Психология отношений

Недавно случился развод, жена изменила и ушла к колег по работе. Сейчас чувствую ужасную зависть к другим у кого есть хорошие отношения, а я сам, никого нету и ужасная пустота. Есть желание заполнить пустоту случайным человеком но понимаю что искать кого попало просто чтобы заполнить пустоту это не нормально. Если не наблюдаю другие отношения то более менее нормально себя чувствую. Но очень хотел бы побороть эту зависть и начать мыслить адекватно. Подскажите что я могу использовать для этого? В какую сторону двигаться?

Я сильно ревную парня к его коллеге, потому что я вижу что она ему нравится, у нас было много ссор по этому поводу, и он очень нервно реагирует на мои разговоры об этом
Она просит его отвозить домой после работы или забрать перед работой, для него в этом нет ничего страшного, но меня доводит до слез
И сегодня я ему позвонила когда он ехал на работу,и обычно мы разговариваем всю дорогу, а сегодня он хотел побыстрее отключиться и нервничал, но не сказал что он с кем-то
Хотя когда он подвозит другую коллегу он всегда говорит об этом
Что мне делать в таком случае?

Доброго дня! Наперед дякую велике Вам за допомогу🙏

Разом з хлопцем 6 років. Довго жили разом з батьками, але 3 місяці тому переїхали жити вдвох окремо, в іншу країну від Моєї сімʼї. Його родина недалеко від нас.

Я багато працюю, кожен день готую свіжу їжу; прибираю вдома, але не ідеально

А він мене винить, що я взагалі не прибираю, і що я готую прісну їжу, не таку як він хоче

Він теж працює, але з дому, і взагалі мені не допомагає по дому !

Що можу сказати чесно - у нас є шафа де дуже багато всяких речей, які треба було б або викинути, або Бог знає що з ними зробити

І там був величезний кульок з Його документами, які я просила давно перебрати і викинути ті, що не треба
Він цього не робив, але на днях «психнув» і викинув всі папери, включаючи листівку яку я йому подарувала 4 роки тому, де написано про моє кохання….
До цього ж він сказав, щось типу «Іди, бо знову будеш як завжди плакати»
І вже декілька днів не говорить нічого до мене, не їсть мою їжу, і спить окремо в іншій кімнаті

Мене його слова дуже зачепили, тому що пару років тому я втратила близьку людину, і я б хотіла більше підтримки свого хлопця через це
Іноді я плачу через це, і не завжди кажу прямо чому саме в мене такий настрій, а він просто мене заспокоює і обіймає

Також коли ми іноді сваримось я теж можу почати плакати, так як мені дуже боляче що між нами розлад, він перший починає йти на контакт, типу миритись, але не відразу
Я повинна добряче виплакатись при ньому, і пережити дуже дуже болюче це відчуття ….

І з його останніх слів, що «знову будеш плакати», виявляється, що він типу «насміхається», що я іноді плачу
Він вважає що я типу давлю на жалість, слабохарактерна, дурна
І він не задумується чому в більшості випадків плачу (через втрату), і говорить як вище
Мені дуже хочеться аби мене більше жаліли, відчувати себе огорнутою турботою, як маленьке кошеня ….

Також Дуже бентежить те, що я йому 3 роки тому пробачила зраду, а він сказав що не зміг би мені ніколи пробачити, і далі ми б не зустрічались
Це не чесно…..дуже сумно….
Може в мене справжнє кохання, а в нього просто звичка?🙏🙏🙏

Він у мене перший хлопець, і я в нього, і мені дуже тяжко приймати будь які рішення

Допоможіть будь ласка порадою, як краще зробити далі… Може бачите хто правий, а хто ні?
І чи варто бути з людиною, якщо вона б мені не пробачила зраду, і не мучилась би по мені так, як я мучилась по ньому?……

Дуже Вам величезне дякую!🙏🙏🙏🙏🙏