Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 1 година тому: «Розрив стосунків — це важко, адже це передбачає втрату того, що було звичним і комфортним. Перебуваючи у стосунках, ми будуємо спільну історію, створюємо спогади та формуємо емоцій»
Тетяна Штапова
Тетяна Штапова 1 година тому: «цитата: «З жінкою напружене спілкування протягом декілька років. Намагався поговорити, що роблю не так, але мені відповідали ти сам повинен бачити. Я тобі стала як мама.» Вітаю! З»
question author 4 години тому: «Реакція на відповідь № 391457 для Алла Григорівна Веленко А скільки коштує один сеанас? Чи в цьому чаті таке не запитують?)»

ПОКАРАННЯ ДИТИНИ

Батьки й діти
Головне
Фізичні покарання дітей мають серйозні наслідки, включаючи агресію у хлопчиків та самообвинувачення у дівчаток. Батьки повинні уникати фізичного контакту з дітьми у стані гніву, щоб запобігти накопиченню негативу та подальшим психологічним проблемам.

Ця тема є надважливою у вихованні дітей. Тому сьогодні хочу висвітлити деякі ключові моменти.

покарання дітей

Коли ми хочемо покарати дитину, ми: або кричимо, або даємо підсрачник, або беремо і струшуємо її. Тілесні терапевти говорять цікаву річ. Коли мама чи тато збуджені, на межі, і хапають дитину за руку. Або ж вдягаєте їй шапку, а вас аж трясе від злості. Тіло дитини у цей момент сприймає це як удар. Це все рівно, немов би ви дали по жопі або штовхнули. Тіло дитини реагує однаково!!

Тому (зверніть увагу!): доторкатися до дитини, коли ви у стані гніву, не потрібно!

Кого ж треба торкатися? Себе! Підіть у іншу кімнату, дайте собі підтримку (обійміть себе руками), зробіть 10 глибоких вдихів і видихів. Приведіть себе в порядок.

Не чіпайте дітей, коли ви "на взводі" з будь-якого приводу!

Дитяче тіло дуже чутливе. І воно не розуміє, за що в нього полетів заряд негативу, який вивернув його душу...

Як діти реагують, коли батьки у такому стані до них доторкаються? Вони це все накопичують. І потім у найбільш не підходящий момент, коли, наприклад, потрібно швидко щось зробити, у дітей включається відкат, помста.

І вони не хочуть, але це безсвідомий процес. І ми кажемо: "Ти що, мені на зло робиш?! Я ж вже 300 разів про це повторила!"

А вони не на зло! Це не керований процес. Бо рано чи пізно це повинно вийти (бо ніщо не зникає в нікуди...)

ФІЗИЧНІ ПОКАРАННЯ В СІМ'Ї

Якщо бити хловчика в дитинстві, то найближчим часом він перетворюється на юнака, а потім - чоловіка, який буде проявляти зовнішню агресію. У якого буде низький рівень навчальної мотивації, низький рівень впевненості в собі. І постійна конфліктизація ситуацій, у які він буде потрапляти.

Якщо батьки б'ють дівчинку, коли вона маленька, це повертається абсолютно іншим боком. І частіше за все це проявляється в тому, що дівчинка починає карати сама себе. Вона буквально обирає собі у друзі людей, які її ображають. Коли стане вже дівчиною, то обиратиме партнерів, які ображатимуть її фізично у тому числі. І вона постійно карає себе в середині самоїдством, що у підсумку призводить до порушення здоров'я і соматичним захворюванням.

Дуже важко дітям, яких б'ють в дитинстві, виражати гнів у дорослому віці. І дуже важко у житті навчитися радості і вдячності. Діти, яких б'ють в дитинстві, виростають у не вдячних дорослих!

Тож яке майбутнє ви обираєте для власних дітей?

Опубліковано:

Останнє редагування:

Примітка редакції: підзаголовки та елементи навігації могли бути додані автоматично для зручності читання. Вони можуть не бути частиною авторського тексту.

Коментарі 2
Коментувати
Коментар мовою оригіналу
Актуальна тема у наш час. Все більше батьків з дітьми потребують допомоги.

У житті дитини мають бути покарання, правила, заборони та похвала. Основна мета покарання – це показати та сформувати у дитини правильне уявлення про межі дозволенного. Робити це треба обережно, так, аби не сформувалися такі риси характеру, як егоїзм та неповага до інших людей, залежність від думок інших. Батькам виплескувати свої емоції на дитину не можна. Щоб дитина не зробила – покарання має бути спокійним та стриманим.

Стосунки дитини з батьками формують моделі її поведінки на подальше особисте й професійне життя. Від того, скільки дитина отримала батьківської любові, уваги і піклування, залежить її власне ставлення до інших у дорослому віці.

Але глибока дитяча образа може спричиняти не лише проблеми у дорослому віці (уникання близьких стосунків, розвитку узалежнень, пасивності, безініціативності, страждань від зради, покірності чужій волі), а й вигоди, Потрібно бачити й це. Це підсвідома вигода, бо той, хто погоджується на роль жертви, вже не зобов'язаний щось вирішувати або за щось відповідати. Людина фактично не бере відповідальності за власне життя. Адже всі невдачі може «списати» на «поганих людей», які її не цінують, не поважають, не люблять. Вона, по суті, так і залишається маленькою дитиною, яка не змогла вирости.
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся. Увійти / Зареєструватися

Інші статті цієї тематики

16.03.2024

Психологічна сепарація від батьків

Що таке сепарація? Чому деяким батькам складно відпустити дитину від себе? З якими труднощами стикається вже доросла дитина, яка не відділилась від батьків? Сепарація – це природний процес, який полягає у відокремленні від батьківськ

Читати статтю
29.01.2024

Почуття провини перед батьками

Почуваєтеся винними перед батьками? За те що рідко звоните чи приїзжаєте, за те, що досі не народили їм внуків, за те, що не можете вилікувати їх від тяжкої хвороби або врятувати від алкоголю, за те що маєте кращі умови життя? Провина перед батьками

Читати статтю
23.11.2023

ЯК ГОВОРИТИ З ДИТИНОЮ ПРО РОЗЛУЧЕННЯ

Як мінімізувати психологічну травму дітей під час розлучення батьків. Дорослі мають спокійно та відповідно до віку пояснити дитині майбутні побутові зміни, не залучаючи її до власних конфліктів і розчарувань. Батькам важливо діяти спільно, зберігати взаємоповагу й дати дитині чітке відчуття безпеки та впевненість у тому, що її продовжують любити обоє батьків.

Читати статтю