Відносини з нарцисами

Ймовірно, це люди, які самі мають досить виражений нарцисичний радикал, або їхній тип характеру перетинається з нарцисизмом чи межує з ним. Насамперед це садомазохістичні та психопатичні особистості, але, ймовірно, також шизо-параноїдні та інші. Важливо розуміти, що нарцисизм як окреме ядерне утворення досить сумнівний. Хоча, звичайно, існують так звані товстокожі нарциси — найбільш оформлені представники нарцисичного типу: люди з грандіозними уявленнями про себе, підвищеною самооцінкою тощо. Також важливо пам’ятати, що нарцисизм як структура особистості та характеру реалізується за допомогою психічних механізмів типу розщеплення, ідеалізації та знецінення. Тому всі люди, схильні до ідеалізації та, навпаки, знецінення, цілком можуть зв’язати своє життя з нарцисом і «проковтнути гірку пігулку». Наприклад, пасивно-агресивна або мазохістична особистість може ідеалізувати грандіозність та психопатичність нарциса. Але друг-нарцис у цьому випадку буде представляти частину власного Я, пригнічену та відщеплену з різних причин.

Если немного упростить всё многообразие построения отношений вообще, то можно выделить два типа организации отношений: «зеркальные» (когда партнёры похожи) и «дополняющие» (можно сказать: противоположности притягиваются). Это касается людей и с нарциссическим складом характера. Но в любом случае, для таких партнёров тема нарциссизма в отношениях будет явно или скрыто присутствовать. Тем более, что почти все мы в разной мере нарциссичны :-)

Думаю, що найчастіше в такі стосунки вступають люди, схильні "віддавати" в стосунках, люди невпевнені в собі, із заниженою самооцінкою. Нарцисичні особистості досить скупі у проявах тепла, любові, визнання до оточуючих. Схильні не помічати й применшувати. Водночас самі мають велику потребу у визнанні та близькості оточуючих. Не варто очікувати від "нарцисів" подяки та вибачень.

Я часто помічаю, що до стосунків із нарцисами схильні люди мазохістичного складу характеру. По суті, вони комплементарні, доповнюють одне одного.

Думаю, це люди досить мудрі та гнучкі, готові допомагати й підтримувати людину складного нарцисичного складу. Скоріше за все, це успішні, зрілі люди з позитивним поглядом на світ і готовністю до труднощів.

Цілком ймовірно і навіть закономірно. Адже існують різні види нарцисичного перенесення: дзеркальне та близнюкове — класичні. Усе залежить від ступеня вираженості нарцисизму. Нарцисизм відрізняється від соціопатії тим, що, на відміну від психопатів, нарциси здатні встановлювати стосунки. Це, так би мовити, їхня облігатна характеристика. Але ці стосунки специфічні та обмежені типологічним нарцисизмом, тобто механізмами ідеалізації та знецінення. Якщо партнер ідеалізується за власним дзеркальним принципом (як той, яким би я хотів бути) або близнюковим (він такий самий, як я), то цілком ймовірні навіть тривалі стійкі стосунки. Правда, ці стосунки завжди поверхневі та ніколи не безумовні. У них завжди має бути обов’язковий компонент: або «він — над(мною)», або «він — нижче(за мене)»

Чтобы понравился — возможно. Но возможно ли, чтобы такие отношения не переходили в зону, близкую к патологии (например, постоянное присутствие в отношениях таких чувств, как зависть, ревность, соперничество, патологический стыд, высокомерие, ощущение униженности и др.)? Не знаю. Вряд ли. Всё зависит от ряда факторов, например, выраженности нарциссических качеств, особенностей системы ценностей, склонности к зависимому поведению и т.д.

Це можливо. Є певний драйв конкуренції за титул "Най-най". На цій енергії можуть існувати такі стосунки.

Ну якщо на те пішло, у нас суспільство нарцисів. Тому як це, щоб ми одне одного не бачили?

До того ж, якщо нарцис не патологічний, він здатний відчувати заздрість без символічного «вбивства» об’єкта заздрощів, а іноді може цю заздрість трансформувати в симпатію.

Тож так, нарцисові може подобатися нарцис.

Хочеться нагадати, що все навколо — «дзеркала», і приказка «вдивляюсь у тебе, наче в дзеркало» може багато чого пояснити.
Скоріше за все, бачачи в іншій людині щось, що може зачепити та поранити нарциса, він прагнутиме віддалятися.

Не варто бути наївними та думати, що він — нарцис, а я — ні. Це теж прояв нарцисизму. Людина навряд чи матиме справу з нарцисом чи психопатом, якщо сама хоч трохи не схильна до подібних тенденцій. Крім того, якщо вважати, що нарцисизм — це щось вадливе, то думка про те, щоб зв’язати своє життя з нарцисом, мала б відпасти сама собою. З іншого боку, якщо за наявності такого ставлення (вадливого) шлюб все ж укладається, то варто задуматися: а чи не приховує цей порочний союз якусь фантазію чи бажання зворотної грандіозності? Наприклад, мазохістична жінка цілком може зв’язати свою долю з нарцисичним чоловіком. Це радше правило, ніж виняток.

Зависит от разных обстоятельств: как долго, насколько это сложно, какие возникают сложности... В общем, вряд ли что-то новое возможно по сути. Скорее по форме проявления.

У шлюбі з нарцисом слід готуватися до того, що вашому партнерові важко визнавати свою неправоту, сприймати критику, проявляти теплоту, близько впускати в своє особисте простір.

Якщо нарцис працює над собою та над тим, щоб щось привносити в стосунки, то так. Адже саме в стосунках ми можемо змінитися, змінити свій характер і свою «патологію».

Але готуватися треба до того, що це буде складно.

Якщо стосунки вже тривають якийсь час, і навіть довго, то можна припустити, що щось у них влаштовує обидві сторони.
Шлюб часто стає переломним моментом у житті цілком благополучних пар. Як складатимуться стосунки у шлюбі з нарцисом, можна припустити, але сказати напевно важко. Адже кожен змінюватиметься, по-своєму проживатиме та реагуватиме на ситуації в сімейному житті. У будь-якому разі, особиста проробка допоможе в цьому.
Звертайтеся, будемо разом шукати відповіді на непрості запитання.

Бувають, за умови м’якого нарцисизму характеру. Але такі стосунки незмінно переживаються та сприймаються іншою стороною як контрольовані та експлуататорські, включаючи елементи зарозумілості, пригнічення тощо.

Сам по себе нарциссизм не является противопоказанием или несовместимостью для длительных дружеских отношений. Особенно, если партнёрам при этом ничего не мешает...

Бувають, якщо ці стосунки задовольняють потреби обох сторін.

Так

Бувають.

Нарциси за визначенням не здатні до справжньої об’єктної любові. Їхня структура Я не завершена в розвитку. Вони здатні любити, але специфічною Я-об’єктною (селф-об’єктною) любов’ю. Тобто, коли інший — це моє «я», або моє «золото». На рівні глибоких несвідомих фантазій, як відомо, нарцисичний батько може думати, що він анально породив свого дитину. Тому дитина — не продукт любові та творчості, а продукт агресії та перверсії. Відповідно, ставлення до неї амбівалентне. Або як до знеціненної частини власного Я, або — ідеальної. Але частіше все ж — невмілої, знеціненної. Як невміло ходяча нога, погано говоряча мова і погано думаючий мозок.

Захищаючись від цих проекцій та почуттів на власних дітей (травматичних переживань власного життя), нарцисичний батько може стати жорстоким і вимогливим. Бажаючи, щоб дитина виросла найкращою. Проте, як видно з вищесказаного, — внутрішньо пригнічуючи та стримуючи її нормальний розвиток.

Почему бы и нет. Хотя может быть и так, что нарцисс больше всего будет любить себя в ребёнке.

Любити здатні. Нарциси часто висувають високі вимоги до своїх дітей, порівнюють, оцінюють, часто критикують, применшують їхні успіхи та досягнення. Щоб отримати похвалу, необхідно відповідати очікуванням і вимогам свого батька-«нарциса».

Так

Любов може проявлятися по-різному. Навіть увага до життя дитини та її потреб буде сприйнята ним як любов. Адже діти ідеалізують своїх батьків.