Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 2 години тому: «Розрив стосунків — це важко, адже це передбачає втрату того, що було звичним і комфортним. Перебуваючи у стосунках, ми будуємо спільну історію, створюємо спогади та формуємо емоцій»
Тетяна Штапова
Тетяна Штапова 2 години тому: «цитата: «З жінкою напружене спілкування протягом декілька років. Намагався поговорити, що роблю не так, але мені відповідали ти сам повинен бачити. Я тобі стала як мама.» Вітаю! З»
question author 5 годин тому: «Реакція на відповідь № 391457 для Алла Григорівна Веленко А скільки коштує один сеанас? Чи в цьому чаті таке не запитують?)»

ВИ НЕ ЗАПІЗНИЛИСЯ. ВАШЕ ЖИТТЯ ПРОСТО ЩЕ РОЗГОРТАЄТЬСЯ

Самопізнання
Головне
Стаття розповідає про те, що життя не залежить від віку, і заохочує читачів не відчайдуватися, якщо вони відчувають, що запізнилися. Вона пропонує практичні поради, такі як відокремлення позитивного та негативного досвіду, пошук підтверджень своїх бажань у реальному світі та поступове рух до мети.

ВИ НЕ ЗАПІЗНИЛИСЯ. ВАШЕ ЖИТТЯ ПРОСТО ЩЕ РОЗГОРТАЄТЬСЯ.

Вам теж іноді здається,

що ви трохи запізнилися зі своїм життям?

Що хтось уже знайшов любов,

хтось — справу мрії,

а ви ніби десь затримались…

Як же довго я тебе шукала…

Пам’ятаю, моя бабуся завжди казала мені:

«Вір. Якщо серце чогось справді хоче — воно знайде шлях».

І з віком починаєш розуміти:

у житті майже все приходить вчасно.

Не раніше і не пізніше — саме тоді, коли ми вже достатньо виросли, щоб це прийняти.

Але до цього моменту у багатьох із нас за плечима вже є

досвід, опіки, шрами, розчарування.

І іноді здається, що минуле знає про нас занадто багато…

ніби воно може перекреслити майбутнє.

Та правда в іншому:

минуле може нас зупинити лише тоді, коли ми дозволяємо йому керувати нашим майбутнім.

Як писав Карл Юнг:

«Я не те, що зі мною сталося. Я те, чим вирішив стати».

1. Відокремте «мухи від котлет»

Ніколи не буває так, що все було погано.

Наш мозок просто має схильність сильніше запам’ятовувати біль.

Спробуйте зробити два списки.

Перший список:

що з прожитого ви хочете взяти з собою далі —

у майбутнє, у нові стосунки, у нове життя.

Це можуть бути:

ваші сильні сторони,

теплі спогади,

уроки, які зробили вас мудрішими,

досвід любові, турботи, підтримки.

Це — ваші маяки.

Вони показують, чи рухаєтесь ви у правильному напрямку.

Як писав Віктор Франкл:

«У людини можна забрати майже все, окрім одного — свободи обирати своє ставлення до того, що з нею відбувається».

Другий список:

чого ви більше ніколи не хочете повторювати.

Які ситуації, ролі, компроміси із собою ви більше не готові приймати.

Це не про образу.

Це про ясність і самоповагу.

2. Шукайте підтвердження своїм бажанням у реальному світі

Є одна дуже важлива річ.

Ми не можемо бажати того, що в принципі неможливе.

Наша уява не створює щось із нічого.

Фізіолог Іван Павлов говорив, що людська фантазія репродуктивна — вона комбінує те, що вже існує у світі.

Тобто якщо ви можете уявити:

теплі стосунки,

нову роботу,

любов після сорока,

щасливу сім’ю з дитиною —

значить десь у світі це вже відбувається.

Тому почніть збирати докази.

Спостерігайте за людьми.

За парами.

За історіями.

Збирайте маленькі підтвердження того, що

після 40 життя тільки починається,

після розлучення люди знову знаходять любов,

з дітьми створюють щасливі сім’ї,

а роботу мрії іноді знаходять після десятків резюме.

Як писав Альберт Бандура:

«Віра у власну здатність впливати на події визначає те, як люди думають, відчувають і діють».

І дуже важливо:

шукайте спростування своїм старим установкам.

Бо іноді найбільша перешкода — не реальність,

а історії, які ми носимо в голові.

3. Не поспішайте

Не поспішайте ідеалізувати.

Але й не поспішайте знецінювати.

Життя не працює за принципом:

«я вже тиждень надсилаю резюме — а де ж робота мрії?»

Або:

«я тільки думаю зареєструватися на сайті знайомств,

але щось мені здається, що це марно».

Психолог Карл Роджерс писав:

«Коли людина приймає себе такою, якою є, вона починає змінюватися».

Найважливіше — почати рух.

Бо поки ми стоїмо на місці,

життя просто не має з чим працювати.

А коли ми робимо навіть маленькі кроки —

відправляємо резюме,

відкриваємо нові знайомства,

дозволяємо собі ще одну спробу —

процес починає розгортатися.

І дуже часто те, що здається випадковістю,

насправді є результатом нашого руху.

Як писав Еріх Фромм:

«Любов — це не те, що з нами трапляється. Це мистецтво, якому ми вчимося».

І знаєте що?

Іноді найкращі речі у житті приходять тоді,

коли ми вже майже перестали чекати.

Коли ми просто почали жити, рухатися і пробувати.

І тоді одного дня ви скажете:

«Я навіть не шукала цього…

але воно знайшло мене».

 

З повагою, Ваш психолог і психотерапевт, Тетяна Коріненко-Василевська 

 

Опубліковано:

Останнє редагування:

Примітка редакції: підзаголовки та елементи навігації могли бути додані автоматично для зручності читання. Вони можуть не бути частиною авторського тексту.

Коментарі
Коментувати
Поки що немає коментарів
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся. Увійти / Зареєструватися

Інші статті цієї тематики

25.06.2025

Нарцисизм у кіно: аналіз фільму "Субстанція" (2024)

Для психоаналітиків нарцисизм — це не лише щось патологічне чи руйнівне. Це також нормальний етап розвитку людини, момент становлення її Я. І сьогодні ми поговоримо про два ключові утворення: Ідеальне Я та Я-ідеал. Це розрізнення вперше з&rsquo

Читати статтю