У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Мандрівний замок (Hauru no Ugoku Shiro) (Хаяо Міядзакі). Коментар психолога.

У Психолога » Психологічний аналіз кіно й літератури » прийняття себе » Мандрівний замок (Hauru no Ugoku Shiro)
психолог
Коментує психолог
теми твору: прийняття себе відносини резільєнтність


➡ Матеріал містить спойлери.

«В старості добре те, що є менше чого втрачати» - Софі

Мандрівний замок – це чарівна історія особистісного зростання двох людей, це казка, яка може дати гарний урок глядачу, який захоче подивитись не тільки неймовірно красиву забарвлену картинку, але і повчитись чомусь.

розбір анімації Мандрівний Замок

Для початку познайомимося з головною героїнею – Софі, хоча ми небагато знаємо про її життя напочатку, але нам дають крупиці, за якими ми можемо трішки зрозуміти її бекграунд. Софі старша донька підприємця, який володіє магазинчиком, вона думає, що вона єдина надія батька, щоб продовжити бізнес. Її мати легковажна, егоїстична, більше зосереджена на себе, її мало турбує щастя доньки, бо женеться за власним. Батька ми не бачили, можливо він помер, але нам цього не зазначають. Також у Софі є сестра, схожа  на мати, але на відміну вона турбується про Софі, саме вона перша нам вказує на те, що Софі має низьку самооцінку, але вона дуже добра, хороша і сильна, їй лише треба задати собі питання – що вона справді хоче.

Візуально нам розкривають Софі як тиху, скромну, неяскраву. Вона не носить красиві речі, не робить макіяж чи гарні зачіски, але вона красуня, що нам говорить не тільки сестра, а й солдати, що зустріли її.

Отже підсумовуючи портрет героїні можна її охарактеризувати як старанну, охайну, скромну, дбайливу, але невідаючу свою власну цінність.

Її життя змінюється після того, як вона зустрічає Гаула – чарівника, який відомий тим, що наче пожирає серця красунь. Гаул постає як красивий молодик, привітний і дійсно викрадач дівочих сердець, ти очаровуєшся з перших секунд знайомства з ним. Він наче той лицар, який повинен забрати Софі і погнати в далекі землі на білосніжному єдинорогу і вони будуть жити довго та щасливо. Але тоді, то була б дійсно казка (неправдива історія) з патріархальним присмаком.

Софі очарована такою зустріччю, але не довго, бо за Гаулом йшла Відьма, яка подумала, що Софі стане гарною кур’єркою її «найкращих» побажань цьому пройдосі, який колись її дуже засмутив. Так Софі отримує прокляття, Відьма зістарила її тіло, тож тепер Софі виглядає наче 90 річна жінка з усіма звичайно бонусами в якості слабких кісток та болю у всьому тілі.

Але чи стало це прокляттям для дівчини? Софі недовго думавши, покидає свій дім, те місце, яке вона думала ніколи не покине. Вона переосмислює свій вигляд, навіть робить собі комплімент, що виглядає вона добре, а плаття сидить краще ніж колись. Це дійсно резонанс в погляді на себе, бо на початку ми бачимо як вона соромиться свого відображення у дзеркалі. Наче Відьма дала їй тіло таке, яким був її психологічний стан.

Покинувши свої рідні землі, вона відправилась на пошуки мандрівного замку Гаула, в який звичайно потрапляє. З цього моменту ми бачимо візуальні зміни в самій Софі. Автор дуже гарно нам показує в візуальному плані трансформації в душі героїні. І перше зростання –вихід з зони комфорту. Їй вже нічого втрачати, вона стає більш наполегливою та сміливою в словах та діях. Вона сама найнялася до замку в якості прибиральниці і почала робити простір навколо себе комфортним для неї. Також захопившись магією замку та краєвидом земель, яких вона ще ніколи не бачила, в ній прокидається вогонь, жага до життя. В замку вона знаходить спокій, якого ніколи не відчувала до цього. Вона нарешті вільна. Й надалі вона тільки буде рости та кріпнути розвиваючи паралельно свої почуття до господаря замку.

Гадаю саме час поговорити про нього. Як я і говорила Гаул чарівний хлопець, але ця чарівність в більшості мірі награна і ми починаємо поринати в його історію. Гаул ріс самотнім, з самого дитинства він був талановитий та привабливий, якщо ми візьмемо чутки про його пригоди з дівчатами, то скоріш за все ця самотність його переслідувала усюди, а такими романами, він хотів по перше закрити цю діру, а по друге отримати підтвердження своєї чарівності. Для нього дуже важлива була його зовнішність, це підтверджує епізод істерії який він почав, коли Софі прибираючи змішала його всілякі засоби, через що в нього змінився колір волосся. Він настільки впав у відчай, що почав буквально розвалюватись.  Він нестабільний, у нього перепади настрою, але він не жорстокий до інших, натомість він повільно знищує себе. Гаул кожен день йде на війну, він бачить смерть, руйнування, відчай, але він з усіх сил намагається відгородити своїх рідних від того, ми бачимо як війна між країнами руйнує його ззовні, але те, що робиться всередині нього ще більш є руйнівним. Гаул закритий, він не ділиться ні з Софі, ні зі своїм другом-демоном, він несе сам свій тягар.

Але він зустрів Софі, вольову, сміливу дівчину, хоча вона не може йому сказати про прокляття і думає, що він не запам’ятав таку «тьмяну» дівчину, але Гаул все знає і він починає спостерігати та вчитися у неї. Якщо Софі доросла не по своїм літам, то Гаул незрілий для свого віку. Але Софі не відноситься до нього як до дитини, так, вона неодноразово йому допомагає, але вона прагне зрозуміти його як рівного себе, пізнати ту людину, яка сховалася за ширмою легковажного красеня. Вона готова дати йому руку, але піднятись він повинен сам.

Вона говорить: «Це правда він боягуз і егоїст, і часом я не розумію про що він думає, але він чесний! Він хоче жити на волі і він не буде злим. Він сам може залагодити свої справи. Я вірю в це!». Саме ця віра підтримує Гаула і ця рушійна сила дає поштовх до особистісного зростання героя.  Напрочуд це той рідкісний випадок, коли два понівечених серця знайшли і врятували один одного.

Я можу просто безкінечно розбирати цей шедевр анімації, але я гадаю читачеві було б цікавіше самому глянути ніж читати довжелезний розбір. Як на мене з історії Софі та Гаула ми можемо винести декілька уроків: бути відкритими до незгод; прощати собі свої недоліки; відкриватися, навіть коли нам страшно самому зазирнути у свою безодню. І те, що зараз дуже актуально: щоб захистити дороге треба іноді стати монстром, головне, щоб вдома тебе чекали ті, хто допоможуть тобі знову стати  людиною.


Опубліковано на
відгук психолога рецензія розбір сенс пояснення

Безкоштовна розсилка цікавинок!

Огляди книг та фільмів -- коментарі до художніх творів, додані на сайт нашими психологами.

Ще психологічні рецензії
Пирсинг (2018) фільманаліз
Пирсинг (2018) (Николас Песке) кінокартина alt2тема: біль садизм мазохизм

Коментарі відвідувачів

ще немає коментарів...


Чтобы прокомментировать, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
qr