У Психолога
Авторизация
Запомнить на месяц
Регистрация Забыли пароль?


Не знаю чи залишатися за кордоном чи їхати додому

У Психолога » Вопрос психологу онлайн (бесплатно) » Не знаю чи залишатися за кордоном чи їхати додому
Добрий день! Потрібна порада .Знаходжуся за кордоном з чоловіком і дитиною-підлітком 13 років, хлопчик.Мені 40 років,не працюю,тимчасові заробітки.В чоловіка хороша робота.Син погано навчається в місцевій школі, паралельно дистанційно вивчає українську школу.Не хоче тут жити,скучає за друзями з української школи.Плануємо після війни повернутися.Спілкується син гарно англійською,має декілька знайомих,але 8-10 років дітей.
Часто каже,що ми не думаємо про нього,лише про себе, оскільки не хочемо повертатися додому.
Я розриваюся між тим,щоб бути всім разом поки за кордоном і сином,якому важко в місцевій школі і є проблеми у спілкуванні.Він підліток,і це дається в знаки.Якщо я повернуся з сином додому,у нас є будинок,але я все буду робити сама,батьків не має.Кому я буду потрібна.В цій країні,де ми зараз живемо,мені також нелегко.Я не можу себе реалізувати,підробляю,поганий холодний клімат,нема друзів.Чоловік хоче,щоб народити ще дитину.
Питання: як мені вчинити в даній ситуації.Чи слухати дитину і робити як йому добре,бо я часто саме так і вчиняла? Чи триматися всім разом,тим більше,що в Україні я не маю підтримки? Я розумію,що йому в Україні було б краще(більше спілкування,друзів,мова).Але боюсь залишитись сама з ним.З чоловіком гарні відносини ,повністю нас забезпечує.Дякую за допомогу.
Вопрос от: ; Возраст: 40


психолог онлайн
1
Світлана Володимирівна Матюха
Предположу, что вы впадаете в какие-то тяжелые переживания, возможно чувство вины, стыда, страха испортить отношения с сыном, и не получается полностью чувствовать себя взрослым родителем, который лучше знает, как нужно.

Давайте трезво смотреть - вы полной семьей заграницей, муж имеет хорошую работу, вы в безопасности. И вы хотите, по сути, разорвать отношения с мужем (потому это неизбежно повлияет на отношения), вернуться с мальчиком-подростком в страну под обстрелы, где нет никаких намеков на завершение войны, более того обстрелы усилились.
Еще и с перспективой возможного повторного выезда, поскольку у вас мальчик, а значит воинский учет с 16 лет. Ради чего все это? Потому что сын предъявляет претензии и ему сложно адаптироваться? Но он в силу возраста не понимает всей ситуации и рисков, а чисто эмоционально вас обвиняет.

👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
Добрий день.
У цій непростій ситуації найважливіше ваша емоційна стабільність. Підлітки тонко відчувають стан батьків.
Схоже, він сумує не стільки за країною, скільки за минулим, друзями, звичним способом життя. Але він уже говорить мовою, навчається, має знайомих це ознаки адаптації, хоч і неідеальної.
Говоріть із сином про його почуття,
Залучайте до пошуку рішень, Що зробит его життя тут легшим (увага на ресурсах, а не потерях)? Як знайти більше друзів?
Разом складіть план. запишіть плюси й мінуси переїзду та залишення, оцініть ризики( В Україні зараз дуже складно). Це допоможе побачити ситуацію чіткіше, це реальна потреба чи втеча від напруги?
Якщо ви чітко усвідомлюєте, навіщо переїжджати, знаєте свої ресурси й плани тоді це не втеча, а крок до важливого.Дитину потрібно слухати. Але рішення це відповідальність дорослих.

👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
Доброго дня, Tina!
цитата:

Чи слухати дитину і робити як йому добре,бо я часто саме так і вчиняла?

Відчувається, що це надто важливе питання, яке постало перед вами. І тому до пошуку відповіді на нього варто поставитись обережно і об'єктивно, наскільки це можливо.

Ось дивіться, яка рамка на сьогодні окреслена у вашій свідомості - слухати дитину
цитата:

Чи триматися всім разом,тим більше,що в Україні я не маю підтримки?


Варіантів, як бачимо, два. А чому не берете до уваги інший. Наприклад, слухати чоловіка і враховувати його позицію? До речі, що він думає відносно ситуації, яка склалася?

У свій час ви якось приймали рішення виїхати за кордон. Чим керувались? Які мотиви тоді були визначальними?
Подумайте - наскільки вони змінились? Чи вже втратили значення міркування безпеки?

На ваші хитання впливає лише поведінка і нарікання сина
цитата:

Часто каже,що ми не думаємо про нього,лише про себе, оскільки не хочемо повертатися додому.

? Або якісь інші, поки що приховані аспекти?
цитата:

З чоловіком гарні відносини

Що буде з сім'єю в разі повернення в Україну?
Чим ви зможете займатись після повернення?
цитата:

В цій країні, де ми зараз живемо, мені також нелегко.Я не можу себе реалізувати,підробляю,поганий холодний клімат,нема друзів.

Опис особисто ваших вражень і відчуттів чимось схожий на оцінки сина. Помічаєте?
Як вважаєте, що перешкоджає вашим новим знайомствам? Вашій реалізації?
цитата:

Чоловік хоче,щоб народити ще дитину

Як ви сприймаєте його бажання? Розкажіть, як розмовляли і , може, домовились з цього приводу?

Відредаговано автором 30-06-2025 18:26:46


👍 рекоммендовать:

30-06-2025 22:14:46Дополнение от автора
Добрий вечір! Дуже вдячна всім психологам за поради. Хотіла уточнити у своїй історії.Хотіла також відповісти на питання Володимира Анатолійовича.Ми з сім'єю жили раніше у місті Львові.Зараз ми приїхали до чоловіка .Чоловік сам виїхав 2 роки тому на роботу.Чоловік хотів,щоб ми до нього приїхали.Я працювала.Раптово помирає моя мама за трагічних обставин.Я дуже важко емоційно справлялась з втратою:була депресія, антидепресанти.Прийняли спільне рішення їхати до чоловіка.Двіччі я була у чоловіка і поверталися додому з сином.Чужа країна, менталітет,погода,сувора зима,втрата мами .Вже рік як я втрималась в цій країні .
Позиція мого чоловіка і моїх родичів-залишатися разом в цій країні.
Стосовно безпеки-ми живемо в місті Львові.
Син навчається на мові цієї країни,яка йому дається важко.Англійську мову тут гарно знають,плюс він давно навчається з репетитором.Місцеве населення нелегко підпускає до себе.Жителі надто розвинуті по місцевостях.Ми живемо в великому селі.Але по українських мірках це мале село.
Оцінка даної країни у нас всіх однакова-вона не підходить нам для постійного проживання, оскільки дуже відрізняється від України.Я згідна з Світланою Володимирівною,що ми сумуємо за старим життям,яке вже не повернути.І навіть коли я повернусь з сином нам не буде легко.У мене приватний великий будинок,територія.Я працювала в Україні адміністратором клініки.Я дуже любила свою роботу.І ще чому мені тут не дуже приємно,бо це не можливо тут влаштуватися на аналогічні посади,оскільки потрібно знати мову.Коли я не працюю мені важко,потрібне спілкування,я екстраверт.
Стосовно другої дитини-я б хотіла,оскільки одна в батьків була.
Чекаю на Ваші коментарі.
Дякую.


Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться

Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователи

Чтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.



Советы посетителей

Ещё нет комментариев. Вы можете быть первым, кто предложит автору какой-либо совет.

Чтобы прокомментировать, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Наши психологи

Психологический анализ произведений
Магазинчик ужасов
«Стыд» (англ. Shame) - 2011
фільм«Стыд» (англ. Shame) - 2011 темы: залежності алекситимія нарушение идентичности
Нехай щастить, Лео Ґранде
фільмНехай щастить, Лео Ґранде темы: сексуальність внутрішній конфлікт прийняття себе
qr