Страхи, тривоги, фобії

З дитинства я маю фобію блювати, але це не заважало мені жити. В один вечір, мене по незрозумілій причині почало дуже нудити, і цей поганий фізичний стан супроводжувався страхом, що я буду блювати. До цього не дійшло, але на наступний день і на подальші я відчувала страх перед їжею, я не могла їсти, бо боялася, що буду блювати. А страх в мене зазвичай супроводжується нудотою, тому страшніше мені було в два рази більше. Через деякий час страх перед їжею пройшло, але тривога і страх нікуди не ділися, вони супроводжували мене протягом всього дня, і я не знала в чому причина. Я у безпеці, все добре - але страшно і неспокійно. З часом відчуття постійної тривоги стало слабшати і я зрозуміла, що відчуваю страх всюди поза межами свого дому, я боюсь знаходитись в громадських місцях, в кафе, на вулиці в цілому, тому що боюсь, що мені стане погано, в мене почнуться приступи тривоги я втрачу свідомість або блюватиму. Що робити? Як позбавитися цього страху?

Я закінчила 11 класів та поступила на спеціальність, комп\'ютерна інженерія. Але зараз я хвилююся, постійно задумуюсь, що в мене нічного не вийде, що математика та логіка, це не моє. Мені тяжко дається це. В мене є можливість змінити цю спеціальність на іншу за семестр, але я не знаю, що мені робити, як поступити? Чи не зроблю я помилку знову? Як визначитись з цим, я не хочу образити батьків, я вже стільки раз думала над цим, постійно все змінювала, мені вже соромно..

Донька(8 років) після ротавірусу перестала їсти, взагалі! Нічого не ковтає,окрім ковтка води,бо каже що боїться що буде блювати. Вона і так їла завжди мало і була дууууже струнка, а зараз я бачу що в неї немає сил навіть гуляти. Коли я пропоную їй поснідати чи пообідати,вона сильно починає плакати.Вона дуже схудла.Я занепокоєна,і не знаю як їй допомогти. Підкажіть, будь ласка, молю. Дякую