Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 1 година тому: «Розрив стосунків — це важко, адже це передбачає втрату того, що було звичним і комфортним. Перебуваючи у стосунках, ми будуємо спільну історію, створюємо спогади та формуємо емоцій»
Тетяна Штапова
Тетяна Штапова 1 година тому: «цитата: «З жінкою напружене спілкування протягом декілька років. Намагався поговорити, що роблю не так, але мені відповідали ти сам повинен бачити. Я тобі стала як мама.» Вітаю! З»
question author 4 години тому: «Реакція на відповідь № 391457 для Алла Григорівна Веленко А скільки коштує один сеанас? Чи в цьому чаті таке не запитують?)»

Виховання почуттів

Головне
Стаття досліджує, як естетичний досвід, як-от прослуховування музики Бетховена, допомагає трансформувати неприємні почуття у щось прекрасне. Авторка підкреслює важливість прийняття своїх емоцій, їх усвідомлення та вираження у нові форми для глибшого розуміння себе та інших людей.

Естетика - це про почуття. Не тільки про мистецтво. Це те, як ми чуттєво переживаємо конкретну ситуацію, іншу людину, діалог, атмосферу в якій перебуваємо. Я думала про виховання почуттів, коли слухала, як виконує Бетховена симфонічний оркестр у Вінницькій обласній філармонії. Як довго музиканти налаштовувалися один на одного, щоб отримати такий точний, вчасний звук. Які м'які були ті звуки скрипок, віолончелі - ніби погладжування. Як вони перегукувалися між собою.

Першу частину 5 симфонії я ще сприймала наповну. Вона ж усім знайома. Тільки цього разу був інший контекст. Виявляється Бетховен писав її коли узнав, що може повністю втратити слух. І перші ноти, це як "стукається доля" в його життя. Фатум. Він переживає тривожну звістку, про втрату, яка відбудеться в майбутньому, уже її переживає. Це шлях примирення з неминучим.

Це приклад того, як неприємну нестерпну тривогу можна трансформувати у красу. Напевно, так і виглядає прийняття - коли почуття нестерпні, неприємні набувають для нас осмисленості, усвідомлюються, проходять крізь нас і асимілюються. Це уже інша "Я", не така, яка була раніше, така, яка є зараз. Це завжди приходить із запізненням. Те, як ми вміємо бути зі своїми почуттями, як ми їх проживаємо, надважливо для розуміння себе й інших людей. Не просте відреагування, "барахтання" в повітрі кінцівками та крики, із шаблонними способами захиститися від тривоги, знищити-відкинути-захопити всіх хто поруч. А буття зі своїми почуттями, їх вираження у нові форми. Це так про любов...

Признатися чесно, мені ще потрібно багато спроб, щоб навчитися слухати 5 симфонію. Вибрати найкраще для себе місце, зрозуміти, що робити з іншими своїми органами відчуттів. Куди дивитися, або закрити очі. Без слів мені непросто сприймати музику. У голові я починаю заповняти її своїми смислами, словами. Уявляти, як це - втрачати слух, чи зір, чи тактильні відчуття. Накладати свій текст. При цьому, я втратила уважність, ту нитку музичної розповіді. Контакт був не повним. Хотілося б досягти того повного єднання. А для цього треба себе трохи повиховувати)))

Опубліковано:

Останнє редагування:

Примітка редакції: підзаголовки та елементи навігації могли бути додані автоматично для зручності читання. Вони можуть не бути частиною авторського тексту.

Коментарі
Коментувати
Поки що немає коментарів
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся. Увійти / Зареєструватися