проходит …наступает апатия и хочется говорить о плохом.. нет позитива |
| 15-02-2025 17:04:27Доповнення від автора |
| Муж возможно и видит всю переписку .. аккаунт мой привязан кажется, врятли будет читать) |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 15-02-2025 17:05:05 |
1
"На постоянной основе дорого выходит ((…" Дорого это нет возможности или просто не готовы платить за это? В чем разочаровались, ходя к психологу? И что ожидали перед началом работы с психологом? Что останавливает перед походом к психиатру?
|
| 15-02-2025 17:06:45Доповнення від автора |
|
Муж платит сейчас за все, мне только на продукты хватает Предлагала психолога , но дорога говорит … раз 10 говорила. Так и живем)) |
| 15-02-2025 17:08:52Доповнення від автора |
| Хотя на лечение Зубов огромную суму мне давал ) оч длинный процес с суставами, имплантами.. |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 15-02-2025 17:12:59 |
Вы предлагали мужу психолога? Или говорили, что вы хотите ходить и вам это важно?
Думаю, если было на зубы, то и на психолога есть) вопрос в том, как это подать. Если как свою потребность, что вы запутались в себе, потерялись в жизни и понимаете, что и на отношения с мужем это влияет, а вам они важны и хочется чувствовать себя хорошо, то будет другая реакция
|
| 15-02-2025 17:15:28Доповнення від автора |
| Я хотела чтобы он и сам хотел что-то исправить у нас … сам предложил |
| 15-02-2025 17:17:03Доповнення від автора |
| Чтоб ему хотелось и в себе разобраться, может ему бы мой язык , может он бы лучше понял меня |
| 15-02-2025 17:17:55Доповнення від автора |
| Не возможно чтобы только я хотела всего , а его все устраивает .. |
| 15-02-2025 17:25:50Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377842 для Валентина Михайловна С психологом ожидала очерки каждой ситуации нашей , в чем я неправа , в чем он… Не было разбора ни одной. Убила фраза одного психолога «ну а даже если он вам изменил ?»К психиатру не могу пока кормлю младшую грудью, к сожалению …. Жаль и тяжко отучать … ни соски, ни смеси не берет ..скоро начну |
| 15-02-2025 17:35:06Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377838 для Соломія Лехіцька Не хочется ребенка отдавать няне … чужой человек |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 15-02-2025 17:48:01 |
1
Вы находите сто и одну причину, чтобы не менять ничего самой. Пусть муж сходит, может поймет меня. Няня чужой человек, АД нельзя при ГВ Как думаете, ребенку важнее ГВ или мама счастливая? Консультация психиатра возможна онлайн, это всего час-полтора и в этом время с ребенком может быть кто угодно, даже вы сама. "С психологом ожидала очерки каждой ситуации нашей , в чем я неправа , в чем он… Не было разбора ни одной. Убила фраза одного психолога «ну а даже если он вам изменил ?»" Психолог помогает вам разобраться в себе, а не выступает в роли учителя или родителя, который указывает на ошибки. И уж тем более заочно никто не будет судить вашего мужа. По поводу фразы психолога, то важно понимать контекст, от этого много зависит Відредаговано автором 15-02-2025 17:50:44
|
| Соломія Лехіцька психолог 15-02-2025 18:36:12 |
2
Оксана Юрьевна Селезнева Хм… Цікава виходить у вас історія. Ваш чоловік добре заробляє, вас забезпечує, але на психолога і няню немає грошей. А на нову машину і дорогі імпланти є. То потрібно розібратися, він вас забезпечує чи використовує фінанси для впливу і маніпуляцій. Забезпечує, це коли у вас на місяць є певна сума, якої достатньо для покриття ваших потреб, які ви визначаєте самостійно. А якщо вам виділяють лише на те, що вважають за доцільне, купляють речі, які не дуже потрібні, не дають коштів на те, що вам потрібно - це фінансова залежність і тиск. В психологах ви розчарувались, але тут пишете і охоче берете участь в обговоренні. Із спеціалістів, які брали участь в обговоренні вашого питання, вам теж ніхто не відгукується? Розчаровують відповіді? Іноді справді клієнт з психологом можуть не спрацюватися, але якщо ви спробували вже з багатьма, то справа може бути не в психологах. Може справа у вашому запиті. Може ви сама не хочете з психологом працювати, а хочете, що психолог зробив з вашого чоловіка відповідного вашим очікуванням? Або дав вам інструмент як зробити? «Не возможно чтобы только я хотела всего , а его все устраивает» - чому неможливо? Тому що ви хочете, щоб було по іншому? Напевно все-таки можливо, оскільки це на разі так. «Я хотела чтобы он и сам хотел что-то исправить у нас … сам предложил; Чтоб ему хотелось и в себе разобраться, может ему бы мой язык , может он бы лучше понял меня» - ви не можете змусити хотіти чогось іншу людину. Він не хоче, тому в не пропонує і не розбирається. І на даний час нема підстав сподіватися, що почне хотіти, оскільки він намагається від цієї теми максимально відсторонитися і дратується, що ви його цим турбуєте. Можна скільки завгодно часу чекати, що все раптом стане так, як ви хочете. Але воно може так ніколи не стати, а на очікування витрачається ваше життя. Нічого не міняти - теж рішення, ваше рішення. Витратити життя на очікування - теж ваше рішення. Але якщо бажаного результату так і не буде, це буде ваша відповідальність, а не чоловіка. Ви даному питанні намагаєтесь зайняти дитячу позицію - нехай мені дадуть те, що я хочу, а я ображено чекаю. Чоловік не просто має робити як ви хочете, а ще й хотіти це робити. Схоже, ви подібний сценарій проживали в дитинстві, коли батьки не закривали потреб, а зараз в ситуації з чоловіком - ретравматизуєтесь. Доросла людина не очікує змін там, де немає підстав їх очікувати, а аналізує реальність і приймає рішення, влаштовує власне життя в фактичних умовах, відштовхуючись від того, що насправді є. До психолога звертається той, хто має потребу і кого щось не влаштовує. А ваш чоловік не жаліється, змін не прагне, то яка в нього мотивація працювати з психологом? Відредаговано автором 15-02-2025 18:40:05
|
| 15-02-2025 19:15:08Доповнення від автора |
|
Ну тоді нехай не хоче ) поміняти своє відношення до цієї ситуаціі- то я вже можу не захотіти назад ) це вже буде якесь співіснування. Була у психолога нещодавно ( згадала) , у листопаді. Онлайн , але то був ургентний прийом, без камери. Ми разом у неї були 4 рази рік тому , сказала що все печально …я тільки аборт зробила, потрібна була підтримка .. Інший чоловік ( грудень) дуже дорогий , сказав поки не відпущу образу на батьків, нічого не має сенсу. Хоча багато, чого каже що я розумію ..тобто я стучу |
| 15-02-2025 19:17:15Доповнення від автора |
| Можливо ще боюся що після сеансів, остаточно розваедемося .. |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 15-02-2025 19:30:54 |
цитата:
Можливо ще боюся що після сеансів, остаточно розваедемося .. НО. Если вы сейчас закрываете глаза на проблему, то она ж не исчезает. И куда страшнее спустя еще лет 10 понять, что вам уже 40+, а вы все так же несчастливы в отношениях и ничего не изменилось. Будет только ухудшение своего состояния. А еще пример детям не самый лучший. Мама в депрессия мало что может дать Відредаговано автором 15-02-2025 19:31:29
|
| 15-02-2025 19:31:59Доповнення від автора |
|
А как относится к тому что он не извиняется? Много ситуаций описала, или хотя б признавал честно что неправильно поступил … уехал когда дети болели, не звонил, хотя просила не уезжать … На днях накричал на ребенка , у окинув истерика в ДР и не хотел обсуждать после ..всячески увиливая. Беременная была, решала сама вопрос больших денег. Просила позвони сам реши …Сказал « Я в этом проблемы не вижу» Давление скакнуло…. Положили на сохранение … и за этого пришлось рожать раньше …. Здесь тоже все на его усмотрение?это ж меня все волновало |
| Соломія Лехіцька психолог 15-02-2025 20:00:05 |
1
Погоджуюся, що важливо пропрацювати дитячий досвід. Чому вирішили не дослухатися до цієї думки? Припускаю, що поведінка чоловіка піднімає ваші дитячі емоції і ви несвідомо ображаєтеся на нього за те, що прожили з батьками. «то я вже можу не захотіти назад )» - ок, вас же ніхто не змушує чогось хотіти чи не хотіти. «сказала що все печально …я тільки аборт зробила» - ну звісно, що якщо ви проживаєте горе після аборту, то це печально. «Можливо ще боюся що після сеансів, остаточно розваедемося ..» - психологи не змушують людей розлучатися і не приймають таких рішень за клієнта, не спішать клієнтів з прийняттям таких рішень. Та й взагалі, це не основне питання. Психотерапія потрібна, щоб ви розібралися зі своїми стосунками з собою, дослідили сценарії і реакції, навчилися давати собі те, чого не дали батьки. Те, що ви не були для батьків на 1 місці, а зараз не є для чоловіка - неможливо змінити. Потрібно змінити те, що ви не є на першому місці для себе. Бо ви до себе сама ставитеся як батьки і чоловік, у вас життя обертається довкола чоловіка, дитини, ще когось, але не довкола власних потреб та бажань. «А как относится к тому что он не извиняется?» - як відноситися, щоб що? Ну емоційно, то ви як відчуваєте, так і для вас правильно. Ніхто не може сказати що вам відчувати, а навіть якби сказав, то ви ж не будете так відчувати, тільки тому, що сказали. А поведінково, то залежить чого ви хочете. В будь-якому випадку, тут немає якоїсь тьоті, яка зробить вашому чоловікові пальчиком «но-но» і він відразу стане чемним. «Здесь тоже все на его усмотрение?» - може я вас здивую, але люди в цілому живуть на власний розсуд. Нажаль чи на щастя, нема чарівного інструмента, яким можна змусити людей поводитися відповідно до наших очікувань чи до справедливості. Але й інші люди не можуть змусити нас поводитися як вони хочуть. Чоловік вирішує як йому поводитися, а ви вирішуєте як вам з тим бути. Він теж вирішує як йому бути з тим, як ви поводитесь.
|
| 15-02-2025 20:09:15Доповнення від автора |
|
«печально« психолог сказала про отношения. Между нами еще хуже стали … Тогда и мне можно не извиняться за поздний приход, уеду и не буду звонить , а он пусть сидит с детьми сам. Один психолог так и сказал сделать . Стираются все грани добра и зла… Беззаконие порождает вседозволенность. Я категорически против этого |
| Соломія Лехіцька психолог 15-02-2025 20:28:19 |
Яке ще зло і беззаконня в тому, що батько проведе час з дітьми, поки ви підете по справах чи відпочити. Ви ж теж постійно з дітьми, коли чоловіка немає.
За що вибачатися? Ви ж не учениця, яка запізнилася на урок, а доросла жінка. Якщо нічого поганого не зробили, то для чого просити вибачення? А дзвонити, то я не знаю, якщо маєте щось сказати, то дзвоніть, а як ні, то не дзвоніть.
|
| 15-02-2025 20:34:23Доповнення від автора |
| Я имею ввиду, если бы с точностью наоборот сделала ему бы точно не понравилось. Он бы просил помочь с врачами, а я бы за 3 недели не соизволила бы помочь , развлекаясь после работы, приходя домой в 4-5…. он помог когда уже не надо было … Я бы извинилась из уважения и нежелания его обижать. И в принципе так никогда бы не поступила. |
| Оксана Юрьевна Селезнева психолог м Кам'янське 15-02-2025 20:34:23 |
На АД полгода у нас тоже были ссоры….
Никто и не говорит, что ссор не будет. Их будет меньше и они не будут Вас так эмоционально выматывать, они помогут не видеть все в мрачном свете. К тому же, есть АД, которые назначают при ГВ и кормить ребёнка Вы сможете. По- поводу чего Вам был назначен АД? У Вас есть диагноз? ( ПРЛ?) Не совсем понимаю что менять в себе? Все то,что мешает Вас чувствовать себя комфортно, без привязки к мужу, маме или кому то другому . Научиться саму себя делать счастливой. И нет, это не приведёт у разводу, это выведет ваши отношения с мужем на новый уровень.
|
| 15-02-2025 20:36:30Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377873 для Оксана Юрьевна Я поняла Вас…Депрессия , 4 ст Другой врач не видел , видел невроз …пойду еще к другому |
| 15-02-2025 20:37:54Доповнення від автора |
|
Психотерапевт наблюдал У психиатра не была |
| Оксана Юрьевна Селезнева психолог м Кам'янське 15-02-2025 20:52:10 |
|
| 15-02-2025 20:56:00Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377876 для Оксана Юрьевна Не помню точно, но не на начальная стадия уже …Он заведующий отделением первичного эпизода, как- то так в ПНД |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 15-02-2025 21:46:42 |
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 15-02-2025 21:47:00 |
|
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
 |
|
Наші психологи
