Live:
question author 1 second тому: «Я не знаю, як сказати, але я самостійна незалежна особистість, та, чомусь, мама посягає на моє життя. Ніби я її власність. Так було завжди. Момент репарації звичайно, відбувся, це »
question author 1 second тому: «Реакція на відповідь № 392369 для Алла Веленко Я не знаю, як сказати, але я самостійна незалежна особистість, та, чомусь, мама посягає на моє жит»
Алла Веленко
Алла Веленко 1 hour тому: «Дякую за відповідь, але через короткі, нерозкриті відповіді, знову ж таки, інформація дуже уривчаста. Було б краще, якщо б Ви змогли писати розгорнуті відповіді. Якщо брати лише »
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Псевдоним Age: 17

Постоянное чувство вины, ненависть к себе

Здравствуйте. Мне от 16 до 18 лет. Несколько лет назад я совершил достаточно серъезную ошибку, глупость можно сказать. Ничего серъезного но я доставил очень многим людям проблемы. Меня простили. Простили все, особенно близкие люди. Теперь на меня возложили очень много людей свои надежды, я чувствую себя обязаным перед ними. У меня вечное чувство долга и вины перед теми кто мне помог. Это проблема н1.
Вторая проблема это моя самокритичность. Так сложилось что я достаточно одинок. У меня были (тьху-тьху-тьху) серъезные проблемы со здоровьем, я пережил операцию, теперь теоретически я должен чувствовать полноценным человеком, но это не так. То все, что я пережил до этого осталось. Друзей практически нет. Я не верю людям. Я вижу только плохое, только то что движет человеческой мотивацией. (ух максимализм =). Единственные ради кого я живу и дарю какую-то радость это моя семья, которая от меня не отвернулась даже в самый тяжелый момент.
Все эти проблемы дают о себе знать: я одинок, критичен, частично злой, дерзок.
Параллельно этому я еще себя вижу как доброго, порядочного человека. После операции я изменил свое отношение к окружающему миру, с критичного на нейтральное. Я честен, не курю и не пью, возможно иногда слишком открыт на то о чем можно промолчать, но так сложилось что я не могу врать и подстраиваться под общество, говорить то что люди хотят услышать, создавать иллюзию для какой-то личной выгоды.
Есть ли у меня цели в жизни? - есть. Иду ли я к ним - иду. Реализовываюсь я ли как личность? - частично. Готов ли я работать над собой - да.
Хочу посмотреть на проблему со стороны.
Спасибо, Алексей, Воронеж.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.