Частина 4. МАМИН ЧОЛОВІК ЧИ ДРУГИЙ ТАТО? ДРУЖИТИ ЧИ ВИХОВУВАТИ
В які б відносини ти не прийшов, ти знайдеш там лише те, що приніс із собою.Якщо щирість, душевне тепло і любов – їх же отримаєш навзаєм.Перед тим як створювати нову родину в якій вже є діти необхідно 3000000 тисяч раз подумати, чи потрібно воно вам.Можливо це твердження комусь ріже вухо і око, але це правда.Бо в тій родині де вже є діти, саме ви будете її новим членом, прийомним татом чи мамою. І тому ви маєте ясно і чітко розуміти і усвідомлювати, заради якої своєї мети ви будете вкладатися своїм часом, терпінням та зусиллями.Що ви хочете для себе зараз і в своєму майбутньому?На яку позицію, місце і роль в цій новоствореній або відновленій сім’ї ви претендуєте?Хто ви - лише мамин чоловік, чи лідер прайму – насправді вирішувати вам і від цього буде дуже залежати і вирізнятися ваша поведінка та дії.Також ви маєте продумати як, яким чином і способом ви будете БУДУВАТИ ВІДНОСИНИ ІЗ ДІТЬМИ. Написала великими буквами, тому що іноді чую щирий подив, «навіщо мені з ними будувати відносини? Я ж не з ними одружувався…а діти… а діти хай собі ростуть».- Але ж ви з ними живете! І будувати відносини потрібно для того, щоб вам з ними, а їм з вами було жити добре. Бо як діти можуть робити нерви, думаю, знають всі.Це як починати будівництво нового будинку або генеральну перебудову вже збудованого, потрібно обдумати план, стратегію, оцінити наявні ресурси і те, що знадобиться ще придбати, дізнатися, вивчити або розвинути.Якщо ви вважаєте, що достатньо лише якось налагодити відносини тільки із дорослим партнером, і буде медовий місяць перманентно - ой як ви помиляєтеся.І ризикуєте отримати перманентний стан невдоволення, тіпання правого (або лівого) ока, постійні важкі розмови та конфлікти з партнером(кою), і до цього всього - сприйматися тими малими (які мали рости і не заважати вам жити), не ким іншим, як Мойдодиром - типом, хто живе із мамою в спальні, а коли виходить - то лише для того щоб поїсти, або роздати «дуже важливі і цінні» поради та зауваження її дітям.Не хочеться засмучувати, але таким чином здобути авторитет і заслужити повагу буде складніше, якщо взагалі вдасться.Також важливо із всією серйозністю усвідомити, що не можливо взяти відпустку від батьківства (хоча подекуди дуже хочеться і конче необхідно). Якщо Ви живете в родині, де є діти – можна не хотіти, але НЕ МОЖНА НЕ приготувати сніданок, НЕ прийти на концерт, НЕ виправити зламану іграшку тощо.Насправді витримати чужих дітей дуже складно. Але один спосіб - це їх щиро прийняти та полюбити.Дітям в дорослих часто не вистачає саме цього, щоб їх сприймали, як особистостей, ними цікавились, їм раділи, їх любили.Саме це вони і шукають в дружбі.Бути старшим другом для дітей - це бачити в них їхню унікальність, особливість, поважати їх і ділитися з ними своєю життєвою мудрістю та досвідом, підтримувати.Бути батьком дітей – їх любити.Секрет і ключ до будь яких відносин – це дати людині (дитина теж людина) те, що вона потребує. І це не лише про стріху над головою, їжу та іграшки. Наші справжні потреби і «голоди» лежать глибше і менш матеріалістичні, ніж ми звикли вважати.Як і в будь якій родині (з рідним татом чи ні) для дитини важлива сама по собі наявність родини, як безпечного місця з сильними фігурами, які можуть захистити, підтримати, любити, дати приклад.Але в будь якому разі виховання без здорових довірливих по справжньому дружніх відносин не можливе. Адже діти навчаються не з наших слів, а з наших дій. А ми виховуємо, формуємо особистість саме своїм ставленням, яке подекуди складно описати словами, але яке дуже відчувається.Звучить заскладно, знаю, але місія може бути досягнута, якщо у вас є бажання і… можливо повторюсь, є порозуміння, щирі почуття і бажання розвивати відносини із вашим новим партнером (партнеркою).Дізнаючись її, ви можете багато зрозуміти і дізнатися про дітей. Її діти - це ключ до її серця. А сама жінка і відносини з нею - ключ до сердець її дітей.Стати батьком зовсім легко. Бути батьком, навпаки, важко. Але бути хорошим вітчимом, насправді, не складніше, ніж хорошим батьком.Що важливо розуміти – то це що не голос крові, і спільні гени, а якісна наповненість особистості визначають її поведінку взагалі і зокрема у сім’ї, взаємовідносинах з партнером, у ставленні до дітей.Бути в праймі це честь, яку треба заслужити і вартувати. Цим не можна недбало розмінюватися, правда. Хоч дехто так робить, мовляв, «ой , можна подумати, он там просто черга за мною, яка чекає саме мене…», - але це ж неправда.Ні за ким немає черги.Є зустрічі і моменти, щасливі випадкові знайомства, нагоди і можливості створити щасливий простір навколо себе, свою сім\'ю, свої відносини. І дуже важливо це не запізно зрозуміти і скористатися моментом, як шансом і як подарунком долі.Але це не для всіх, тому що потрібно не всім. Тому важливо дуже добре розуміти себе і те, до чого ви прагнете в житті.За роки практики я накопичила багато кейсів на цю тему, прикладів як позитивних, так, на жаль, і негативних.І справедливо зазначити, що всі члени такої відновленої родини проходять ряд процесів і адаптацій.Як і в партнерських відносинах, так і у відносинах з дітьми важливий правильний «вхід» і процес побудови стосунків.Один із самих головних і основних – це побудова якісного контакту.Немає і не може бути 100 діючих рецептів, способів та скриптів. Але правильно сформульовані питання до себе можуть допомогти зорієнтуватися.Наприклад подумайте, за що вони можуть вас полюбити?• Що я можу робити такого, як себе поводити, щоб наш контакт поступово налаштовувався та міцнішав?Не варто очікувати і претендувати на безумовне прийняття з їх сторони (тому що ви такий красивий/великий/тому що просто є). Дитячу любов треба реально заслужити. Запитайте себе, якби (коли) я був дитиною, що для мене було важливо? Кого я б сприйняв як авторитет, як важливу людину, як людину близьку.• Ким і яким я хочу бути в їхніх очах та для них?• Якою чи якою мовою кохання я їм показую, що хочу зробити приємне і зблизитися, що вони мені подобаються, що я хочу для них кращого?• Що ми останнім часом родили разом, що із практичного я їм показав/навчив: смажити м\'ясо, підкачувати колеса, забивати цвяхи, зав\'язувати шнурки тощо).• Що ми можемо робити разом для спільного задоволення: дивитися фільми і їсти попкорн, грати в приставку, робити пікніки, піклуватися про домашніх улюбленців та маму тощо.Відносини процес живий і постійний, який безперечно не залежить тільки від однієї людини. Але відносини з дітьми в більшій мірі залежить від налаштування та поведінки дорослої людини.Що важливо забезпечити зі сторони дорослого:1. Бути справжнім, чесним, щирим. Діти це дуже тонко відчувають.3. Тримати слово. Дитині важливо бачити і відчувати надійність і послідовність від дорослих.2. Поводити себе відповідально. Не перекладайте на інших обов’язки та відповідальність, справлятися з емоціями.3. Бути добрими і проявляти цю доброту не на словах, а на ділі.НЕ МОЖНА сьогодні говорити/робити одне, а завтра інше.НЕ МОЖНА порівнювати своїх, чужих, інших дітей.НЕ МОЖНА погано говорити про батьків дитини або про саму дитину.Як зблизитися?- Ініціювати спільну діяльність.Замість: «Поки ми повернемося, щоб було все прибрано, вікна помиті, город посапаний»,-- «Саша (Толя, Катя, Вітя), можеш мені допомогти, будь ласка, помити машину, накачати колеса, приготувати піцу?!» тощо.Будь які відносини будуються поступово, але це постійний живий процес, тому дуже важливо і корисно разом робити необхідні щоденні речі і також приємно проводили час разом.Насправді, варіантів і способів налагодити стосунки із дитиною, здобути її повагу, бути авторитетом, завоювати щиру любов - багато, важливо хотіти, бути уважним, терплячим та діючим.ЧИ МАЮТЬ ДІТИ НОВОГО ЧЛЕНА СІМ’Ї НАЗИВАТИ ТАТОМ ЧИ МАМОЮ?По великому рахунку це не має принципового значення. Все залежить від ситуації, самих людей, відносин, віку і обставин, коли нова сім’я возз’єдналася.І НІ, не мають, і не повинні, якщо самі цього не вирішили. Звичайно, якщо дитина знає свого відчима як тата, тому що росте з ним із півторарічного віку, то не має сенсу ні з того, ні з сього піднімати цю тему, бентежити дитину і «давати право вибору».В той же час, коли діти добре спілкуються з біологічним рідним татом, який їх ростив і виховував, то не потрібно змушувати дітей татом називати іншу людину. Краще зосередитися на побудові хороших дружніх стосунків, фундаментом якої є взаємоповага та гарна взаємодія.Але якщо дорослому, який прийшов в родину дуже хочеться почути як до нього звертаються «тато», чи «мама», - то він може зробити крок на зустріч першим.Першим спробувати назвати дітей сином чи донею – і подивитися на реакцію. Часто вона позитивна.Також є такі прості але дуже важливі ритуали, які ми, дорослі, чітко пам’ятаємо із свого дитинства і цінуємо. Це коли батьки заходили в кімнату, цілували і бажали добраніч, коли разом читали казку або віталися якимсь неординарним способом, яких був доступний тільки батьку та сину, тощо.Якщо обнімати і цілувати перед сном комусь здається занадто солодким - це не так.Ці кроки і дії якраз і відрізняють чужих від своїх, далеких від близьких, формальні відносини, від щирих і справжніх.Бажаю нам всіх щасливих відносин, родин та дітей і міцної вседолаючої любові і надихаючого кохання!З повагою, психолог, психотерапевт Тетяна ЯненкоДодано на сайт 2025-01-23 в 14:36:05
Підберіть психолога для пар онлайн або в містах України.
Опубліковано на сайті 23-01-2025