«Звідки вони такі беруться»? Про походження всіх, кому закон не писаний.
Соціум та політикаСьогодні, коли країну струсили чергові корупційні скандали, люди вкотре задають собі питання: «Звідки ж вони такі беруться?»
Чому існують люди, які абсолютно не рахуються з законами і нормами моралі? Чому саме вони опиняються на керівних посадах і вирішують долі інших, розпоряджаються ресурсами і можливостями – і завжди на свою користь, а не на користь людей?
Три ключові фактори формування особистості, що нехтує законами
Ключових причин тут три:
- - сім'я, що виховує «центр Всесвіту»;
- - специфічне коло спілкування;
- - від’ємний відбір, коли «вверх» потрапляють не найбільш достойні, а найбільш нахабні, голосні й помітні – ті, що пропонують швидкі й прості рішення.
Родина як перший чинник формування 'центра Всесвіту'
Отже, перший чинник – родина – де закладається ядро такої особистості. Дитині тут прощається абсолютно все, виправдовуються всі її вчинки, саме дитина – головна особа в родині і задля обслуговування її потреб і забаганок стараються всі. Батьки абсолютно некритичні для проявів дитини, не бачать жодних проблем і помилок – а значить, і не коригують їх, не вчать вирішувати, підміняючи формування соціальних скілів дитини своєю всемогутністю – мама й тато все «порішають».
Батьки часто агресивні до соціуму і тих його представників, які намагаються донести для них ознаки негараздів: якщо дитина егоїстична, свавільна, жорстока, мстива, хитра, маніпулятивна – це все не буде почуте, або ж зустріне гнівну реакцію. В результаті виростає людина, який «можна все», бо вдома так дозволено, без будь-яких моральних стопів і гальм, яка діє як заманеться, бо хоче і може. Тобто – виростає небезпечна для суспільства людина, проте батьки поки що не знають, що рано чи пізно це торкнеться і їх самих.
Коли така дитина виростає, життя може дуже жорстко її «приземлити», адже така вседозволеність, як у родині, ніде вже не буде прийнятна.
Проте може бути й інакше: батьки «з можливостями» забезпечать дитятку соціальний ліфт, підкріплений фінансово, і ось уже вона «на верхівці харчової піраміди». На подив і на біду оточуючим, доля яких опиняється в руках незрілої і морально розбещеної людини, яка вже змалечку звикла ділити людей на «сорти», неодмінно відносячи себе до Вищого сорту.
Специфічне оточення як другий чинник деформації цінностей
Другий чинник – це певне оточення, яке деформує людину, спотворює її цінності. Це можуть бути друзі, які здійснюють згубний вплив, а можуть бути й колеги, професійне оточення, так звана «система», яка тебе або зламає, або виштовхне – ну або ж зробить частиною й продовженням самої себе. Цим пояснюються парадоксальні на перший погляд випадки, коли людина починала життя як порядна, з прагнення справедливості, але поступово перетворювалася на дещо абсолютно протилежне: цинічну, безпринципну особину, адже інші в «системі» не виживають.
Суспільний від'ємний відбір як третій чинник
І третій чинник – фактор суспільства, яке схильне легко вірити простим рішенням та обіцянкам, звертати увагу на найбільш голосних і яскравих, тих, хто пропонує швидкий успіх, без зусиль і відповідальності. Людям властиво хапатися в часи небезпеки за соломинки, не придивляючись до тих, хто їх простягнув… І тому саме такі особини зазвичай виграють вибори, вихоплюють найбільші ресурси і найкращі можливості. Вони почуваються господарями життя і поводяться відповідно.
Життя, втім, нерідко сміється над ними, даючи змогу піднятися високо – адже чим вище ти був, тим болючіше падати. А ще інколи життя повертає колесо справедливості у наступному поколінні – вже дітям. Так буває з особливо неадекватними особинами, які прямих уроків не засвоять особисто ніколи.
Як запобігти просуванню 'квіточок життя' на верхівку влади
Що ж робити всім нам, щоб ці «квіточки життя» не опинялися на верхівці? Не робили біди своєю некомпетентністю і невіглаством, помноженими на нахабність і безпринципність?
Єдиний спосіб – мислити критично. Та й взагалі – давати собі труд замислюватися.
Обирати своє коло спілкування критично.
Робити життєві вибори – а їх так багато – аналізуючи події, їх причини і наслідки, не на емоціях.
Не обирати у владу людей, про яких ви нічого не знаєте, людей з незрозумілим або темним минулим, сумнівним колом спілкування, недоброчесних або непрофесійних.
Давати собі труд з’ясовувати інформацію, вникати, аналізувати.
Не вестися на маніпуляції, а для цього варто підвищувати власний рівень культури і обізнаності. Тільки тоді в них будуть мінімальні шанси.
А не оце от все…
