Чоловік, начебто жартуючи, запропонував поїхати в іншу країну заробити грошей. Посварилися.

Доброго ранку Наталія!
Відчувається, що Ви багато цікавилися темою гармонічних стосунків з чоловіками. І насправді, досягли гарного результату вже реально, а не лише на рівні знань - "на практиці", якщо відчуваєте, коли можуть порушуватися Ваші особистісні кордони як жінки та дружини. І це, насправді, чудово. Але... Ви запитували у чоловіка, для чого він розмовляв з Катею, якщо просто хотів пожартувати: "Я вже з нею говорив, казала, допоможе тобі там влаштуватись..."? Бо, як на мене, дана ситуація більш глибока і стосується вас двох, а не лише чоловіка. Адже, окрім свідомого рівня, де ми говоримо та діємо конкретно, є рівень підсвідомості. І, насправді, саме те, що на цьому рівні "зафіксовано" і визначає, що стане відбуватися в нашому житті.
Що це означає?
Ми можемо вже багато працювати над собою, мати необхідну інформацію, навіть, в певній мірі, засвоїти нові поведінкові моделі, але... Наша підсвідомість має такі глибини, а наші внутрішні "зачіпки" таке глибоке "коріння", що може потребувати набагато більше часу і праці, щоб реально змінитися кардинально, а отже, на рівні рефлексів, щоб у чоловіка навіть бажання таке запропонувати не з'явилося... Адже, ми "зчитуємо" один одного і від цього залежать і наші наступні емоції, почуття, бажання та дії...
Тобто, як на мене, в даній ситуації було два рівня. Перший рівень, видимий, коли чоловіку чомусь в голову прийшла думка відправити вас на заробітки. І тут можна почати одразу "шукати винних", ображатися, розчаровуватися, плакати, гніватися...
А другий, який і пояснює це "чомусь" - невидимий, несвідомий.
Бо в родині "танго завжди танцюють двоє", тому можна припустити, що десь там, на переферії підсвідомості, чоловіком "зчитуються" певні Ваші глибоко приховані програми, які і дозволяють йому так думати.
Які стосунки були між Вашими батьками? Хто в родині вирішував фінансові питання і тягнув більше на собі: батько чи мама, якщо вони не були розлучені?
Не просто ж так, реакція Ваша на слова чоловіка була дуже гостра: "Але ці чоловікові слова мене дуже зачепили... Сказала, що у такому разі він мене дуже розчарував. Почала навіть плакати... Мені було боляче і образливо..."
Що мене підводить до думки, що у Вас може бути схильність до ідеалізації близьких людей і достатньо сильна. А отже, схильність до "злипання" з ними. А так найчастіше буває, коли в дитинстві могли бути певні проблеми в стосунках з батьками, або між батьками. І тому потребує відповіді на ці питання, щоб вже розбиратися далі. Та і існує певний закон притяжіння: чоловік та дружина, як правило, мають глибинні схожі програми, які потребують глибинної трансформації. Адже сім'я і створюється для того, щоб люди могли розвиватися. А коли ми розвиваємося? Коли стикаємося з проблемами і починаємо шукати можливість їх вирішити.
Тож, спробуйте дати відповіді на поставлені питання, щоб можна було говорити вже більш предметно.

Відредаговано автором 15-11-2024 11:54:14

Вас обидело, что муж предложил вам разделить финансовую ответственность за семью на двоих?
А что обидного в этом?

А поки я "за мужем", цього не буде. Інакше, навіщо мені чоловік?

А зачем вам, кстати, муж?

Убеждать вас я не планирую в чем-то.
Что вы даете мужу?
Какие у вас женские потребности, про которые вы пишите?
Что дает вам муж, кроме финансовой обеспеченности?
Чего не хватает?

Мені дуже прикро, що старі травми ще й досі завдають Вам неймовірного болю. Щиро співчуваю. 🙏
Тому і відбуваються саме такі неприємні моменти, як Ваші останні дві ситуації, щоб мати можливість "побачити" те, що ще є в глибині непропрацьоване і що може заважати стати гармонічними, а отже - щасливими. Адже, якими б ми не були вже теоретично "підкованими", існує рівень наших рефлексів. І ми реагуємо відповідно саме тим старим програмам, які ще є. Головне, правильно та вчасно попасти саме в ту "больову точку". А так "попадати" можуть лише ті, хто нас дуже любить і кого любимо ми самі. Просто це відбувається автоматично, несвідомо ..
Зараз такий час, коли всі процеси пришвидчилися. Це задля того, щоб ми встигли за одне життя максимально звільнитися від тягаря попередніх
травм та наслідків нашої неправильної
поведінки та неправильного світогляду.
Є поняття "достраждати". Як тільки людина остаточно відчуває, що втомилася від своїх страхів та внутрішніх проблем і блоків, Всесвіт обов'язково підводить того, хто може допомогти остаточно навести лад в своїй душі. А отже, допомогти стати більш гармонічними і своїм близьким людям. Як думаєте, Ви вже достатньо настраждалися від душевного болю?

Відредаговано автором 15-11-2024 13:56:31

Вітаю!

Я вже з нею говорив, казала, допоможе тобі там влаштуватись".

Сказав, що насправді пожартував...

Це як? Жартуючи говорив з сестрою?

Увесь час він лише сміявся.

Це знецінення Ваших переживань, Ваших емоцій.

Але осад у мене залишився...

Частіше прислухайтеся до себе без будь яких призм кохання, страху і т. д. Прислухайтеся до свого тіла, як воно реагує та ті чи інші ситуації. тільки Ви знаєте що для Вас краще та як.

Доброго вечора!

ці чоловікові слова мене дуже зачепили. Я почала допитуватися у нього: невже ти так справді мислиш, що я, жінка, маю їхати в іншу країну і витягувати родину фінансово? Хіба моєї праці вдома не помітно? Сказала, що у такому разі він мене дуже розчарував.

Час "піджимав", а йому на роботу. На що я відповіла: "Вчися це робити вже сам! Йди, давай! Уяви, що я вже поїхала в Німеччину..." Він посміявся і мовив: "Так би й вчора реагувала! Ось, це правильно!"

Всього два епізоди, а як ви повели себе!
В першому одразу відкрились і дали зрозуміти чоловікові, що заїхав, відверто кажучи, не туди.
А в другому змусили його поважати ваше бачення реальності і не провокувати на спробу виїхати за ваш рахунок.

Зі сторони видно, що власні кордони тримати вмієте. Однак "розвідка", яку здійснив чоловік, змушує замислитись, а чим він насправді керувався? І якої мети прагнув досягти?

Напевно, в подальшому ще будуть між вами розмови не в обхід, а напряму. З цього приводу раджу подивитись кілька відео про ненасильницьке спілкування. Його автор Маршал Розенберг. Він розказує і показує, як можна вийти на бажання і мотиви партнера в складній розмові, в діалозі, який може призвести до прояснення позицій і розвитку взаємин.

"Напевно, боюсь, що він говорив це всерйоз"
Боїтесь чого? Який він- Ваш страх?

" І в думках уже зняти рожеві окуляри і потроху відкладати собі якусь "фінансову подушку""
Крізь " рожеві окуляри" Ви дивитеся ж не тільки на чоловіка, а й на себе, на все що Вас оточує. За ними те життя, яке Ви будували й яке Вас цілком влаштовує. Ви готові зтикнутися з реальністю? Бо, вона здається, зовсім не така,якою Ви собі уявляли. Й Ваш чоловік має свою реальність, про яку Ви не тільки нічого не знаєте, а й чути не хочете.
Я зараз не виправдовую Вашого чоловіка, а намагаюся показати, що він теж має право на своє бачення ситуації, свої переживання з приводу кредитів, шляхів рішення фінансових проблем та ін..
До того ж, я впевнена, що він Вам " окуляри " не вдівав. Бо, якщо його мати та сестра " пашуть,як кони", наврядчи в його системі світу дружина не може розділити з ним фінансовий " тягар". Навіть, якщо Ви йому 100 разів казали,що Ви не " така ,як вони", це нічого не міняє- він буде так вважати, але буде мовчати , розуміючи Вашу реакцію.
Тому, для мене цей конфлікт- показник того, що в сім'ї далеко не все проговорюється й обговорюється, багато чого замовчується.

"Чомусь прикро все це... "
Так, сумно, коли стикаєшься з реальністю

А як же довіра?"
А що з "довірою"?