Сила минулого і сучасного: як установки з дитинства і соціальні мережі впливають на наші стосунки
Уявіть собі маленьку дівчинку. Щовечора вона ховається під ковдру, намагаючись не чути, як у сусідній кімнаті знову сваряться батьки. Замість ніжних обіймів і розмов, вона чує крики, а замість поцілунків — бачить мовчазні погляди та холод в стосунках, бо в родині сталася зрада. Її світ стає навчальним майданчиком, де кожен день закарбовується в пам'яті як приклад того, якими мають бути чи не мають бути стосунки. Батьки розлучаються. І цей біль і почуття покинутості йде через роки.

Вона виростає, вже доросла, й зустрічає чоловіка, якого щиро кохає. І головна цінність в стосунках – це вірність! Але щойно стосунки стають глибшими, у ній прокидається страх: «А раптом він зрадить? Раптом усе повториться?» Її підсвідомий біль із минулого підказує: «Будь обережна! Контролюй його! Не довіряй!» І ось вона постійно перевіряє його телефон, ревнує до кожної розмови і навіть не може по-справжньому радіти. Все тому, що в дитинстві вона вирішила: головне в житті — уникнути зради, адже тоді для неї і її мами, це стало питанням виживання. І цінність «вірність» перетворюється на ревнощі.
І якби зараз ця жінка могла повернутися в дитинство і поговорити з тією маленькою дівчинкою під ковдрою, вона б, можливо, сказала: «Все буде добре. Ти навчишся кохати по-справжньому. І твоя історія не обов’язково має бути схожою на ту, що ти бачила в дитинстві».
Інша історія.
Дивчинка в підлітковому віці запитує себе, що таке кохання та близькість. Їй хочеться бути красивою, привабливою, хочеться уваги від протилежної статті. Але вдома про це не говорять. Замість щирих пояснень вона чує лише: «Не нароби дурниць!», «Не одягайся так зухвало, як…!», «Краще вчись!». Її світ починає наповнюватися переконаннями про те, що інтимна близкість — це щось заборонене й небезпечне. Здається, що до шлюбу про це навіть думати не можна, а справжні «благородні» люди не обговорюють такі речі. І цей підліток дорослішає з відчуттям провини за власні бажання.
Підберіть психолога для пар онлайн або в містах України.
Сім’я — це не лише кровні зв’язки. Це сцена, де ми вчимося кохати, довіряти, бути вразливими. Але що, якщо наші батьки були не вчителями любові, а провідниками у світ болю, недовіри чи сорому? Те, як вони вирішували конфлікти чи проявляли ніжність і любов (або ж не проявляли її), стає для нас основою для будування власних стосунків у майбутньому.
Якби у сім’ї були довіра, підтримка й відкритість, дитина зростала б із розумінням, що стосунки — це не лише про боротьбу чи контроль, а про співпрацю і кохання. І тоді вона могла б любити свого партнера без страху, із внутрішнім відчуттям безпеки.
Але важливо зрозуміти: навіть якщо наше дитинство було сповнене складнощів, ми можемо змінити свій сценарій. Рефлексія, робота з психологом і свідоме будування нових моделей поведінки дають шанс на здорові та щасливі стосунки. Адже минуле може впливати на нас, але лише ми вирішуємо, як будувати своє майбутнє.
І ось ви дорослі, у вас є партнер, кохана людина.
Ви сидите ввечері вдома, гортаєте стрічку Instagram і бачите фото знайомої пари — вони обіймаються на пляжі, усміхнені, щасливі. Поруч хтось ще викладає світлини ідеальної вечері, а хтось — відео сюрпризу для коханого. У вашій голові з’являється думка: «А чому в нас не так?»
І якщо що ви постійно бачите лише щасливі моменти чужих пар, виникає відчуття, ніби всі живуть казковим життям, а ваші власні стосунки чомусь «не дотягують». Ви починаєте порівнювати, сумніватися в собі чи у своєму партнері. Це розчарування виникає через те, що в соцмережах ми бачимо лише вершину айсберга, ігноруючи звичайні буденні моменти. Виникає ілюзія ідеальних стосунків і порівняння з іншими.
Кидалт vs. Инфантил Характеристики инфантильных черт личности. Кидалты - взрослые дети стремящиеся манипулировать. Зависимость, несамостоятельность.
Наладить отношения в паре? Легко! Почему, со временем, мы перестаем уделять столько внимания своему партнеру и отношениям? И как исправить ситуацию? Часто встречаюсь с мнением, что подобное, романтическое поведение уже несовместимо с длительными отношениями. Я говорю парам, которые к
запитати психолога онлайнА можливо у вас було таке, що лайк чи коментар під чужим фото викликав підозри? Соціальні мережі здатні провокувати ревнощі та недовіру. Партнери починають контролювати, хто кому пише або лайкає пости. Такий мікроконтроль руйнує довіру і створює напругу. І соцмережі стають тригером конфлікту.
Коли один із партнерів занадто заглиблюється у віртуальне життя, це також може знизити емоційну близькість. Постійне скролення стрічки чи публікація постів знижують час на справжні розмови та живі взаємодії. Поступово виникає відчуття віддаленості, ніби людина поруч фізично, але думками зовсім в іншому світі.
Соціальні мережі вже давно стали більше ніж просто засобом спілкування — вони змінили те, як ми сприймаємо себе, партнера і стосунки. На перший погляд, це лише красиві картинки, але насправді вони формують наші емоції, очікування та навіть викликають нові виклики у стосунках.
Але не все так погано, якщо соцмережі спонукають зміцнити і покращити стосунки. Звернути увагу на ті моменти в ваших відносинах, на які можливо не звертали увагу.
Дитинство формує наші уявлення про стосунки: що таке любов, близькість, турбота, підтримка. А якщо у батьків була напруга або конфлікти і прохолодність, діти можуть засвоїти моделі поведінки, які вони повторюють у своїх відносинах. Соцмережі, в свою чергу, або підсилюють ці переконання, або кидають їм виклик. Людина може зіштовхнутися з внутрішнім конфліктом між засвоєними сімейними моделями, сучасними уявленнями про свободу і вибір у коханні, і безмежного впливу інформаційного простору.
Але завжди знайдеться шлях щось змінити на краще.
Олена Трофименко.
Опубліковано на сайті 21-10-2024