Question

30-06-2025

Добрий день! Потрібна порада .Знаходжуся за кордоном з чоловіком і дитиною-підлітком 13 років, хлопчик.Мені 40 років,не працюю,тимчасові заробітки.В чоловіка хороша робота.Син погано навчається в місцевій школі, паралельно дистанційно вивчає українську школу.Не хоче тут жити,скучає за друзями з української школи.Плануємо після війни повернутися.Спілкується син гарно англійською,має декілька знайомих,але 8-10 років дітей.
Часто каже,що ми не думаємо про нього,лише про себе, оскільки не хочемо повертатися додому.
Я розриваюся між тим,щоб бути всім разом поки за кордоном і сином,якому важко в місцевій школі і є проблеми у спілкуванні.Він підліток,і це дається в знаки.Якщо я повернуся з сином додому,у нас є будинок,але я все буду робити сама,батьків не має.Кому я буду потрібна.В цій країні,де ми зараз живемо,мені також нелегко.Я не можу себе реалізувати,підробляю,поганий холодний клімат,нема друзів.Чоловік хоче,щоб народити ще дитину.
Питання: як мені вчинити в даній ситуації.Чи слухати дитину і робити як йому добре,бо я часто саме так і вчиняла? Чи триматися всім разом,тим більше,що в Україні я не маю підтримки? Я розумію,що йому в Україні було б краще(більше спілкування,друзів,мова).Але боюсь залишитись сама з ним.З чоловіком гарні відносини ,повністю нас забезпечує.Дякую за допомогу.

Питання від: Tina; Вік: 40

подобається запитання?

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Ви можете запропонувати автору цього питання поспілкуватися

Надіслати запит на спілкування можуть зареєстровані користувачі

Щоб відправити автору цього питання пропозицію поспілкуватися, Вам потрібно бути авторизованим.

Поради відвідувачів

Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.

Щоб прокоментувати, авторизируйтеся або зареєструйтеся!

Наші психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

score 1 · Answer 1 · 2025-06-30 15:59:23

Предположу, что вы впадаете в какие-то тяжелые переживания, возможно чувство вины, стыда, страха испортить отношения с сыном, и не получается полностью чувствовать себя взрослым родителем, который лучше знает, как нужно.

Давайте трезво смотреть - вы полной семьей заграницей, муж имеет хорошую работу, вы в безопасности. И вы хотите, по сути, разорвать отношения с мужем (потому это неизбежно повлияет на отношения), вернуться с мальчиком-подростком в страну под обстрелы, где нет никаких намеков на завершение войны, более того обстрелы усилились.
Еще и с перспективой возможного повторного выезда, поскольку у вас мальчик, а значит воинский учет с 16 лет. Ради чего все это? Потому что сын предъявляет претензии и ему сложно адаптироваться? Но он в силу возраста не понимает всей ситуации и рисков, а чисто эмоционально вас обвиняет.

Світлана Володимирівна Матюха психолог · Answer 2 · 2025-06-30 16:06:48

Добрий день.
У цій непростій ситуації найважливіше ваша емоційна стабільність. Підлітки тонко відчувають стан батьків.
Схоже, він сумує не стільки за країною, скільки за минулим, друзями, звичним способом життя. Але він уже говорить мовою, навчається, має знайомих це ознаки адаптації, хоч і неідеальної.
Говоріть із сином про його почуття,
Залучайте до пошуку рішень, Що зробит его життя тут легшим (увага на ресурсах, а не потерях)? Як знайти більше друзів?
Разом складіть план. запишіть плюси й мінуси переїзду та залишення, оцініть ризики( В Україні зараз дуже складно). Це допоможе побачити ситуацію чіткіше, це реальна потреба чи втеча від напруги?
Якщо ви чітко усвідомлюєте, навіщо переїжджати, знаєте свої ресурси й плани тоді це не втеча, а крок до важливого.Дитину потрібно слухати. Але рішення це відповідальність дорослих.

Answer 3 · 2025-06-30 18:25:32

Доброго дня, Tina!

цитата:

Чи слухати дитину і робити як йому добре,бо я часто саме так і вчиняла?

Відчувається, що це надто важливе питання, яке постало перед вами. І тому до пошуку відповіді на нього варто поставитись обережно і об'єктивно, наскільки це можливо.

Ось дивіться, яка рамка на сьогодні окреслена у вашій свідомості - слухати дитину

цитата:

Чи триматися всім разом,тим більше,що в Україні я не маю підтримки?

Варіантів, як бачимо, два. А чому не берете до уваги інший. Наприклад, слухати чоловіка і враховувати його позицію? До речі, що він думає відносно ситуації, яка склалася?

У свій час ви якось приймали рішення виїхати за кордон. Чим керувались? Які мотиви тоді були визначальними?
Подумайте - наскільки вони змінились? Чи вже втратили значення міркування безпеки?

На ваші хитання впливає лише поведінка і нарікання сина

цитата:

Часто каже,що ми не думаємо про нього,лише про себе, оскільки не хочемо повертатися додому.

? Або якісь інші, поки що приховані аспекти?

цитата:

З чоловіком гарні відносини

Що буде з сім'єю в разі повернення в Україну?
Чим ви зможете займатись після повернення?

цитата:

В цій країні, де ми зараз живемо, мені також нелегко.Я не можу себе реалізувати,підробляю,поганий холодний клімат,нема друзів.

Опис особисто ваших вражень і відчуттів чимось схожий на оцінки сина. Помічаєте?
Як вважаєте, що перешкоджає вашим новим знайомствам? Вашій реалізації?

цитата:

Чоловік хоче,щоб народити ще дитину

Як ви сприймаєте його бажання? Розкажіть, як розмовляли і , може, домовились з цього приводу?

Відредаговано автором 30-06-2025 18:26:46

Не знаю чи залишатися за кордоном чи їхати додому

Поради відвідувачів