Психологиня Марія Радченко Дніпро лише онлайн
29-01-2021 Марія Радченко
Років досвіду: 9
Останній візит на сайт 2 дні тому.
Років досвіду: 9
психолог 💑 консультування пар
психолог 💑 консультування пар
Освіта
ДНУ імені О.Гончара (магістр)
Відвідувала додаткові семінари з психології кризових ситуацій, суїцидальної психології та психології втрат.
Курси:
- "Знати, як допомогти" (Ознайомчий онлайн-курс про базові принципи психології для роботи з травмами дітей та дорослих)
- "Резильєнтність дітей, що пережили травму, війну і катастрофи: глобальні перспективи" (Онлайн-курс Міннесотського університету)
Відвідувала додаткові семінари з психології кризових ситуацій, суїцидальної психології та психології втрат.
Курси:
- "Знати, як допомогти" (Ознайомчий онлайн-курс про базові принципи психології для роботи з травмами дітей та дорослих)
- "Резильєнтність дітей, що пережили травму, війну і катастрофи: глобальні перспективи" (Онлайн-курс Міннесотського університету)
Досвід психологічної практики
Проходила виробничу практику у Дніпровській міській дитячій лікарні №5, у якості помічника клінічного психолога. Проводила психологічні тести з пацієнтами лікарні та психологічні консультації з пацієнтами та їх батьками.
Консультую онлайн з 2020 року.
Звернутися до мене можна, надіславши повідомлення у Telegram або Viber. Консультую також в цих месенджерах.
Консультую онлайн з 2020 року.
Звернутися до мене можна, надіславши повідомлення у Telegram або Viber. Консультую також в цих месенджерах.
Працюю з запитами
спеціалізація, зона професійних інтересів
спеціалізація, зона професійних інтересів
ПРАЦЮЮ З ТЕМАМИ:
- Суїцидальні думки, депресивні стани
- Міжособистісні відносини (дружні, сімейні, романтичні, професійні, тощо)
- Проблеми з мотивацією, самоорганізацією, вибором професії, життєвого шляху
- Криза ідентичності, пошук відповіді на запитання "Хто я?"
- Творча криза, розкриття власної креативності
- Втрата сенсу життя або задоволення від життя
- Втрата близької людини або тварини
- Стрес через перебування в екстремальних умовах або адаптації до нових умов (нова робота, місце навчання, новий колектив, нова країна)
- Знижена емпатія, складність у розпізнанні своїх або чужих емоцій
- Підозра на психічні розлади (даю контакти психіарта, надаю психологічний супровід людям з не психотичними розладами, які паралельно проходять лікування у психіатра)
- Хронічні захворювання (НЕ лікую захворювання. Надаю психологічний супровід людям, які вже спостерігаються у лікарів та потребують психологічної допомоги.)
- Труднощі у визначенні власної сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності
- Просто бажання отримати інформацію або підтримку стосовно Вашої проблеми
- Якщо не можете сформулювати запит - можу допомогти з формулюванням
- Можу надати консультацію англійською мовою, якщо буде така необхідність
НЕ ПРАЦЮЮ з:
- Невнолітніми
- Темами пологів і материнства/батьківства
- Психотичними розладами
- Людьми, які мають інтелектуальну інвалідність (не маю належної компетенції)
- Хімічними залежностями (алкоголь, психоактивні речовини)
- Ігровою залежністю
- РХП
- ПТСР
- Військовими, які мають психологічні травми через війну
- Темою сексуальної травми
- Людьми, які скоїли фізичне або сексуальне насильство. А також з людьми, що мають повторювану антисоціальну поведінку та не мають мотивації її змінити.
- Людьми, які жорстоко поводяться з тваринами
- Суїцидальні думки, депресивні стани
- Міжособистісні відносини (дружні, сімейні, романтичні, професійні, тощо)
- Проблеми з мотивацією, самоорганізацією, вибором професії, життєвого шляху
- Криза ідентичності, пошук відповіді на запитання "Хто я?"
- Творча криза, розкриття власної креативності
- Втрата сенсу життя або задоволення від життя
- Втрата близької людини або тварини
- Стрес через перебування в екстремальних умовах або адаптації до нових умов (нова робота, місце навчання, новий колектив, нова країна)
- Знижена емпатія, складність у розпізнанні своїх або чужих емоцій
- Підозра на психічні розлади (даю контакти психіарта, надаю психологічний супровід людям з не психотичними розладами, які паралельно проходять лікування у психіатра)
- Хронічні захворювання (НЕ лікую захворювання. Надаю психологічний супровід людям, які вже спостерігаються у лікарів та потребують психологічної допомоги.)
- Труднощі у визначенні власної сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності
- Просто бажання отримати інформацію або підтримку стосовно Вашої проблеми
- Якщо не можете сформулювати запит - можу допомогти з формулюванням
- Можу надати консультацію англійською мовою, якщо буде така необхідність
НЕ ПРАЦЮЮ з:
- Невнолітніми
- Темами пологів і материнства/батьківства
- Психотичними розладами
- Людьми, які мають інтелектуальну інвалідність (не маю належної компетенції)
- Хімічними залежностями (алкоголь, психоактивні речовини)
- Ігровою залежністю
- РХП
- ПТСР
- Військовими, які мають психологічні травми через війну
- Темою сексуальної травми
- Людьми, які скоїли фізичне або сексуальне насильство. А також з людьми, що мають повторювану антисоціальну поведінку та не мають мотивації її змінити.
- Людьми, які жорстоко поводяться з тваринами
Використовую підходи та техніки
Середня вартість консультації
400 грн
Основне
⭐ Оцінка від колег-психологів
Рейтинг від колег: 10 з 10ти.
Усього оцінок: 13. хто оцінював
Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?
Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.
Залишили відгуки
- [ аккаунт психолога закритий ]
- Наталія Крилова
- Анна Автонділова
- Оксана Сенченко
- Дар'я Абрамова
- Оксана Николаевна Третьякова
- Наталія Василівна Глинянюк
- [ Євгеній Ортенберг - аккаунт психолога закритий ]
- Ірина Миколенко
- Павел Леонидович Басанский
- Нора Маркман
- Маргарита Старченко
- Іванна Алексєєва
Відповіді 3397
Бедность
Добрый вечер.
Какой у Вас вопрос к психологам?
Вы пишете, что боитесь остаться бедным, так как знаете на своём опыте, как это. И думаете о переезде в город, чтобы найти там более прибыльную работу. Это уже звучит как план на жизнь. Что Вы думаете по этому поводу?
Какой у Вас вопрос к психологам?
Вы пишете, что боитесь остаться бедным, так как знаете на своём опыте, как это. И думаете о переезде в город, чтобы найти там более прибыльную работу. Это уже звучит как план на жизнь. Что Вы думаете по этому поводу?
Роблю все через силу, як позбутись?
Доброго вечора!
Те, як Ви себе почуваєте зараз - це прямий наслідок виховання Вас мамою в дитинстві. Психологам відомо, що надмірно строге, фанатично релігійне виховання, а також вимоги постійно відповідати очікуванням від дитини формують у неї невротичний стан психіки. Людина вже в дорослому віці може стикнутися з тим, що не має контакту з власними бажаннями та потребами, має труднощі з тим щоб робити вибір (продиктований власним бажаннями, а не минулим досвідом), а також не отримує задоволення від життя, бо робить все через "не хочу". Тут мова йде не про силу волі, а радше про нерозуміння власних кордонів та лімітів.
Ваша мама, радше за все, не вміла виховувати Вас по-іншому, і дуже ймовірно, що сама виховувалась в подібних умовах. Тому краще за все звернутися по допомогу до психолога, щоб відновити контакт з собою. За наявності інших проблем, наприклад нав'язливих думок або депресії, варто звернутися ще й до психіатра.
Те, як Ви себе почуваєте зараз - це прямий наслідок виховання Вас мамою в дитинстві. Психологам відомо, що надмірно строге, фанатично релігійне виховання, а також вимоги постійно відповідати очікуванням від дитини формують у неї невротичний стан психіки. Людина вже в дорослому віці може стикнутися з тим, що не має контакту з власними бажаннями та потребами, має труднощі з тим щоб робити вибір (продиктований власним бажаннями, а не минулим досвідом), а також не отримує задоволення від життя, бо робить все через "не хочу". Тут мова йде не про силу волі, а радше про нерозуміння власних кордонів та лімітів.
Ваша мама, радше за все, не вміла виховувати Вас по-іншому, і дуже ймовірно, що сама виховувалась в подібних умовах. Тому краще за все звернутися по допомогу до психолога, щоб відновити контакт з собою. За наявності інших проблем, наприклад нав'язливих думок або депресії, варто звернутися ще й до психіатра.
Как побороть одиночество
Добрый вечер!
Я бы разделила "комфортно одной" и "не могла позволить себе отношения из-за контроля мамы, а сейчас пытаюсь делать это из чувства социального долга/долга перед мамой же". То есть да, Вам одной может быть ок, Вы можете быть самодостаточной и без партнёра. Но при этом, я вижу, что у Вас именно отношения с мамой и культурные установки (что до какого-то возраста Вам гулять с парнями было "нельзя", а после - уже "не комильфо", что нет мужа и детей). Тут важно остановиться и спросить себя "Что именно я хочу от жизни и отношений? Хочется ли мне создавать семью вообще? Если да, то как я это вижу, и что мне мешает реализовать своё желание? Если нет, то что мне мешает выстроить границы с собой и с обществом, чтобы не делать то, чего мне не хочется?"
Лучше всего искать ответы на эти вопросы вместе с психологом.
Я бы разделила "комфортно одной" и "не могла позволить себе отношения из-за контроля мамы, а сейчас пытаюсь делать это из чувства социального долга/долга перед мамой же". То есть да, Вам одной может быть ок, Вы можете быть самодостаточной и без партнёра. Но при этом, я вижу, что у Вас именно отношения с мамой и культурные установки (что до какого-то возраста Вам гулять с парнями было "нельзя", а после - уже "не комильфо", что нет мужа и детей). Тут важно остановиться и спросить себя "Что именно я хочу от жизни и отношений? Хочется ли мне создавать семью вообще? Если да, то как я это вижу, и что мне мешает реализовать своё желание? Если нет, то что мне мешает выстроить границы с собой и с обществом, чтобы не делать то, чего мне не хочется?"
Лучше всего искать ответы на эти вопросы вместе с психологом.
Неправильна орієнтація
Доброго вечора!
Нема правильної і не правильної орієнтації в психології. Сексуальний потяг до будь-якої дорослої людини, своєї статі чи протилежної, вважається нормою. Як і взаємно узгоджений стативий контакт між дорослими будь-якої статі.
Тут мені бачиться більше те, що Ви сприймаєте ситуацію під власним кутом. Ви є релігійною людиною, тому відчути сексуальний потяг до своєї статі для Вас не є чимось прийнятним. Відчуваючи цей потяг (в силу своєї орієнтації, вочевидь, бо не всі люди на 100% гетеросексуальні, хоча і не всі на мою думку є бісексуалами), Ви сприймаєте це як щось заборонене, що і хотілось би спробувати, і соромно чи страшно водночас. Але психологи на сайті не можуть азяти за Вас відповідальність вибору статевого партнера, тому дивіться по своєму самопочуттю і своїм цінностям. В першу чергу, слід подбати про свою безпеку (як фізичну безпеку, так і кібербезпеку при нових знайомствах). А якщо у Вас виник моральний конфлікт, то його краще за все опрацювати з психологом, щоб фвхівець не нав'язуючи Вам свою точку зору, допоміг дослідити свої суперечливі переживання.
Нема правильної і не правильної орієнтації в психології. Сексуальний потяг до будь-якої дорослої людини, своєї статі чи протилежної, вважається нормою. Як і взаємно узгоджений стативий контакт між дорослими будь-якої статі.
Тут мені бачиться більше те, що Ви сприймаєте ситуацію під власним кутом. Ви є релігійною людиною, тому відчути сексуальний потяг до своєї статі для Вас не є чимось прийнятним. Відчуваючи цей потяг (в силу своєї орієнтації, вочевидь, бо не всі люди на 100% гетеросексуальні, хоча і не всі на мою думку є бісексуалами), Ви сприймаєте це як щось заборонене, що і хотілось би спробувати, і соромно чи страшно водночас. Але психологи на сайті не можуть азяти за Вас відповідальність вибору статевого партнера, тому дивіться по своєму самопочуттю і своїм цінностям. В першу чергу, слід подбати про свою безпеку (як фізичну безпеку, так і кібербезпеку при нових знайомствах). А якщо у Вас виник моральний конфлікт, то його краще за все опрацювати з психологом, щоб фвхівець не нав'язуючи Вам свою точку зору, допоміг дослідити свої суперечливі переживання.
Відредаговано автором 27-03-2025 21:20:23
Здорові відносини
Здорова позиція - це обирати себе в першу чергу, тобто своє фізичне і ментальне здоров'я та благополуччя, свої пріоритети та цінності. Але це не означає, що при цьому не варто піклуватись про близьких. Це можна робити, тільки дотримуючись правила "в екстреній ситуації спочатку кисневу маску на себе", щоб ні собі, ні близьким не було гірше.
Також здорова позиція - усвідомлювати і проживати всі свої емоції, не шкодячи собі та іншим при цьому. Не зважаючи на те, є ці емоції соціально прийнятними чи ні. Так, Ви можете сумніватися в "здоровості" завершення стосунків, якщо при цьому Вам важко. Але завершення стосунків у більшості випадків є емоційно важким, тому нормально горювати в такому випадку. Але я не знаю Ваш конкретний випадок, щоб робити висновки. Іноді зі стосунків йти треба для збереження себе (наприклад, якщо це аб'юз), іноді люди просто розуміють, що не підходять одне одному, а іноді партнера переривають стосунки, у яких може бути шанс на продовження, через свої певні установки чи опасіння. Тому кожну ситуацію слід розглядати окремо і не патологізувати (здорово/не здорово), а дивитись на об'єктивну реальність і на її сприйняття учасниками ситуації.
Також здорова позиція - усвідомлювати і проживати всі свої емоції, не шкодячи собі та іншим при цьому. Не зважаючи на те, є ці емоції соціально прийнятними чи ні. Так, Ви можете сумніватися в "здоровості" завершення стосунків, якщо при цьому Вам важко. Але завершення стосунків у більшості випадків є емоційно важким, тому нормально горювати в такому випадку. Але я не знаю Ваш конкретний випадок, щоб робити висновки. Іноді зі стосунків йти треба для збереження себе (наприклад, якщо це аб'юз), іноді люди просто розуміють, що не підходять одне одному, а іноді партнера переривають стосунки, у яких може бути шанс на продовження, через свої певні установки чи опасіння. Тому кожну ситуацію слід розглядати окремо і не патологізувати (здорово/не здорово), а дивитись на об'єктивну реальність і на її сприйняття учасниками ситуації.
Считается ли нормальным, когда в паре кто-то один уезжает по делам, а другой остается?
Поняла Вас. То есть, впервые за долгое время вместе муж будет вынужден отлучиться на такое долгое время, а Вы к этому не привыкли.
Можете подробнее рассказать о том, как именно у Вас "едет крыша"? И как проявляется склонность к контролю? Сталкивались ли Вы раньше с неверностью в этих или в предыдущих отношениях? Есть ли у Вас неуверенность в том, что Вас в отношениях любят и ценят?
Можете подробнее рассказать о том, как именно у Вас "едет крыша"? И как проявляется склонность к контролю? Сталкивались ли Вы раньше с неверностью в этих или в предыдущих отношениях? Есть ли у Вас неуверенность в том, что Вас в отношениях любят и ценят?
Гендерная дисфория
Добавлю ещё про выбор жизненного пути. Это только Ваш выбор и Ваша ответственность, так как Вам скоро будет 18, и лучше Вы займётесь чем-то, что интересно Вам, чем будете позже жалеть о том, что сделали то, что хотела от Вас мама, а не Вы сами.
То бишь, если не хотите быть врачом или программистом - не будьте. Путь врача долгий и сложный, так что нужно либо действительно гореть профессией, либо очень сильно интересоваться медициной, чтобы всю жизнь посвятить науке и пациентам. Иначе это прямой путь в выгорание для (будущего) врача и возможный вред людям, с которым он будет работать. Айти - широкая и очень прибыльная сфера, но опять же, если Вам не интересно, Вы не обязаны.
С другой стороны, не обязаны отказываться от образования и сразу идти работать, если это не Ваше личное желание, а чисто из чувства протеста против ожиданий мамы. Тут важно посидеть с собой и своими желаниями столько, сколько будет нужно, взвесить все за и против разных решений. Вот это как раз можно принести в работу школьному психологу, психологи в школе обычно работают с темой профессионального выбора для школьников (не принимают решение за подростков, а именно помогают определиться самостоятельно и с помощью тестов). Так что удачи с этим тоже!
То бишь, если не хотите быть врачом или программистом - не будьте. Путь врача долгий и сложный, так что нужно либо действительно гореть профессией, либо очень сильно интересоваться медициной, чтобы всю жизнь посвятить науке и пациентам. Иначе это прямой путь в выгорание для (будущего) врача и возможный вред людям, с которым он будет работать. Айти - широкая и очень прибыльная сфера, но опять же, если Вам не интересно, Вы не обязаны.
С другой стороны, не обязаны отказываться от образования и сразу идти работать, если это не Ваше личное желание, а чисто из чувства протеста против ожиданий мамы. Тут важно посидеть с собой и своими желаниями столько, сколько будет нужно, взвесить все за и против разных решений. Вот это как раз можно принести в работу школьному психологу, психологи в школе обычно работают с темой профессионального выбора для школьников (не принимают решение за подростков, а именно помогают определиться самостоятельно и с помощью тестов). Так что удачи с этим тоже!
Считается ли нормальным, когда в паре кто-то один уезжает по делам, а другой остается?
Добрый вечер, Мария!
А почему Вы считаете, что это не нормально? Что страшного может произойти, пока вы с мужем в разных городах/странах?
А также, Вам не хочется, чтобы он уезжал и вы были не вместе, но при этом не хотели бы ехать с ним. Похоже на внутренний конфликт. Как Вы его ощущаете?
А почему Вы считаете, что это не нормально? Что страшного может произойти, пока вы с мужем в разных городах/странах?
А также, Вам не хочется, чтобы он уезжал и вы были не вместе, но при этом не хотели бы ехать с ним. Похоже на внутренний конфликт. Как Вы его ощущаете?
Чи можна побороти себе?
Доброго вечора!
Згодна з колегою, у Вас наразі спостерігається депресивний стан. Для діагностики клінічної депресії та медикаментозного лікування обов'язково звернутися до психіатра. За психологічною допомогою треба звернутися до психолога.
Для роботи з психологом потрібна буде згода Ваших батьків, поки Вам не виповниться 18, а з 18 Ви зможете обрати фахівця та працювати з ним самостійно. До психіатра Ви вже зараз можете звернутися самостійно. Але якщо Вас поки що забезпечують батьки, може знадобитися їх матеріальна допомога з лікуванням, тому потрібно буде сказати їм про свій стан, максимально доступними словами, щоб вони зрозуміли, що ситуація серйозна і Вам потрібна допомога.
Згодна з колегою, у Вас наразі спостерігається депресивний стан. Для діагностики клінічної депресії та медикаментозного лікування обов'язково звернутися до психіатра. За психологічною допомогою треба звернутися до психолога.
Для роботи з психологом потрібна буде згода Ваших батьків, поки Вам не виповниться 18, а з 18 Ви зможете обрати фахівця та працювати з ним самостійно. До психіатра Ви вже зараз можете звернутися самостійно. Але якщо Вас поки що забезпечують батьки, може знадобитися їх матеріальна допомога з лікуванням, тому потрібно буде сказати їм про свій стан, максимально доступними словами, щоб вони зрозуміли, що ситуація серйозна і Вам потрібна допомога.
Як повідомити про розлучення батькам
Доброго дня!
А чому Ви думаєте, що повідомлення про розлучення нашкодить здоров'ю батьків? Чи були раніше випадки, коли батьки апелювали до свого стану здоров'я, коли Ви повідомляли щось неприємне для них? І чи притаманно Вам в інших випадках хвилюватися за те, яе батьки сприймуть якусь інформацію про Вас?
Тут більше не про розлучення і як повідомити, а про Вашу динаміку відносин з батьками, яка впливає на Вашу стратегію поведінки і ментальний стан зараз.
А чому Ви думаєте, що повідомлення про розлучення нашкодить здоров'ю батьків? Чи були раніше випадки, коли батьки апелювали до свого стану здоров'я, коли Ви повідомляли щось неприємне для них? І чи притаманно Вам в інших випадках хвилюватися за те, яе батьки сприймуть якусь інформацію про Вас?
Тут більше не про розлучення і як повідомити, а про Вашу динаміку відносин з батьками, яка впливає на Вашу стратегію поведінки і ментальний стан зараз.
Гендерная дисфория
Добрый вечер/ночь.
Со всем перечисленным Вам лучше всего обратиться к психиатру, потому что тревожность и дереализация могут быть симптомами разных ментальных расстройств. И гендерную дисфорию тоже психиатр может у Вас диагностировать. Есть статистика, что транс люди больше подвержены риску тревожных и депрессивных расстройств, это связывают с уровнем инклюзивности общества, в котором люди росли (чем он выше, тем тревога с депрессией соответственно ниже). Так что в любом случае о своей психике нужно позабититься, и обратиться за поомщью к врачу. Вы можете попробовать обратиться самостоятельно по направлению от семейного врача, но психиатрическая помощь, как и назначаемое лечение (от тревоги и дереализации, если оно потребуется) обычно платные, так что в любом случае нужно будет сказать родителям, что Вам нужна помощь (такими словами, какими родитялям будет понятно, что Вам плохо и помощь нужна).
С школьным психологом, если ей доверяете, можно продолжать работать, поскольку психологическое сопровождение Вам нужно тоже. И в Вашей ситуации, результат от консультаций с психологом (снижение тревожности) будет заметен не сразу. Есть и другие варианты бесплатной помощи, такие как онлайн-ресурсы для психологической поддержки подростков (teenergizer и другие). Но эффективнее всего найти психотерапевта индивидуально и работать с ним (до 18 лет - с согласия родителей, после - без него).
Со всем перечисленным Вам лучше всего обратиться к психиатру, потому что тревожность и дереализация могут быть симптомами разных ментальных расстройств. И гендерную дисфорию тоже психиатр может у Вас диагностировать. Есть статистика, что транс люди больше подвержены риску тревожных и депрессивных расстройств, это связывают с уровнем инклюзивности общества, в котором люди росли (чем он выше, тем тревога с депрессией соответственно ниже). Так что в любом случае о своей психике нужно позабититься, и обратиться за поомщью к врачу. Вы можете попробовать обратиться самостоятельно по направлению от семейного врача, но психиатрическая помощь, как и назначаемое лечение (от тревоги и дереализации, если оно потребуется) обычно платные, так что в любом случае нужно будет сказать родителям, что Вам нужна помощь (такими словами, какими родитялям будет понятно, что Вам плохо и помощь нужна).
С школьным психологом, если ей доверяете, можно продолжать работать, поскольку психологическое сопровождение Вам нужно тоже. И в Вашей ситуации, результат от консультаций с психологом (снижение тревожности) будет заметен не сразу. Есть и другие варианты бесплатной помощи, такие как онлайн-ресурсы для психологической поддержки подростков (teenergizer и другие). Но эффективнее всего найти психотерапевта индивидуально и работать с ним (до 18 лет - с согласия родителей, после - без него).
Батьки впливають на мою самооцінку
Доброго вечора, Софіє.
Неуспішна людина і нещаслива - це, все-таки, різні речі. Неуспішна - це та, що не досягла успіху (за своїми критеріями чи за чужими, бо в кожного вони різні і одного правильного поняття не існує), а нещаслива - це та, що не почуває себе задоволеною життям не залежно від того, скільки досягнень має. Всі успішні люди колись були не успішними, і орієнтація на зовнішній успіх та досягнення, які привили Вам батьки, критика себе на кшталт того, як вони критикували Вас, у будь-якому разі шкодить Вашому ментальному здоров'ю, призводячи до тривожних та депресивних станів.
Ви, ймовірно, отримали в дитинстві нарцисичну травму (коли Вас цінують за досягнення, а не просто так), і навчилися бачити себе очима батьків, які знецінювали Ваші спроби самостійно приймати рішення та іноді помилятися. Через це може бути складно бути в контакті з собою і жити своє життя, та і просто бути людиною зі своїми недосконалостями. Терапія з психологом або психотерапевтом може допомогти розібратися в собі, психологічно сепаруватися від батьків та покращити свій ментальний стан.
Неуспішна людина і нещаслива - це, все-таки, різні речі. Неуспішна - це та, що не досягла успіху (за своїми критеріями чи за чужими, бо в кожного вони різні і одного правильного поняття не існує), а нещаслива - це та, що не почуває себе задоволеною життям не залежно від того, скільки досягнень має. Всі успішні люди колись були не успішними, і орієнтація на зовнішній успіх та досягнення, які привили Вам батьки, критика себе на кшталт того, як вони критикували Вас, у будь-якому разі шкодить Вашому ментальному здоров'ю, призводячи до тривожних та депресивних станів.
Ви, ймовірно, отримали в дитинстві нарцисичну травму (коли Вас цінують за досягнення, а не просто так), і навчилися бачити себе очима батьків, які знецінювали Ваші спроби самостійно приймати рішення та іноді помилятися. Через це може бути складно бути в контакті з собою і жити своє життя, та і просто бути людиною зі своїми недосконалостями. Терапія з психологом або психотерапевтом може допомогти розібратися в собі, психологічно сепаруватися від батьків та покращити свій ментальний стан.
Мысли про травмы
Спасибо, что поделились своей историей.
Там однозначно есть невроз, но какой именно, лучше всего уточнить у психиатра. Этот врач диагностирует неврозы, в частности ОКР. Это также может оказаться генерализированным тревожным расстройством или другим невротическим расстройством, при котором бывают навязчивости. В Вашем случае, навязчивости - это следствие хронического стресса (дисфункциональная семья, в частности). А мысли о том, как Вас спасают - защитный психологический механизм. Если люди, которые воспитывали Вас в детстве, не смогли обеспечивать Вам базовую безопасность, то этого чувства безопасности не будет, и будет ощущение собственной травмированности и уязвимости. Потребность в помощи со стороны как раз может выражаться в таких фантазиях, поэтому психиатра и психотерапевта посетить нужно. До Вашего совершеннолетия это можно с согласия родителей или опекунов, после - можно обратиться самой.
Там однозначно есть невроз, но какой именно, лучше всего уточнить у психиатра. Этот врач диагностирует неврозы, в частности ОКР. Это также может оказаться генерализированным тревожным расстройством или другим невротическим расстройством, при котором бывают навязчивости. В Вашем случае, навязчивости - это следствие хронического стресса (дисфункциональная семья, в частности). А мысли о том, как Вас спасают - защитный психологический механизм. Если люди, которые воспитывали Вас в детстве, не смогли обеспечивать Вам базовую безопасность, то этого чувства безопасности не будет, и будет ощущение собственной травмированности и уязвимости. Потребность в помощи со стороны как раз может выражаться в таких фантазиях, поэтому психиатра и психотерапевта посетить нужно. До Вашего совершеннолетия это можно с согласия родителей или опекунов, после - можно обратиться самой.
Мысли про травмы
Добрый вечер.
Ну, тут возникает закономерный вопрос, а были ли у Вас в реальной жизни травмы (психологические, я имею в виду) ? Если Вы с детства отыгрывали сценарий, где кого-то нужно спасать, и сейчас Вам приятно представлять, что находитесь в тяжёлом положении и получаете помощь, воспринимаете врачебную помощь как что-то положительное, это может быть подсознательное стремление помочь какой-то части своей личности, которая чувствует себя раненой. Не обязательно иметь в анамнезе тяжёлые психотравмы или иметь склонность к селфхарму, чтобы нуждаться в помощи и поддержке в определённые периоды жизни.
Так что вопрос не в том, насколько это безопасно или насколько может далеко зайти (я не думаю, что это может зайти куда-то в плохую сторону), а в том, что Вам дают эти фантазии и какие Ваши эмоциональные потребности закрывают.
Ну, тут возникает закономерный вопрос, а были ли у Вас в реальной жизни травмы (психологические, я имею в виду) ? Если Вы с детства отыгрывали сценарий, где кого-то нужно спасать, и сейчас Вам приятно представлять, что находитесь в тяжёлом положении и получаете помощь, воспринимаете врачебную помощь как что-то положительное, это может быть подсознательное стремление помочь какой-то части своей личности, которая чувствует себя раненой. Не обязательно иметь в анамнезе тяжёлые психотравмы или иметь склонность к селфхарму, чтобы нуждаться в помощи и поддержке в определённые периоды жизни.
Так что вопрос не в том, насколько это безопасно или насколько может далеко зайти (я не думаю, что это может зайти куда-то в плохую сторону), а в том, что Вам дают эти фантазии и какие Ваши эмоциональные потребности закрывают.
Як позбутися від саморуйнівних думок та тяжкості на душі
Щиро співчуваю Вам і не можу уявити, наскільки Вам зараз важко. Коли приходить горе, і ще не одне, - це велике навантаження на психіку. Вам потрібно проживати всі емоції, які Вас відвідують, не подавляти їх. Якщо потрібно комусь виговоритись - робити це. Це можуть бути фахівці (психолог, психіатр, перший потрібен для психологічної допомоги в кризовій ситуації, а до лікаря може бути потрібно, якщо довго відчуватимете стан депресії), а також важливо спілкуватися з близькими людьми (наприклад, друзями або членами сім'ї, які зараз не знаходяться в такому ж кризовому стані). Спілкування з близькими не є заміною звернення до фахівця, але допомагає прожити горе екологічніше. Піклуйтеся про себе і звертайтеся по допомогу завжди, коли це потрібно.
Публикації психолога 10
Інтерв'ю 1
Повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.
