Тривожні розлади: як розпізнати та лікувати

Відповідь вже є в самій назві. Головним симптомом є тривога, але, оскільки- це розлад ( тобто, щось , що виходить за поняття норми), то й тривога ( або страх) має достатньо інтенсивний , або панічний та неконтрольований характер й триває на протязі декількох місяців більшу кількість днів. Може з'являтися як без причини, так й на підставі різних небажаних повсякденних подій.
Також, може супроводжуватися додатковою симптоматикою: мязовим напруженням або руховим занепокоєнням, порушенням сну, труднощами з концентрацією уваги, повільністю, різкою зміною настрою.
Можуть спостерігатися: тахікардія, тремор кінцівок, пітливість, головні болі, відчуття " комка" в горлі, нудота, діарея.
Треба виключати симптоми, які можуть бути проявом інших захворювань ( напр.астма або гіпертиреоз), прийому ПАР або медикаментів.

Симптоми тривожного розладу:
1. Фізичні симптоми. Прискорене серцебиття, пітливість, тремтіння, стомлюваність, головний біль, м’язова напруга. Больові відчуття в різних ділянках тіла, психосоматичний біль (коли людина фізично здороа, але все одно скаржиться на те, що відчуває біль);
2. Емоційні симптоми. Емоційна напруженість, постійне хвилювання чи занепокоєння, перепади настрою, очікування найгіршого, дратівливість, труднощі з концентрацією уваги.
3. Зміни у поведінці. Уникнення ситуацій, які можуть спричинити тривогу, соціальна ізоляція, почуття самотності, труднощі із засипанням або порушення сну, конфліктна поведінка (безпричинна агресія).
4. Панічні атаки. Раптові, інтенсивні напади страху чи дискомфорту, що супроводжуються серцебиттям, пітливістю, тремтінням, задухою, запамороченням або втратою контролю. Напади страху;

Існує багата кількість різновидів цього типу захворювання :
- генералізований тривожний розлад- характеризується надмірною тривожністю ( страхом) з приводу різних життєвих подій та ситуацій;
- специфічні фобії- це страх перед чимось, що зазвичай не завдає шкоди ( тварини, комахи, мікроби т ін., ситуації, об'єкти або хвороби);
- соціальний тривожний розлад- це надмірне переживання страху та тривоги, яке постійно виникає у людини в одній тій самій або декількох соціальних ситуаціях (напр. прийом їжі на людях або виступ). Людина боїться негативної оцінки,засудження оточуючих;
- агорафобія- характеризується переживанням тривоги та страху, які виникають у зв'язку з ситуацією, яка пов'язана з перебуванням в містах, вийти з яких буде важко або в яких буде важко отримати допомогу. Людина боїться негативных наслідків своєї поведінки ( реакцій), які приводять до безпорадності;
- панічний розлад- стан який супроводжується повторювальними панічними приступами з наявністю декількох типових симптомів( напр.прискорене серцебиття, біль в грудях, нудота, страх смерті). До того ж, додається страх повторення нападу;
- сепараційний тривожний розлад- надмірне переживання, страх, які виникають при розлученні з головним об'єктом прихильності;
- селективний мутизм- неспроможність говорити в певних ситуаціях;
- ТР, визвані вживанням ПАР/ медикаментів;
- ТР, визвані іншим захворюванням;
- інші.

Найпоширеніші типи тривожних розладів - генералізований тривожний розлад (ГТР) та тривожно-депресивний розлад (ДТР).
Генералізований тривожний розлад. Цей розлад особливо підступний тим, що підкрадається крадькома і поступово розплутує замкнене коло страхів, тривог і занепокоєнь, яким згодом піддається навіть критичний розум. У критичний момент людина з цим розладом не здатна оцінити, що ймовірність найгіршого сценарію, який вона може собі уявити, є мізерною. Натомість вона зосереджує свою увагу на стресових факторах і зациклюється на питанні: "А що, якщо?".
Тривожно-депресивний розлад. Тривога повільно переходить на рівень сумного настрою, який призводить людину до загального занепаду. цей розлад є поєднанням тривоги та депресії, людина має справу зі смутком, демотивацією, безнадією та перепадами настрою. Поширеними є почуття провини, постійне самозвинувачення, погане сприйняття критики та низька самооцінка.
Різниця. Генералізований тривожний розлад більше пов'язаний з думками на кшталт "Я хвилююся, бо це точно закінчиться погано", а тривожно-депресивний розлад звучить приблизно так: "Це марно, я впевнений, що все одно більше не витримаю".
Крім того є інші тривожні розлади: прості та специфічні фобії, розлад сепараційної тривоги, панічний розлад, розлад тривоги за здоров'я.

Як люблять писати в медичній літературі:" етіологія захворювання до кінця не вивчена ", але ж в тій самій літературі розглянуті такі основні причини:
- органічні ураження мозку;
- ЧМТ;
- хронічні захворювання;
- прийом медикаментів / ПАР;
- тривалий стресс, травмуюча подія;
- неврологічні ( депресія, істерія) або психопатичні ( шизофренія , параноя) стани;
- конституційні особливості особистості

• Генетичний фактор: спадкова схильність до захворювань нервової системи.
• Меланхолійний тип особистості.
• Гормональні порушення, при яких в організмі порушений процес вироблення кортизолу.
• Черепно-мозкові травми.
• Психотравмуючі події у житті людини, психічні травми, які викликані насильством в сім'ї або травмуючими ситуаціями.
• Ситуації, в яких людина залишилася без зовнішньої підтримки (смерть близьких, аварія, пожежа і т.п.)..
• Алкогольна, наркотична залежність.
• Застосування психоактивних речовин.

Відчуття тривоги та занепокоєння- є адаптивним механізмом, який допомогає нам впоратися з різними стресовими ситуаціями та уникнути реальної небезпеки. Тобто, воно повинно " вмикатися ", коли ситуація того потребує й " вимикатися ", коли небезпека позаду. Це про " корисну" тривогу.
Але, буває, що цей механізм виходить з ладу, й тривога " не вимикається". Тобто, людина видає реакції , які не відповідають ситуації: відчуває страх, наближення неминучої катастрофи ,біди тощо, не маючи для цього підстав. Це виснажує її як психологічно, так й фізично, що значно погіршує якість життя.

У чому відмінність звичайної (корисної) тривоги від патології? Все просто. Тривожитися – це нормально, страх і тривога є природними психологічними механізмами захисту, реакцією на небезпеку. Якби людина ніколи нічого не боялася, то не змогла б захистити себе в ситуаціях, коли її життя опиняється під загрозою. Однак, якщо тривога проявляється у вигляді: нав'язливого занепокоєння; переживаннях про минуле, сьогодення або майбутнє; відсутності нормального сну, з'являється без причини – це не є нормою, це тривожний розлад.

На перший план виходять психотерапевтичні методи, направлені на пошук причин страху та зміненні вихідних реакцій, роботу з системою цінностей людини.
Також є ефективними тілесно- орієнтовані методи, дихальні та медитативні практики.

При виборі методу лікування тривожного розладу враховується тип, тривалість і вираженість розладу, фактори, що призвели до його розвитку, наявність лікування раніше, динаміка терапії. Найчастіше тривожні розлади лікують за допомогою психотерапії, яка може супроводжуватися медикаментами залежно від тяжкості розладу.
Немедикаментозні методи лікування тривожних розладів:
• лікувальна фізкультура;
• фототерапія;
• аутогенне тренування;
• релаксаційні методики (дихальні вправи та медитації);
• різні види психотерапії (когнітивно-поведінкова, раціональна, тілесно-орієнтована, групова, арт-терапія, гештальт-терапія).

Це буде залежати від того,наскільки точно була проведена ідентифікація тривожного розладу та можливих супутніх хвороб, призначеного лікування та бажання самого пацієнта прикладати зусилля для одужання.

Зазвичай симптоми тривожного розладу тривають принаймні кілька місяців.
У практичній діяльності призначаються мінімальним терміном 2-4 тижня. Генералізований тривожний розлад має тенденцію до хронічного перебігу і, як правило, вимагає тривалої терапії.

Якби це банально не було, але починати треба із зміни образу життя: помірні фізичні навантаження, нормалізація сну, обмеження кофеїну та інших енергетиків, інформаційна " дієта" , можуть значно вплинути на інтенсивність проявів тривоги.
Також, можуть допомогти:
Техніка "Скарлет" або" Я подумаю про це завтра ".
Тобто, людина планує для себе " тривожну годину", наприклад, з 17-00 до 18-00, в яку вона дозволяє собі хвилюватися по- повній.
Техніка проговорювання.
Коли виникає хвилююча ситуація , максимально повно проговорювати всі моменти , які тривожать.
Медитації, дихальні вправи, спа процедури.

У сучасному світі ніхто не застрахований від виникнення тривожного розладу. Можна знизити рівень тривожності, якщо дотримуватися кількох правил:
• уникати стресових ситуацій та негативних емоцій;
• протягом дня приділяти час на відпочинок, розслаблення, заняття хобі;
• уникати авралів на роботі та дедлайнів;
• підвищити самооцінку;
• вести активний спосіб життя, приділяти увагу регулярним фізичним навантаженням;
• вибрати вид фізичної активності, який приносить задоволення;
• відмовитися або максимально обмежити вживання алкогольних напоїв, міцного чаю, кави, цукру.