Як вийти в соціум
Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.
Соломія Лехіцька психолог 17-02-2025 16:01:39 |
1
Доброго дня Звісно вам потрібне спілкування, якась активність поза межами сімʼї. Якщо вам з сестрами зустрітися хочеться, то чому б ні. Просто дослухайтесь спершу до себе чи це дійсно так, що ви саме з ними хочете зустрітися чи просто тому що інших ідей не маєте. Якщо з сестрами зустрітися хочеться, але є сумніви як воно буде, то не обовʼязково пропонувати це як традицію. Запропонуйте раз зустрітися, подивитесь як воно буде. Якщо сподобається, то ще декілька раз запропонуйте, а тоді вже можна подумати щоб це переросло в традицію. Наприклад, що ви будете зустрічатися з ними кожну останню неділю місяця. Але окрім того, вам потрібні й інші люди, які живуть у вашому місті. Подумайте, можливо, щоб записатися на якийсь цікавий для вас гурток чи групу, де будуть люди близькі для вас за інтересами. Наприклад, фітнес, живопис, танці, читацький клуб. Спробуйте взяти участь у волонтерській діяльності. Зараз багато людей плетуть сітки чи готують їжу для воїнів. Там теж можуть бути цікаві і приємні вам люди. Можливо, серед сусідів є сімʼї чи жінки, які вам подобаються, то запросіть до себе на каву чи на прогулянку. Багато можливостей завести нові знайомства і корисно провести час на вулиці є при вигулі тварин. Спробуйте завести домашнього улюбленця, якщо у вас немає. Можна спробувати зблизитися з мамами однокласників чи одногрупників ваших дітей (зі школи чи садка). Якщо там є люди, які вам приємні. Напишіть в приватні повідомлення щось запитати, запитайте чи не проти спілкуватися, вийти на чашку кави. В деяких містах існують групи в соцмережах, де можна шукати друзів (типу сайту знайомств, але для друзів, а не романтичних побачень). Зараз також багато різних груп онлайн для особистісного розвитку, навчання і т д. Це теж спілкування. Головне, не хвилюйтеся, якщо не вдасться завести ближче знайомство з першого разу і не сприймайте відмову (якщо вона буде) на особистий рахунок. Пробуйте доки не вийде. Відредаговано автором 17-02-2025 16:05:10 |
Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 17-02-2025 17:54:48 |
Доброго дня!
цитата:
Підкажіть, будь ласка, як позбутися цих сумнівів, або як наважитися попри сумніви, або шукати інше оточення, чи як реалізувати потребу в живому спілкуванні. Ось дивіться. Ви зазначаєте цитата:
Довгий час я не маю друзів. Багато років практично суто в сім'ї, працювала дистанційно без суттєвого спілкування з колегами, близьке спілкування лиш з чоловіком і дітьми. Не давала собі виходити в соціум, а злилась на чоловіка... Звідки це явище? Коли виникло? Хто тому посприяв? Можливо, і в дитинстві ви були не дуже відкриті? цитата:
З іншого боку сумніваюся чи варто це робити, тому що раніше в нас були не дуже гарні, близькі і позитивні стосунки, також якщо з цього нічого доброго не вийде, і можливо я сама не захочу підтримувати таку традицію, то я боюся що буду почуватися винною, адже це буде моя ініціатива. Тому відповідь на питання цитата:
ЯК ВИЙТИ В СОЦІУМ Відредаговано автором 17-02-2025 17:56:25 |
17-02-2025 19:15:03Доповнення від автора |
"Тобто, виходить, ви сподівались на те, що чоловік закриє усі ваші потреби у спілкуванні. Коли відчували, що він цього не може, тоді гнівались на нього. Це такий своєрідний патерн, в якому втілились ваші уявлення, звички, сумніви і, можливо, страхи щодо контактів з іншими людьми. На глибинному рівні не відчували цікавості в людях поза сім'єю. Звідки це явище?" В мене так було з самого початку стосунків з чоловіком, коли почали зустрічатися, то зациклилась на ньому, а тим більше коли з'явилися діти. "Коли виникло?" Щойно почали будувати стосунки з чоловіком. "Хто тому посприяв?" Навіть не знаю. Напевно було якесь уявлення що саме так і має бути. "Можливо, і в дитинстві ви були не дуже відкриті?" Так, в дитинстві в мене не було багато друзів. Крім рідних ще була одна подружка сусідка і подружка однокласниця — і в тому і в тому випадку дружба тривала на їхній ініціативі, а я була дуже сором'язливою. "Тут можна помітити ще одну властивість - потенційне відчуття провини в разі, якщо ваша ініціатива до спілкування не знайде відгуку. Враження таке, ніби маємо справу з відлунням вини з далекого дитинтства, коли однолітки не йшли назустріч або ігнорували вас, а ви реагували виною. Було таке?" Частково так. Пам'ятаю що однокласники проявляли увагу, намагалися налагодити контакт, але мені не вдавалося відкритися і залучитися до спілкування, хоча хотілося, але не вміла, не могла. І зрештою коли всі між собою нормально ладнали а зі мною ні, то так, було якесь відчуття що я щось роблю не так. Але не було можливості це виправити. Дякую. |
Виберіть психолога для консультування з приводу дружніх стосунків, невміння заводити друзів, конфліктів між друзями
17-02-2025 19:15:41Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 377925 для Соломія Лехіцька Дякую за поради🤍 |
Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 17-02-2025 19:36:06 |
цитата:
В мене так було з самого початку стосунків з чоловіком, коли почали зустрічатися, то зациклилась на ньому, а тим більше коли з'явилися діти. цитата:
Навіть не знаю. Напевно було якесь уявлення що саме так і має бути. цитата:
я була дуже сором'язливою Через ці речі з вами відбувалось наступне цитата:
Пам'ятаю що однокласники проявляли увагу, намагалися налагодити контакт, але мені не вдавалося відкритися і залучитися до спілкування, хоча хотілося, але не вміла, не могла. І зрештою коли всі між собою нормально ладнали а зі мною ні, то так, було якесь відчуття що я щось роблю не так. Можете пригадати, які у вас були стосунки з мамою окремо і батьком окремо? Як вони ставились до вас? Чи відчували, що вони вас люблять? Підтримують? Турбуються про вас? цитата:
Але не було можливості це виправити |
Юлія Володимирівна Рудоманенко психолог Одеса 18-02-2025 20:17:18 |
1
Дружба - це важлива потреба для багатьох людей. І якщо Ви вже над цим замислились, то потрібно робити кроки назустріч. Це завжди ризик, може контакт з людиною бути гарним, а може і не відбутися таким як хочеться. Щоб знайти своїх людей, потрібно все ж таки наближатися, експериментувати. Так, можна отримати і «ні», але ж і ми можемо відмовити в спілкуванні. Щодо сестер, дуже гарна ідея. Ще у дитинстві формується здатність до дружнього спілкування, і саме вона починається з сестер та братів. |
18-02-2025 21:36:27Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 377932 для Володимир Анатолійович "Можете пригадати, які у вас були стосунки з мамою окремо і батьком окремо? Як вони ставились до вас? Чи відчували, що вони вас люблять? Підтримують? Турбуються про вас?"Це запитання стало дуже болючим для мене. Міркуючи про сором'язливість, яка почала в мене проявлятися вже в перших класах школи, я спробувала пригадати стосунки з батьками, які були в дошкільному віці, щоб пов'язати це. Дуже мало пам'ятаю, тільки фрагменти. Про тата я пам'ятаю що відчувала страх. Про маму пам'ятаю такі моменти як вона велика ходить, займається своїми справами, я десь там внизу, маленька, вона взагалі не опускається на рівень зі мною, присісти біля мене, заговорити, і я там пам'ятаю себе там такою, що навіть не сподіваюся отримати її увагу. В початковій школі я почувалась звірятком, абсолютно не адаптованою істотою, яка взагалі не знає про що цей світ людей, і коли дітки до мене зверталися, можливо хотіли спілкуватися, гратися, дружити, я просто не могла виявити себе в контакті, я себе не бачила, не відчувала, може — бо мене ніхто не бачив до того. З віку постарше від батьків, обох, і також від сестер були присоромлювання але це вже не про те, мабуть. Дякую. |
18-02-2025 21:38:43Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 377984 для Юлія Володимирівна Дякую за відповідь. Дуже відгукується ця фраза — знайти своїх людей. Цього б хотілося. |
Євгенія Заворотинська психолог Київ 18-02-2025 22:15:32 |
Вітаю!
чудово, що ви відчули бажання більшої комунікації в вашому житті. Я б радила вам подумати над тим, що вам цікаво робити, що приносить вам радість і шукати в цьому напрямку однодумців. Наприклад, ви любили танцювати, тоді шукати заняття з танців. Часто танцювальні спільноти практикують не лише танці, але і спілкування поза танцями - настільні ігри, спільні відвідування концертів тощо. Також, радила б вам згадати, що ви любили в підлітковому віці робити, а потім на це не було часу? Які у вас були захоплення? Пошукати тут. Стосовно сестер - вам вирішувати, але поки ви не спробуєте, ви не дізнаєтесь як воно буде. І ви доросла і вільна людина, яка обирає з ким спілкуватися. Це нормально зустрітися і поспілкуватися і зрозуміти, що вам не підходить це спілкування. |
![]() |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
Рекомендуємо!

Іноді достатньо знати, що ви є один в одного. Колись я досліджувала тему жіночої дружби, оскільки мене мучили багато питань. Брала участь у тренінгу і, виявивши в яких своїх ролях у дружбі я часто знаходжусь, тобто як ми один одного використовуємо.

Якщо ви відчуваєте потребу у дружніх відносинах, рано чи пізно вам доведеться шукати друзів. Друзі десь загубилися, а знайти нових наче не так просто як раніше. Ви хотіли би зустрічатися щотижня, чи вам вистачило б разу на місяць, а може щодня?

Иногда мы ждем, что человек, к которому мы обращаемся, сразу все бросит и займется нами. Бывает, вас не просят, а вы уже советуйте, рекомендуете. + Как отличить придуманного друга от настоящего?

Когда мы сталкиваемся с какими-то непереносимыми эмоциями или переживаниями, с которыми самостоятельно справиться не в состоянии, то важно, чтобы кто-то нас «контейнировал», т.е. предоставил нам себя в качестве вместилища для наших переживаний.