Як жити в злагоді: одна велика родина чи створення нової та окремої?
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
Психология отношений »
Як жити в злагоді: одна велика родина чи створення нової та окремої?
Подберите психолога для пар онлайн или в городах Украины.
| Ірина Василівна Гуральчук психолог 23-03-2025 22:48:25 |
1
Доброго вечора. Здається, у Вас є досить чітке бачення, як Ви б хотіли жити, це Ваше життя і Ваше право вибирати як Вам хочеться, відповідно до Ваших цінностей і потреб, та слідувати цьому. Чому все ж виникають сумніви, що змушує поступатися собою? 
|
| Віталія Юріївна Мельник психолог Харків 23-03-2025 23:13:03 |
1
Добрий день. цитата:
Я його люблю та не хочу засмучувати, хочу щоб він відчував мою підтримку. Мені імпонує ваше бачення побудови молодої сім'ї. З вашого опису в мене склалося враження,що хлопець тисне на вас, тоді ви заплутуєтеся у правильності вашого бачення.
|
А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 24-03-2025 09:21:06 |
2
Алла Григорівна Веленко Доброго ранку! цитата:
Він вважає що якщо б ми одружувались, ми б не створювали власну родину, а я б додалася до їхньої великої родини. цитата:
Я ж вважаю, що коли люди одружуються, вони створюють зовсім нову, власну родину. Спільні проблеми вирішуються спочатку з парнером, а далі батьки та сестри. цитата:
І в цьому всьому я не розумію, чи то я егоїстка чи що я не правивильно розумію, чи то ми з хлопцем просто дуже різні... цитата:
Тим більше що я б не сказала що у нас все стабільно у відносинах, в такі періоди важливо щоб ніхто не втручався. На це він каже, що я просто недолюблюю його сестру. А що робить хлопець? Він йде найпростішим і, переконаний, хибним шляхом - звинувачує у несприйнятті вами його сестри і тим самим консервує проблеми(!) Як на мою думку, стратегія для життя абсолютно помилкова. Наступне. Ось так ви описали ключові аспекти взаємин - цитата:
Це нелегкі відносини, нам доводиться багато розмовляти, іноді ми сваримось. Ми обговорювали та дійшли що хочемо родину, але трохи згодом, коли буде краще та стабільніше з роботою (ми живемо за кордоном). цитата:
Не знаю що робити та як йому пояснити свою точку зору. цитата:
1. Як правильно поступати з ситуаціями з родиною хлопця, з сестрою? цитата:
Чи взагалі можливо нам налагодити відносини та жити в мирі, якщо в нас різні погляду на порядок в родині? Чи можна тут знайти компроміс? Ви можете мати по- справжньому близькі і дружні стосунки з рідними хлопця, проте за власним бажанням, а не під примусом. Відредаговано автором 24-03-2025 09:23:44
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 24-03-2025 10:22:22 |
1
Доброго ранку! Як на мене, дисонанс у стосунках виник набагато раніше і почався він з нерозуміння того, що означає спільне проживання. Ви пишете "Ми з хлопцем зустрічаємося півтора роки, пять місяців з яких живемо разом, разом знімаємо квартиру...". А потім додаєте "Ми обговорювали та дійшли що хочемо родину, але трохи згодом, коли буде краще та стабільніше з роботою (ми живемо за кордоном)". Але ж та сама родина, сім'я, починається з моменту спільного проживання. Тобто, ви вже майже пів року жили родиною, а тільки тепер стали думати, чи варто жити разом? До того ж, ще один дисонанс. Хлопець не вважає Вас своєю дружиною після півроку спільного проживання, але при цьому абсолютно спокійно намагається Вам нав'язати турботу про свою сестру та ідею єдиної родини з його батьками. Це як? Тобто, одружитися - то ще не на часі, а вимагати від Вас поступитися Вашим комфортом, за який, до речі, Ви платите самі, так то само собою? Але ж за його логікою, Ви ще не чоловік та дружина, то тоді, яке він має право щось Вам нав'язувати? Ви ж просто якісь там компаньйони, знайомі, які ділять спільне проживання, чи не так? До того, хотілося б зрозуміти, а хто з вас став ініціатором "розходитися" і "пожити окремо"? Бо це, як на мене, має величезного значення. "Думали розходитися, але зараз три дні живемо окремо щоб все зважити, я страшенно нервую". Окрім того, виникає питання, а як щодо родини Ваших батьків? Що з ними? І якщо вони є, тоді потрібно, за логікою Вашого хлопця, об'єднуватися і з ними, у тому числі. І жити вже з усіма, а не лише з родиною хлопця... "Він вважає що якщо б ми одружувались, ми б не створювали власну родину, а я б додалася до їхньої великої родини. Що я маю дружити з його сестрою та намагатися ладити з його батьками". Тоді він повинен додатися до Ваших батьків і Ваших рідних і дружити та ладнати з ними також... Зважаючи на все це, у мене особисто, виникає стійке почуття, що Ви могли бути недолюблені з дитинства і, можливо, виросли в атмосфері співзалежних стосунків, де жертвувати собою та власними інтересами - єдино можливий варіант взаємодії. "Я його люблю та не хочу засмучувати, хочу щоб він відчував мою підтримку. Я погодилася, але відчувала що мене лишили вибору в цій ситуації". Насправді, ніхто і нікого не може полишити власного вибору, якщо... Ми самі не дозволимо так з нами вчинити. Думаю, що проблема набагато глибша, аніж питання сестри і стосується вона саме Вашого вміння чітко усвідомлювати, що відбувається з Вашим життям. Адже, хлопці можуть поводити себе як психологічні аб'юзери, користуючись наївністю та психо-емоційною залежністю дівчини лише тоді, коли дівчина з дитинства звикла перебувати в ролі жертви. Ніхто, жодний найкращий психолог, не зможе за Вас прийняти рішення або дати якісь конкретні поради. Бо за наслідки цього рішення нести відповідальність будете все одно лише Ви самі. А от допомогти Вам розібратися в собі, навести лад з тим, що Ви відчуваєте, допомогти побачити себе та ситуацію зі сторони, щоб вже Ви самостійно і не з позиції "жертви", а з позиції хазяйки свого життя, прийняли осмислене та виважене рішення - цілком можливо. В любому випадку, питання внутрішнього розуміння себе та власних кордонів, знань щодо створення родини, трансформації деструктивних дитячих установок та створення гармонічних поведінкових моделей - необхідно якомога раніше виносити в індивідуальну роботу з психологом. Щоб не згаяти час, якого у Вас зараз так небагато і не "наламати дров". Питання Ваших батьків залишається відкритим. Що у Вас з ними?
|
| Яна Дмитрівна Кузик психолог 24-03-2025 12:42:08 |
Доброго дня.
Знаєте, з Вашої історії у Вас дуже ясні та вивірені уявлення як Вам б хотілось будувати сім*ю, і що було б комфортно для цього. І тому в цьому питання - цитата:
1. Як правильно поступати з ситуаціями з родиною хлопця, з сестрою? Також, складно шукати компроміс, не маючи повного уявлення про потреби, що стоять за твердженнями партнера. І можливо, якщо спробувати розпитати його а чому має бути так, і чому для нього це важливо - можна буде знайти те ключеве, що допоможе налагодженню ситуації. Але це зовсім не означає, що це буде просто. Ви можете намагатись донести йому своє бачення, і він може навіть частково погодитись, але треба щоб бажання чути у партнера було. Можна сходлити на парну терапію, щоб екологічно це обговорити. Стосовно другого питання - звісно можна. Можна знайти компроміс, спільно розділяти тяготи цього розподілу, але це теж може бути дуже не просто і точно не швидко. Ви не так довго живете разом, і почали ніби поглиблення спільного одразу з дуже великої теми. Спробуйте ще подивитись, а як з іншими? Що ще в спільному житті добре для Вас? І знову ж таки, тільки коли партнер готовий чути. А іноді, щоб Вас почули, треба говорити голосно. І я не про крики, а про стійкість. Чи казали Ви йому твердо і прямо про свої переконання? Виділіть для себе щось спочатку одне, чим Ви не можете поступитись ніяк, і утвердіть це. Тому що ситуація з сестрою, показує, що місцями Вам складно проявляти свої бажання та відстоювати їх. Можливо, те як Ви говорили раніше хлопцем не сприймалось як щось дійсно виважене і важливе для Вас в чому Ви не передумаєте. І проговорюючи всі ці моменти, і більше, Ви можливо не прийдете до компромісу, але точно зможете побачити чи є тут куди йти. Чи можете Ви змиритись з чимось? Чи буде Вам добре надалі? Чи готові Вас слухати і чути? Та як розподіляються інші цінності в Ваших стосунках.
|
| 24-03-2025 16:12:50Дополнение от автора |
|
Дякую за відповіді! Розказую більше про батьків, як відповідь на неодноразові питання. Батьки в мене розлучилися, коли вже ми з сестрою дорослі стали. Мене вчили що я, як старша сестра, мала нести більше відповідальності ніж молодша, більше допомагати мамі. І я виросла з тим розумінням, що десь може мама перестаралась. Я її не звинувачую, бо не зустрічала людей, яких батьки виховали ідеально та ніде не помилялися. Але ж і мені є з чим попрацювати в цьому питанні (маю на увазі кордони з мамою). Вона в мене людина важка та багато пережила, особливо через розлучення та повномасштабну війну. З нею іноді навіть мені важко спілкуватися. Вона може не слідкувати що каже та наскільки це доречно. Через це мій хлопець та моя мама не дуже ладять і після відкритої суперечки між ними (де я не знала чию сторону обрати?), я подумала що краще їм по можливості менше бачитися. З сестрою в мене все добре, в неї з моїм хлопцем здається теж. До нас з хлопцем приїздили мої родичі та залишались у нас на певний час, він гарно з ними спілкувався та жодного разу не натякнув що йому щось не подобається. |
| 24-03-2025 16:18:11Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 380036 для Ірина Василівна Дякую за відповідь!Думаю, мені важко розуміти свої бажання та кордони. Про те як я хотіла б бачити свою родину в майбутньому, я виявила для себе зовсім нещодавно. До цього в голові була каша «ну і так можна, ну і так зручно думаю». Ще на початку відносин мені подобалося що хлопець цінить родину та допомагає їм. А тут вийшло інакше. |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 24-03-2025 16:51:30 |
Дякую за доповнення щодо батьків.
Тепер багато що стає більш зрозумілим. І те, що Ви не шукаєте "винних", лише робить Вам честь. І все ж... Щоб розібратися у всьому, конче потрібно "речі називати своїми іменами" На той момент, коли батьки розлучилися, Ви з сестрою вже були дорослі. Отже, Вас "...вчили що я, як старша сестра, мала нести більше відповідальності ніж молодша, більше допомагати мамі" фактично, з народження, а не тоді, коли батько пішов. Судячи з того, що Ви пишете про маму, вона завжди відігравала роль аб'юзера ( у всякому випадку, по відношенню до Вас). Хоча, зважаючи на те, що ролі у співзалежних стосунках взаємозамінні, можливо, перебувала у якісь моменти і в ролі приниженої "жертви" в стосунках з іншими членами Вашої родини... "Вона в мене людина важка та багато пережила, особливо через розлучення та повномасштабну війну. З нею іноді навіть мені важко спілкуватися. Вона може не слідкувати що каже та наскільки це доречно..." Тому думаю, що причина її важкого характеру не у тому, що вона багато пережила. Адже, величезна кількість людей після важких випробовувань стають якраз добрішими та м'якшими. А у тому, що вона схильна ні з ким не рахуватися. Можливо і з батьком вона розлучилася саме через це... І саме тому "До цього в голові була каша «ну і так можна, ну і так зручно думаю». Бо звикли, що Вами керувала мама з дитинства... Завдяки Вашому доповненню я тільки впевнилася у своїх припущеннях. Саме тому Вам так важко зрозуміти, що відбувається в стосунках з хлопцем і розмежувати кордони допустимих родинних стосунків із прямим намаганням нав'язати Вам свої рішення, щоб використати. Ви так і не відповіли, хто захотів розійтися і хто запропонував трохи подумати. Тому, знову ж таки, роблю припущення, що це була ініціатива хлопця. Бо зважаючи на те, як Ви зараз переживаєте в очікуванні вердикту, навряд чи це могла б бути Ваша ідея. Я правильно припускаю, що Вас поставили перед вибором, або Ви живете з сестрою хлопця, або розбігаєтеся? І ще, щодо Вашого питання "Чи взагалі можливо нам налагодити відносини та жити в мирі, якщо в нас різні погляду на порядок в родині? Чи можна тут знайти компроміс?" А як Ви вважаєте, коли можна досягти компромісу і що для цього потрібно? Чи не тоді, коли людина, з якою Ви живете, буде спроможна піти назустріч? Відредаговано автором 24-03-2025 17:02:25
|
| 24-03-2025 17:00:27Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 380105 для Алла Григорівна Так, доповнила не повністю. Ситуація складна.Ми обидва розуміємо, що нам обом важко та можливо ми не підходимо один одному, тому не знали як краще. Розходитися ідея спільна, обговорена. Ідея подумати три дні та спробувати розібратися в собі була моя, спонтанічна. Я багато читаю, пишу, намагаюсь розуміти чого я справді хочу та що було б краще для обох. Але ж все одно що краще для обох - це тільки в розмові виявиться. То ж я готуюсь. |
| 24-03-2025 17:25:39Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 380069 для Яна Дмитрівна Дякую за відповідь! Згодна з Вами.Я знайома з його батьками та сестрою, вони мені здаються простими в спілкуванні. Принаймні в порівнянні з моїми. Тож можу зрозуміти, що ситуації були б різні, якщо б навпаки мої б з нами жили. |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 24-03-2025 17:58:19 |
Думаю, що основна проблема не в тому, що "Ми обидва розуміємо, що нам обом важко та можливо ми не підходимо один одному, тому не знали як краще".
А в тому, що ваші стосунки не випадкові. Тому не думаю, що вам вдасться так просто розійтися, навіть, якщо приймете рішення більше не жити разом. Адже, коли люди починають спільне життя, утворюються зв'язки на психо-емоційному рівні , які зовні не видно. З усього виходить, що ваші стосунки - певна форма співзалежності. Тобто, якщо схильність до залежної поведінки є, вона все одно проявиться і з іншим чоловіком. Певне, пожити окремо якийсь час - ідея непогана, але чи допоможе це вам розібратися у всьому - не факт. Тим паче, що сестра, то, як на мене, лише зовнішній привід, який показує глибину самої проблеми. Коли люди люблять та поважають одне одного, нав'язувати щось коханій людині навіть не спаде на думку. Бо всі рішення стануть прийматися разом, відповідно до можливостей кожного. Які на Вашу думку, можуть бути варіанти виходу із ситуації? І до речі, а чому сестра не заробляє сама собі на житло, як це робите Ви? Тим паче, що є варіант спільного проживання з іншими дівчатами. Коли кожний платить свою частку і це в рази дешевше Отже, залишається єдиний варіант, від якого Ви почуваєте себе не дуже... А чому, до речі, сестра не працює і не заробляє собі на житло сама? Тим паче, що можна знайти дівчину, або дівчат, з якими можна жити разом і розділити квартплату. Цілком розповсюджена практика. Такий варіант ви розглядали? Відредаговано автором 24-03-2025 18:11:31
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 24-03-2025 20:42:54 |
У вас вполне взрослая и адекватная позиция - семья должна жить отдельно.
Родителям можно помогать не в ущерб себе. И не за ваш счет. А проживание вместе с вами это нарушение ваших границ. Сестре МЧ сколько лет? Я так понимаю, что у вас бОльшей частью проблема с тем, что вы не уверены в своей позиции и есть сложности с границами, с их отстаиванием. О чем вы больше всего переживаете, если скажете, что не готовы и не будете жить вместе с сестрой мужа?
|
| 24-03-2025 20:51:21Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 380124 для Валентина Михайловна Добрий вечір!Сестра - студент першого курсу університету. Думаю, більш за все переживаю що покажуся егоїсткою, яка не входить в положення та відмовляється допомагати його родині. Думаю, Ви маєте рацію щодо розуміння себе. |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 24-03-2025 21:09:25 |
А вы и не должны помогать его семье.
Одно дело, когда есть ресурс и желание, и другое дело помогать в ущерб себе. Помогать не равно жертвовать собой. Всегда приятно и радует, если удается стать близкими людьми с семьей партнера. Но это не обязанность и повинность. Семью вы создаете с МЧ, а не его родителями или сестрой. И здоровый эгоизм должен быть. Если есть возможность и желание, то МЧ может давать какую-то посильную сумму для вас обоих своей сестре. А уже решать проблему с жильем и деньгами должны родители МЧ- это их ответственность и обязанность как родителей. Если сестре 18 лет уже есть, то и она способна позаботиться о себе, найдя подработку. Так и решится вопрос, а не за счет МЧ, потому что так проще и напрягаться не надо Відредаговано автором 24-03-2025 21:10:21
|
| 24-03-2025 21:12:40Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 380126 для Валентина Михайловна Дякую! |
| Павел Леонидович Басанский психолог Київ 24-03-2025 21:50:26 |
1
Здравствуйте! Учитывая, что между вами имеются такие большие различия, противоречия и сложности: цитата:
Я тиха людина що любить природу, він екстрверт та любить місто цитата:
В нього близькі стосунки з батьками та молодшою сестрою, зідзвонюються щодня цитата:
Це нелегкі відносини, нам доводиться багато розмовляти, іноді ми сваримось цитата:
Він вважає що якщо б ми одружувались, ми б не створювали власну родину, а я б додалася до їхньої великої родини. Що я маю дружити з його сестрою та намагатися ладити з його батьками. Що в такій родині немає ієрархії хто духовно ближчий. Слишком кардинально отличаются подходы. Кроме того, что парень еще НЕ сепарирован от родителей. А значит границы семьи будут размытыми и другие члены семьи смогут вмешиваться в отношения. Но суть еще и в том, что учитывая: цитата:
Думаю, мені важко розуміти свої бажання та кордони цитата:
більш за все переживаю що покажуся егоїсткою, яка не входить в положення та відмовляється допомагати його родині ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЧИ ПЕРЕЖИЛИ ВИ В ДИТИНСТВІ НАРЦИСИЧНУ ТРАВМУ? https://upsihologa.com.ua/yak-zrozumiti--chi-perezhili-vi-v-ditinstvi-21-02pavelbasan.html ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЧИ ПЕРЕЖИЛИ ВИ В ДИТИНСТВІ НАРЦИСИЧНУ ТРАВМУ? ЧАСТИНА ДРУГА https://upsihologa.com.ua/yak-zrozumiti--chi-perezhili-vi-v-ditinstvi-22-02pavelbasan.html И если в проявлениях узнаете себя, то подобную травму необходимо лечить в психотерапии. Иначе данные сложности будут Вас преследовать и мешать построить здоровые взаимоотношения. Відредаговано автором 24-03-2025 21:52:24
|
| Дарія Андріївна Рудь психолог Івано-Франківськ 25-03-2025 20:59:43 |
1
Привіт. Те, що ти описуєш — зовсім не про егоїзм. Це звучить як здорове бажання мати особистий простір у стосунках і відчувати себе в безпеці. Тим більше, коли ви тільки вчитеся жити разом і ще будуєте близькість. Мені здається, що зараз у вас справді стикаються різні бачення родини: для тебе — це нова пара, де важливі ви вдвох, для нього — частина великої родини. Обидва варіанти мають право на існування, питання — чи є у вас простір домовлятися і чути одне одного. Компроміс можливий, якщо у вас буде домовленість: наприклад, тимчасова допомога родині — так, постійне втручання — ні. Але щоб це працювало, потрібно, щоб ваші "ні" теж мали вагу. Мені здається, зараз важливо не поспішати, а чесно подивитися: чи є у ваших стосунках місце для обох із вас — з вашими межами, потребами, відмінностями.
|
| 25-03-2025 21:14:29Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 380208 для Дарія Андріївна Дякую! |
| 27-03-2025 08:53:21Дополнение от автора |
|
Добрий ранок. Із новин: поговорили, розійшлися. Обидва розуміли, що так правильно. Але ж все одно сумно, болить.. без цього ніяк.. Я багато зрозуміла про себе в цих відносинах. І зрозуміла, що треба працювати з психологом. Бо це вже втретє коли я намагалась з кимось жити, і знову не вийшло. В голові в мене точно якісь не ті установки. |
| Дарія Андріївна Рудь психолог Івано-Франківськ 27-03-2025 09:03:56 |
Добрий ранок.
Дякую, що поділилась… Це дуже непросто — навіть коли розумом розумієш, що так краще, серцю все одно боляче. І це нормально. Сум і біль — це частина прощання, це означає, що тобі було не байдуже. Важливо те, що ти обрала себе. Те, що ти змогла побачити щось важливе про себе — вже великий крок. І правда, коли ситуації повторюються, це знак, що варто зазирнути трохи глибше. Не тому, що з тобою щось не так, а тому що там, усередині, є якісь старі історії чи установки, які просто хочуть уваги й розуміння. І це дуже мудре рішення — звернутися до психолога. Бо далі можна не тільки зрозуміти, що саме заважає, а й навчитися бути в стосунках по-іншому — з опорою на себе, з відчуттям тепла й близькості, яка не ранить. Якщо захочеш — я поруч.
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 27-03-2025 12:28:11 |
Хорошо, что вы выбрали себя, и грустно, потому что расставание это всегда больно и тяжело. И это займет время, чтобы прожить и отгоревать утрату.
Поработать с психологом хорошее решение, поскольку вы не только получите сейчас поддержку при проживании расставания, но и поймете, почему так складывались отношения, как вы выбираете мужчин, как вы строите отношения, как обходитесь со своими потребностями. Обращайтесь)
|
| 27-03-2025 12:57:51Дополнение от автора |
|
Дякую, я так, мушу спробувати. Ще питання з проводу квартплати. Сьогодні 27 число, а я так раптово виізжаю. Хотілось би не кидати його з такою великою сумою на квартиру за квітень. Думала дати половину як раніше (але ж не логічно, мені самій треба займати на нове житло, бо депозити великі), або дати з умовою повернути пізніше, коли сам буде віізжати, або просто не давати (якось негарно і до серця не лежить, бо в нього теж важко з грошима). Зі сторони третьої, звісно не зрозуміло. Але ж я жила в цією людиною і кохала. |
| Дарія Андріївна Рудь психолог Івано-Франківськ 27-03-2025 13:01:12 |
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 27-03-2025 15:57:39 |
|
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
 |
|
Наши психологи
Похожие онлайн консультации
10-03-2025
Я зараз у стосунках і перебуваю закордоном
11-02-2025
Хлопець скиглій
02-02-2025
Відносини
24-01-2025
Чи це знецінення?
20-01-2025
Проблемы в отношениях
Рекоммендуем
7 признаков психологического насилия
Психологическое насилие не заметно сразу. Признаки психологического насилия в отношениях. Партнёр пытается добиться своего любым способом, начиная от оскорблений, заканчивая угрозами, манипуляциями или физическим воздействием на вас.
Как понять мысли и причины поступков других людей
Иногда нам кажется, что мы настолько хорошо знаем близкого человека, что можем читать его, как открытую книгу. Но люди довольно непредсказуемы, со временем они меняют свои вкусы и убеждения и всегда ...
Тест на контрзависимость
Тест на контрзависимые привычки, показывающий уровень такого явления как контрзависимость (холодность, бегство от близости)
Зачем нам нужны отношения
Не хочется прятаться за красивым выражением «Я его (ее) просто люблю (а просто ли) и жить без нее (него) не могу». Что значит «не могу»? Он (она) что для тебя: кислородная подушка или подушка безопасности? А может костыль?
Чувства жертвы психологического насилия
В обществе есть догмы: «не бьёт, не пьет, не гуляет - значит, жить можно и нужно сохранять семью». Поэтому жертвы психологического насилия не могут получить поддержку от близких и в общем объяснить то, что происходит внутри них самих.
Признаки нездоровых отношений. Психология отношений
Здоровые ли у вас отношения с партнером? Всего можно выделить 12 критериев, которые помогают разобраться в этом довольно сложном и запутанном вопросе. Если у вас будет 1-3 положительных пункта, стоит задуматься и проработать слабые зоны взаимоотноотн
