Психология отношений

Мені 33 ,маю 2 прекрасних синів 10 і 15 років. Розлучена,але 5 років перебувала в стосунках де все робила для того щоб мене любили. Завжди посміхалася,чекала кожної зустрічі,згладжувала всі гострі кути,старалася уникати конфліктів,ковтала те що мені не подобається. Думала що це не головне,що я це робитиму, і стану ідеальною для чоловіка,його родичам,своїм рідним і навіть дітям. Я старалася заради дітей, дуже хотіла щоб у них був той,хто їх буде теж любити,хто їх захистить,хотіла дати їм сім\'ю.Адже я виросла без батька,мама потім їздила на заробітки щоб нам дати найкраще,а я гляділа меншу сестру(7 років різниця). І виходить за 5 років нових стосунків,поки я старалася, діти непомітно для мене виросли, а мене нарешті покликали заміж ...Але чоловік служить і розписалися ми швидко,бо був проїздом. Знову живу ,щоб йому сподобатися, бо він далеко. Я втомилася,відчуваю себе лише зручною...Коли говорю що мені щось неподобається, каже що дуже любить в неохоче втратити нас,Коли говорю в грубшій формі, каже що добре що він в чомусь винен,чи робить щось не так. Ігнорує мої дзвінки,повідомлення,хоча бачу його в мережі. Має приїхати у відпуску,а я незнаю чи хочу знову стелитися,затягувати усмішку,і тішитися ним.Я розумію що він служить,йому важко. Але і я хочу уваги. Тим більше є ще діти. Допоможіть. Крик душі...

Була в стосунках два роки, дізналася, що хлопець хоче зробити пропозицію і зрозуміла, що не кохаю його, розповіла йому про все і ми розійшлися, зараз в нових стосунках вже пів року, з хлопцем було все чудово, завжди думки лише про нього, в один момент знову задумалася про щось більш серйозне і подумала що мабуть не люблю його, тиждень жила з цими думками, розповіла все хлопцю, він мене заспокоював, на вихідних він вирішив поїхати до друзів, не писав мені і не дзвонив, і тоді почуття повернулися, пройшов тиждень і історія знову повторилася, все було гаразд і в один момент я знову зрозуміла що почуттів нема, допоможіть в цьому розібратися, я не хочу втрачати цю людину, в нас були дуже хороші відносини і я хочу все повернути

Добрий вечір
Чи можу вас попросити дати дружній погляд зі сторони на свою поведінку з чоловіками.
Можливо я вчинила , як «свиня» і не приділяла новому знайомому багато уваги
Так, в мої роки в мене дуже малий досвід адекватного і нормального спілкування з чоловіками
Це велике поле для пропоацювання я це розумію.
Я як той баран в пошуках стосунків , бʼю в одні й ті самі ворота замість постукати в інші
Все починалось наче звичайно : переписка на сайті знайомств , мені він здавався милим, але що не запросить мене на побачення
Та він написав і запропонував зустрітись у кафе
Я прийшла , мені подарували букет троянд ми мило провели час. Він мені сподобався.
Зустріч закінчилась
Я пішла і написала йому дякую за вечір і за букет - він неймовірно красивий
Він відповів що радий
Далі написав наступного дня - поспілкувались , потім я йому написала
Скинула картинку смішну побажала хорошого дня і далі тиша.
Я сиділа і вибирала куди його запросити на цікаву подію , щоб зацікавити і зробити теж приємне, бо розумію, шо він витратив гроші.
Але так як людина пропала , може я йому не сподобалась , може обирав з інших дівчат все може бути , було трошки досадно. Але навязуватись я не хотіла.
Проходить тиждень - він пише.
Я вирішила відповісти, але з бесіди я зрозуміла натяк, що за прояв цієї уваги ( жартома) я повинна його на руках носити
От сижу і не розумію, що робити , з одного боку хочеться сховатися в панцир від такої поведінки людини .намагалась жартами підтримати розмову , щоб більше зрозуміти нашо він це пише і що він про мене думає,але бачу, що він особливо ініціативу не проявляв. А в мене ступор писати йому далі

А з іншого боку, дітей народжувати треба і той , хто буде мене спершу на руках носити - може бути потім потенційним абюзером.
Бачила декілька яскравих прикладів , коли вся увага на тебе під час залицянь, а потім в шлюбі абюз і домашнє насилля
Такого не хочу
То як його вивести на розмову, щоб його зрозуміти чи я йому цікава чи то такі дурні ігри