ДНУ імені О.Гончара (магістр)
Відвідувала додаткові семінари з психології кризових ситуацій, суїцидальної психології та психології втрат.
Пройшла курс "Знати, як допомогти" (Ознайомчий онлайн-курс про базові принципи психології для роботи з травмами дітей та дорослих)
Досвід психологічної практики
Проходила виробничу практику у Дніпровській міській дитячій лікарні №5, у якості помічника клінічного психолога. Проводила психологічні тести з пацієнтами лікарні та психологічні консультації з пацієнтами та їх батьками.
Консультую онлайн з 2020 року.
Звернутися до мене можна, надіславши повідомлення у Telegram або Viber. Консультую також в цих месенджерах.
Працюю з запитами спеціалізація, зона професійних інтересів
ПРАЦЮЮ З ТЕМАМИ:
- Суїцидальні думки, депресивні стани
- Міжособистісні відносини (дружні, сімейні, романтичні, професійні, тощо)
- Проблеми з мотивацією, самоорганізацією, вибором професії, життєвого шляху
- Криза ідентичності, пошук відповіді на запитання "Хто я?"
- Творча криза, розкриття власної креативності
- Втрата сенсу життя або задоволення від життя
- Втрата близької людини або тварини
- Стрес через перебування в екстремальних умовах або адаптації до нових умов (нова робота, місце навчання, новий колектив, нова країна)
- Знижена емпатія, складність у розпізнанні своїх або чужих емоцій
- Підозра на психічні розлади (даю контакти психіарта, надаю психологічний супровід людям з не психотичними розладами, які паралельно проходять лікування у психіатра)
- Труднощі у визначенні власної сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності
- Просто бажання отримати інформацію або підтримку стосовно Вашої проблеми
- Якщо не можете сформулювати запит - можу допомогти з формулюванням
- Можу надати консультацію англійською мовою, якщо буде така необхідність
НЕ ПРАЦЮЮ з:
- Невнолітніми
- Темами пологів і материнства/батьківства
- Психотичними розладами
- Людьми, які мають інтелектуальну інвалідність (не маю належної компетенції)
- Хімічними залежностями (алкоголь, психоактивні речовини)
- Ігровою залежністю
- РПП
- ПТСР
- Військовими, які мають психологічні травми через війну (не маю належної компетенції)
- Темою сексуальної травми
- Людьми, які скоїли фізичне або сексуальне насильство
- Людьми, які жорстоко поводяться з тваринами
Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?
Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.
Дуже співчуваю, що з Вами сталося дуже багато складних, травмуючих подій за останні півроку. Проблеми зі здоров'ям, тим паче, серцевий напад і рак щитоподібної залози - це нормальний привід нервувати і бути в підвішеному емоційному стані. Зараз Вам потрібна емоційна підтримка близьких та рідних, а не абьюз партнера зі звинуваченнями у зраді та іншими "атракціонами". Тим паче, він знає, що Ви хворі і так себе поводиться. Як Вам взагалі у таких стосунках і чи вбачаєте в них сенс?
Стосовно суїцидальних думок та самопошкодження. Крім фізичного здоров'я, Вам треба терміново попіклуватися ще й про психічне. Бо це Ваш мозок, і якщо не займатись своїм психічним станом, це впливатиме на якість та тривалість всього Вашого життя. Обов'язково зверніться до лікаря-психіатра у психоневрологічний диспансер Вашого населеного міста або області, можна також звернутися в приватну клініку (якщо є така можливість і боїтеся за свою анонімність) або до психіатра, який працює онлайн (в наш час можна знайти таку послугу з електронним рецептом на ліки). З антидепресантами буде легше весь цей стрес вивозити, проте також дуже раджу почати проходити психотерапію, щоб відновити особисті кордони і почуття самоцінності після токсичних відносин з хлопцем. І краще за все вийти з них, бо вони Вам шкодять.
Я не лікар і не маю права виставляти діагнози, але у мене є підозра, що у Вас може бути межовий розлад особистості. Тому діагностика у психіатра є дуже бажаною. Такий стан (навідміну від депресії, яка у Вас теж є на фоні хвороб і стосунків з хлопцем), повністю не виліковується, але за допомогою психотерапії людина навчається співіснувати зі своїми бурхливими емоціями і будувати здорові стосунки з собою та іншими.
Мысли о самоповреждении появляются тогда, когда не представляется возможности выразить свои чувства словами, и тогда хочется заглушить эмоциональную боль физической. В Вашем случае, они ещё могут быть выражением желания себя наказать за то, что якобы не приносите пользы.
Но во-первых, человек - это ценность сама по себе. И Вы ценны сами по себе, не зависимо от того, приносите кому-то пользу или нет. Во-вторых, Вы не обуза для мамы, раз она ради Вас работает. Значит, видит в этом смысл, видит в своём труде смысл благодаря Вам. И в-третьих, Вы искренне хотите быть полезной маме и собираетесь летом пойти работать, а это само по себе нельзя назвать бесполезным поведением.
Возможно, у Вас есть депрессия, отсюда такие самоуничижительные мысли. Попросите, пожалуйста, маму записать Вас к психиатру и психотерапевту, для постановки верного диагноза и начала работы над психологическими проблемами. Чем раньше начнёте, тем лучше будет самочувствие в будущем.
Полагаю, что заставляют сильнее копаться две вещи:
Во-первых, то, что ситуация с тем парнем незавершённая. Так называемый незакрытый гештальт, когда на Ваше предложение встретиться и не согласились прямым текстом, и прямым текстом не послали куда подальше. А Вы, оставаясь в неведении, начинаете тревожиться и думать, что бы это всё могло означать. Когда на самом деле, это может быть что угодно, от отсутствия у парня к Вам интереса, до его занятости или застенчивости, которые мешают сблизиться. Этого мы наверняка знать не можем.
Во-вторых, то, что у Вас самой может быть тревожный тип привязанности, который формируется в детстве в отношениях с родителями, и заставляет беспокоиться о таких вещах, как вероятность быть отвергнутой значимым или симпатичным Вам человеком, а также заставляет привязываться к эмоционально недоступным людям. Это как раз можно проработать вместе с психологом, чтобы в дальнейшем была более спокойная реакция на таких "горячих инициативных парней", как Ваш знакомый.
Співчуваю, розставання з коханою людиною - це завжди важко. В психології розставання відноситься до втрати. Тобто, коли ми втрачаємо цінні для нас стосунки, це як "маленька смерть". А оскільки кохана людина за багато років стає частиноою нашого життя, нашої рутини і нашої особистості (у вигляді спогадів), то втратити її дуже боляче, наче відірвало частину себе. Тому Ваші почуття зараз нормальні, Ви ж всього два дні тому розійшлися, тільки почали процес горювання, і здається що цей стан назавжди.
Але горе має тенденцію трансформуватися з часом. Ви будете відчувати найрізноманітніші емоції до дівчини. Важливо не подавляти їх, а екологічно проживати (без шкоди собі), ділитися своїми переживаннями з близькими людьми та з психологом. А також добре піклуватися про себе на фізичному і психологічному рівні (банально не забувати поїсти і поспати, коли організм просить). А також займатися улюбленими справами, якщо такі є. Якщо Ви зараз відчуваєте, що не в змозі впоратися і потребуєте допомоги, звертайтеся до психолога. Разом з фахівцем буде легше пройти цей непростий період.
Вы очень интересные вопросы задаёте. Например, Вы пишете "у меня не было друзей, есть только собутыльники" или "у меня не было работы, только сезонные подработки". Это скорее про то, что лично для Вас важно и ценно, и что лично Вы считаете дружбой и работой. Поэтому, переадресовываю вопросы Вам. Какой человек для Вас - настоящий друг? И что Вы ожидаете от дружбы? А также, чем Вы хотели бы заниматься в качестве работы? Что Вам действительно интересно? Это запрос на самопознание и изменение своей жизни. Изменить жизнь сможете только Вы, а в познании себя может помочь психолог.
Касаемо девственности. Почему Вас беспокоит, что у Вас ещё не было секса? Связано ли это с какими-то убеждениями, которые бытуют в Вашем окружении, среди ровесников, приятелей, что после 18 уже поздно? Вы ведь ещё очень молоды и многие люди в этом возрасте не имеют сексуального опыта. И Ваша ценность как человека и парня не привязана к тому, девственник Вы или нет. Это не исключает возможности найти в будущем девушку, с которой у Вас будет хорошая сексуальная жизнь.
Касаемо "боюсь что не встанет". Если у Вас нет проблем с физическим здоровьем, такое может быть, если сильно перенервничаете. То есть, если будете себя накручивать, есть шанс что не получится, но исключительно из-за повышенной тревоги в процессе. Даже если такое случится, это не будет говорить о Вас как о плохом любовнике, а будет говорить как о человеке, который просто набирается опыта и просто переволновался. Если девушка попадётся понимающая, она нормально это всё воспримет. Но в любом случае, со всеми этими страхами хорошо бы обратиться к психологу и к сексологу, чтобы получить профессиональную помощь. Удачи!
В первую очередь, рекомендую обратиться к врачу-психиатру, для постановки точного диагноза. Поскольку описанное Вами очень похоже на ОКР, и может потребоваться не только психотерапия, но и медикаментозное лечение для снижения уровня тревоги. Также рекомендована работа с опытным психотерапевтом или клиническим психологом, который специализируется конкретно на ОКР.
Касательно интрузивных мыслей (они же контрастные навязчивости). Это непроизвольные повторяющиеся мысли о чём-то таком, что Ваш мозг считает неприемлемым и аморальным, которые заставляют Вас чувствовать угрызения совести. Но на самом деле, тут не в чем себя винить, потому что Вы не выбираете себе непроизвольные мысли. Ваши навязчивости - это не Вы как личность, не Ваши ценности или истинное отношение к людям, а продукт тревожащегося мозга. Психотерапия таких состояний позволяет человеку ужиться с навязчивостями, не пытаясь их подавлять, что приводит к снижению их частоты, а также выяснить подробнее причины тревоги.
С психоаналитической же точки зрения, как писала психотерапевтка Ненси Мак Вильямс, обсессивно-компульсивные личности бывают очень совестливыми из-за тенденции подавлять свою агрессию. То есть, очень возможно, что в детстве и юношеском возрасте значимые взрослые (те же родители) запрещали Вам проявлять здоровую агрессию, в том числе на близких людей (типа как можно сердиться на маму, она же тебя родила и воспитала, и такое прочее), из-за чего она начала вызывать тревогу и трансформировался в несознательные сигналы мозга "Алло, я тут сержусь вообще-то! Может, сделаешь с этим что-нибудь?"
«Не знаю чи бути мені з нею чи розійтися , вона не хоче розходитися бо каже що кохає але я не вірю тепер бо вона це і йому писала»;
А чого хочете саме Ви?
На початку війни і через рік. Як війна вплинула на ваші стосунки? На тлі чого були конфлікти? І що відбулося через рік?
І ще, як Ви дізналися про зраду? Коли не знаєте що робити, між чим і чим сумніваєтесь?
Які у Вас стосунки з мамою дитини? А у дитини з мамою та Вами? Треба поглянути на ситуацію цілком, щоб зрозуміти, що відбувається в родині.
Розлучення батьків - це кризова ситуація в родині, яка може бути стресовою для дитини, тому нормально, якщо її поведінка змінюється. Тим паче, донька зараз знаходиться у підлітковому віці і переживає ще й кризу поступового переходу від дитячого віку до юнацького, і тому може відсторонюватися від батьків та поводити себе не так, як зазвичай.
Чи достатньо у Вас довірчі стосунки з донькою, чи є можливість спитати в неї, що її турбує? Чи розповідає донька Вам, як пройшов її день, ділиться якимось своїми переживаннями? Ви можете запропонувати їй звернутися по допомогу до психолога і допомогти з записом до психолога (бо до її повноліття на психологічну допомогу для підлітка треба дозвіл одного або двох батьків). Також рекомендую Вам самому звернутися до психолога з метою опрацювання всіх проблем, які Вас непокоять. Бо діти відчувають емоційний стан батьків і це впливає на них теж. Тож, якщо батьків непокоїть стан дітей, їм варто, в першу чергу, піклуватися про свою психіку, щоб бути своїм дітям надійним тилом і джерелом підтримки.
Давайте коротко прорезюмируем то, что Вы тут написали. Вы собирались продать женщине технику и говорили с ней по телефону. Парень обиделся на то, что Вы говорите по телефону, а не с ним, и кинул эту технику на асфальт. Но стыдно за это, почему-то, было Вам. (Почему?) Вам обидно после той ситуации и в то же время хочется помириться. (Нормальные чувства после ссоры, но Ваша история для меня звучит так, будто Вы сомневаетесь, нормально ли обижаться на парня, и подавляете частично это чувство.)
Далее, Вы медленно собирались, и парень из-за этого на Вас разозлился. Даже не смотря на то, что Вы ему спокойно объясняли, что Вам нужно пространство и нужно на время оставить Вас в покое. Со стороны поведение парня выглядит манипулятивным и то, что Вы сомневаетесь в истинности своих переживаний, для меня выглядит как тревожный звоночек. Вы могли столкнуться с газлайтингом (ситуацией когда партнёр внушает Вам чувство неадекватности своего восприятия фразами типа "этого не было, тебе показалось, ты всё придумала", и Вы действительно начинаете сомневаться, было ли такое вообще). Манипуляции парня могут быть и непреднамеренными, но они в любом случае причиняют Вам вред.
Думаю, корректнее было бы поменять запрос с исправления Вашего типа привязанности к людям на исследование себя и своих чувств к ним. Изменения не происходят быстро, а в процессе познания себя Ваша личность может поменяться естественным путём. Вы найдёте в себе ответы на вопросы, почему теряете интерес к людям, почему привлекают эмоционально недоступные? Стоит ли за этим страх близости или что-нибудь другое? Чего Вам хотелось бы от романтических отношений, и хотелось ли бы их Вам вообще? (Если нет - это тоже нормально.)
С целью разобраться в себе можно попросить родителей записать Вас к психологу (поскольку по закону платная консультация психолога возможна только с разрешения родителей). Желательно такому, который знает, что такое "литромантик" и работает с темой привязанности.
Співчуваю Вашому горю. Дуже боляче втрачати близьку людину, тим паче, люблячого батька.
Ваш стан зараз є природнім для такої ситуації. Люди, що переживають втрату, часто звинувачують себе в тому, що чогось не зробили, не допомогли померлому, не провели з ним час або провели не так, як хотілося б. Провиною психіка захищається від почуття безсилля і втрати контролю над власним життям через смерть близької людини. Зараз Ви можете відчувати найрізноманітніші емоції щодо горя і щодо померлого батька. Важливо не подавляти їх, а дозволяти собі відчувати все, що відчувається. Також важливо не ізолювати себе повністю від спілкування з іншими (якщо хочеться побути самій, це нормально, але якщо потребуєте допомоги від інших - звертайтеся), бо підтримка рідних та друзів під час горювання дуже важлива. Якщо буде важко, звертайтеся по допомогу до психолога. Сил Вам.
Вы говорите, что считаете, что восприятие порно у Вас и мужа отличается. И Вас беспокоит, что он может возбуждаться не от самого процесса секса в видео, где можно мысленно поставить Вас на место женщины, себя - на место мужчины, а от актрис там. Ваш муж говорил прямым текстом, что возбуждается именно от вида актрис, или это Ваше предположение? Если отношения доверительные, пробовали ли Вы спросить у мужа, что ему даёт просмотр порно, чтобы посмотреть, верна ли Ваша догадка?
Почему беспокоит то, что мужа могут привлекать другие женщины? Сомневаетесь ли Вы в верности мужа или в собственной привлекательности на фоне других женщин? На уровне мыслей Вы можете понимать, что ничего страшного не происходит, но эмоционально Вы не принимаете поведение мужа, значит стоит поработать и над своим эмоциональным состоянием, и над коммуникацией с мужем, чтобы решить этот вопрос.