Переживання - зміст і мета терапії

» Початок практики » Переживання - зміст і мета терапії

Якщо сформулювати мету психотерапії як переживання клієнта, тобто допомога йому у відновленні здатності переживати все те, що відбувається з ним у процесі життя, приймати її багатоликість, то, мабуть, реакція серед професіоналів на таку спробу буде неоднозначною. Хтось погодиться, хтось обуриться, ну а хтось піде далі, додавши від себе: і мета і зміст терапії в «одному флаконі».

У жодній мірі не відкидаючи якоїсь спадкової та середовищної обумовленості особистості, ми можемо визнати, що людина сама створює своє життя – свої думки, робить свої вчинки, створює свої стосунки…

І вона якимось властивим їй характерним чином це все переживає, відчуваючи певні почуття. Коли ж цей природний процес переживання переривається, наприклад, у формі відмови від переживання (наприклад, не пережив втрату близької людини, не пережив розлучення або іншу подію, що травмує психіку, витіснив незавершений конфлікт або сковзнув у зону комфорту за допомогою «відомих» прийомів) то, як наслідок, з'являються і проявляються симптоми. Вони «кричать» про себе, позбавляють спокою і можуть затьмарювати життя в цілому.

В контексті нашої розмови переживання може сприйматися як синонім певної даності почуттів індивіда, як психічна діяльність з адаптації, перетравлення подій поля, якщо хочете. Самі ж переживання відповідають динаміці поля, зміні фігури та фону, висловлюючись мовою гештальт-підходу.

Сайт пропонує безкоштовні поради психологів (чат).

 Далі доречно звернутись до поняття поля. Воно, хоч і має ознаки структури, водночас є процесом, низкою феноменів. А феномен, своєю чергою, є нічим іншим як фактом свідомості. Ось так: і складно, і просто одночасно.

Якщо ж поринути в переживання (розумій – почуття) повністю, злитися з ними, то навряд чи зможемо дізнатися, яким буде наш наступний крок.

Якщо ж ми, «тікаємо від переживань», то, ймовірно, покладємось на подібний досвід втечі з минулого, адже знаємо, що буде далі. І що ми зробимо буквально.

Такий крок буде свідченням того, що ми живемо виключно в розумі, користуємося своєю «робочою» концепцією, а, може, навіть і внутрішньою ідеологією. Це як дві крайності, два непоєднувані полюси, через що і страждає людина роз'єднана внутрішньо, розділена на свою природну і раціональну, тобто «культурну» частину. Звідси завдання – допомогти клієнту через переживання набути цілісності.

У роботі з клієнтом на сесії, якщо він якимось чином виявляє свої почуття - чи то вербально чи не вербально - варто звернути увагу на те, що з ним відбувається. Запитати, як він ставиться до свого почуття? В такий спосіб у терапевтичному діалозі в обох сторін з'являється можливість дослідити динаміку феноменів поля – зміни фігури та фону, відстежити можливі закономірності.

По суті, така поведінка терапевта дає можливість клієнту побути в переживанні, у почутті, а не раціоналізаціях і концепціях, які часто застаріли і не працюють йому на благо, проте здатні все і вся пояснити і виправдати. Саме переживання, в силу своєї цілющої місії, здатне спочатку підвести клієнта до сумніву в життєздатності своїх концепцій, а пізніше - і скоригувати їх у бік більшої реалістичності та користі для особистості.

Нерідко від клієнта можна почути скаргу, як йому погано, і прохання зробити з цим щось. Швидше за все, клієнт поводиться наче немовля, абсолютно не здатне диференціювати свій внутрішній світ - емоції, бажання, почуття, потреби ... І якщо терапевт з самих добрих спонукань кинеться «втирати соплі і сльози клієнта-дитини», то навряд чи це послужить користі останнього - як в короткотривалій, так і довготривалій перспективі.

Щоб вирости в зрілу особистість, здатну спиратися на себе, клієнту необхідно допомогти навчитися розбиратися у своїх почуттях та освоїти навички дорослого поводженнями зі своїми переживаннями.

Додано на сайт 2025-02-11 в 10:55:22

Опубліковано на сайті 11-02-2025

» Початок практики » Переживання - зміст і мета терапії