Психологиня Марія Радченко Дніпро лише онлайн

Доброго дня, Адель!

Ваш запит багатогранний, і тут не вистачає інформації, щоб робити якісь професійні висновки прям одразу.

Ви кажете, що в хлопця є подруги, і він хоче з ними спілкування, а Ви реануєте. Ви не можете контролювати, з ким хлопцю спілкуватися, а з ким ні, бо це тільки його вибір.
Тому, в першу чергу, радила б дослідити причини ревнощів, наприклад, наскільки в них є підстави? Чи хлопець колись зраджував Вам? Чи проявляє він романтичну поведінку (флірт, тощо) з подругами? І якщо так, то чи обговорювали Ви з ним свої кордони в стосунках (що для Вас припустимо, а що - ні)?
Якщо хлопець не дає реальних підстав для ревнощів і не знецінює Ваші переживання (друге несприятливий фактор в стосунках, навіть якщо фактичних зрад нема), то чи зраджували Вас в минулому (романтичні партнери, друзі, рідні)? Будь-який досвід зради в минулому - це травма, яка може вплинути на подальше життя.
Тут потрібна індивідуальна консультація психолога, щоб з усім цим розібратись. І скоріше за все, це не буде швидко.

Тут моё мнение несколько расходится с коллегами, так как да, психотерапия однозначно нужна. Но селфхарм, не будучи самостоятельной болезнью, в купе с другими проблемами (как вот проблемы с эмоциональной регуляцией) может быть симптомом разных расстройств. Так что лучше перебдеть, чем недобдеть, и пойти продиагностироваться.

Насчёт прошлого визита к врачу, который у Вас был. К сожалению, Вам попались специалисты либо некомпетентные, либо профдеформированные. Так как даже если Вы здоровы, обесценивать Ваши проблемы и дескредитировать свою же сферу деят-ности (психиатрию) говоря, что "учёт у психиатра это проблемы". Хотя сейчас никакого учёта в советском понимании слова нет, и карточка в ПНД репутацию Вам не портит (если Вы не идёте работать полицейским или пожарником, а Вы не идёте...) - это какой-то треш.

В общем, решайте для себя сами, но тут явно не повредил бы психиатр-психотерапевт и клинический психолог, которые разбираются не только в психологических проблемах, но и в расстройствах, которые могли потенциально их вызвать.

Як повернути чоловіка? - це питання не до психолога, а радше до ворожки. Психологи не повертають людям колишніх партнерів, або не вирішують за них їхні сімейні кризи.

Раджу переформулювати запит на "Як повернути собі себе після 20 років шлюбу, що переживає кризу?"

Добрый день.

Пауза помогает в том случае, если оба партнёра видят в ней смысл и хотят разобраться в себе. Ваши отношения с молодым человеком выглядят как односторонняя связь, поскольку для Вас общение важно, а для него это "ерунда" и "вынос мозга" (т.е. он сам обесценивает Ваши попытки наладить контакт, я не знаю как при таких условиях общаться). Вы можете во время этой паузы обратиться лично к психологу и разобраться в своих чувствах к парню и к ситуации в целом, и там уже решить, что делать. Но изначальный мой вывод, что игра в одни ворота не работает, и не в паузе дело.

Тут би я радила приймати рішення самостійно і довіряти при цьому своїй інтуїції. Дивитись, чи безпечно Ви себе почуваєте в контакті з хлопцем, чи довіряєте йому як людині, чи є якісь червоні прапорці в спілкуванні з ним або неприйнятні для Вас моменти. Мати певні стандарти щодо потенційного партнера (як от відсутність в нього судимостей) - цілком нормально, і я не закликаю відмовлятися від них. При цьому, контекст також вирішує: чи визнала судима людина свою помилку і чи змінила свої цінності та спосіб життя - також істотний фактор.
То ж, головне обирати себе і свої цінності, а все інше залежить від контексту.

« Решила что лучше тогда пить атаракс /гидозепам, стало лучше, истерии ушли, но не хочется себя травить.»;
Вы уже были у врача, который бы выписал Вам эти медикаменты, или Вы принимали их без рецепта? Перед приёмом любых лекарств лучше всего проконсультироваться с врачом, а на вышеупомянутые лекарства нужен рецепт от психиатра или невропатолога.
Так что да, к психиатру надо бы (помимо психотерапевта), т.к. самоповреждение и перепады настроения встречаются при разных расстройствах психики (например, при пограничном расстройстве личности, но не только при нём). Точный диагноз может поставить психиатр, и прописать медикаменты тоже. Травить Вы себя этим не будете, если это не самолечение.

Тут я бачу два моменти, які не стосуються напряму спілкування з начальником, але впливають на нього:

1) Це перший чоловік, який переймався Вашим станом та проявляв якусь увагу. Тобто, з боку Вашого батька та інших значущих чоловіків у Вашому житті такого ставлення не було, і зараз симпатія до начальника становить радше компенсаторний механізм (пошук людини яка буде задовільняти Ваші емоційні потреби, які не були закриті дуже давно). Але при цьому, чоловік одружений, тобто Ви підсвідомо обрали недосяжний (або важкодосяжний) суб'єкт прив'язаності. Звучить як запит на психотерапію.

2) Ви вдова. Як давно помер чоловік і як Ви пережили втрату? Також питання, яким був Ваш попередній шлюб і чи були там незакриті емоційні потреби.

Як будувати спілкування з начальником і чи намагатися переводити робочі відносини в романтичну площину - вирішувати Вам, як і брати відповідальність за прийняті рішення. Але над вищезгаданими питаннями варто подумати.

Доброго вечора, Олено.

«Мені хотілося б дізнатися вашу думку, шановні спеціалісти. Це просто таке батьківське проявлення турботи про мене з боку цього чоловіка, чи у нього є почуття до мене як до жінки? Буду вдячна за відповідь.»;
Точно дізнатися мотиви поведінки Вашого начальника можна, лише поговоривши з ним особисто. Оскільки психологи сайту не говорили з ним особисто, то і будувати припущення на цю тему досить складно.
Єдине що точно можу сказати, що ситуація явно виходить за межі робочого спілкування в особисту площину, яка потенційно може заважати роботі. Головне питання тут до Вас, як Ви почуваєте у зв'язку з тим, що відбувається, і що хочете з цим робити?

Доброго вечора.

Тут краще за все звернутися індивідуально до психолога, щоб виявити, звідки у Вас взялося деструктивне почуття провини. Бо тут справа може бути не конкретно в далекій родичці, яка в силу складного характеру і поважного віку вимагає надто багато уваги (родичка тут свого роду лакмусовий папірець на виявлення у Вас деструктивної провини), а в ситуаціях з Вашого більш віддаленого минулого (скажімо, з дитинства, з батьківсько-дитячих стосунків), де Вам би нав'язували провину за те, що Ви обираєте себе і свої потреби, а не чиїсь інші.

Доброго дня!

Проблеми з щитовидною залозою лікує ендокринолог, то ж з цього питання краще за все звернутися до цього фахівця. Якщо лікування гормональних порушень не прибирає панічні атаки, треба також звернутися до психіатра і психотерапевта. Бо панічні атаки можуть бути симптомом різних тривожних розладів і розладів психіки, пов'язаних зі стресом, і в будь-якому випадку потребують психологічної допомоги.

«попробуйте дать совет»;
Записаться к психологу и проработать свои проблемы, т.к. универсального совета, как обрести чувство самоценности, не существует. В идеале, возможно стать таким человеком для себя, который будет сам себя любить и о себе заботиться, и не будет необходимости в регулярном подтверждении, что Вы любимы, извне.

Здравствуйте.

Вы уже понимаете, что отношения дисфункциональны, но уйти не решаетесь. Это вопрос к Вам, что мешает Вам прекратить отношения, что Вас в них держит, и что Вы от них получаете? Были ли в Вашей родительской семье подобные истории, где один партнёр - зависимый (от веществ или чего-то ещё), а второй - созависимый?

«он сказал мне что я не интересна в постели , сказал посмотри порно как это должно быть»;
Т.е., по факту парень перекладывает на Вас 100% ответственность за ваши интимные отношения, и Ваше удовольствие его не интересует, больше интересует утоление собственной скуки (что видно по формулировке "не интересно"). Ну и "в порно" и "как должно быть" - это две большие разницы, т.к. порно снимают для реализации неудовлетворённых фантазий людей, которые в жизнь часто сложно или невозможно воплотить по разным причинам. А в реальности секс имеет совсем другой вид, и для каждой отдельной пары свои стандарты "как должно быть". Вы уж точно не должны пытаться соответствовать чужим стандартам вместо того, чтобы слушать свои потребности.

«он сказал в шутку что можешь удалять фотки я уже по***чил , я вообще была в шоке , он сказал что он не прав и в такой формулировке не должен был писать»;
Из вашего общения видно, что у вас с парнем очень разные ценности: что для него приемлемо, для Вас - нет, и что для Вас - проявление неуважения, для парня - обычное поведение, которое он менять не собирается, потому как ему нормально. Я бы рекомендовала обратиться к психологу индивидуально, чтобы восстановить контакт с собой и изучить свои потребности в отношениях, а также разрешить внутренний конфликт, который держит Вас в созависимости с парнем.

Це схоже на обсесивно-компульсивний розлад (що супроводжується нав'язливими думками та діями). Нав'язливе прибирання - це один з класичних прикладів компульсій (нав'язливих дій). Краще за все звернутися до психіатра за діагностикою та медикаментозним лікуванням та до психотерапевта за психологічною допомогою. Поки Ви неповнолітні, психологічна допомога можлива зі згоди Ваших батьків.

Тест на нарциссическое и психопатическое расстройства личности: если Вы согласитесь на длительную терапию с психологом, скорее всего, у Вас их нет.

А если серьёзно, то за диагностикой расстройств обращайтесь к психиатру. Тут сидят не психиатры, а психологи (по большей части). И диагностика расстройств - это не бесплатная услуга, оказываемая на форуме.

Тут потрібна консультація психотерапевта і, можливо, психіатра (на предмет тривожно-депресивних станів). Індивідуальна психотерапія підлітків можлива зі згоди їх батьків, тому попросіть когось із батьків записати Вас до психотерапевта.