У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Як вийти в соціум

Доброго дня.
Довгий час я не маю друзів. Багато років практично суто в сім'ї, працювала дистанційно без суттєвого спілкування з колегами, близьке спілкування лиш з чоловіком і дітьми. Не давала собі виходити в соціум, а злилась на чоловіка... Розумію, що мені потрібно контактувати з людьми, щоб вивести себе із цього самоув'язненого становища. З'явилась ідея запропонувати своїм сестрам зустрічатися час від часу на чашечку кави, або відвідувати разом якісь заходи, гуляти, тощо, без дітей і чоловіків — в них приблизно та сама ситуація, що і в мене, наскільки мені відомо. Ми в різних містах але не дуже далеко. І з одного боку було б гарно, таким чином видихнути, можливо підтримати одна одну. З іншого боку сумніваюся чи варто це робити, тому що раніше в нас були не дуже гарні, близькі і позитивні стосунки, також якщо з цього нічого доброго не вийде, і можливо я сама не захочу підтримувати таку традицію, то я боюся що буду почуватися винною, адже це буде моя ініціатива. Підкажіть, будь ласка, як позбутися цих сумнівів, або як наважитися попри сумніви, або шукати інше оточення, чи як реалізувати потребу в живому спілкуванні.
Питання від: ; Вік: 31

Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.


психолог онлайн
1
Володимир Анатолійович Тарасенко
Доброго дня

Звісно вам потрібне спілкування, якась активність поза межами сімʼї.
Якщо вам з сестрами зустрітися хочеться, то чому б ні. Просто дослухайтесь спершу до себе чи це дійсно так, що ви саме з ними хочете зустрітися чи просто тому що інших ідей не маєте.

Якщо з сестрами зустрітися хочеться, але є сумніви як воно буде, то не обовʼязково пропонувати це як традицію. Запропонуйте раз зустрітися, подивитесь як воно буде. Якщо сподобається, то ще декілька раз запропонуйте, а тоді вже можна подумати щоб це переросло в традицію. Наприклад, що ви будете зустрічатися з ними кожну останню неділю місяця.

Але окрім того, вам потрібні й інші люди, які живуть у вашому місті. Подумайте, можливо, щоб записатися на якийсь цікавий для вас гурток чи групу, де будуть люди близькі для вас за інтересами. Наприклад, фітнес, живопис, танці, читацький клуб.

Спробуйте взяти участь у волонтерській діяльності. Зараз багато людей плетуть сітки чи готують їжу для воїнів. Там теж можуть бути цікаві і приємні вам люди.

Можливо, серед сусідів є сімʼї чи жінки, які вам подобаються, то запросіть до себе на каву чи на прогулянку.
Багато можливостей завести нові знайомства і корисно провести час на вулиці є при вигулі тварин. Спробуйте завести домашнього улюбленця, якщо у вас немає.

Можна спробувати зблизитися з мамами однокласників чи одногрупників ваших дітей (зі школи чи садка). Якщо там є люди, які вам приємні. Напишіть в приватні повідомлення щось запитати, запитайте чи не проти спілкуватися, вийти на чашку кави.

В деяких містах існують групи в соцмережах, де можна шукати друзів (типу сайту знайомств, але для друзів, а не романтичних побачень).

Зараз також багато різних груп онлайн для особистісного розвитку, навчання і т д. Це теж спілкування.

Головне, не хвилюйтеся, якщо не вдасться завести ближче знайомство з першого разу і не сприймайте відмову (якщо вона буде) на особистий рахунок. Пробуйте доки не вийде.

Відредаговано автором 17-02-2025 16:05:10


👍 радити психолога:


психолог онлайн
Доброго дня!
цитата:

Підкажіть, будь ласка, як позбутися цих сумнівів, або як наважитися попри сумніви, або шукати інше оточення, чи як реалізувати потребу в живому спілкуванні.

Важливі питання, проте їх навряд чи можна вирішити наскоком, адже всередині їх створюють ваші особисті властивості. Їх треба дослідити і пропрацювати.
Ось дивіться. Ви зазначаєте
цитата:

Довгий час я не маю друзів. Багато років практично суто в сім'ї, працювала дистанційно без суттєвого спілкування з колегами, близьке спілкування лиш з чоловіком і дітьми. Не давала собі виходити в соціум, а злилась на чоловіка...

Тобто, виходить, ви сподівались на те, що чоловік закриє усі ваші потреби у спілкуванні. Коли відчували, що він цього не може, тоді гнівались на нього. Це такий своєрідний патерн, в якому втілились ваші уявлення, звички, сумніви і, можливо, страхи щодо контактів з іншими людьми. На глибинному рівні не відчували цікавості в людях поза сім'єю.
Звідки це явище? Коли виникло? Хто тому посприяв?
Можливо, і в дитинстві ви були не дуже відкриті?
цитата:

З іншого боку сумніваюся чи варто це робити, тому що раніше в нас були не дуже гарні, близькі і позитивні стосунки, також якщо з цього нічого доброго не вийде, і можливо я сама не захочу підтримувати таку традицію, то я боюся що буду почуватися винною, адже це буде моя ініціатива.

Тут можна помітити ще одну властивість - потенційне відчуття провини в разі, якщо ваша ініціатива до спілкування не знайде відгуку. Враження таке, ніби маємо справу з відлунням вини з далекого дитинтства, коли однолітки не йшли назустріч або ігнорували вас, а ви реагували виною. Було таке?

Тому відповідь на питання
цитата:

ЯК ВИЙТИ В СОЦІУМ

, може полягати у відновленні впененості в собі, у перегляді підсвідомих установок щодо себе і спілкування з іншими. А це можливо у співпраці з психологом.

Відредаговано автором 17-02-2025 17:56:25


👍 радити психолога:

17-02-2025 19:15:03Доповнення від автора
"Тобто, виходить, ви сподівались на те, що чоловік закриє усі ваші потреби у спілкуванні. Коли відчували, що він цього не може, тоді гнівались на нього. Це такий своєрідний патерн, в якому втілились ваші уявлення, звички, сумніви і, можливо, страхи щодо контактів з іншими людьми. На глибинному рівні не відчували цікавості в людях поза сім'єю.
Звідки це явище?"
В мене так було з самого початку стосунків з чоловіком, коли почали зустрічатися, то зациклилась на ньому, а тим більше коли з'явилися діти.

"Коли виникло?"
Щойно почали будувати стосунки з чоловіком.

"Хто тому посприяв?"
Навіть не знаю. Напевно було якесь уявлення що саме так і має бути.

"Можливо, і в дитинстві ви були не дуже відкриті?"
Так, в дитинстві в мене не було багато друзів. Крім рідних ще була одна подружка сусідка і подружка однокласниця — і в тому і в тому випадку дружба тривала на їхній ініціативі, а я була дуже сором'язливою.

"Тут можна помітити ще одну властивість - потенційне відчуття провини в разі, якщо ваша ініціатива до спілкування не знайде відгуку. Враження таке, ніби маємо справу з відлунням вини з далекого дитинтства, коли однолітки не йшли назустріч або ігнорували вас, а ви реагували виною. Було таке?"
Частково так. Пам'ятаю що однокласники проявляли увагу, намагалися налагодити контакт, але мені не вдавалося відкритися і залучитися до спілкування, хоча хотілося, але не вміла, не могла. І зрештою коли всі між собою нормально ладнали а зі мною ні, то так, було якесь відчуття що я щось роблю не так. Але не було можливості це виправити.

Дякую.

Виберіть психолога для консультування з приводу дружніх стосунків, невміння заводити друзів, конфліктів між друзями

17-02-2025 19:15:41Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 377925 для Соломія Лехіцька

Дякую за поради🤍


психолог онлайн
цитата:

В мене так було з самого початку стосунків з чоловіком, коли почали зустрічатися, то зациклилась на ньому, а тим більше коли з'явилися діти.

Це, вірогідно, був ваш єдиний спосіб за відсутності інших.
цитата:

Навіть не знаю. Напевно було якесь уявлення що саме так і має бути.

Уявлення цілком зрозуміле і навіть логічне, беручи до уваги
цитата:

я була дуже сором'язливою

Тобто стидались себе. Проте жодна дитина не з'являється на цей світ з почуттям сорому, вини або недооцінки себе. Такою вона стає під тиском впливу оточуюючих, які її критикують, соромлять, не сприймають такою, як вона є.

Через ці речі з вами відбувалось наступне
цитата:

Пам'ятаю що однокласники проявляли увагу, намагалися налагодити контакт, але мені не вдавалося відкритися і залучитися до спілкування, хоча хотілося, але не вміла, не могла. І зрештою коли всі між собою нормально ладнали а зі мною ні, то так, було якесь відчуття що я щось роблю не так.

З вами все так. Єдине, з чим потрібно розібратись, так це з відчуттям невпевненості в собі, яке збудувало бар'єр між вами та іншими. Психологічний бер'єр. Тобто спресовані в тугий вузол думки та емоції на кшталт "якась я не така, як інші навколо. Напевно, я нецікава і тому в мене не вийде спілкуватись на рівних" і тому подібні.

Можете пригадати, які у вас були стосунки з мамою окремо і батьком окремо? Як вони ставились до вас? Чи відчували, що вони вас люблять? Підтримують? Турбуються про вас?
цитата:

Але не було можливості це виправити

Тоді не було можливості, зате є зараз. Співпраця з психологом допомагає вийти з полону сорому на волю, від чого змінюється усе навколо. Зникає отой бар'єр, про який йшлося вище. Ви відкриваєтесь до світу через відкриття себе(!)

👍 радити психолога:


психолог онлайн
1
Володимир Анатолійович Тарасенко
Дружба - це важлива потреба для багатьох людей. І якщо Ви вже над цим замислились, то потрібно робити кроки назустріч. Це завжди ризик, може контакт з людиною бути гарним, а може і не відбутися таким як хочеться. Щоб знайти своїх людей, потрібно все ж таки наближатися, експериментувати. Так, можна отримати і «ні», але ж і ми можемо відмовити в спілкуванні.
Щодо сестер, дуже гарна ідея. Ще у дитинстві формується здатність до дружнього спілкування, і саме вона починається з сестер та братів.

👍 радити психолога:

18-02-2025 21:36:27Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 377932 для Володимир Анатолійович

"Можете пригадати, які у вас були стосунки з мамою окремо і батьком окремо? Як вони ставились до вас? Чи відчували, що вони вас люблять? Підтримують? Турбуються про вас?"
Це запитання стало дуже болючим для мене. Міркуючи про сором'язливість, яка почала в мене проявлятися вже в перших класах школи, я спробувала пригадати стосунки з батьками, які були в дошкільному віці, щоб пов'язати це. Дуже мало пам'ятаю, тільки фрагменти. Про тата я пам'ятаю що відчувала страх. Про маму пам'ятаю такі моменти як вона велика ходить, займається своїми справами, я десь там внизу, маленька, вона взагалі не опускається на рівень зі мною, присісти біля мене, заговорити, і я там пам'ятаю себе там такою, що навіть не сподіваюся отримати її увагу. В початковій школі я почувалась звірятком, абсолютно не адаптованою істотою, яка взагалі не знає про що цей світ людей, і коли дітки до мене зверталися, можливо хотіли спілкуватися, гратися, дружити, я просто не могла виявити себе в контакті, я себе не бачила, не відчувала, може — бо мене ніхто не бачив до того.

З віку постарше від батьків, обох, і також від сестер були присоромлювання але це вже не про те, мабуть.

Дякую.

18-02-2025 21:38:43Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 377984 для Юлія Володимирівна

Дякую за відповідь. Дуже відгукується ця фраза — знайти своїх людей. Цього б хотілося.


психолог онлайн
Вітаю!
чудово, що ви відчули бажання більшої комунікації в вашому житті. Я б радила вам подумати над тим, що вам цікаво робити, що приносить вам радість і шукати в цьому напрямку однодумців. Наприклад, ви любили танцювати, тоді шукати заняття з танців. Часто танцювальні спільноти практикують не лише танці, але і спілкування поза танцями - настільні ігри, спільні відвідування концертів тощо. Також, радила б вам згадати, що ви любили в підлітковому віці робити, а потім на це не було часу? Які у вас були захоплення? Пошукати тут.
Стосовно сестер - вам вирішувати, але поки ви не спробуєте, ви не дізнаєтесь як воно буде. І ви доросла і вільна людина, яка обирає з ким спілкуватися. Це нормально зустрітися і поспілкуватися і зрозуміти, що вам не підходить це спілкування.

👍 радити психолога:

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Схожі онлайн консультації

10-12-2024 Подруга
Психологічний аналіз творів

Рекомендуємо!

ls= Жіноча дружба Жіноча дружба

Іноді достатньо знати, що ви є один в одного. Колись я досліджувала тему жіночої дружби, оскільки мене мучили багато питань. Брала участь у тренінгу і, виявивши в яких своїх ролях у дружбі я часто знаходжусь, тобто як ми один одного використовуємо.

ls= Як знайти друзів дорослій людині Як знайти друзів дорослій людині

Якщо ви відчуваєте потребу у дружніх відносинах, рано чи пізно вам доведеться шукати друзів. Друзі десь загубилися, а знайти нових наче не так просто як раніше. Ви хотіли би зустрічатися щотижня, чи вам вистачило б разу на місяць, а може щодня?

ls= Подводные камни нашего общения Подводные камни нашего общения

Иногда мы ждем, что человек, к которому мы обращаемся, сразу все бросит и займется нами. Бывает, вас не просят, а вы уже советуйте, рекомендуете. + Как отличить придуманного друга от настоящего?

ls= Контейнирование - психологическая помощь в бытовых условиях Контейнирование - психологическая помощь в бытовых условиях

Когда мы сталкиваемся с какими-то непереносимыми эмоциями или переживаниями, с которыми самостоятельно справиться не в состоянии, то важно, чтобы кто-то нас «контейнировал», т.е. предоставил нам себя в качестве вместилища для наших переживаний.

qr