Психолог Володимир Анатолійович Тарасенко Львів лише онлайн

«Я не відчуваю в собі ніякої особливої сили. Колись вважала, що я сильна духом та стійка. Мабуть, мій ресурс скінчився. Я тримаюся на голому "треба", "повинна", і т.д.»;
Так ваше ж "треба" і "повинна" - теж на чомусь грунтуються та з якогось джерела беруть ресурс. То на якому фундаменті стоїть ваша особистість?

«Так і є. Всі ХОЧУ повільно помирали в мені ці три роки по мірі того як втрачплася надія на завершення війни, а погані події та труднощі нарастали.»;
Війна все одно завершиться. Правда, ми достеменно не знаємо, коли саме, однак мир настане.
Щодо бажань, то, напевно, не всі вони зникли. Якісь залишись, бодай на рівні буденних і простих. Тому їх вогник треба не дати загасити поганим подіям. З цього вогника відбудеться подальше оживання.

«Саме це я і роблю щодня, намагаючись не думати про завтра. Тільки тут і зараз.»;
Намагання включатись у нагальні справи - фокус на цьому(!)
Спроби не думати є, по суті, примусом себе. Нехай думки приходять. не варто з ними боротись. Краще їх помічати без супротиву та йти далі, поринаючи у актуальні справи та завдання.

«Чоловік, двоє дітей-підлітків та молодша школярка, відчим чоловіка(маломобільний).»;
Так у вас аж троє діточок(!) І кожному потрібно приділити увагу, почути, послухати, відповісти, подбати. З дітьми є хоч якась розрада?

«Нажаль нікого немає. Чоловік робить свою частину побутових обов'язків, морально з ним зараз важко.»;
В чому складність взаємин з чоловіком? Що з ним відбувається, в якому він стані?

Нещодавно розмістив статтю тут на сайті У Психолога. Раджу ознайомитись
Подолання Низької Терпимості Неприємного
https://upsihologa.com.ua/podolannya-nizkoyi-terpimosti-nepriyemnogo-05-06vtarasenko.html

Відредаговано автором 13-06-2025 10:35:38

«Кожен зі своїх причин. Добре, коли як ви кажете, хтось ще має багато сил, а хтось не має і вже не зробить того, що не встиг. Хтось шкодував, що забагато часу пішло на роботу, а мало на близьких. Головне, що було у всіх цих людей спільного - це сум, що вже не можна нічого змінити. Не можна пережити радісні миті заново, і не можна відмінити поганого і зробити якось краще. Менше можливостей- наприклад, змінити сферу діяльності. І якщо чогось не сталося, то навряд чи вже станеться.»;
В тому-то і справа, що кожен зі своїх причин. А причини, як бачимо, у всіх різні - хтось втратив віру в себе, а хтось її ніколи не мав. Через те ті люди вважали, що нічого змінити не можна. Водночас вони були живі, дихали, билось їхнє серце, руки і ноги були на місці, однак вони самі собі відмовляли у можливості змін на краще. Не поверненні того, що було, а можливості діяти заради НОВОГО, що цілком реальне, якщо діяти. Тобто вони ставили на СТОП своє власне життя(!)

Погоджуюсь з вами - поганого неможна відмінити чи заперечити. Якщо вже так, то чи не краще заради себе його просто визнати, прийняти...і піти далі?

«Це просто про обов'язок. Я наче запрограмований автомат. До того ж за мене це ніхто не зробить.»;
Відчувається, що ви відповідальна і порядна людина)
Менше з тим, чи не вважаєте ви, що заради користі інших вам варто переглянути обсяги своєї відповідальності? Можливо, краще дати іншим шанс навчитись більше турбуватись про себе?

«Но вы могли бы и поддержать»;
А вы на это рассчитывали? Но зачем?..

«Ну так вы так написали, что игнорировать то что говорит тело и слушать то что он говорит словами
А я думала вы как психолог наоборот скажете, что тело не врет
Не я же психолог тут»;
Сами для себя вы, пожалуй, лучший психолог))

«А то есть я должна только слушать что он говорит и себе не верить?»;
Любопытно.
Думаю, вы никому ничего не должны. Только себе(!)

«А мне кажется, когда сердце стучит рядом с любимым это признак любви, а призраки возбуждения другие
Но и аозбуждения тоже признак любви»;
Вот вы сами и вышли на искомый ответ. А что до его обидных и ранящих заявлений, то, похоже, ваша психика изо всех сил старается их не замечать.

Доброе утро или добрый день, Кира!
«Подскажите что делать, хочу нормально выспаться и отдохнуть.»;
Однозначно нужно разобраться с причинами бессоницы(!) Что, надеюсь, поможет решить проблему. Причем не только на уровне выспаться один раз и отдохнуть.

Важно восстановить способность организма/психики в соответствии с циркадными ритмами после дневного возбуждения переходить к естественному процессу торможения, то есть расслаблению и сну.

Для этого необходимо обратиться к ПСИХОЛОГУ/ПСИХОТЕРАПЕВТУ. Он поможет установить, какие причины чрезмерно активируют ваше возбуждение.
По сути, предстоит выяснить, чем вызвано нарушение режима засыпания еще в 2019 году (насколько я понимаю, вам тогда было 10 лет)? Каким событием/человеком? Какими вашими эмоциям/ощущениями/мыслями? Благодаря чему произошла фиксация (если произошла) на триггерах бессоницы? И т.д. и т.п.?

В результате такого исследования станет понятно, каким образом лучше всего воздействовать на причины бессоницы.

Відредаговано автором 12-06-2025 09:58:04

Здравствуйте!
«Когда я рядом с мужчиной, у него громко стучит сердце, это признак любви?»;
Это признак возбуждения. А вот любовь ли у мужчины к вам или что-то другое - с этим нужно разбираться.
И разбираться прежде всего вам, обращая внимание на свои ощущения и свои эмоции, например, в ответ на слова мужчины -
«говорил что не любит и я никогда не стану его женой»;
Что вы чувствовали, когда он такое заявлял?

«Зачем тогда говорить такие обидные и болезненные вещи если любишь?»;
Ответ на этот важный вопрос было бы уместно получить от вашего партнера. Кстати, вы спрашивали у него, с какой целью он вас ранит подобными заявлениями на фоне слов о любви?

Если не спрашивали, то рекомендую набраться смелости и спросить, поскольку, оставаясь в неведении, продолжите терзаться неопределенностью и туманными перспективами будущего.

Между прочим в некоторых обстоятельствах вовсе необязательно ждать ответа от партнера. По его поступкам и действиям, а также по своим ответным чувствам на них, можно самой сделать ВЫВОД - а стоит ли продолжать отношения, которые НИКУДА не ведут(!)

Доброго ранку, Tetyana!
«Колись давно, у юному віці, мене дуже дивували люди 40-50років,які поводилися так, ніби їхне життя скінчилося, які казали, наприклад, коли їм на святі бажали найкращого, щось типу "Все найкраще в мене вже було", або "хорошого вже не буде..."»;
На вашу думку, чому вони так казали, адже вік 40-50 - це період, коли людина вже має досвід і ще має багато сили, щоби реалізувати свої плани і мрії?

«Мені важко прийняти своє старіння, ще й на тлі війни. Я втратила дім, дуже дорогу нерухомість, нову таку я не зможу придбати. Багато цінних особисто для мене памятних речей. Домашніх улюбленців. Розпалися звичні звязки, бо хтось загинув, хтось пропав без вісти, хтось втік далеко, а ще багато травмованих,які не можуть або не хочуть спілкуватися. Заощадження розтрачені. Життєві сили підірвані. А тут ще й вікова криза.»;
Прийміть мої щирі співчуття з приводу ваших втрат. Це так боляче, так прикро, що іноді навіть не знаєш, як це все витримуєш. Однак ви не лише витримуєте, ви ще й турбуєтесь про своїх близьких(!) «В мене є близькі, які від мене залежать та потребують моєї заботи»;
Мабуть, в цьому ваша сила - в людяності. В душевних якостях, в якомусь дуже глибокому і тому стійкому відчутті - я зможу, я пройду крізь. Попри усі виклики і випробування(!)

«треба якось вилазити»;
На даному етапі ТРЕБА звучить більш актуально, ніж ХОЧУ. Я особисто вірю, що цей період мине. І згодом ХОЧУ, тобто бажання, повернуться до вас.

«а як не зрозуміло ввзагалі...»;
Варто подивитись на себе і озирнутись навкруги, на тих людей, що поруч, і на можливості, які доступні на тепер. Прийняти усі складнощі обставин... і почати робити реально можливе на цей день(!)
Вкладатись у практичні буденні речі, майже розчинятись в них...
Спілкуватись з оточуючими, слухати і відкриватись, проте не впускати в своє серце смуток і розчарування...
Обов'язково знаходити час для себе. Для своїх улюблених справ - з тих, що доступні сьогодні...
Увечорі хоча б на хвилинку дивитись на зоряне небо, а вдень підставляти обличчя під сонячні проміні, аби вони зігрівали вас.

«А тут ще й вікова криза. Ладно там зовнішність, красунею ніколи не була, навіть просто гарною, а от здоров"я втрачати дуже страшно та боляче.»;
Так, старіння, особливо на тлі втрати здоров'я, - річ вельми неприємна. Водночас фокусування на негативі тим більше підриває сили і породжує зневіру. Тому варто попрацювати над відновленням врівноваженого і конструктивного ставлення до життя як такого, яке передбачає прийняття вікових змін. Із цим завданням допоможе впоратись психолог.

Розкажіть про свою сім'ю. Про кого дбаєте ви і хто реально може надати вам суттєву підтримку?
Чим ви займаєтесь? Що любите? Що приносить вам задоволення? Словом, звідки можете черпати ресурси і сили, так необхідні у скрутний час?

Відредаговано автором 12-06-2025 09:30:31

Здравствуйте!
«ПРОБЛЕМЫ С ДЕВУШКОЙ»;
Обычно эта проблема двусторонняя(!)

«Я незнаю как мне поступать дальше ?»;
Судя по всему. у девушки такой проблемы нет. У вас же она есть. И прежде, чем искать "ПРАВИЛЬНЫЙ" ответ, отнесить серьезно к своим ощущениям и чувствам. Например, вот этим - «у меня сложилось такое чувство вроде не у неё ребенок а у меня, и я навязываюсь ей»;
«почему-то она не пишет значит я ей не интересен»;
«я ей пишу и она отвечает меньше минуты тоесть она в сети но почему-то не проявляет ко мне внимание она отвечает но не пишет первая»;
Соберите воедино все эти нюансы и спросите себя, а чувствую ли я, что эта девушка проявляет ко мне интерес? Уважение? Элементарное внимание? Или нет?
Так о определитесь с "правильным" решением после осознанных выводов.

А вы чертовски проницательны.
Может, еще и догадываетесь о том, для чего ему были нужны вы ... от случая к случаю?

Добрый вечер, Олена!
«Апатия и депрессия.»;
Примите мои слова сочувствия и поддержки.
И давайте вместе прояснять непонятные для вас мотивы мужчины - «Я совершенно не могу понять мужчину. Зачем предлагать что то чтобы потом отменять.»;
Я приведу примеры из вашего поста, а вы внимательно их читайте, улавливайте свои эмоции и постепенно формируйте вывод(!)
Итак, «Поначалу все было отлично - частые встречи, комплименты постоянные, красивые слова, говорил о том что хочет ребенка... Но, это длилось всего лишь месяц. Потом встречи стали реже.»;
«Встречались обычно или в гостиницах или машине. Домой к себе не приводил.»;
«3 недели не встречались, потом встретились по моей инициативе, и так дальше встречались раз в 2 недели только по моей инициативе»;
«после очередной встречи, на которой он говорил что хотел бы чтоб я с ним была всегда , начал вести себя отстраненно и снова избегать встреч.»;
«Когда встретила его на улице - вел себя просто как знакомый. Снова предлагал встреться, и тут же сам отменял ее.»;
«Постепенно мы так перестали общаться. »;
«спустя год, я набрала его нечайно... был настроен на дальнейшие встречи, был секс в тот вечер, но так и не позвонил.»;«Я писала - он сухо отвечал, что занят. »;

А теперь, если сможете, попробуйте воспроизвести весь ход своих ощущений, мыслей и чувств.
На какие выводы наводят вас ТАКИЕ проявления мужчины?

Со стороны, конечно, может быть виднее, но в данном случае, согласитесь, важно то, как вы оцениваете ситуацию.

«Я замужем, но отношений с мужем особо нет, живём раздельно.»;
Нет ли у вас желания определиться в отношениях с мужем? Это у вас наблюдается такая пауза? Если между вами уже ничего нет, то какой смысл сохранять видимость брака?

Відредаговано автором 09-06-2025 20:07:21

Доброе утро!
«Я просто реально лишняя. Я постоянно косячу,к меня нет ориентиров,я не понимаю что правильно а что нет. Моя жизнь это полный хаос,я как в прострации. Я не могу избавиться от селф харма,от перееданий, от постоянного самоуничежения
Просто не могу. Всё пропало.»;
Только читать такие признания очень сложно, не говоря уже о том, чтобы переживать все вами описанное. Примите мои слова сочувствия и поддержки!

Ваш пост и дополнения к нему воспринимаю как призыв о помощи. Сами вы не справляетесь. И в этом нет ничего удивительного, учитывая тот взрыв эмоций вследствие ВСТРЕЧИ с новой РЕАЛЬНОСТЬЮ, в которой открылось так много вызовов для вас.
Как видно, ваши привычные представления о себе и о взрослом мире разбились вдребезги. А способов справиться с фрустрацией крайне мало. Имею в виду здоровых способов. Селфхарм и переедание сюда никак не относятся.

Что же делать? Как быть? Как себе помочь и на чью помощь можно рассчитывать?
Первый шаг вы уже сделали - обратились на форум психологов и поделились своей ситуацией. Вы уже не одна.
Кстати, а что у вас с родными и близкими? В смысле есть ли контакт, какие отношения?

«Моя жизнь это полный хаос»;
Эта метафора, пожалуй, как ни какая другая точно отражает положение вещей и ваше и состояние. Отсюда направляем взгляд в сторону - упорядочения хаоса. Ищем опоры и другие ориентиры. Познаем себя, возрождаем чувство самоценности, то есть, по сути, "строим себя" ЗАНОВО(!)
Не прыжком. Шаг за шагом, постепенно обретаем твердую почву под ногами. Все придет, поверьте. Важно начать движение на этом пути.

Я вам предложу видео. Оно НЕ про медикаменты. Досмотрите до конца.
"Самый эффективный антидепрессант"
https://upsihologa.com.ua/audio-video-468

Еще статью "Как это полюбить себя?"
https://upsihologa.com.ua/kak-eto-polyubit-sebya-18vtarasenko.html

Решайтесь на обращение к психологу индивидуально. На этой платформе достаточно квалифицированных специалистов.

Доброго ранку, Софіє!
«Боюсь, що я просто не витримаю в один із морально тяжких днів і зроблю цю помилку...»;
Ми всі робимо помилки. Чи не так? Та чи є потім шанс помилку виправити? Достеменно знаю, що не завжди і не в усіх. Тому варто критичні помилки упередити. А ви як раз це і зробили, звернувшись на форум психологів.

Ви описали ситуацію, виразили свої почуття і в тому числі страхи... і отримали можливість розділити з нами свій біль(!) А це, на хвилиночку, багато чого вартує.

У відповідь отримуєте розуміння і сприйняття, співчуття і можливість подивитись на свою реальність під іншим кутом, тобто відмінним від вашого звичного.

Особисто до вас у мене, мабуть, незвичне питання - ви замислюватись колись, навіщо прийшли у цей світ? Серйозно - навіщо?

Якщо не думали про це, то є можливість подивитись на своє життя не з середини тієї точки, на якій страждаєте зараз, а з висоти призначення Людини, у якої є одне завдання в цьому світі - РОЗКРИТИСЬ як ЛЮДИНІ(!)

Ви ще не розкрились. Ви лише на старті шляху. Тому не слід сходити з дистанції майже на початку довгої дистанції.

А тепер безпосередньо до ваших справ.
Ви зазначили, що «Я вже тут рік, моя родина не збирається повертатись»;
Розкажіть, бо це вкрай важливо, чим ви займаєтесь в Америці - от буквально, зранку й до сну. Може, вивчаєте англійську? Працюєте? Знайомитесь с традиціями місцевих, з кимось познайомились?

«я не можу так жити - під наглядом і гіперопікою батьків»;
Подумайте, можливо, батьки таким чином намагаються впоратись із власною тривогою за ваше благополуччя? Тоді їм можна лише співчувати, адже іншого способу вони не знають, на жаль. Натомість у вас є нагода вирости із дитячих уявлень про взаємини дитини з батьками і обрати шлях, що веде до вашої психологічної автономії і самодостатності?
Прошу вас, поміркуйте, за що ви можете бути вдячною батькам? На що можете впливати вже зараз, але не наважуєтесь?

Ось ці ваші слова «а поїхати звідси = не бачити їх роками, а може вже і ніколи. »; свідчать про любов до батьків. Скажіть відверто, це так чи я помилився?

«Наші стосунки погіршились на відстані, частіше сваримось, і він не хоче дітей на майбутнє спільних і постійно говорить різні речі (то він не проти цього бо я хочу, то каже що сімейне життя - не для нього)»;
Подібні заяви, на вашу думку, можуть бути фундаментом для здорових відносин? Якщо ні, то про що вони свідчать, про яке майбутнє у вашій уяві? Ви там щасливі? На цього хлопця можете покластися?

Отже, на мою думку, на цей час ви переживаєте певне розчарування у відносинах. І, до речі, це дуже-дуже гарний знак. І показник вашої здатності дослухатись до голосу своїх почуттів і поглядів на подружнє життя(!) Було б набагато гірше, якби ви стрибнули, заплющивши очі, у безодню сильних емоцій. Натомість ЗДОРОВА частина вашої особистості утримує від такого кроку.

І ще один цікавий момент. Давайте разом уявимо таке: у вас немає взаємин з хлопцем, ваше серце вільне - як би ви тоді шукали спосіб відділитись від батьківської родини і жити самостійно своє ОСОБИСТЕ життя. Як би виходили з-під гіперопіки?

Чи не шукали б відповідну літературу з психології? Не звертались би особисто на консультацію до психолога?
А яким би чином підтримували емоційно себе? Можливо, спілкуванням з друзями, медитаціями, фізичною активністю, улюбленими справами і захопленнями?..

Відредаговано автором 09-06-2025 10:37:59

«Да все с семьей хорошо было , я с отличной семьи , работаю врачем , все относятся хорошо , но мужчины именно так одинаково встречаются . Это не связано с детством или родителями или отношениями в семье .»;
Предоположим. Но как вы объясните тот факт, что подобные экземпляры, как назло, попадаются вам и притом не в единичном числе?
А другой вопрос - чем можно пояснить вашу растерянность, которая в случае с «Говорит хочет голые фото и Вирт секс . Как реагировать ? Дома не звонит , только когда в машине или в ванне . Остальное он занят или работает или готовит»;, вынудила вас обратиться за советом к психологам?

«Я его заблокировала потому что стали неприятны разговоры и его отказы отношений , разблокировала - звонит , но я не ответила уже , он портит мне настроение тем что все время отказы в общении и он говорит он не хочет . Отстраняюсь звонит иногда , приближаюсь говорит не хочет отношения .»;
А в этом случае, что вас заставляло какое-то время поддерживать общение?

«Никто повода не даёт , их общение начинается так ...»;
И, пожалуй, финальный вопрос - какая МАГИЯ мешает вам встретить достойного мужчину?