Образа - мій ворог чи друг?

» Почуття й емоції » Образа - мій ворог чи друг?

Почуття образи, мабуть, знайоме багатьом, ну хоча б з дитинства. Іноді воно міцно закріплюється як «вірний» супутник життя на багато років.

Як правило, образа є наслідком різноманітних сімейних конфліктів та сварок, «непристойних» вчинків друзів та знайомих. І це на зовнішньому, видимому і начебто очевидному і зрозумілому рівні. А яка її природа, як і чим вона обумовлена ​​у внутрішньому плані – розберемося трохи згодом.

Отже, образа.

«Батьків» у неї безліч, наприклад, відчуття, що з нами обійшлися несправедливо, тим більше якщо врахувати, що уколи в наше незахищене Его наніс хтось із значущих нам людей.

Знайдіть психолога в Україні або онлайн, ознайомтеся з цінами на послуги психологів, читайте та отримуйте безкоштовні поради психологів.

Посилювати почуття образи можуть і можливі наслідки завданих нам психологічних травм. І не стільки самі реальні наслідки, скільки похмурі та песимістичні прогнози – що буде після того, як бути після цього…

Що тут скажеш? Всі люди в тій чи іншій мірі вразливі, тільки от не кожен дає реакцію образи, яка, несучи в собі підступну властивість, нерідко переростає у відчуження, нерідко з бажанням отримати сатисфакцію, реабілітуватися в очах кривдника, а то й набуває форм ненависті, бажання помсти і тому подібних неприємних наслідків.

А вони часом можуть бути не те що непередбачувані, а й навіть непоправні. Ось, наприклад, кидаючи жінку, чоловік завдав їй «непоправної» (так їй здається) образи. І надалі вона сама вже кидає чоловіків, намагаючись символічно розквитатися з тим першим.

Її первинна драма виявилася непропрацьованою, образа зміцніла і навіть скам'яніла. І тепер стала рушійною силою нових і нових драм. Страждає і вона сама, і, напевно, ті чоловіки, з якими вона могла б бути щасливою.

Або інший приклад. Авторитарний тато не зміг прийняти потреби дочки, що подорослішала, і характерні для її нового стану «вольності». Вибухнув конфлікт на кшталт «або ти чиниш, як велю я, або ти не моя дочка!»

В результаті розрив на багато років, а, бува, і назавжди.

Найчастіше образи на близьких критичні та масштабні. Це й недивно, адже на них покладаються найпотаємніші та найвагоміші очікування, оскільки ступінь взаємної залежності та зацікавленості один в одному зазвичай украй сильні. Коли ж очікування і прохання через різні причини (іноді без виразних і розумних пояснень) зазнають краху, тоді на арену можуть вийти образи. «Як мені боляче, такого від тебе ніяк не очікував ...», «І після всього, що між нами було, я отримую ось це ...», «За що?..»

Завдання психолога, якщо клієнт звернувся з приводу непереносимості образи, зводитиметься до того, щоб, знявши пікові переживання тривоги і хвилювання, відтворити разом із клієнтом реалістичну картину події (з усією можливою передісторією). А потім, наскільки це можливо, розвіяти невиправдані очікування, адже це з їхньої «доброї милості» народжуються образи.

Варто навчитися не чекати від людей більше, ніж вони можуть дати – розуміння, підтримки, кохання…

Натомість, буває так, що образу часто плутають і підміняють самозахистом, тобто бажанням та прагненням відстоювати, хай і помилкові «рідні» погляди. Найчастіше подібні спроби загрожують накручуванням негативу, заганяючи ситуацію в штопор. І тоді образи можуть провокувати нові, ще образливіші образи, зрозуміло, якщо не розчищати «завали» у відносинах.

Ще один різновид образ має, так би мовити, ендогенний характер. Джерелом її виступають генералізовані претензії до життя, долі та світу загалом. Насправді, якщо копнути глибше, це ті самі претензії до інших людей, причому, претензії як би знеособлені. Ображатися на самого себе або на батьків за ганебне дитинтство якось не з руки, набагато легше проектувати закиди назовні, на інших. Думки в цьому випадку зазвичай обертаються навколо осі: «Світ до мене несправедливий, я заслуговую на більше, але чому вони всі цього не помічають?»

В даному випадку не завадить усвідомити, що світові глибоко фіолетово, що відбувається з вами. Йому не до вас, він незрячий, а може, й байдужий зовсім. Світ, у тому сенсі, як його сприймає звичайна людина, є абсолютно нейтральним. Вся штука в тому, якими фарбами ми його забарвлюємо, скільки добра ми до нього приносимо. Але якщо перевести вирішення проблеми у площину відносин із реальними людьми, картина може змінюватися до прийнятної розв'язки.

Напрямок зусиль тут зрозумілий - усвідомити свій стиль буття, цінності, уявлення про добро і зло, перелік інтересів інших у зв'язку з інтересами своїми.

Ну, куди тут подітись без Бодрійярівського символічного обміну?!

Образа мовою Гештальта означає нереалізовану агресію, гнів (механізм ретрофлексії), точніше наслідки їхнього невираження. Хотів би їх направити на кривдника, але з різних причин не зміг, тобто заблокував енергію у собі. І як наслідок - починаєш «карати» себе.

Вихід звідси досить простий: навчитися відреагувати емоції, у тому числі й ті, що звуться «негативними». Варто вчитися це робити в безпечній обстановці - у парі з досвідченим психологом або в умовах психотерапевтичної групи, яка підтримує. Природно, що актуальне життя з реальними ситуаціями буде вносити свої корективи.

Ще з однією помилкою доведеться розлучитися уразливим людям. Навряд чи варто жити з думкою, що ваші почуття (у тому числі образа) викликаються іншими людьми. Відповідальність в цьому разі перекладається на них. Так, іноді подібні речі трапляються, тільки ось їхній вплив на вас переоцінювати не варто. Все ж таки Ви людина Причина. Тобто всі Ваші реакції на те, що відбувається з Вами, – результат ні чиїхось, а Ваших – чи то усвідомлених, чи то не дуже усвідомлених зусиль.

Отже, розвивайте здатність усвідомлювати себе в контакті з іншими і творіть себе, панове. Успіх прийде обов'язково!

Опубліковано на сайті 02-01-2025

» Почуття й емоції » Образа - мій ворог чи друг?